Ухвала

від 13.02.2020 по справі 902/682/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення скарги на дії або бездіяльність

органу ДВС, приватного виконавця

"13" лютого 2020 р. Cправа № 902/682/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги № 125 від 29.01.2020 Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" на дії державного виконавця та постанову про повернення виконавчого документа у справі

за позовом : Дочірнього підприємства Агрофонд-Зерно

до : Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Карамелія

про стягнення 6 457 651,97 грн.

за участю секретаря судового засідання: Стафійчук І.С..

представників сторін:

позивача (стягувач): Гоцко Р.В. за довіреністю;

відповідача (боржник, скаржника):не з`явився;

органу ДВС: Дригант І.В. за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

03.02.2020 до суду надійшла скарга № 125 від 29.01.2020 Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно", в якій скаржник просить:

визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дригант І.В. у виконавчому провадженні № 58800437;

скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.12.2019 у виконавчому провадженні № 58800437;

зобов`язати старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дригант І.В. вчинити дії направлені на виконання судового наказу.

Ухвалою суду від 03.02.2020 скаргу Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.02.2020.

Ухвалою суду від 03.02.2020 судове засідання у справі №902/682/18, призначене на 13.02.2020 на 12:30 год. ухвалено провести в режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції у справі доручено Солом`янському районному суду міста Києва.

10..02.2020 до суду надійшла заява Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" № 126 від 07.02.2020 про долучення до матеріалів справи доказів.

13.02.2020 до суду надійшов відзив державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дриганта І.В. № 27317 від 13.02.2020 на скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні скарги Дочірнього підприємства "Агрофонд-Зерно" зазначаючи про вжиття всіх належних від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду.

На визначену дату до Солом`янського районного суду міста Києва з`явився представник позивача (стягувача).

До Господарського суду Вінницької області з`явився старший державний виконавець Дригант І.В.

Відповідач (боржник) явки уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив. При цьому суд зважає, що про час та місце розгляду справи учасники повідомлені належним чином, ухвалою від 03.02.2020.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на граничні строку розгляду скарг на дії або бездіяльність органу ДВС, приватного виконавця суд дійшов висновку про можливість розгляду даної скарги за відсутності боржника.

При розгляді скарги 13.02.2020 судом оголошено перерву в межах дня до 16 год. 00 з метою надання старшим державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження № 58800437.

13.02.2020 о 15год. 34 хв. старшим державним виконавцем подано до канцелярії суду копії матеріалів виконавчого провадження № 58800437.

Після перерви представник позивача (стягувача) та державний виконавець в засідання суду не з`явились, з огляду на що судом долучено до матеріалів справи вступну та резолютивну частину ухвали без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/682/18 за позовом Дочірнього підприємства Агрофонд-Зерно до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Карамелія про стягнення заборгованості та пені в загальному розмірі 6 457 651,97 грн., з яких: 5 722 463,56 грн - сума основної заборгованості та 735 88,41 грн - сума пені.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.02.2019 позов задоволено. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Карамелія на користь Дочірнього підприємства Агрофонд-Зерно 5 722 463,56 грн - основного боргу; 735 188,41 грн - пені та 96 864,78 грн - витрат зі сплати судового збору.

19.03.2019 на виконання судового рішення видано відповідний наказ та направлено на адресу стягувача.

На підставі вищезазначеного наказу постановою Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 08.04.2019 відкрито виконавче провадження № 58800437.

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 16.12.2019 повернуто виконавчий документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач (стягувач), звертаючись до суду зі скаргою № 125 від 29.01.2020, не погоджується з вищезазначеною постановою та вважає, що старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дригант І.В. допущені порушення Закону України Про виконавче провадження , а саме не було здійснено у повній мірі всіх належних виконавчих дій, спрямованих на розшук боржника та наявного у нього майна, у зв`язку з чим повернення виконавчого документу є передчасним.

Окрім того позивач (стягувач) вказує, що в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо виконавчого провадження №58800437 наявні тільки постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2019, про стягнення виконавчого збору від 08.04.2019, про арешт марна боржника від 08.04.2019, про арешт коштів боржника від 08.04.2019, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 29.07.2019, про повернення виконавчого документу від 16.12.2020. Будь-яких інших відомостей інформація про виконавче провадження №58800437 не містить, тоді як відповідно до п.п.2,3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дригант І.В., в свою чергу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у скарзі позивача (стягувача) просить відмовити в її задоволенні, наголошуючи, на тому, що ним вжито всіх залежних від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду.

Із наявних матеріалів виконавчого провадження № 58800437 слідує, що в процесі виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 19.03.2019 у справі № 902/682/18 вчинено наступні виконавчі дії.

Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Кушнір О.Д. від 08.04.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 58800437, якою, з поміж іншого, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно боржника.

08.04.2019 винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

08.04.2019 винесено постанову про арешт майна боржника з одночасним накладенням арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника в державних реєстрах реєстрації обтяжень рухомого та нерухомого майна.

08.04.2019 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти що містяться на рахунках в ПАТ БАНК ВОСТОК (код ЄДРПОУ 307123), AT КІБ (код ЄДРПОУ 322540), AT УНІВЕРСАЛ БАНК (код ЄДРПОУ 322001) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 7 210 268,42 грн., яку направлено для виконання до ПАТ БАЙК ВОСТОК , AT КІБ , AT УНІВЕРСАЛ БАНК .

08.04.2019 направлено виклик державного виконавця до ТОВ Сільськогосподарське підприємство Карамелія з вимогою з`явитись керівника зазначеного підприємства для надання інформації щодо виконання виконавчого документу.

08.04.2019 направлено запити до Головного управління Держеокадастру у Вінницькій області та Головного управління Держпродспосживслужби у Вінницькій області для надання інформації про наявність будь-якого майна що зареєстроване за боржником ТОВ Сільськогосподарське підприємство Карамелія , код ЄДРПОУ: 39143703.

08.04.2019 здійснено пошук з інформації з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

08.04.2019 здійснено пошук з інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Карамелія" (ЄДРПОУ 39143703) нерухоме та будь яке інше майно на праві власності боржнику відсутнє.

В рамках виконавчого провадження № 58800437 направлено електронні запити до ДФС та МВС України для виявлення рахунків відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями та відомостей про зареєстровані за боржником транспортних засобів.

На зазначені вище запити отримано наступні відповіді:

- від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькі області, про те що за ТОВ Сільськогосподарське підприємство Карамелія код ЄДРПОУ 39143703 відсутні відомості про реєстрацію земельних ділянок;

- Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, про те що в реєстрі машин Держпродспоживслужби у Вінницькій області сільськогосподарська техніка не зареєстрована;

- від ДФС про те, що боржником відкрито рахунки в фінансових установах;

- від МВС України про те, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

За повідомленням ПАТ БАЦК ВОСТОК від 15.04.2019, на арештованих рахунках боржника залишок складає 35,83 грн..

За повідомлення AT КІБ від 17.04.2019, у зв`язку з відсутністю на рахунках коштів боржника, АГ КІБ зупинено видаткові операції та здійснюється арешт усіх надходжень на рахунки боржника до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів боржника.

За повідомлення AT УНІВЕРСАЛ БАНК від 12.04.2019, на рахунках боржника міститься 12378,59 грн.

18.04.2019 до ПАТ БАНК ВОСТОК , AT КІБ , AT УНІВЕРСАЛ БАНК державним виконавцем було направлено платіжні вимоги для списання коштів які містяться на рахунках боржника.

29.07.2019 державним виконавцем було винесено розпорядження №58800437/13 для перерахування грошових коштів які надійшли на рахунок з обліку депозитних сум відділу в сумі 35,83 грн 23.04.2019 та 12378,59 грн 12.07.2019 з яких перераховано стягувану - 11959,02 грн, та 119,57 грн виконавчого збору і 300 грн - витрат виконавчого провадження що підтверджується платіжним дорученням №12778 від 30.07.2019.

