Постанова

від 12.02.2020 по справі 906/418/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 906/418/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.07.2019 (суддя Лозинська І.В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 (головуючий суддя Філіпова Т.Л., судді: Гудак А.В., Бучинська Г.Б.)

за позовом Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України

до : 1 . Народицької селищної ради,

2 . Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз",

3 .Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської облради",

4 . Реєстраційної служби Народицького районного управління юстиції,

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду державного майна України,

про визнання недійсним договору оренди землі від 01.03.2008,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: Вознюк Є.В. - адвокат,

від відповідача-3: не з`явився,

від відповідача-4: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 01.03.2008 між Народицькою селищною радою та ВАТ "Житомиргаз" на земельну ділянку площею 1,1635 га, що знаходиться в смт.Народичі, вул. Визволителів, 88.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.11.2012 у справі № 11/5007/78/11, а також на те, що на момент укладення договору оренди землі був чинний Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою, який виданий Житомирській обласній організації Товариства сприяння оборони України на підставі рішення Народницької селищної ради від 14.08.1997 № 15.

Позивач також зазначив, що цим договором оренди землі в порушення вимог ч.5 ст.116 Земельного кодексу України було надано у користування ВАТ "Житомиргаз" земельну ділянку, яка перебуває у користуванні Житомирської обласної організації ТСО України, без вилучення (викупу) цієї земельної ділянки у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, та, що встановлені ст.ст.141,142 ЗК України обставини для припинення права користування позивача цією земельною ділянкою відсутні. Також зауважив, що про відсутність підстав для передачі земельної ділянки Народицькою селищною радою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" свідчить також незаконність державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", що також, у свою чергу, підтверджується рішенням господарського суду від 15.11.2012 у справі №11/5007/78/11.

Крім того, позивач вказав, що та обставина, що орендована спірна земельна ділянка площею 1,1635 га знаходиться в межах земельної ділянки площею 1,8053 га, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно з державним актом серії ЖТ-18-02000004 від 15.01.1998 підтверджується цільовим призначенням зазначеної орендованої земельної ділянки.

1.3. Відповідачі заперечували проти позову та просили суд відмовити у його задоволенні.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 . Справа розглядалась судами неодноразово.

2.2. Останнім рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.07.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019, позов задоволено.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 18.11.2019 (згідно з реєстраційним номером КГС) Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.07.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі №906/418/14 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

3.2. Витягом з протоколу передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 19.11.2019 у справі № 906/418/14 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №906/418/14 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" залишено без руху до 28.12.2019 на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником наведені підстави у заяві про поновлення строку визнані неповажними; встановлено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3.4. 17.12.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду із заявою про усунення недоліків у справі № 906/418/14. До вказаної заяви скаржник долучив копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що скаржник саме 24.10.2019 отримав копію оскаржуваної постанови.

3.5. 21.12.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 20.02.2020, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.01.2020.

3.6. 15.01.2020 судом отримано відзив на касаційну скаргу, скерований відповідачем-2 на адресу суду 13.01.2020 згідно відмітки поштового штампу на конверті.

3.7. 03.02.2020 від відповідача-1 отримано заяву про розгляд справи за наявними в ній письмовими доказами за відсутності його представника.

3.8. В судове засідання з`явився представник відповідача-2, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі відповідачач-2 просить прийняті у справі рішення від 19.07.2019 та постанову від 10.10.2019 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4.2. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідно до свідоцтва серії ЯЯЯ № 365148, яке є чинним, про право власності на нежитлові будівлі AT ЖИТОМИРГАЗ є власником нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, переданій в оренду за оскаржуваним правочином, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому суди безпідставно не застосували ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано преюдиційні обставини, встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2017, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 906/581/17, предметом розгляду якої була вимога Позивача до Відповідача-2 зобов`язати звільнити земельну ділянки площею 1,1635 га по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області.

Разом з цим, позивач у ході розгляду даної справи посилався на ту обставину, що земельна ділянка за спірним договором оренди площею 1,1635 га перебуває в межах земельної ділянки площею 1,8053 га згідно з актом на право постійного користування, однак, в порушення ч.ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України позивач відповідних доказів на підтвердження такої обставини не надав.

У свою чергу суди першої інстанції та апеляційної інстанції, вийшовши за межі своєї компетенції, у порушення вимог ст. 99 ГПК України, за відсутності відповідних доказів, зробили передчасний висновок про те, що орендована спірна земельна ділянка за спірним договором площею 1,1635 га. знаходиться в межах земельної ділянки площею 1,8053 га, що підтверджується цільовим призначення зазначеної орендованої земельної ділянки.

Верховний Суд 24.04.2019 у справі № 128/3751/14-а зазначив, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цільове призначення орендованої земельної ділянки вказано для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту.

Дану обставину підтверджує також довідка від 15.07.2019 про розміщення на вказаній земельній ділянці газопроводів та інших об`єктів газорозподільної системи.

У свою чергу, як вбачається з державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ-18-02000004 від 15.01.1998, цільове призначення земельної ділянки загальною площею 1,8053 не визначено взагалі, а технічна документація із землеустрою на відповідну земельну ділянку Позивачем до матеріалів справи не долучалася.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення, як законні та такі, що відповідають обставинам справи, залишити без змін.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. За наслідками неодноразового розгляду даного спору судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Народицької селищної ради №15 від 14.08.1997 "Про затвердження матеріалів по встановленню окружної межі земельної ділянки і виготовленню державного акту на право постійного користування землею, обласному комітету ТСО Україна (Народицького РК)" затверджено матеріали по встановленню окружної межі в натурі для виготовлення державного акта на право постійного користування землею і вирішено закріпити за обласним комітетом ТСО Україна (Народицького РК) земельну ділянку 1,8053 га по фактичному використанню.

15.01.1998 Народицька селищна рада на підставі даного рішення видала Житомирському обласному комітету товариства сприяння оборони України Державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-18-02-000004.

5.2. Рішенням Народицької селищної ради від 29.09.2000 "Про внесення змін до переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт. Народичі" включено до переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади смт.Народичі, майно, розташоване за адресою смт.Народичі, вул. Визволителів.

В подальшому, згідно з рішенням Народицької селищної ради від 30.11.2005 "Про передачу майна" передано безоплатно з комунальної власності територіальної громади смт. Народичі у власність ВАТ "Житомиргаз" майно, розташоване за адресою: смт. Народичі, вул. Визволителів, 88.

Рішенням виконавчого комітету Народицької селищної ради від 10.02.2006 № 35 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі по вул. Визволителів, 88 смт. Народичі за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" .

5.3. 01.03.2008 між Народицькою селищною радою (відповідачем 1)/орендодавцем) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (відповідачем 2)/орендарем) укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,1635 га для розміщення будівель в смт. Народичі, вул.Визволителів, 88.

Згідно з п. 3 договору оренди землі, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі та споруди.

Пунктом 8 цього договору передбачено, що договір укладено на 49 років.

5.4. Рішенням Народицької селищної ради від 05.03.2008 №372 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ВАТ "Житомиргаз" на території смт.Народичі по вул.Визволителів 88 Народицької селищної ради по фактичному користуванню загальною площею 1,1635 га, а також вирішено передати в оренду ВАТ "Житомиргаз" земельну ділянку загальною площею 1,1635 га для трубопровідного транспорту.

5.5. 30.03.2016 між відповідачами укладено угоду про розірвання спірного договору оренди землі, за якою сторони погодили, що на підставі рішення Народицької селищної ради від 30.03.2016 №168 та за взаємною згодою вони розривають договір оренди землі реєстраційний номер 040821500107 від 01.03.2008, що був зареєстрований у Народицькому відділі ДЗК.

Відповідно до п. 4 цієї угоди, договір оренди землі від 01.03.2008 реєстраційний номер 040821500107 втратив чинність з 30.03.2016.

5.6. У Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень зазначено, що 16.05.2016 приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Івчук С.С. проведено державну реєстрацію припинення договору оренди землі, укладеного 01.03.2008 Народицькою селищною радою та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - на підставі угоди від 30.03.2016 про розірвання договору оренди землі, про що зроблено відповідний запис за індексним номером: 29687509 від 20.05.2016.

5.7. Разом з тим, рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.11.2012 у справі № 11/5007/78/11 за позовом Житомирської обласної організації ТСОУ до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", Народицької селищної ради, КП "Коростенське МБТІ" Житомирської обласної ради, за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонду державного майна України, зокрема, визнано недійсними:

- рішення Народицької селищної ради від 29.09.2000 "Про внесення змін до переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт.Народичі, с.Старе Шарно";

- рішення Народицької селищної ради від 30.11.2005 "Про передачу майна", яким передано з комунальної власності смт.Народичі на баланс ВАТ "Житомиргаз" майно, розташоване за адресою: смт.Народичі, вул.Визволителів 88 відповідно до переліку, який міститься у додатку до цього рішення, а саме: адміністративно-побутового корпусу загальною площею 436,7 кв.м, гаражу загальною площею 332,9 кв.м, гаражу загальною площею 240,1 кв.м, склад загальною площею 39,7 кв.м, огорожі з блоків, огорожі залізної, площадки асфальтної;

- рішення виконкому Народицької селищної ради від 10.02.2006 № 35 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", які стали підставою для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз".

Вказане рішення господарського суду від 15.11.2012 у справі №11/5007/78/11 залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2013.

6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що, враховуючи преюдиційні обставини, встановлені у справі у справі №11/5007/78/11 в частині визнання недійсними таких рішень органу місцевого самоврядування, які стали підставою для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", то, відповідно, ці преюдиціальні факти мають своїм наслідком і незаконність та недійсність оспорюваного договору оренди землі, укладеного 01.03.2008 між Народицькою селищною радою та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" щодо земельної ділянки площею 1,1635 га, яка знаходиться за адресою: смт. Народичі Житомирської області, вул. Визволителів, 88.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

7.2. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України:

"1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Статтею 203 ЦК України у ч.1 встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.124 Земельного кодексу України (у редакції станом на дату укладення спірного договору оренди землі - 01.03.2008), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Стаття 16 Закону Про оренду землі визначає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частина 5 статті 116 ЗК України встановлювала (на час укладення договору оренди землі між сторонами), що надання у користування земельної ділянки, яка перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом .

Право постійного користування земельною ділянкою, відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України, - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.3 ст.207 ГК України, яка кореспондується з нормами ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

7.3. При розгляді даного спору суди вірно виходили з того, що заявлена у даній справі позовна вимога про визнання недійсним спірного договору оренди землі ґрунтується, зокрема, на рішенні господарського суду від 15.11.2012 у справі №11/5007/78/11, яке набрало законної сили, а саме, в частині визнання недійсними таких рішень органу місцевого самоврядування, які стали підставою для реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз":

- Народицької селищної ради від 29.09.2000 "Про внесення змін до переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт.Народичі" згідно з яким включено до переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади смт. Народичі, майно, що перебуває за адресою смт. Народичі, вул. Визволителів, 88;

- рішення Народицької селищної ради від 30.11.2005 "Про передачу майна" згідно з яким вирішено передати безоплатно з комунальної власності територіальної громади смт.Народичі у власність ВАТ "Житомиргаз" майно розташоване за адресою: смт. Народичі, вул.Визволителів, 88;

- рішення виконкому Народицької селищної ради від 10.02.2006 № 35 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Так, доводи відповідача-2 щодо наявності у нього права власності на об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці, яка була предметом оренди за спірним договором, що на його думку підтверджено наявним і дійсним Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 365148, а також інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно, апеляційним судом підставно відхилено, оскільки такі доводи не спростовують того, що рішення виконкому Народицької селищної ради від 10.02.2006 № 35 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб", на підставі якого указане свідоцтво було видано відповідачу-2, визнано недійсним в судовому порядку з підстав невідповідності закону.

