Постанова

від 11.02.2020 по справі 920/28/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. Справа№ 920/28/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників

від позивача: Нестеренко А.В. за дов.

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2020 про повернення позовної заяви

у справі № 920/28/20 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ДИМ"

про скасування запису про проведену державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.01.2020 у справі № 920/28/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК" та додані до неї документи повернуті заявникові.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2020 у справі № 920/28/20 і направити справу № 920/28/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховано, що позовні вимоги є однорідними і пов`язані між собою одним і тим же самим способом захисту прав і законних інтересів, яким є захист права власності, позовна вимога про скасування запису № 30195331 від 07.02.2019 про проведену державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ "ЗОЛОТИЙ ДИМ" (Ідентифікаційний код: 33326927) на частку 13/50 вчиненого приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області Даниленком Г.В., на підставі прийнятого ним рішення, індексний номер: 454211530 від 07.02.2019, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є похідною від першої позовної вимоги про скасування зміни до запису, згідно яких проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на частку 13/50, вчинені державним реєстратором Відділу державної реєстрації Шосткинської міської ради Балясник Оксаною Михайлівною на підставі прийнятого нею рішення, індексний номер: 44320789 від 29.11.2018 про внесення змін до запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Судом першої інстанції невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття не законної та не обґрунтованої ухвали.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК" у справі № 920/28/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2020 розгляд справи № 920/28/20 призначено на 11.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Встановлено, що в судове засідання 11.02.2020 представник відповідача не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку визначеному статтею 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ДИМ" в якому просить суд:

Скасувати зміни до запису, згідно яких проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на частку 13/50, вчинені державним реєстратором Відділу державної реєстрації Шосткинської міської ради Балясник Оксаною Михайлівною на підставі прийнятого нею рішення, індексний номер: 44320789 від 29.11.2018 про внесення змін до запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Скасувати запис № 30195331 від 07.02.2019 про проведену державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ "ЗОЛОТИЙ ДИМ" (Ідентифікаційний код: 33326927) на частку 13/50, вчинений приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області Даниленком Г.В., на підставі прийнятого ним рішення, індексний номер: 454211530 від 07.02.2019, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.01.2020 у справі № 920/28/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК" та додані до неї документи повернуті заявникові на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України , у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено правилами об`єднання позовних вимог, оскільки враховуючи той факт, що при розгляді позовних вимог суд повинен давати оцінку обставинам правомірності проведення державної реєстрації права власності щодо кожної з двох проведених реєстраційних дій окремо, тим більше, що такі дії проводилися різними державними реєстраторами в різний період часу, щодо різних осіб.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК" позовної заяви і додані до неї документи, враховуючи наступне.

Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Юрисдикція господарських судів визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Юрисдикція господарських судів визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення юрисдикції господарських судів покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Юрисдикція справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування юрисдикції за суб`єктним складом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вимоги щодо оформлення позовної заяви наведені в ст. 162 Господарського процесуального кодексу України , в якій, серед іншого, передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна, зокрема, містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в ній об`єднано кілька вимог, а саме скасування зміни до запису, згідно яких проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на частку 13/50, вчинені державним реєстратором Відділу державної реєстрації Шосткинської міської ради Балясник Оксаною Михайлівною на підставі прийнятого нею рішення, індексний номер: 44320789 від 29.11.2018 року, про внесення змін до запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису №30195331 від 07.02.2019 р. про проведену державну реєстрацію права спільної часткової власності ТОВ "ЗОЛОТИЙ ДИМ" (Ідентифікаційний код: 33326927) на частку 13/50, вчинений приватним нотаріусом Шосткинського міського нотаріального округу Сумської області Даниленком Г.В., на підставі прийнятого ним рішення, індексний номер: 454211530 від 07.02.2019 року, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський процесуальний кодекс України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України ).

Позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно є предметом спору про відновлення його майнового права.

Відповідно до п. 13 ч.1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Колегією суддів встановлено, що державну реєстрацію права спільної часткової власності на частку 13/50 зареєстровано за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). Отже, стороною спірних правовідносин є фізична особа, яка не є підприємцем. Відтак, за суб`єктним складом цей спір не підлягає розгляду в господарському суді.

Натомість за правилами ч. 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18).

Питання державної реєстрації прав та їх обтяжень не є дискреційними повноваженнями державного реєстратора, оскільки останній приймає лише одне з рішень щодо державної реєстрації (вчинення реєстрації, відмова в її проведенні, зупинення розгляду) відповідно до встановлених обставин, і не має права розсуду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2019 у справі №816/2175/16 (провадження №К/9901/17483/18).

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18).

Про відсутність підстав відступати від цього рішення зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11- 474апп19).

Колегія суддів дійшла висновку, що цей спір пред`явлено з метою захисту інтересів позивача у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, однією з яких за одною позовною вимогою є фізична особа - ОСОБА_1 , тоді як за другою позовною вимогою є ТОВ Золотий дим та які регулюються нормами цивільного права.

Під час вирішення першої позовної вимоги з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на об`єкт нерухомого майна фізичною особою, у зв`язку із чим зазначені вимоги є приватноправовими та підлягають розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України , тоді як під час вирішення другої позовної вимоги з`ясуванню підлягають обставини набуття права власності на об`єкт нерухомого майна юридичної особою у зв`язку із чим зазначені вимоги підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, що зумовлює повернення позовної заяви разом з додатками на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заявник не позбавлений права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів, про що вказав місцевий господарський суд в оскаржуваній позивачем ухвалі у даній справі.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом було правильно застосовано п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 Справа Серявін та інші проти України (заява № 4909/04 ) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland),N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Колегія суддів, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених позивачем в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі ухвали суду відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Сумської області від 11.01.2020 у справі № 920/28/20 прийнята з дотриманням норм матеріально та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.01.2020 у справі № 920/28/20 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕНТАЛАК".

3. Матеріали справи № 920/28/20 повернути до Господарського суду Сумської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.02.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська