Ухвала

від 17.02.2020 по справі 408/489/20-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

0

Справа 408/489/20-ц

2/408/1339/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2020 року смт. Біловодськ

Суддя Біловодського районного суду Луганської області Булгакова Г.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Станично-Луганський районний будинок культури , третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Біловодського районного суду Луганської області з позовом до відповідача Комунального закладу Станично-Луганський районний будинок культури , третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України .

Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач повинен зазначити виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

При обґрунтуванні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди позивачем не зазначені посилання на докази, що підтверджують наявність шкоди, протиправні діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, однак позивачем не вказано, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Також, частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Посилання позивача на норму передбачену пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір , як на підставу для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви з позовною вимогою про стягнення моральної шкоди не може бути прийняте судом з таких підстав.

Зі змісту зазначеної норми йдеться, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на робот. Стягнення моральної шкоди зазначеною нормою не передбачено. Отже, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову з вимогою про стягнення моральної шкоди за зазначеною нормою не вбачається.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі № 761/11472/15-ц.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення моральної шкоди) ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного, вбачається, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, позивач просить сягнути на його користь моральну шкоду в сумі 47 230 грн., тому згідно вимог, передбачених підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 840.80 грн.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст. ст. 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Станично-Луганський районний будинок культури , третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Для усунення недоліків позивачеві надати строк терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачеві за вказаної ним адресою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Булгакова