Крім того, Вищий господарський суд України в свої постанові від 10 лютого 2016 року по даній справі № 906/418/14, залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій про відмову у першій позовній вимозі про зобов`язання КП "Коростеньське МБТІ", а в подальшому розгляді справи Реєстраційної служби Народицького районного управління юстиції скасувати державну реєстрацію прав власності ПАТ "Житомиргаз" на вказане спірне нерухоме майно, вказав, що суди попередніх інстанцій виходили з того, що звернутися до суду із позовом про захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу може та особа, яка вважає їх порушеними і здатна довести таке порушення належними та допустимими доказами.

У справі №11/5007/78/11 судами встановлено, що спірне майно на підставі Законів України набуло правовий статус загальнодержавного , розпоряджатись яким має Фонд державного майна України , а позивач Житомирська обласна організація товариства сприяння обороні України не надала суду жодних доказів в обґрунтування своїх прав власності на зазначене майно, відтак, позивач не має права вимагати скасувати державну реєстрацію прав на спірне майно, яким може розпоряджатись лише Фонд державного майна України .

7.4. Відтак, враховуючи, що у вищевказаній справі №11/5007/78/11 встановлені юридичні факти по незаконності дій Народицької селищної ради по передачі Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" спірного майна, то, як вірно визначились суди, ці преюдиціальні факти мають своїм наслідком і незаконність та недійсність оспорюваного договору оренди землі.

За викладених обставин колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо виникнення у нього права на користування спірною земельної ділянкою у відповідності до положень ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України.

7.5. Також суди на підставі власної оцінки доказів у справі встановили, що орендована спірна земельна ділянка за спірним договором площею 1,1635 га. знаходиться в межах земельної ділянки площею 1,8053 га, яка належить позивачу на праві постійного користування згідно державного акту серії ЖТ-18-02000004 від 15.01.1998, що підтверджується цільовим призначенням зазначеної орендованої земельної ділянки.

При цьому, стосовно посилань відповідача-2 на відсутність належних доказів на підтвердження перетинання (співпадання) меж земельної ділянки, яка була надана позивачу у постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ-18-02000004 від 15.01.1998, апеляційний суд зазначив, що зі змісту рішення виконавчого комітету Народицької селищної ради №15 від 14.08.1997 "Про затвердження матеріалів по встановленню окружної межі земельної ділянки і виготовленню державного акту на право постійного користування землею, обласному комітету ТСО Україна (Народицького РК)" та з самого Державного акту вбачається, що земельна ділянка надавалась у постійне користування для здійснення позивачем статутної діяльності, в тому числі і використання об`єктів нерухомого майна, які розміщуються на ділянці і стосовно яких апелянтом заявлено про наявне у нього право власності на ці об`єкти . Відтак, апеляційним судом такий довід оцінено критично.

7.6. Доводи скаржника, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано преюдиційні обставини, встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2017, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 906/581/17, предметом розгляду якої була вимога Позивача до Відповідача-2 зобов`язати звільнити земельну ділянку площею 1,1635 га по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області, а саме, що Позивач, при зверненні за даним позовом, не конкретизував, у який саме спосіб слід звільнити земельну ділянку, тоді як таке звільнення можливе лише шляхом знесення розміщених на ній нежитлових будівель право власності, на які й досі зареєстроване за Відповідачем, не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги, оскільки предметом даної справи, що переглядається, взагалі не є зобов`язання звільнити спірну земельну ділянку.

7.7. Крім того, місцевий суд вірно встановив, що передача в оренду спірної земельної ділянки була здійснена не на підставі рішення органу місцевого самоврядування, що є порушенням вимог ч. ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції станом на дату укладення спірного договору оренди землі - 01.03.2008), оскільки в ході розгляду справи відповідачами не було спростовано факт укладення оспорюваного договору оренди до прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.

7.8. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в цій частині касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" необхідно залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

8.3. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.07.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 19.07.2019 у справі №906/418/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський