Постанова

від 13.02.2020 по справі 910/11411/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. Справа№ 910/11411/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Шпортило Я.І.

від відповідача - Риженко Д.М.

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 (повний текст рішення складено 28.11.2019)

у справі №910/11411/19 (суддя Бондарчук В.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІБС ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР"

про стягнення 287 047,08 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "МІБС ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" про стягнення 287 047,08 грн.

В обґрунтування позову (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, т.1, а.с. 249-257) позивач посилається на те, що відповідач лише частково виконав свої зобов`язання за договором щодо надання туристичних послуг, а саме не було надано для поселення 7 номерів, оскільки 14 туристів відмовилися проживати в TRPL номерах по троє, тому у позивача є підстави для стягнення з відповідача вартості ненаданих послуг. Також позивач зазначає, що відповідачем не було надано туристичної послуги: "Екскурсія: Пальма - Вальдемоса", яка також була оплачена позивачем, а тому відповідач зобов`язаний повернути позивачу попередню оплату за ненадані туристичні послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІБС ГРУП" 268 343 грн. 99 основного боргу, 25 000 грн. 00 коп. - витрат на правничу допомогу та 4 025 грн. 16 коп. - судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено факт ненадання відповідачем належним чином послуг за договором, у зв`язку з чим 14 осіб відмовилось від проживання в готелі Globales America 4* з розміщенням в одному номері по троє осіб, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості 7 номерів Standard.DBL, AL в готелі Globales America 4* за розрахунком позивача в розмірі 130 921, 59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Місцевим господарським судом також було встановлено, що відповідачем не заперечується існування заборгованості перед позивачем в розмірі 137 422, 40 грн. та враховуючи підписаний між сторонами акт зарахування зустрічних однорідних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року в частині задоволення вимоги про стягнення 130 921 грн. 59 коп. авансу за послуги з розміщення в готелі, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не базується на нормах права. При цьому скаржник оскаржує рішення лише в частині стягнення 130 921, 59 грн. за заброньовані. Зокрема скаржник звертає увагу, що у позивача відсутнє порушене право, оскільки він не є споживачем послуги, а є фактично представником відповідача (діє за агентським договором). Крім того скаржник зазначає, що претензій від туристів, як споживачів послуги до ТОВ Испатур в порядку визначеному договором не надходило, а тому відсутність претензій свідчить про належне виконання умов договору з боку відповідача.

Одночасно з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" звернулося з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2020 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Євсіков О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 року відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" строк для подання апеляційної на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі №910/11411/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі №910/11411/19, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі №910/11411/19 та призначено розгляд справи на 13.02.2020 року.

27.01.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволення апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 13.02.2020 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІБС ГРУП" (далі - турагент/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" (далі - тероператор/відповідач) був укладений договір на реалізацію туристичних послуг №2321, предметом якого є реалізація турагентом третім особам від імені туроператора окремих туристичних послуг, додаткових (супровідних) послуг або туристичних продуктів, попередньо сформованих туроператором, на умовах, визначених цим договором. (т.1, а.с. 10-23).

Відповідно до п. 2.1. договору для бронювання туристичного продукту (послуги) турагент направляє туроператору письмову заявку на бронювання згідно додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.2. договору туроператор протягом 2 робочих днів після отримання заявки на бронювання туристичного продукту: підтверджує турагенту можливість надання такого туристичного продукту шляхом направлення останньому підтвердження заявки на бронювання з підтвердженням термінів перебування, типу розміщення , виду транспорту, маршруту переліку додаткових послуг та іншою необхідною інформацією, а також з інформаційним зазначенням загальної вартості заброньованих послуг, яка в разі надання послуг/частини послуг за межами території України, номінується в доларах США або Євро; відмовляє турагенту в можливості надання такого туристичного продукту шляхом направлення останньому відмови в підтвердженні заявки на бронювання.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що після підтвердження заявки на бронювання зміна або скасування заброньованого туристичного продукту (послуги) можливо тільки в порядку передбаченому статтею 3 цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору туроператор має право відмовити в наданні заброньованого туристичного продукту (послуги) або вимагати зміни умов їх надання на початку надання таких послуг в зв`язку зі зміною істотних умов договору та обставин, якими він керувався під час підтвердження заявки на бронювання: а) не можуть бути забезпечені раніше обумовлені склад і якість послуг, що входять в тур; б) погіршення умов тура або перенесення його термінів; в) непередбаченого зростання транспортних тарифів, введення нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, різкої зміни курсу національної валюти; г) домовленості сторін.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що туроператор зобов`язується не пізніше ніж через день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин , визначених у п. 3.1. договору, але не пізніше ніж за три дні до початку туру (крім випадків, коли туроператору стало відомо про настання таких змін в термін менше ніж три дні до початку поїздки) сповістити про настання таких змін, для надання турагенту та клієнту (туристу) можливості відмовитись від виконання договору або для внесення змін в договір щодо ціни туру.

Відповідно до п. 3.3. договору у разі відмови в наданні заброньованого туристичного продукту (послуги) згідно з п. а), б), п. 3.1. цього договору з ініціативи туроператора, туроператор повертає турагенту повну вартість туристичної поїздки (туру) .

Згідно з п. 3.25. договору у разі відсутності можливості надати заброньований туристичний продукт (послугу) відповідно до даного договору, туроператор має право в односторонньому порядку змінити заброньований туристичний продукт (послугу) шляхом надання туристу альтернативних послуг без зниження класу обслуговування або ж класом вище в межах сплаченої туристом вартості туру. Якщо турист скористався запропонованими йому альтернативними послугами, послуги вважаються наданими належним чином і в повному обсязі.

У разі відсутності можливості надати туристичну послугу, яка входить до заброньованого туристичного продукту, туроператор має право в односторонньому порядку замінити таку послугу на альтернативну послугу без зниження класу обслуговування або ж класом вище (пункт 3.26. договору).

Відповідно до п. 3.27. договору при заміні послуги згідно п. 3.25-3.26. цього договору, послуги вважаються наданими належним чином і в повному обсязі якщо турист скористався запропонованою йому альтернативною послугою, або відмовився від такої послуги, хоча мав можливість нею скористатися без додаткових фінансових витрат зі своєї сторони.

Згідно з п. 4.1. договору ціни на туристичні продукти (послуги), встановлюються туроператором в документах, що характеризують такі продукти (послуги) згідно з п. 1.5. договору, є цінами брутто, остаточними при взаєморозрахунках між турагентом і туристом (ами) і включають в себе винагороду турагента.

Пунктом п. 4.4. договору оплата турагентом заброньованого туристичного продукту (послуги) проводиться після підтвердження заявки на підставі рахунку (агент отримує самостійно).

Відповідно до п. 5.1.1. договору туроператор зобов`язаний надати туристичний продукт (послугу) відповідно до підтвердженої туроператором заявки на бронювання і оформити для надання такого продукту в установленому порядку туристичні, проїзні, та інші необхідні, згідно підтвердженої заявки на бронювання та договору на надання туристичних послуг, документи.

Згідно з п. 7.1. договору сторони несуть відповідальність по цьому договору у відповідності до чинного законодавства та цього договору.

Отже, в матеріалах справи наявна заявка №5041 від 22.03.2019 року на бронювання групового туру на 51 особу на період з 23.06.2019 року по 28.06.2019 року. (далі заявка 1; т.1, а.с. 25-26).

Зі змісту заявки 1 вбачається, що вона була підтверджена відповідачем 17.04.2019 року, номер резервування: 5041, умови розміщення: готель Globales America 4*/ 23.06.2019 року - 28.06.2019 року [1] Standard.DBL AL [2] в кількості 25 номерів та 1 номер Standard.SNGL, AL [1], авіа переліт 51 особи "Flight Kiev - Palma de Mallorca" - Kiev 23.06.2019 року - 28.06.2019 року, індивідуальний проїзд 51 особи "а/п - готель - а/п 23.06.2019 року - 28.06.2019 року", страхування "UKRFINSTRAKH EUROPA PROGRAMM A30000+1000 EURO Europe 23.06.2019 року-28.06.2019 року".

Також в матеріалах справи наявна заявка №5068 від 17.04.2019 року на бронювання групового туру на 16 осіб на період з 23.06.2019 року по 28.06.2019 року. (далі заявка 2; т.1, а.с. 32-33).

