Постанова

від 10.02.2020 по справі 140/1981/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/1981/19 пров. № 857/11776/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакойл" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року, ухвалене суддею Валюха В.М. у м.Луцьку Волинської області о 12:56, повний текст якого складений 09 жовтня 2019 року, у справі №140/1981/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакойл" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакойл" звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ від 19.06.2019 № 2230 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Новакойл".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом призначено перевірку на підставі подання заперечень до акта перевірки, що не відповідає вимогам пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якими передбачено дотримання сукупності певних умов. Зокрема вказує, що подане ним заперечення не містить вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки та вказівки на обставини, які не були розглянуті під час перевірки. Натомість, у запереченні вказував, що в акті фактичної перевірки не були наведені докази порушення платником податків вимог діючого законодавства, що на думку позивача, слугувало підставою для розгляду заперечення на акт перевірки від 24.05.2019 №03/125/40-03/41754804 без проведення переведення перевірки.

Також позивач зазначає, що в оскаржуваному наказі відсутні покликання на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та неможливість їх об`єктивного розгляду без проведення перевірки.

Крім того, не погоджується із зазначенням в оскаржуваному наказі періоду, що підлягає перевірці 25.05.2016-24.05.2019. Вважає, що оскільки наказ про призначення перевірки датований 19.06.2019, така не може охоплювати період, що виходить за межі 1095 днів, що передують даті видання відповідного наказу, а саме вказує, що перевірці міг підлягати лише період, починаючи з 19.06.2016.

Водночас зауважує, що заперечення на акт фактичної перевірки відповідачем отримано 05.06.2019, а наказ про проведення перевірки виданий лише 19.06.2019, тобто після спливу терміну розгляду заперечення, передбаченого п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області від 15.05.2019 № 1723 "Про проведення фактичної перевірки" (а.с.27), головними державними ревізорами-інспекторами відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів та управління аудиту ГУ ДФС у Волинській області була проведена фактична перевірка дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального господарської одиниці нафтобаза, що розташована по вул. Промислова, 17 в с.Гірка Полонка Луцького району Волинської області , та належить суб`єкту господарювання ТзОВ "Новакойл", про що було складено акт про результати фактичної перевірки від 24.05.2019 № 03/125/40-03/41754804 (а.с.9-12).

05.06.2019 на адресу ГУ ДФС у Волинській області від ТзОВ "Новакойл" надійшли заперечення від 05.06.2019 № 5/06-1 на вказаний акт фактичної перевірки (а.с.13-14).

Листом від 10.06.2019 № 18699/10/03-20-40-03-11, отриманим директором ТзОВ "Новакойл" 10.06.2019, відповідач повідомив позивача про те, що комісією із розгляду спірних питань по оподаткуванню, валютному та митному регулюванню, та з інших питань, що виникають при проведенні перевірок суб`єктів господарювання - юридичних осіб, з метою якісного та неупередженого розгляду заперечень прийнято рішення про відкладення розгляду до 11.06.2019 о 16:00 з метою отримання додаткових документів (а.с.31).

19.06.2019 ГУ ДФС у Волинській області прийнято наказ №2230 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Новакойл", відповідно до якого на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку із поданням ТзОВ "Новакойл" заперечення № 5/06-1 від 05.06.2019 (вх. № 24237/10 від 05.06.2019) на акт фактичної перевірки від 24.05.2019 № 03/125/40-03/41754804, призначено проведення документальної виїзної перевірки ТзОВ "Новакойл" з 20.06.2019 тривалістю 5 робочих днів, яку провести за період діяльності з 25.05.2016 по 24.05.2019, з метою дослідження питань, що стали предметом заперечення (а.с.8).

24.06.2019 головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Волинській області було складено акт № 376 відмови від допуску до перевірки, з якого вбачається, що директор ТзОВ "Новакойл" Новак І.В . не допустила до проведення документальної позапланової перевірки з тих підстав, що у запереченнях платник податків не посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, наказ буде оскаржений до суду (а.с. 81).

Як вбачається із висновку № 154/03-20-40-03-11/41754804 від 27.06.2019 про результати розгляду заперечень на акт від 24.05.2019 № 03/125/40-03/41754804 про результати фактичної перевірки, з врахуванням відсутності документів, які спростовують висновки акту фактичної перевірки, у зв`язку із не допуском працівників ГУ ДФС у Волинській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки в межах вимог підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, комісія вважає, що висновки акту фактичної перевірки від 24.05.2019 № 03/125/40-03/41754804 не підлягають скасуванню, а заперечення на акт перевірки таким, що не підлягає задоволенню (а.с. 96-99).

Позивач, вважаючи наказ ГУ ДФС у Волинській області наказ від 19.06.2019 №2230 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Новакойл" протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Згідно із підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.

Так, згідно з підпунктом 78.1.5 п. 78.1 цієї статті документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України є законним лише за умови дотримання сукупності умов, а саме: подання заперечень до акта перевірки або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення; наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки; неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки. За умови наявності сукупності усіх цих вимог, проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України є правомірним. Водночас законодавець передбачає ще один спосіб захисту від зловживань посадовими особами податкового органу - обмежує предмет такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 травня 2019 року (справа №812/442/17), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З огляду на зміст вищенаведених правових норм колегія суддів зауважує, що оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової невиїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 листопада 2019 року (справа №1340/5514/18).

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваного наказу суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідачем проведено перевірку з питання дотримання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки від 24.05.2019 № 03/125/40-03/41754804, яким зафіксовано порушення ТзОВ "Новакойл" обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в кількості 105923 л дизельного пального марки Євро 5-ВО на загальну суму 2489190,50 грн (23,50 грн).

