Постанова

від 13.02.2020 по справі 917/1964/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2020 р. Справа № 917/1964/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

за участю представників:

позивача- Бідюк Я.В. (посвідчення адвоката №3251 від 14.01.2020)

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Білецьківської сільської ради, село Білецьківка, Полтавська область, (вх.№ 3802)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.11.2019

у справі №917/1964/19 , постановлену суддею Ціленко В.А. в приміщенні господарського суду Полтавської області 15.11.2019,

за позовом Білецьківської сільської ради, село Білецьківка, Полтавська область,

до Служби автомобільних доріг в Полтавській області, м. Полтава, 36039

про визнання протиправним повідомлення про планову діяльність

ВСТАНОВИЛА:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Білецьківської сільської ради до Служби автомобільних доріг у Полтавській області про визнання протиправним повідомлення про планову діяльність.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.11.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки спір у справі є таким, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Білецьківська сільська рада з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.11.2019 у справі №917/1964/19 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на приписи п.10 ч.1 статті 20 ГПК України, де вказано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Крім того, апелянт зазначає, згідно ст. 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" повідомлення про планову діяльність за своєю суттю є актом суб`єкта господарювання. Отже, позивач вважає, що даний спір належить розглядати у порядку господарського судочинства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху, згідно з ч.2 ст. 260 ГПК України, за відсутності відомостей щодо сплати судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Білецьківської сільської ради на ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.11.2019 у справі №917/1964/19 та призначено розгляд справи на 13.02.2020 року.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В судовому засіданні 13.02.2020 апелянт в особі адвоката Бідюк Я.В. підтримала вимоги апеляційної скарги та просила скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15.11.2019 року і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області. Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справу був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції має бути скасована, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Отже, норми господарського процесуального законодавства закріплюють право органів місцевого самоврядування звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їх справа віднесена до юрисдикції господарського суду.

У ст. 20 Господарського процесуального кодексу України зазначено справи, які відносяться до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.05.2018 року у справі №910/11188/17 під час вирішення питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб`єкта господарювання;

-наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства та спору про право, що виникає з відповідних відносин;

-наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Вирішуючи питання юрисдикційності необхідних спорів, Велика Палата Верховного Суду керується такими міркуваннями.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно ст. 20 ГПК України визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною 1 п.10 господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Отже, до компетенції господарських судів належать спори щодо оскарження актів суб`єктів господарювання та їх органів.

Стосовно суб`єктного складу сторін у даній справі, позивач - Білецьківська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, у відповідності до приписів ст.4 ГПК України, наділена правом на звернення до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно ч.3 ст. 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання ,органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання, уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадах, визначених статтею 14 цього Закону,- держава походження та зачеплена держава.

З аналізу вказаної статті, судова колегія дійшла висновку, що відповідач є замовником планової діяльності, тобто є суб`єктом господарювання.

Таким чином, суб`єктний склад сторін у даній справі відповідає критеріям Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі №826/27224/15 під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Зі змісту позовної заяви виходить, що предметом позову є визнання протиправним повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

В обґрунтування позовних вимог Білецьківська сільська рада наголошує на тому, що Служба автомобільних доріг порушує її права, яка здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, які зазнають негативного впливу внаслідок здійснення такої планової діяльності.

Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Крім того, за змістом п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", планова діяльність - планова господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У контексті конкретних обставин цієї справи зміст спірних правовідносин полягає в оскарженні позивачем повторної оцінки впливу планової діяльності та порушення вимоги законодавства щодо форми такого повідомлення.

Оскільки спір у даній справі, на думку позивача, виник, внаслідок неправомірних дій відповідача, як суб`єкта господарювання, внаслідок винесення повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, судова колегія приходить до висновку, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд допустив неправильне застосування норм процесуального права, а саме п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 15 листопада 2019 року у справі №917/1964/19 підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга Білецьківської сільської ради на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15 листопада 2019 року у справі № 917/1964/19 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Положеннями ч. 14 ст. 129 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом з тим, оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269,270,271,275,281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білецьківської сільської ради на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15 листопада 2019 року у справі № 917/1964/19 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 15 листопада 2019 року у справі №917/1964/19 скасувати.

Справу №917/1964/19 направити на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 17.02.2020.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко