Постанова

від 13.02.2020 по справі 908/1083/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1083/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Колесник Д.А.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 (суддя Юлдашев О.О.) у справі №908/1083/19

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цифра-Трейд" (вул. Братська, 1, м. Запоріжжя, 69005; адреса для листування: а/с 2730, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 39319695)

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Запорізької області 24.07.2019р. надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 73 708 200,00 грн. У цій же заяві заявник просив витребувати у боржника документи (митні декларації, договори, інвойси, накладні тощо), які стосуються ввезення на митну територію України мобільних пристроїв/смартфонів компанії XIAOMI Inc. (радіотелефонів стільникового зв`язку) у 2018 році.

Свою заяву заявник обґрунтовував тим, що боржником були порушені майнові авторські права ОСОБА_1 , що полягало у ввезенні на територію України та розповсюдження продукції без його дозволу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у справі №908/1083/19 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника на суму 73 708 200,00 грн. відмовлено.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 24.07.2019р. про витребування документів відмовлено.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 30.09.2019р. про витребування документів та інформації відмовлено.

Ухвала обґрунтована тим, що заява ОСОБА_1 з вимогами до боржника не підкріплена жодним документом, які б підтверджували факт порушення або невизнання боржником прав на твір, який належить саме заявнику (не надано рішення суду, виконавчого листа тощо), та які б слугували підставою для встановлення розміру компенсації за порушене право.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи заявника про посягання з боку боржника на його авторські права є хибними та безпідставними.

Суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з недодержанням заявником процесуальної форми клопотання та відсутністю обґрунтованих доводів знаходження витребуваних документів саме у боржника, такі клопотання не підлягають задоволенню.

Крім того, заявник у справі № 908/1083/19 не є ні стороною, ні учасником.

Таким чином, суд першої інстанції відхилив грошові вимоги ОСОБА_1 та відмовляє у задоволенні його заяви.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у справі №908/1083/19, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 року у справі №908/1083/19 повністю і ухвалити нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до боржника.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що скаржник брав участь у перекладі на українську мову комп`ютерної програми "MIUI", яка встановлюється на мобільні пристрої/смартфони, в тому числі і на мобільний пристрій/смартфон компанії ХІАОМІ модель Redmi Note 5.

Після завершення роботи по перекладу, скаржник 12.09.2017 року подав до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України заявку №75413 про реєстрацію авторського права на твір, та зареєстрував за собою це право, а саме: комп`ютерну програму "MIUI". На підставі чого отримав рішення про реєстрацію авторського права на твір та свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №74672 від 13.11.2017 року (Свідоцтво №74672 від 13.11.2017 p.).

Скаржник зазначає, що на сьогоднішній день мобільні пристрої/смартфони повністю адаптовані для продажу на українському ринку та містять у собі комп`ютерну програму "MIUI", зареєстровану на ім`я скаржника відповідно до Свідоцтва №74672 від 13.11.2017 р. Факт наявності комп`ютерної програми "МІІЛ" у розповсюджуваних боржником мобільних пристроях/смартфонах також підтверджується, зокрема, висновком №03/19 комп`ютерно-технічної експертизи програмного забезпечення від 15.05.2019 p., за результатами проведення експертизи придбаного у 2018 році у ТОВ "А-БРЕНД" мобільного пристрою/смартфону/радіотелефону стільникового зв`язку компанії ХІАОМІ Іпс моделі Redmi Note 5.

Скаржнику зазначає, що експертиза проводилася дійсно у 2019 році, у процесі підготовки подання відповідної заяви до боржника, але висновок експертизи ґрунтується на дослідженні мобільного пристрою/смартфону, придбаного у 2018 році, про що свідчать документи на його придбання.

Скаржник вважає, що ліквідатор зобов`язаний на підставі ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги щодо виплати авторської винагороди ОСОБА_1.

Щодо обов`язку доказування і подання доказів суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, відповідно до пункту 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", слід враховувати, що: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав: у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

Скаржник зазначає, що свідоцтво №74672 від 13.11.2017 р. не оскаржувалося. Як на день подання заяви, так і на день подання апеляційної скарги Свідоцтво №74672 від 13.11.2017 р. дійсне, та автором комп`ютерної програми "MIUI", яку розповсюджував без згоди автора боржник, є скаржник. Питання про дійсність чи недійсність Свідоцтва №74672 від 13.11.2017 р. не є предметом розгляду у справі №908/1083/19 та не може бути. Тому скаржник вважає, що суд в оскаржуваному рішенні не міг вирішувати питання про те, хто є єдиним власником комп`ютерної програми "MIUI" та чи є вона додатком, чи ні, оскільки в свідоцтві не написано, що це додаток.

Скаржник просить звернути увагу на те, що ліквідатор вчиняє дії, які перешкоджають захисту законних прав ОСОБА_1 скаржнику не зрозуміло, в інтересах кого саме діє ліквідатор, оскільки ліквідатор в першу чергу є незацікавленою особою, та повинен діяти в межах чинного законодавства України та не порушуючи при цьому права інших учасників процесу.

У скаржника виникає сумнів щодо неупередженості та незацікавленості ліквідатора, скаржник зазначає, що Вітер Діана Михайлівна була головою ліквідаційної комісії іншої компанії, яка здійснювала імпорт продукції Хіаомі для "Алло", а саме: Приватного підприємства "Укртранслогістика" (код ЄДРПОУ: 40629314), яке було ліквідовано у 2018 році.

Скаржник зазначає, що всі підприємства які відносяться до "Алло" ліквідуються саме в Господарському суді Запорізької області, за участі одного і того ж ліквідатора, який не є арбітражним керуючим.

На думку скаржника, є всі підстави вважати, що ліквідатор вчиняє дії, які можна розцінювати як зловживання процесуальними правами під час звернення з заявою про банкрутство боржника та розподілу справи між суддями господарського суду Запорізької області. Оскільки 26.04.2019 року до господарського суду Запорізької області було подано заяву від ТОВ Цифра-Трейд про порушення справи про банкрутство, справа була розподілена на суддю Кричмаржевського В.А., однак Ліквідатором не вчинено дій щодо сплати судового збору та заява була залишена без розгляду. При тому, вже 10.05.2019 господарським судом Запорізької області винесено ухвалу про прийняття заяви ТОВ Цифра-Трейд та призначення підготовчого засідання і відповідно судовий збір вже було сплачено, але суддею який розглядає справу призначено суддю Юлдашева О.О.

У скаржника виникає сумнів щодо призначення Вітер Діани Михайлівни, як ліквідатора боржника. Скаржник зазначає, що на балансі підприємства відповідно до проведеної інвентаризації 19700,00 гривень, однак, беручи до уваги, що процедура банкрутства займає відповідно до закону не менше 12 місяців, а середня винагорода арбітражного керуючого становить не менше двох мінімальних заробітних плат, отже, для належної оплати послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство боржника на рахунку боржника повинно бути не менше 100 000,00 грн.

Отже, чи знав ліквідатор боржника про те, що саме його буде призначено ліквідатором у процедурі боржника, та які саме цілі ліквідатор ТОВ Цифра- Трейд переслідував проводячи маніпуляційні дії зі зверненням до Господарського суду Запорізької області щодо визнання банкрутом боржника. Також у скаржника виникає сумнів про неупередженість та незацікавленість ліквідатора в процедурі банкрутства боржника, оскільки вибудовується закономірний зв`язок між ліквідатором та компаніями, які пов`язані з корпорацією Алло та перебувають в ліквідації чи були ліквідовані.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Вітер Діана Михайлівна подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 по справі № 908/1083/19 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 по справі № 908/1083/19 без змін.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у справі №908/1083/19 та призначено розгляд справи на 13.02.2020 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.02.2020 року, у зв`язку з відпусткою судді Верхогляд Т.А. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №908/1083/19, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Вечірка І.О.

13.02.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні ліквідатор боржника надала пояснення по справі та навела обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Інші учасники справи про банкрутство не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши ліквідатора боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у справі №908/1083/19 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2019р. ТОВ "Цифра-Трейд", м. Запоріжжя визнано банкрутом в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Вітер Д.М.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 26.06.2019р. за № 60637 розміщено повідомлення про визнання боржника - ТОВ "Цифра-Трейд" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В межах місячного строку, встановленого частиною 3 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", із заявою про визнання кредиторських вимог звернувся ОСОБА_1 на суму 73 708 200,00 грн. компенсації.

Свою заяву заявник обґрунтовав тим, що боржником були порушені майнові авторські права ОСОБА_1 , що виразилось у ввезенні на територію України та розповсюдження продукції без його дозволу.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 2343-XII кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, не включаються, в тому числі, зобов`язання з виплати авторської винагороди. Склад і розмір грошових зобов`язань, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Обґрунтовуючи свій розрахунок (т.2 а.с. 137) заявник виходив з того, що боржник ввіз на територію України мобільні пристрої/смартфони/радіотелефони стільникового зв`язку впродовж 2018 року 245 694 штук і вважав, що їх адаптовано за допомогою його авторської програми.

Проте доводи заявника не знайшли свого підтвердження ні у суді першої інстанції, ні у апеляційному суді.

Так, заявник не надав доказів ні завезення боржником зазначеної кількості мобільних телефонів, ні доказів використання боржником його авторської програми.

Висновок експерта ( т. 2 а.с. 110) стосується терміналу рухомого зв`язку Redmi Note 5, а не про мобільних пристроїв, про які йдеться у розрахунку.

Крім того висновок місцевого господарського суду про те, що компенсація за порушення авторського права є різновидом авторської винагороди і не входить до складу грошового зобов`язання - доводами апеляційної скарги не спростований.

Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України), учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 ГПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

При наданні клопотання до суду про витребування доказів, заявником не додержано основних процесуальних вимог до клопотання, а саме, не зазначено - які митні декларації, договори необхідно витребувати із зазначенням дати, номеру документу; не викладено обставини, які б могли підтвердити наявність у боржника витребуваних документів; не зазначено підстави, з яких випливає, що такі докази знаходяться саме у боржника; заявник не надав докази самостійного вжиття заходів щодо отримання документів у боржника та причин не можливості їх отримання.

У зв`язку з недодержанням заявником процесуальної форми клопотання та відсутністю обґрунтованих доводів знаходження витребуваних документів саме у боржника, колегія суддів приходить до висновку про правильність ухвали суду першої інстанції в частині того, що такі клопотання не підлягають задоволенню.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Відповідно до п. г ч.1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

- подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Необхідними умовами для стягнення у судовому порядку завданих збитків, включаючи упущену вигоду, а також для отримання відповідної компенсації, є доказування наступних фактів:

- винне порушення авторського права та/або суміжних прав, яке повинно бути виражене у будь-яких порушеннях правомочності суб`єкта авторського права (наприклад, факт незаконної публікації твору, або його незаконного відтворення);

- спричинення шкоди та їх розмір (що становить найбільшу складність при доказуванні у суді);

- причинно-наслідковий зв`язок між порушенням права та спричиненням збитків.

Лише беззаперечне доказування у сукупності перелічених вище фактів дають гарантію щодо успішного вирішення справи судом та винесення судового рішення на користь суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, чиї права було порушено незаконними діями.

При доказуванні порушення авторського права, а також при доказуванні причинно-наслідкового зв`язку, необхідно виходити з обставин кожного конкретного випадку, тобто, необхідно доказати, на чому основане авторське право, яким чином воно було порушено і як це порушення вплинуло на спричинення матеріальної шкоди. При цьому для доказування розміру шкоди (у разі, якщо це упущена вигода, а не пряма шкода) неможливо обійти застосування припущень, обґрунтувати які досить важко.

Отже, враховуючи особливості правовідносин у сфері авторського права та суміжних прав, у судовій практиці обмаль випадків, коли предметом судового розгляду є стягнення саме упущеної вигоди.

В той же час законодавством передбачено альтернативний спосіб відшкодування шкоди. Так, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

д) заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;

е) вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об`єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження. Саме на підставі цієї норми і звернувся заявник.

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов`язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Компенсація не потребує точного підрахунку суми збитку, що є перевагою на предмет доказування перед відшкодуванням упущеної вигоди. Однак це не означає, що суд при встановленні розміру компенсації абсолютно не зобов`язаний не враховувати об`єктивних критеріїв, що свідчать про розмір шкоди. Розмір компенсації не повинен точно відповідати сумі спричиненої шкоди, але повинен відповідним чином з ним співвідноситись.

Таким чином, стягнення компенсації, передбаченої Законом Про авторське право і суміжні права є альтернативним видом відповідальності, який дає можливість уникнути труднощів доказування збитків, зокрема упущеної вигоди, що обумовлено специфікою природи порушень у цій сфері.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки відсутні первинні документи (митні декларації, договори, інвойси, накладні тощо), які стосуються ввезення на митну територію України мобільних пристроїв/смартфонів компанії XIAOMI Inc. (радіотелефонів стільникового зв`язку) у 2018 році, то неможливо встановити розмір компенсації за порушене право, про що частково йшлося і у п. 6 цієї постанови.

Що стосується посилання на висновок експерта № 03/19 від 15.05.2019р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за відомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що заявником надано товар невідомого походження, який було придбано не у боржника, а у Товариства з обмеженою відповідальністю A-Бренд . Таке придбання телефону заявник не підтвердив жодним належним та допустимим доказом.

Крім того, проведення експертизи було ініційовано Заявником вже після прийняття Боржником рішення про припинення господарської діяльності та офіційного його оприлюднення.

Так, висновок датується травнем 2019 року, тобто періодом відсутності будь-яких господарських дій боржником, оскільки на початку січня 2019 року ТОВ "Цифра-Трейд" прийнято рішення про припинення господарської діяльності.

Стосовно незгоди з роботою арбітражного керуючого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки в ній не вирішувалось питання про дії арбітражного керуючого і скарга на ці дії у справі відсутня.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірного висновку суду першої інстанції, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у справі №908/1083/19 винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення для апеляційної скарги без задоволення, оскаржуваного судового рішення - без змін.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у справі №908/1083/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2019 у справі №908/1083/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 17.02.2020 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді І.О. Вечірко

Ю.Б. Парусніков