ТзОВ "Новакойл" подано заперечення на зазначений акт перевірки, зі змісту якого слідує, що платник податків не погоджується з висновками акту фактичної перевірки, зокрема з огляду на те, що під час фактичної перевірки від ревізорів-інспекторів не надходило вимоги про надання саме журналу обліку надходження нафтопродуктів за формою 6-НП, як і вимоги про надання ціни реалізації нафтопродуктів. Також вказує, що в акті зазначено, що фактична перевірка проводилась на нафтобазі за адресою:с. Рованці, вул. Промислова, де зберігається пальне платника податків у зберігача ТОВ Компанія Панхім на підставі договору зберігання, у зв`язку з чим твердження ревізорів-інспекторів про порушення платнимком податків порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації є безпідставним.

Отже, у запереченнях позивач ставить під сумнів висновки контролюючого органу щодо порушення платником податків порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, вказуючи на ненаведення в акті доказів порушення платником податків вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим такий акт не може бути підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Однак позивач, не погоджуючись із результатом відповідної перевірки та посилаючись на обставини, що не були досліджені під час перевірки, не надав жодних документів на підтвердження своїх доводів.

Разом з тим, відповідно до п.86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, наведені положення прямо покладають на контролюючий орган обов`язок за результатами розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів скласти висновок про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів та надати (надіслати) письмову відповідь платнику податків.

Водночас наведеному обов`язку також кореспондує обов`язок щодо об`єктивного та повного розгляду заперечень до акта перевірки.

Як наслідок, відповідач з метою надання обґрунтованих висновку та відповіді листом від 10.06.2019 № 18699/10/03-20-40-03-11 просив про надання додаткових документів, визначивши їх перелік, та роз`яснив наслідки їх ненадання. У зв`язку з ненаданням платником податків визначеного листом контролюючого органу переліку документів розгляд справи було відкладено.

Ненадання платником податків документів та пояснень надає контролюючому органу право на проведення позапланової перевірки у випадку об`єктивної неможливості перевірити обставини, які не були досліджені під час перевірки, без проведення позапланової перевірки. Призначення позапланової перевірки є також заходом, спрямованим на об`єктивний, неупереджений та повний розгляд заперечень на акт перевірки.

З огляду на наведене, керуючись п.п. 78.1.5. п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідач прийняв рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань.

Щодо доводів скаржника про дефектність оскаржуваного наказу з огляду на не зазначення мети та періоду діяльності, що підлягає перевірці, колегія зауважує, що зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що перевірку слід провести з питань, що стали предметом оскарження висновків акту документальної планової перевірки від 24.05.2019 № 03/125/40-03/41754804.

Щодо періоду, який підлягав перевірці, з 25.05.2016 по 24.05.2019, колегія суддів зауважує, що зі змісту акту фактичної перевірки від 24.05.2019 слідує, що при перевірці, зокрема, використано акти інвентаризації від 24.05.2019. Згідно листа про надання документів для розгляду заперечень платнику податків запропоновано надати документи, зокрема акти приймання-передачі пального по договору зберігання та/або накладні, товаро-транспортні накладні, залізничні накладні, документи, що підтверджують якість пального, що передавалось на зберігання та отримувалось зі зберігання, акцизні накладні, які виписані, але не зареєстровані станом на 24.05.2019, ціни реалізації нафтопродуктів, які діяли на 24.05.2019.

Відтак, з огляду на наведене, для об`єктивного розгляду заперечення на акт перевірки підлягали дослідженню обставини, що мали місце саме на час складання акту, висновки якого позивачем заперечувались, що вказує на дотримання контролюючим органом вимог п.102.1 ст.102 ПК України щодо охоплення перевіркою періоду, що не перевищує 1095 календарних днів.

Із системного аналізу наведених правових норм та обставин справи колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки, передбачених пп.78.1.5. п. 78.1 ст. 78 ПК України, та правомірність прийнятого Головним управлінням ДФС у Волинській області, наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Новакойл" (ЄДРПОУ 41754804) від 19.06.2019 № 2230.

Оскаржуваний наказ відповідачем прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), як цього вимагає диспозиція ч.2 ст.2 КАС України.

Крім того, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

У цій справі необхідно враховувати те, що перевірка позивача на підставі спірного наказу проведена не була у зв`язку із недопуском посадових осіб контролюючого орану до її проведення, а за результатами розгляду заперечень платника податків комісією складено висновок, що заперечення на акт є таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому вказані заперечення позивача контролюючим органом розглянуті в межах строку, визначеного п.86.7 ст. 86 ПК України з дня складення акту №376 відмови від допуску до перевірки, призначеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, зазначених у зауваженні на акт перевірки.

Крім того, судом встановлено, що 02.07.2019 ГУ ДФС у Волинській області на підставі акту фактичної перевірки № 03/125/40-03/41754804 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007401405 про застосування до ТзОВ "Новакойл" штрафних санкцій в сумі 4978381,00 грн (а. с. 69), яке позивачем оскаржене у судовому порядку, що підтверджується копією позовної заяви ТзОВ "Новакойл" (а.с.111-120) та ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 про відкриття провадження у справі № 140/2131/19 за позовом ТзОВ "Новакойл" до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2019 № 0007401405 (а. с.121).

В контексті наведеного колегія суддів зауважує, що задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 19.06.2019 № 2230 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Новакойл" не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для позивача з огляду на те, що після недопуску посадових осіб до перевірки він вичерпав свою дію відносно позивача.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакойл" про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 19.06.2019 № 2230 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Новакойл" є безпідставними та необгрунтованими, що має наслідком відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакойл" залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі №140/1981/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 17.02.2020.