12.12.2019 державним виконавцем було здійснено вихід за адресою місцезнаходження боржника, а саме: м. Вінниця, вул. Максимовича, 4, про що складено акт державного виконавця яким встановлено, що за вказаною адресою знаходиться Офісний центр "Кряж", адміністратор якого повідомив, що таке підприємство як ТОВ Сільськогосподарське підприємство Карамелія за вказаною адресою не знаходиться.

16.12.2019 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , в якій в тому числі було зазначено що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 16.12.2022.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків щодо поданої скарги.

За змістом ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейським судом з прав людини зазначено, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Жовнер проти України" № 56848/00, § 33, від 29.06.2004).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (GLOBA v. UKRAINE, № 15729/07, § 27, ЄСПЛ, від 05 липня 2012 року).

Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення ЄСПЛ у справі "Антонюк проти України", no. 17022/02, від 11.12.2008).

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (ЗУ "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно зі ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст.7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Згідно із ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Так, відповідно до наданих законом виконавцю повноважень під час здійснення виконавчого провадження останній має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком тощо.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно із ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Тобто, згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, доказів чого останнім надано не було. Так, наявні в матеріалах справи постанови та запити, свідчать про вчинення державним виконавцем дій при відкритті виконавчого провадження. Водночас, жодних доказів на підтвердження здійснення систематичних виконавчих дій з виконання рішення суду матеріали справи не містять.

До того ж на підтвердження наведених обставин (щодо відсутності майна, нездійснення діяльності боржником тощо) державним виконавцем не надано належних, достовірних та допустимих доказів, якими могли б слугувати довідки державних установ, які здійснюють контрольні функції щодо здійснення господарської діяльності боржника та підприємств, які забезпечують таку діяльність тощо (органи ДФС, пожежного нагляду, дежпродспоживслужби, пенсійного фонду, соціального страхування, інспекції праці, держгірпромнагляду, підприємств водопостачання, енергомереж, газопостачання тощо).

Суд наголошує на тому, що матеріали справи містять докази стягнення з відповідача (боржника) 30.07.2019 на користь позивача (стягувача) 11 959,02 грн, з призначенням платежу "Перерахування боргу по в/п з Сільськогос.під-во "Карамелія" на користь ДП "Агрофонд Зерно" з/р ДВ "13 від 29.07.2019р.", що підтверджується платіжним дорученням № 14778 від 30.07.2019.

Встановлена судом обставина щодо стягнення з відповідача (боржника) заборгованості в межах виконавчого провадження дає підстави для висновку про здійснення останнім господарської діяльності.

Крім того, за приписами ст. 54 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Норма ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження наділяє виконавця правом, зокрема, вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Наведені повноваження надано виконавцю з метою повного та своєчасного (в межах розумних строків) примусового виконання судового рішення та не можуть розцінюватися як виключна дискреція виконавця (право застосовувати чи ні).

Відповідно до ст.76 Закону за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі. 1,2 розділу 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону. У разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого ст.342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов`язком, оскільки в контексті вимог цієї статті, державний виконавець саме зобов`язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Отже положеннями ст.ст.36, 37 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ може бути повернутий стягувачеві лише після виконання покладених на нього законом обов`язків із вжиття заходів направлених на примусове виконання рішення суду та встановлення за їх результатом відсутності майна у боржника.

При цьому висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Судом встановлено, що Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи, що доказами матеріалів справи не доведено, що виконавчим органом вживалися усі необхідні та можливі заходів для належного примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області, оскаржувана постанова ВП №58800437 від 16.12.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу є передчасною.

З огляду на наведене, суд визнає обґрунтованими доводи позивача (стягувача) щодо передчасності повернення наказу Господарського суду Вінницької області від 19.03.2019 у справі № 902/682/18.