Зі змісту заявки 2 вбачається, що вона була підтверджена відповідачем 17.04.2019 року, номер резервування: 5068, умови розміщення: готель Globales America 4*/ 23.06.2019 року - 28.06.2019 року [1] Standard.DBL AL [2] в кількості 8 номерів , авіа переліт 16 осіб "Flight Kiev - Palma de Mallorca" - Kiev 23.06.2019 року - 28.06.2019 року, індивідуальний проїзд 51 особи "а/п - готель - а/п 23.06.2019 року - 28.06.2019 року", страхування "UKRFINSTRAKH EUROPA PROGRAMM A30000+1000 EURO Europe 23.06.2019 року-28.06.2019 року".

Відповідач в свою чергу виставив рахунок-фактуру №330-5041 від 25.03.2019 року на суму 444 402, 94 грн. (т.1, а.с. 31), рахунок-фактуру №СФ-5068 від 17.04.2019 року на загальну суму 158 362, 94 грн. (т.1, а.с. 34), рахунок-фактуру №330/5041 від 16.05.2019 року на загальну суму 763 012, 64 грн. (т.1, а.с. 27), рахунок-фактуру №СФ-5068 від 16.05.2019 року на загальну суму 236 354, 91 грн. (т.1, а.с. 37) для сплати авансових платежів за туристичні послуги.

Позивач в свою чергу оплатив зазначені вище рахунки в повному обсязі, що вбачається з платіжного доручення №156 від 26.03.2019 року на суму 444 402, 94 грн. з призначенням платежу: авансовий платіж за туристичні послуги згідно заявки №5041 за рахунком №330-5041 від 25.03.2019 року (т.1, а.с. 127), платіжного доручення №223 від 19.04.2019 року на суму 158 362, 94 грн. з призначенням платежу: передоплата за туристичні послуги група 16 чол. Пальма-де-Майорка 23-28.06.2019 за рахунком №СФ-5068 від 17.04.2019 року (т.1, а.с. 35), платіжного доручення № 312 від 17.05.2019 року на суму 576 760, 00 грн. з призначенням платежу: попередня оплата за туристичні послуги група 51 чол. а/б Пальма-де-Майорка згідно заявки №5041 за рух. №330-5041 від 16.05.2019 року (т.1, а.с. 29), платіжного доручення № 327 від 23.05.2019 року на суму 186 252,64 грн. з призначенням платежу: попередня оплата за туристичні послуги група 51 чол. а/б Пальма-де-Майорка згідно заявки №5041 за рух. №330-5041 від 16.05.2019 року (т.1, а.с. 28) та платіжного доручення №328 від 23.05.2019 року на суму 236 354, 91 грн. з призначенням платежу: попередня оплата за туристичні послуги група 16 чол. а/б Пальма-де-Майорка згідно рах. №СФ5068 від 16.05.2019 року (т.1, а.с. 38). Також в матеріалах справи наявна банківська виписка по рахунку позивача з 26.03.2019 року по 29.06.2019 року. (т.1, а.с. 59).

Отже, з наведеного вище вбачається, що позивачем було повністю оплачено заявку №5041 та №5068 на суму 1 602 133, 43 грн.

В матеріалах справи наявне листування між позивачем та відповідачем з якого вбачається, що вартість двомісного номера складає 655 євро (з урахуванням 10% комісії турагента). (т.1, а.с. 40), що також не спростовується сторонами.

В матеріалах справи також наявна вимога №08/07-002 від 08.07.2019 року щодо сплати коштів в сумі 152 755, 20 грн. за не надану туристичну послугу (екскурсія). (т.1, а.с. 46-48).

Також в матеріалах справи наявна заява №08/07-001 від 08.07.2019 року про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій позивач заявив про припинення зобов`язання на суму 15 332, 80 грн. перед ТзОВ "ИСПАТУР" (рахунок-фактуру від 05.07.2019 №330-5041) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 15 332, 80 грн., що є частиною невиконаного зобов`язання ТзОВ "ИСПАТУР" перед ТзОВ "МІБС ГРУП" щодо сплати коштів згідно договору та вимоги від 08.07.2019 року на суму 152 755, 22 грн. (т.1, а.с. 49).

16.07.2019 року між сторонами було підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого вважається: 1) зобов`язання позивача таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості позивача перед відповідачем непогашене грошове зобов`язання у сумі 15 332, 20 грн., яке виникло на підставі рахунку-фактури №330-5041 від 05.07.2019; 2) зобов`язання відповідача таким, що припинено частково, залишкова заборгованість ТзОВ "МІБС ГРУП" перед ТзОВ "ИСПАТУР" (непогашене грошове зобов`язання у сумі 152 755, 20 грн.), становить 137 422, 40 грн. (т.1, а.с. 50).

Окрім цього в матеріалах справи наявна вимога №11/07-001 від 11.07.2019 року в якій позивач просив відповідача повернути сплачені грошові кошти за ненадані послуги в розмірі 158 362, 94 грн. (т.1, а.с. 51-53).

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2019 року відповідачем було направлено лист на електронну пошту "МІБС ГРУП", в якому зазначалось, що відповідач отримав лист від своїх партнерів, в якому міститься інформація щодо розміщення туристів в готелі Globales America. Зокрема, було зазначено, що після отримання попередньої оплати за групу було активовано бронювання готелю Globales America та трансферу у відповідності до плану, але з різницею в тому, що дві ночі приблизно 15 людей будуть розміщені в трьомісних номерах, оскільки готель скасував бронювання у зв`язку з неотриманням оплати за номери та відповідно поновив їх продаж. При цьому, було зауважено, що ані готель, ані гід, ані компанія-партнер не приймають будь-яких претензій, оскільки це викликано діями ТзОВ "ИСПАТУР". (т.1, а.с. 211).

Факт змін розміщення туристів в готелі Globales America з двомісних на трьомісні номерів, внаслідок неотримання оплати за номери від ТОВ Испатур не заперечується ні позивачем, ні відповідачем.

В подальшому, лише 22.06.2019 року о 19:09 год. (менше ніж за добу до вильоту) ТзОВ "ИСПАТУР" повідомило ТзОВ "МІБС ГРУП" про те, що з технічних проблем в системі підтверджено наступне розміщення в готелі Globales America: 23-25.06.2019 - 15 TRPL + 11 DBL (1DUI); 25-28.06.2019 - 34 DBL (1DUI). Також вказане підтверджується ваучером № 5041. (т.1, а.с. 42).

Як вбачається з матеріалів справи 24.06.2019 року відповідачем було направлено позивачу лист електронною поштою з повідомленням, що за даними готелю заселено: 1 номер - 1 SNGL(1 особа), 1 номер TRPL (по 3 особи), 24 DBL (по 2 особи). (т.1, а.с. 251). Зазначене листування також не заперечується сторонами.

При цьому, одна особа у зв`язку з хворобою не скористалася туристичною послугою. (т.1, а.с. 145).

Враховуючи вище наведене, з листувань вбачається та не заперечується сторонами, що було заселено 52 особи в 26 номерів, при цьому позивач зазначає, що 14 осіб відмовились проживати в номерах TRPL по три особи, оскільки замовляли тур з поселенням дві особи в один номер.

Окрім цього, матеріали справи містять докази того, що 14 осіб, які відмовились проживати в номерах TRPL по три особи скористалися іншими послугами, а саме бронювання номерів в іншому готелі (т.1, а.с. 236-239), ваучер (т.1, а.с. 240) та виписка по банківській картці про сплату іншого готелю. (т.1, а.с. 241).

Отже, звертаючись з даним позовом, позивач вважає, що відповідач не належним чином виконав умови договору, туристичні послуги згідно заявок №5041 та №5068 надав не в повному обсязі, а саме не надано послуг в частині заселення туристів у кількості 14 осіб з розміщенням в номерах Standard.DBL, ALL по 2 особи.

