Ухвала

від 17.02.2020 по справі 826/5623/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5623/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 лютого 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрхімстандарт до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову - відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху, у зв`язку з недотриманням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року повернуто апелянту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2019 року замінено відповідача по справі на правонаступника, а саме: Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України.

28 грудня 2019 року Державна податкова служба України повторно звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою через засоби поштового зв`язку, в якій клопоче про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою та просить поновити йому такий строк.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтям 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходячи з наступного.

Правовими положеннями частини першої статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Частиною другою вказаної статті визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції повторно з апеляційною скаргою 28 грудня 2019 року, тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року, апелянтом не надано жодних доказів та не наведено жодних причин, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року по справі № 820/4420/18.

Посилання податкового органу на відсутність у КАС України чітких строків на повторне звернення з апеляційною скаргою до суду, колегія суддів оцінює критично, оскільки статтею 295 КАС України встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість вказана стаття не встановлює можливість не застосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, який становить 30 днів, а так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 826/16769/18.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на статтю 44 КАС України, якою передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини 5 цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що до неї повинні бути додані, в тому числі докази сплати судового збору.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

До того ж, звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 28 грудня 2019 року, апелянтом надано суду платіжне доручення № 317 від 30 жовтня 2019 року.

У той же час, у матеріалах справи відсутні докази, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору 31 жовтня 2019 року, про що свідчить штамп Державної казначейської служби України на платіжному дорученні № 317, до моменту подачі апеляційної скарги 28 грудня 2019 року.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до статтей 169, 295 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 169, 295, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року - залишити без руху.

Встановити Державній податковій службі України строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 частини першої ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя: Оксененко О.М.