При цьому доводи позивача (стягувача) щодо невнесення державним виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження відомостей про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Так, згідно з п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до п.п.2,3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

Як встановлено судом, державним виконавцем було внесено шляхом сканування до, АСВП відповіді на запити державного виконавця, платіжні вимоги, повідомлення з банків та витяги про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника що підтверджується знімком екрану (скріншот) з АСВП з повним переліком скан-копій документів з датою сканування які було додано до виконавчого провадження №58800437 в розділі скан-копїї .

При цьому суд враховує, що державний виконавець не може нести відповідальність за технічну недосконалість Автоматизованої системи виконавчих проваджень, в наслідок чого учасникам виконавчого провадження та суду, з використанням інструментів електронної ідентифікації, доступна лише інформація стосовно винесених державним виконавцем постанов та узагальнена інформація щодо сторін виконавчого провадження та виконавчого документу, що перебуває на виконанні, позаяк, державний виконавець жодним чином не впливає на алгоритми щодо формування переліку інформації, що відображається користувачу (стороні виконавчого провадження), оскільки він не є розробником та замовником програмного забезпечення Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Відтак, наведене не може свідчити про бездіяльність державного виконавця по наповненню Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

За змістом ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону чинній на момент подання скарги) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З системного аналізу вищевказаних норм права, слідує, що передумовою звернення скаржника зі скаргою на дії відділу ДВС до суду є порушенням рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби прав даного скаржника.

При цьому визначальним в даному контексті є поновлення порушених прав за результатами розгляду даної скарги судом.

Тобто за своєю суттю звернення скаржника до суду зі скаргою зводиться до одного ключового наслідку за результатом розгляду скарги - поновлення порушеного права скаржника.

Абзац 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Зважаючи на повноваження та законодавчо визначені механізми, які мають обов`язково мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги позивача (стягувача) в частині скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.12.2019 у виконавчому провадженні № 58800437 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 19.03.2019 у справі № 902/682/18.

Аналогічних висновків щодо наявності підстав для задоволення скарги в зазначеній частині вимог дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 07.09.2018 по справі № 905/1918/15.

При цьому суд зважає, що звертаючись до суду з вимогою про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дригант І.В. у виконавчому провадженні № 58800437 позивач (стягувач) не визначає, які саме дії, вчинені державним виконавцем у виконавчому провадженні є неправомірними.

З огляду на наведене, зважаючи, що означена вимога неконкретизована позивачем (стягувачем), а заяви чи доповнень до скарги останнім не надано, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги.

Щодо вимог скарги в частині зобов`язання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дригант І.В. вчинити дії направлені на виконання судового наказу суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Відновлення відповідного виконавчого провадження за наслідками визнання неправомірною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві врегульовано ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає відповідний порядок вчинення таких дій, тому суд при розгляді скарг на дії (рішення) органу державної виконавчої служби не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця.

Відтак, скарга позивача (стягувача) в цій частині вимог задоволенню судом не підлягає, що відповідає та узгоджується із висновками Верховного Суду, що містяться у вищевказаній постанові від 07.09.2018 по справі № 905/1918/15.

За наведених вище обставин у своїй сукупності скарга Дочірнього підприємства Агрофонд-Зерно підлягає задоволенню судом частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірнього підприємства Агрофонд-Зерно № 125 від 29.01.2020 у справі № 902/682/18 задовольнити частково.

2. Скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Дригант І.В. про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.12.2019 у виконавчому провадженні № 58800437.

3. У решті вимог скарги відмовити.

4. Примірник надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

За приписами ст.255 ГПК України ухвалу може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-Західного апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту ухвали 17.02.2020

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Очаківська, пров. Очаківський, 5/6, м. Київ, 03151)

3 - відповідачу (вул. Максимовича, б. 4, м. Вінниця, 21036)

4 - Центральний ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області (вул. Соборна, буд. 15А, м. Вінниця, 21050)