Відтак, із розрахунку позивача, який виглядає наступним чином: 4 168, 15 євро (595,45 євро (вартість одного номеру Standard.DBL, ALL без відсотків турагента) * 7 номерів), що в гривневому еквіваленті складає 130 921, 59 грн. (4 168, 15 грн. * 31,41 (комерційний курс туроператора гривні до євро зазначений в рахунках-фактура виставлених відповідачем) , що відповідач повинен сплатити йому вартість ненаданих послуг, зокрема вартість 7 номерів Standard.DBL, ALL.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині оскарження рішення (стягнення 130 921, 59 грн.) погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог виходи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу (далі - ГК України) комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Відповідно до ст. 296 ГК України агентські відносини виникають в тому числі у разі надання суб`єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (частина друга статті 297 ГК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України, яка кореспондується з вимогами статті 202 ГК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За змістом статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

Як було вище зазначено та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору позивач звернувся до відповідача з заявками щодо надання туристичних послуг для двох груп, заявки №5041 та №5068. (т.1, а.с. 25-26, 32-33).

Сторонами не заперечується те, що зазначені вище заявки були підтверджені відповідачем 17.04.2019 року.

Зі змісту вказаних заявко також вбачається, що було замовлено наступні умови розміщення (послуги):

- готель Globales America 4*/ 23.06.2019 - 28.06.2019 [1] Standard.DBL AL [2] в кількості 33 номери на 67 осіб .

На виконання умов договору та заявок, відповідач виставив позивачу рахунки-фактури на оплату туристичних послуг на загальну суму 1 602 133, 43 грн., які були позивачем відразу оплачені, зокрема, останній рахунок було сплачено 23.05.2019 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем (т.1, а.с.28, 29, 35, 38, 127). При цьому, одна особа відмовилась від туру у зв`язку з хворобою.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Втім, відповідач повідомив позивача про те, що з технічних проблем в системі підтверджено наступне розміщення в готелі Globales America: 23-25.06.2019 - 15 TRPL + 11 DBL (1DUI); 25-28.06.2019 - 34 DBL (1DUI), що підтверджується електронним листом та не заперечується сторонами. (т.1, а.с. 42).

Отже, з вище викладеного вбачається, що позивачем було оплачено послуги Standard.DBL AL [2] в кількості 33 номери на 67 осіб (тобто 33 особи по двоє в номері та 1 особа одна в номері) проте відповідачем було замінено в односторонньому порядку розміщення туристів в номерах іншої категорії, а саме 15 TRPL + 11 DBL (1DUI); 25-28.06.2019 - 34 DBL (1DUI).

Тобто, частині людей, які замовляли номери з розміщенням на двох осіб (DBL), було надано номери з розміщенням трьох осіб (TRPL).

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що було заселено 52 особи в 26 номерів, при цьому позивач зазначає, що 14 осіб відмовились проживати в номерах TRPL по три особи, оскільки замовляли тур з поселенням дві особи в один номер. (DBL).

Колегія суддів не приймає доводи скаржника щодо не порушеного права позивача оскільки між сторонами укладена агентська угода виходячи з наступного.

Зі змісту договору №2321 від 22.03.2019 року вбачається, що сторони при врегулюванні відносин розрахунків між собою за послуги відступили від типових положень агентського договору та визначили їх на власний розсуд.

Зокрема, відповідно до п. 3.10. договору вбачається, що при відмові від отримання заброньованого туристичного продукту (послуги), з причин, не пов`язаних з невідповідним виконанням туроператором своїх зобов`язань, туроператор повертає турагенту повну вартість заброньованого туристичного продукту .

Крім того згідно з п. 8.1. договору передбачено право турагента надсилати претензії з приводу якості туристичного обслуговування туроператором.

Отже з наведених умов договору вбачається, що позивач має право на повернення вартості заброньованого туристичного продукту у випадку ненадання послуг або неналежного їх надання.

Щодо посилань відповідача на розділ 8 договору, а саме на те, що згідно умов договору претензії до туроператора можливі лише від туристів колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно відповідно до п. 8.5. договору передбачено, що турагент зобов`язаний у випадку звернення до нього туриста с претензією, в письмовій формі інформувати туроператора не пізніше наступного робочого з дати виникнення інциденту.

Однак, в даному випадку відсутні будь-які претензії з боку туристів, оскільки турагент (позивач) своїми силами, у зв`язку з не наданням туроператором належним чином послуг, надав послуги туристам, які вони замовляли, докази чого наявні в матеріалах справи, що було встановлено вище, а саме бронювання номерів в іншому готелі (т.1, а.с. 236-239), ваучер (т.1, а.с. 240) та виписка по банківській картці про сплату іншого готелю. (т.1, а.с. 241).

При цьому, як вже було вище зазначено, турагент також має право на звернення з претензіями до туроператора, що вбачається з положень п. 8.1. договору та повернення вартості заброньованого туристичного продукту у випадку ненадання послуг або неналежного їх надання, що вбачається з положень п. 3.4. договору.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно того, що виключно туристи мають право на претензію відповідно до умов договору, оскільки з аналізу розділу 8 договору не вбачається такого виключення.

Окрім цього, колегія суддів також звертає увагу, що відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає про відсутність порушеного права позивача, при цьому не заперечує щодо позовних вимог про стягнення 134 422, 40 грн., які також були сплачені позивачем, як попередня оплата за спірним договором, проте такі послуги відповідачем не були надані.

Втім, відповідач, як туроператор отримав від позивача, як турагента попередню оплату в повному обсязі, але послуги надав не в повному обсязі.

Так, пунктом 3.2. договору встановлено, що туроператор зобов`язується не пізніше ніж через день з дня , коли йому стало відомо про зміну обставин, визначених у п. 3.1. договору, але не пізніше ніж за три дні до початку туру (крім випадків, коли туроператору стало відомо про настання таких змін в термін менше ніж три дні до початку поїздки) сповістити про настання таких змін, для надання турагенту та клієнту (туристу) можливості відмовитись від виконання договору або для внесення змін в договір щодо ціни туру.

Також, згідно з п. 3.25. договору у разі відсутності можливості надати заброньований туристичний продукт (послугу) відповідно до даного договору, туроператор має право в односторонньому порядку змінити заброньований туристичний продукт (послугу) шляхом надання туристу альтернативних послуг без зниження класу обслуговування або ж класом вище в межах сплаченої туристом вартості туру. Якщо турист скористався запропонованими йому альтернативними послугами, послуги вважаються наданими належним чином і в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1.1. договору туроператор зобов`язаний надати туристичний продукт (послугу) відповідно до підтвердженої туроператором заявки на бронювання і оформити для надання такого продукту в установленому порядку туристичні, проїзні, та інші необхідні, згідно підтвердженої заявки на бронювання та договору на надання туристичних послуг, документи.

Колегія суддів звертає увагу, що в листі від партнерів, який відповідач отримав 21.06.2019 року було зазначено, що після отримання попередньої оплати за групу було активовано бронювання готелю Globales America та трансферу у відповідності до плану, але з різницею в тому, що дві ночі приблизно 15 номерів будуть розміщені в трьомісних номерах, оскільки готель скасував бронювання у зв`язку з неотриманням оплати за номери та відповідно поновив їх продаж. При цьому, було зауважено, що ані готель, ані гід, ані компанія-партнер не приймають будь-яких претензій, оскільки це викликано діями ТзОВ "ИСПАТУР" . (т.1, а.с. 211).

Тобто з наведеного вбачається, що бездіяльність саме відповідача призвела до відсутності замовлених відповідно до заявок позивача 1 та 2 послуг.

Як вбачається з матеріалів справи,колегія суддів дійшла висновку, що відповідач надав не всі послуги, а точніше частині туристів (14 осіб) надав інші послуги , на власний розсуд замість номерів для розміщення двох осіб (DBL) було надано номери для розміщення трьох осіб (TRPL). При цьому колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача, що надання номерів для розміщення трьох осіб є альтернативною послугу без зниження класу, оскільки дана обставина свідчить, що відповідачем було надано зовсім іншу послугу, аніж було замовлено відповідно до заявко 1 та 2, а саме надання номерів для розміщення двох осіб (DBL).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відповідачем було надано не в повному обсязі послуги, позивач звернувся з вимогою до останнього про повернення сплачені грошові кошти за ненадані послуги. (т.1, а.с. 51-53).

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів повернення грошей позивачу за не надані проте оплачені послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості 7 номерів Standard.DBL, AL в готелі Globales America 4* за розрахунком позивача в розмірі 130 921, 59 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ИСПАТУР" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі №910/11411/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі № 910/11411/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі №910/11411/19.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11411/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.02.2020 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Євсіков

М.Г. Чорногуз