Постанова

від 17.02.2020 по справі 927/855/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. Справа№ 927/855/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Менської міської ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 р. (повне рішення складено 13.11.2019 р.)

у справі № 927/855/19 (суддя - Фетисова І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борзнянська пересувна шляхово-будівельна колона"

до Менської міської ради

про стягнення заборгованості у розмірі 174361,84 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Борзнянська пересувна шляхово-будівельна колона" звернулося з позовом до Менської міської ради про стягнення заборгованості за договором № 45 від 05.07.2018 р. у загальному розмірі 174361,84 грн, з яких: 155399,54 грн - основний борг, 5287,14 грн - 3% річних та 13675,16 грн - інфляційні втрати.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного договору ним було надано послуги, однак відповідач свого обов`язку щодо вчасної оплати не виконав.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2019 р. відкрито провадження у справі № 927/855/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 р. у справі № 927/855/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Борзнянська пересувна шляхово-будівельна колона" задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 155399,54 грн основного боргу, 5287,14 грн 3% річних та 13675,16 грн інфляційних втрат. Також зазначеним рішенням стягнуто з Менської міської ради 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Менська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує на те, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката необґрунтовано завищені, оскільки судовий розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачем були визнані позовні вимоги під час розгляду справи у місцевому суді, а час розгляду справи не перевищував 15 хвилин.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погодився із доводами скаржника, та вважає, що заявлені ним витрати на правничу допомогу адвоката є співмірними з розміром заявлених позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. апеляційну скаргу Менської міської ради у справі № 927/855/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Менської міської ради, розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

05.07.2018 р. між Менською міською радою (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борзнянська пересувна шляхово-будівельна колона" (далі - підрядник) було укладено договір № 45 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати поточний ремонт автомобільних доріг - поточний ремонт дороги щебенево-ґрунтовою сумішшю по вул. Набережна, с. Слобідка Менського району Чернігівської області.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору договірна ціна робіт, що доручені для виконання підряднику, складає 105,00 грн за 1 кв. м та становить 155399,54 грн. Вартість робіт за даним договором погоджується сторонами і повинна відповідати фактично проведеним роботам з розрахунком по цінам і сумам згідно актів виконаних робіт форми КБ-3, КБ-2.

Як передбачено п. 3.1 договору, строки виконання робіт по договору - 31.12.2018 р.

Пунктами 4.1, 4.2 сторони визначили, що розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються після підписання акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого місяця, що слідує за звітним. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом п`яти днів після підписання акту.

Договір набирає силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня, складений у двох примірниках, що мають рівну юридичну силу і діє до моменту повного виконання його умов сторонами (п. 5.1 договору).

За допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.3.1) згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 позивачем була виготовлена необхідна кошторисна документація: зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва від 05.07.2018 р., локальний кошторис на будівельні роботи № 5-1-1, дефектний акт на загальнобудівельні роботи від 05.07.2018 р., відомість ресурсів до локального кошторису № 5-11, підсумкову відомість ресурсів.

Сторонами погоджено та підписано договірну ціну на виконання поточного ремонту дороги щебенево-грунтовою сумішшю по вул. Набережна, с. Слобідка Менський район Чернігівська область, що здійснюється у 2018 році, на суму 155399,54 грн.

14.08.2018 р. між сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на суму 155399,54 грн.

Також 14.08.2018 між сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, згідно з якою вартість робіт становить 155399,54 грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, що підтверджується протоколом судового засідання від 12.11.2019 р. у справі № 927/855/19.

Таким чином, факт виконання позивачем та прийняття підрядних робіт на суму 155399,54 грн відповідачем підтверджено матеріалами справи та є доведеним.

Враховуючи умови п. 4.2 договору, оплата виконаних робіт здійснюється протягом п`яти днів після підписання акту, акт сторонами підписаний 14.08.2018 р., таким чином відповідач повинен був здійснити оплату до 19.08.2018 р. (оскільки 18.08.2018 р. є вихідним днем).

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем виконаних будівельних робіт позивачем в обумовлений в договорі строк.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було встановлено вище, на виконання умов укладеного договору позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 155399,54 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) від 14.08.2018 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 14.08.2018 р. за формою КБ-3 та не заперечується відповідачем.

Докази оплати відповідачем виконаних робіт у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 45 від 05.07.2018 р. у сумі 155399,54 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 5287,14 грн - 3% річних та 13675,16 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні втрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань.

Як передбачено п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права , сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, у визначені строки оплату за виконані роботи не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5287,14 грн 3% річних та 13675,16 грн інфляційних втрат, є обґрунтованими, розмір їх арифметично вірний, відтак підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, місцевий суд дійшов висновку про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

В підтвердження відповідної вимоги позивач надав суду:

- копію договору про надання правничої допомоги № 19/10/3 від 02.10.2019 р.;

- копію додаткової угоди № 1 про погодження розміру гонорару до договору про надання правничої допомоги № 19/10/3 від 02.10.2019 р.;

- копію акту про надання правничої допомоги № 1 від 02.10.2019 р. на суму 10000,00 грн;

- копію додатку № 1 до акту про надану правову допомогу № 1 від 02.10.2019 р. детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

- копію платіжного доручення № 236 від 18.10.2019 р. на сум 10000,00 грн.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 12.11.2019 р. у справі № 927/855/19 відповідачем було усно заявлено клопотання про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу адвоката.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, факт визнання відповідачем позову у повному обсязі, малозначність справи, що вказує на незначну складність справи, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача вартості витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Також, 15.01.2020 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 3000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надав додаткові документи, а саме:

- копію додаткової угоди № 2 від 02.01.2020 р. про погодження розміру гонорару до договору про надання правової допомоги № 19/10/3 від 02.10.2019 р.

- копію акту про надання правничої допомоги № 2 від 08.01.2020 р. на суму 3000,00 грн;

- копію додатку № 1 до акту про надану правничу допомогу № 2 від 08.01.2020 р.;

- копію видаткового касового ордера від 08.01.2020 р. на суму 3000,00 грн;

- копію квитанції до прибуткового касового ордера № 19/10/32 від 08.01.2020 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем в апеляційній інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн.

За таких обставин, судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції від 12.11.2019 р. у справі № 927/855/19 підлягає скасуванню в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 5 ст 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Менської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2019 р. у справі № 927/855/19 скасувати частково.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Менської міської ради (вул. Титаренко Сергія, 7, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 04061777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борзнянська пересувна шляхово-будівельна колона" (пров. Київський, 24, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄДРПОУ 03582557) 155399(сто п`ятдесят п`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять) ,54 грн боргу, 13675 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят п`ять),16 грн інфляційних втрат, 5287 (п`ять тисяч двісті вісімдесят сім),14 грн 3% річних, 4000 (чотири тисячі),00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та 2615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять),45 грн судового збору за подання позову .

4. Стягнути з Менської міської ради (вул. Титаренко Сергія, 7, м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 04061777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борзнянська пересувна шляхово-будівельна колона" (пров. Київський, 24, м. Борзна, Чернігівська область, 16400, код ЄДРПОУ 03582557) 3000 (три тисячі),00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.02.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна