Постанова

від 12.02.2020 по справі 300/1679/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1679/19 пров. № 857/13557/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (головуючого судді Тимощука О.Л. ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ о 11 год. 42 хв. повний текст складено 11.11.2019) у справі №300/1679/19 за позовом Приватного підприємства Інтеренергоінвест до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0053005512 про сплату штрафу в сумі 100 000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ПП Інтеренергоінвест 09.08.2019 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0053005512 про сплату штрафу в сумі 100 000,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року задоволено позов.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Яремак Т.І. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

Представник позивача Тепак Л.Т. проти апеляційної скарги заперечила, просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ПП Інтеренергоінвест 15.01.2019 о 19:57:08 год надіслано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №859 від 26.12.2018 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 6000000 грн (загальна сума податку на додану вартість 1000000 грн) (аркуш справи 32).

Згідно із повідомленням щодо властивостей документа - податкової накладної №859 від 26.12.2018, за результатами контролю, подана позивачем накладна не містить помилок (аркуш справи 33).

Відповідно до копії квитанції №1, отриманої позивачем 16.01.2019 о 06:14 год, податкову накладну, доставлену до центрального рівня ДПС України 15.01.2019 о 19:57:08 год, не прийнято, з огляду на те, що сума ПДВ в документі перевищує суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні (аркуш справи 34).

У зв`язку із наведеним, позивачем подано начальнику Головного управління ДФС в Івано-Франківській області заяву від 28.01.2019 №4 (аркуші справи 30-31), у якій висловлені заперечення стосовно неприйняття до реєстрації податкової накладної №859 від 26.12.2018, а також, зазначено, що подані 15.01.2019 контрагентами позивача податкові накладні №41 від 20.12.2018, №67 від 27.12.2018, № 68 від 27.12.2018, №73 від 28.12.2018, №2 від 28.12.2018 та №5 від 22.12.2018 згідно даних ЄРПН, зареєстровано із запізненням 16.01.2019 та 17.01.2019. Позивач зазначив, що направивши на адресу ДФС податкову накладну в межах встановлено строку, завершив перелік обов`язкових для себе дій, за які він може нести відповідальність.

Відповіді на таку заяву позивачем від Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не отримано.

З урахуванням наведеного, позивачем повторно направлено на реєстрацію вказану податкову накладну, у результаті чого, отримано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлену 17.01.2019 о 12:03:31 год, згідно із якою, за результатами обробки документа, податкову накладну №859 від 26.12.2018 прийнято, зареєстровано в ЄРПН за №9307165879 (аркуш справи 35).

Надалі, відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних та зареєстрованих ПП Інтеренергоінвест , в результаті якої складено Акт від 21.03.2019 №2038/09-19-55-12-14/34844181, згідно із яким, за даними Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) позивачем здійснено реєстрацію податкової накладної №859 від 26.12.2018 на суму ПДВ 1000000 грн, із порушенням термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (2 календарних дні); відповідальність за таке порушення передбачено пунктом 120 1 .1статті 120 1 Податкового кодексу України(аркуші справи 15-15а)

На підставі виявленого порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0053005512, яким зобов`язано ПП Інтеренергоінвест сплатити штраф у розмірі 100000 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (30 14060100) протягом десяти календарних днів (аркуші справи 16-17).

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача та застосованою штрафною санкцією позивач звернувся до ДФС України із відповідною скаргою від 15.05.2019, у якій зазначив, що висновки контролюючого органу є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, такими, що вчинені з порушенням вимог чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню (аркуші справи 20-23).

У відповідь, позивачем отримано рішення про результати розгляду скарги від 12.07.2019 №32365/6/99-99-11-06-01-25 (аркуші справи 26-28) у якому вказано на перевищення допустимого реєстраційного ліміту, який становить 861770,46 грн, та з огляду на повторне направлення накладної 17.01.2019 о 12:03:31 год, яку зареєстровано ДФС у ЄРПН 17.01.2019, ПП Інтеренергоінвест пропущено строк, встановлений податковим законодавством для реєстрації податкових накладних на 2 календарних дні, а тому, відповідачем правомірно прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення та застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначену в такій податковій накладній. Враховуючи наведене, скаргу ПП Інтеренергоінвест ДФС України залишено без задоволення.

Не погоджуючись із правомірністю податкового повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0053005512 та, відповідно, накладенням штрафу в розмірі 100 000,00 грн, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів ПП Інтеренергоінвест звернулось із позовною заявою до суду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За визначенням підпункту 14.1.133 пункту 14.1 стаття 14 ПК України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки певних показників. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з положеннями абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана норма є чіткою, не допускає довільного тлумачення та закріплює гарантію прав платника податку вважати зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про її прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, визначаючи наслідки порушення контролюючим органом законодавства у разі не направлення відповідної квитанції визнання податкової накладної зареєстрованою у операційний день її направлення до ДФС.

Стосовно недостатньої суми реєстраційного ліміту, як підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 200 1 .3 статті 200 1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку ( ?Накл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах а - в пункту 200 -1 .2 цієї статті.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

?НаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із пунктом 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Водночас, згідно із роз`ясненнями щодо основних правил роботи системи електронного адміністрування ПДВ, опублікованими на офіційному веб порталі ДФС, реєстраційна сума обчислюватиметься автоматично та централізовано на рівні ДФС для кожного платника податку щоразу, як відбуватиметься зміна значення будь-якого з показників формули (http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/print-175151.html).

З огляду на вказане, сума реєстраційного ліміту повинна оновлюватись автоматично після направлення платником податкової накладної.

Як вбачається із витягу з системи електронного адміністрування ПДВ із станом ліміту ПП Інтеренергоінвест , станом на 15.01.2019, сума реєстраційного ліміту коригувалась протягом усього календарного дня, починаючи з 00:02 год по 22:40 год (аркуш справи 183). Зокрема, о 19:40 год проведено реєстрацію отриманої позивачем податкової накладної за №52 від 27.12.2019 на суму 9 850 грн (контрагент - ТОВ ПОРТО ФРАНКО ГРУП ), сума ліміту становила 861 770,50 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що податкову накладну №859 від 26.12.2018 на суму 1000000 грн направлено позивачем для реєстрації о 19:57 год, проте, коригування суми ліміту, яку встановлено станом на 19:40 год у розмірі 861770,50 грн не проведено, що спричинило перевищення ліміту платником податків, та стало підставою для відмови у реєстрації такої накладної.

При цьому, того ж дня, о 20:18 год ДФС зареєстровано отриману ПП Інтеренергоінвест податкову накладну за №97 від 14.01.2019 на суму 139 740 грн (контрагент - ТОВ ТД ОДЕСКАБЕЛЬ ), однак суму податкового ліміту станом на вказаний час уже скориговано до 1 001 510 грн.

Жодних пояснень щодо нездійсненого автоматичного збільшення суми реєстраційного ліміту при реєстрації податкової накладної №859 відповідачем суду не надано.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 31.01.2019 за №5113/6/99-99-09-07-02-15, повідомлено про перевантаженість серверу ДФС 15.01.2019, яка не вплинула на прийом податкових накладних та на роботу реєстру, однак, вплинула на обробку запитів на отримання відомостей з ЄРПН.

Наведене свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості протягом операційного дня 15.01.2019 направити відповідний запит для отримання відомостей щодо суми реєстраційного ліміту з реєстру, а тому, твердження відповідача щодо безпідставної бездіяльності позивача, яка полягала у невикористанні можливості дізнатися про суму ліміту, є недоцільними.

Позивачем наведено детальний розрахунок суми податку для реєстрації податкової накладної, яка становить 1 051 030, 47 грн, що є достатнім для проведення реєстрації такої накладної на суму 1 000 000 грн (аркуш справи 202) та правильність проведеного позивачем розрахунку суми ліміту відповідачем не оспорювалась в апеляційній скарзі.

Так, не проведення автоматичного коригування суми ліміту при реєстрації нової накладної, з незалежних від позивача обставин, зважаючи на законодавчо встановлену загальну формулу для обчислення суми податку, а також правильне самостійне обчислення такої платником, та своєчасне, у межах операційного дня, направлення податкової накладної для реєстрації, на переконання суду, не може слугувати єдиною підставою для відмови у реєстрації такої накладної.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, для утворення правопорушення мають бути виконанні дві умови: 1) наявна дія (бездіяльність), що призвела до 2) невиконання (неналежного виконання) вимог законодавства.

З огляду на те, що позивачем своєчасно подано податкову накладну для проведення її реєстрації, а самостійно розрахована сума реєстраційного ліміту, відповідно до положень ПК України, дозволяла реєстрацію податкової накладної на суму 1 000 000 грн, тобто виконано обов`язки, передбачені статтею 201 ПК України та Порядку №1246, відсутні підстави для висновків про порушення ПП Інтеренергоінвест термінів реєстрації податкової накладної та відповідно й застосування штрафних санкцій.

Крім того, варто зазначити, що фактично реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, це результат дій двох сторін - платника та контролюючого органу.

Згідно із положеннями Порядку №1246 реєстрація - це дії з боку ДФС, у вигляді надсилання квитанції, що підтверджує реєстрацію податкової наакладної.

Обов`язками платника, згідно цього ж Порядку, є правильне оформлення та своєчасне надіслання накладних.

Отже, платник не може нести відповідальність за ті дії, обов`язку з проведення яких законодавством на нього не покладено.

Неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації податкових накладних відбулось у зв`язку із похибками у роботі автоматизованої системи, яка полягала в несвоєчасному автоматичному обчисленні суми ліміту, що виключає протиправність дій позивача, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 12 липня 2019 року по справі №0940/1600/18, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0053005512 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 100 000 грн за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи скаржника щодо несвоєчасності реєстрації податкової накладної є необґрунтованими та спростованими матеріалами справи, оскільки позивач здійснив всі необхідні дії для своєчасної реєстрації податкових накладних, діючи у спосіб, передбачений ПК України, реєстрація податкової накладної з порушенням встановлених термінів відбулась не з вини платника, яким доведено здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної, що виключає склад податкового правопорушення та доводить безпідставність та протиправність податкового повідомлення-рішення аналізованому апеляційним судом.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи Серков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06).

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року. Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття суспільний інтерес мас широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі Колишній король Греції та інші проти Греції ). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі Трегубенко проти України ).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . При цьому з питань оцінки пропорційності Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності суспільного , публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, пункт 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом , тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі №300/1679/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 17.02.2020