Рішення

від 05.02.2020 по справі 456/3279/18

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3279/18

Провадження № 2/456/130/2020

РІШЕННЯ

іменем України

05 лютого 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування акту та рішення,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати акт постійної комісії з питань земельних відносин Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області від 09.05.2018 по розгляді спірного питання громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати незаконним та скасувати рішення Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області №293 від 08.06.2018 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 . В обгрунтування позову покликається на те, що 15.01.2018 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 вона прийняла в спадщину - житловий будинок із належними до нього господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . 09 лютого 2018 року рішенням Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області за №265 їй було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі її безоплатно у власність орієнтованою площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту в АДРЕСА_1 на території Йосиповицької сільської ради. В процесі виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ТзОВ Азимут плюс було виготовлено акти, які потребують підпису суміжних землекористувачів та посадових осіб сільської ради, а саме: акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки. На день звернення до суду з позовом суміжний землекористувач ОСОБА_2 безпідставно не підписує вказані акти, вважаючи, що вона, позивач повинна відмовитись від частини земельної ділянки для технічного обслуговування належного йому житлового будинку. 23.04.2018 ОСОБА_1 зверталася до Йосиповицької сільської ради із заявою; на сесії депутати сільської ради прийшли до висновку про те, що необхідно депутатській комісії із земельних відносин вийти на місце і скласти акт щодо врегулювання спірних питань. Відповідно до акту постійної комісії з питань земельних правовідносин Йосиповицької сільської ради по розгляді спірного питання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.05.2018, з метою доступу до будівлі для технічного обслуговування згідно зі ст.ст. 14, 141 ЗК України комісія пропонує частину земельної ділянки, що прилягає до житлового будинку ОСОБА_2 на віддалі 1 метр по всій довжині житлового будинку звільнити від побутових речей і залишити без приватизації. Комісія рекомендує: даний акт затвердити на черговому засіданні сесії Йосиповицької сільської ради; даний акт взяти за основу і вважати невід`ємною частиною акту прийому-передачі межових знаків на зберігання в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 продовжувати виготовляти технічну документацію із землеустрою без підпису, суміжного землекористувача ОСОБА_2 на акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, за умови виконання вищенаведених робіт. Рішенням Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області ХІХ -а сесія УІІ-го демократичного скликання №293 від 08.06.2018 затверджено акт постійної комісії з питань земельних відносин по Йосиповицькій сільській раді по обстеженню земельної ділянки ОСОБА_1 від 09.05.2018, контроль за виконанням даного рішенням покладено на сільського голову Лапай М.М . Відповідно до відповіді сільського голови с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області Лапай М.М. №163 від 16.07.2018 на адвокатський запит адвоката Олексишин І.Б., останнього повідомлено про те, що відповідний акт комісії з питань земельних відносин складений 09.05.2018; в даному акті комісія рекомендує на віддалі 1 м по всій довжині житлового будинку ОСОБА_2 звільнити від побутових речей і залишити без приватизації. Згідно акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельних ділянок, яку виготовило ТзОВ Азимут Плюс межі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 погоджується суміжними землекористувачами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Межі вказаної земельної ділянки не можуть бути погоджені, так як зі сторони ОСОБА_2 не вирішене спірне питання, а ОСОБА_5 25.04.2018 написав заяву про відкликання підпису. Згідно погосподарської книги сільської ради ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Згідно погосподарської книги сільської ради ОСОБА_1 є землекористувачем земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також на адресу ОСОБА_2 було скеровано вимогу щодо погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 , однак останній не надав жодної відповіді. Вважає, що комісія повинна була встановити, що ОСОБА_2 безпідставно відмовляється погодити зовнішні межі земельної ділянки, оскільки зі свого боку він вже приватизував земельну ділянку і межі між ними вже погоджено. Разом з тим до неї з правом на спадкування житлового будинку перейшло і право користування земельною ділянкою в тих самих розмірах і на тих самих умовах, що належало попередньому власнику. Вважає, що правомірно користується земельною ділянкою, а сільська рада незаконно відмовляє їй у праві на приватизацію земельної ділянки, хоч і визнає, що у її користуванні є 0,25 га земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

10.10.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області /а.с.60-64/.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , будучи допитаною судом в якості свідка на підставі ст.92 ЦПК України надала показання, аналогічні викладеним в позовній заяві та доповнила, що у випадку відмови суміжного землекористувача - третьої особи ОСОБА_2 , сільський голова зобов`язана була підписати вказані акти. Ствердила, що будинок з господарськими спорудами успадкувала після смерті чоловіка, батько якого в свій час надав дозвіл сестрі побудувати будинок на межі земельних ділянок. Покійний свекор склав заповіт на свого сина, її чоловіка, після смерті останнього вона успадкувала будинок та набула право на користування земельною ділянкою, на якій він розташований. Під час складання акту комісією та прийняття рішення сесію вона присутня не була. Їй відомо, що ОСОБА_2 відмовляється підписати акт, оскільки вважає, що вона повинна відступити 1 м. від їхнього житлового будинку, однак вважає таку вимогу незаконною. Просить позов задоволити в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Олексишин І.Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та вказав, що до позивача разом з спадковим майном у виді житлового будинку перейшло також право користування земельною ділянкою, яку вона має намір приватизувати. Однак сусід ОСОБА_2 не бажає погодити межі земельної ділянки, а сільський голова відмовляється підписати акти. Ним скеровувалися запитати і в сільську раду, і до ОСОБА_2 , однак такі залишилися без належного реагування. ОСОБА_2 не підписує акт, що унеможливлює приватизацію земельної ділянки. Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 повторно зверталася до сільської ради, але їй відмовлено, оскільки справа слухається в суді. Вважає незаконною відмову сільської ради зважаючи і на той факт, що встановлення земельного сервітуту є неможливим, оскільки позивач не є власником земельної ділянки, що в свою чергу унеможливлює реалізацію положень Земельного кодексу України. Вважає, що комісія порушила закон, оскільки повинна була встановити, чи з поважних причин ОСОБА_2 не підписує акт, а вийшла за межі, наданих їй законом повноважень.

Представник відповідача - сільський голова Йосиповицької сільської ради Лапай М.М. позовні вимоги заперечила, вказала, що у свій час це було одне подвір`я, позивач та третя особа це сусіди, між якими склалися конфліктні відносини. Будинок ОСОБА_2 стоїть на межі, на віддалі 1 м по всій довжині житлового будинку ОСОБА_2 знаходяться побутові речі, які сільська рада рекомендувала позивачу прибрати для того, щоб був доступ до житлового будинку ОСОБА_2 . Визнає, що позивач набула право на приватизацію земельної ділянки, тому їй було дозволено виготовлення технічної документації і якби сусіди погодили межі, сільська рада б не мала жодних заперечень. Відповідно до акту постійної комісії з питань земельних правовідносин Йосиповицької сільської ради по розгляді спірного питання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.05.2018, з метою доступу до будівлі для технічного обслуговування згідно зі ст.ст. 14, 141 ЗК України комісія пропонує частину земельної ділянки, що прилягає до житлового будинку ОСОБА_2 на віддалі 1 метр по всій довжині житлового будинку звільнити від побутових речей і залишити без приватизації. Комісія рекомендує: даний акт затвердити на черговому засіданні сесії Йосиповицької сільської ради; даний акт взяти за основу і вважати невід`ємною частиною акту прийому-передачі межових знаків на зберігання в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 продовжувати виготовляти технічну документацію із землеустрою без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_2 на акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, за умови виконання вищенаведених робіт. Рішенням Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області ХІХ -а сесія УІІ-го демократичного скликання №293 від 08.06.2018 затверджено акт постійної комісії з питань земельних відносин по Йосиповицькій сільській раді по обстеженню земельної ділянки ОСОБА_1 від 09.05.2018, контроль за виконанням даного рішенням покладено на сільського голову Лапай М.М . Також вказала, що вона погоджує акт, лише у випадку, якщо на ньому містяться підписи суміжних землекористувачів. В судових дебатах у вирішенні спору поклалася на розсуд суду.

Представник відповідача - секретар Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області Товстуляк Л.М. позовні вимоги заперечила, вказала, що на місце виходила комісія та склала відповідний акт.

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги заперечив та вказав, що його житловий будинок побудований на межі, на віддалі 1 м по всій довжині житлового будинку знаходяться побутові речі, які сільська рада рекомендувала позивачу прибрати для того, щоб був доступ до житлового будинку. Він просив позивача відступити 1 м., для того, щоб був доступ до вікон та дверей його житлового будинку. Після смерті чоловіка позивача, у них склалися неприязні відносини. За винятком 1м., він готовий підписати акт, а в такому вигляді як хоче позивач, категорично не погоджується.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Дмитрович Н.В. позовні вимоги заперечила та вказала, що позивач до ОСОБА_2 з питанням підписання актів не зверталася. Вважає, що слід врахувати той факт, що батько чоловіка позивача розпорядився за життя, де саме має бути збудований будинок доньки, оскільки в свій час це було одне господарство.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання про те, що ОСОБА_2 просить відступити на 1 м. від свого будинку, хоча сам збудував будинок на межі земельних ділянок. Вказала, що якщо позивач відступить 1 м. буде складно проїхати, а можливо буде лише пройти, і позивач буде позбавлена можливості повноцінно займатися домашнім господарством.

Свідок ОСОБА_7 дала показання про те, що вимога ОСОБА_2 відступити 1 м. від будинку ОСОБА_2 є незаконною, оскільки позивач буде позбавлена можливості проїхати до поля.

Свідок ОСОБА_8 - депутат Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області в судовому засіданні дав показання про те, що 09.05.2018 комісія виходила на місце, пропонували позивачу відступити 1 м. від житлового будинку сусіда ОСОБА_2 , однак позивач відмовляється. У зв`язку з цим було складено акт, який затверджено рішенням сесії сільської ради. Акт був підписаний в сільській раді, він є головою комісії по земельних відносинах. Не пригадав, чи був присутнім на місці, коли складався акт, і чи були присутні всі депутати.

Свідок ОСОБА_9 депутат, землевпорядник Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області в судовому засіданні дав показання про те, що 09.05.2018 вона не була в складі комісії, акт був складений вручну на місці, а потім підписаний у сільській раді.

Свідок ОСОБА_10 - депутат, землевпорядник Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області в судовому засіданні дав показання про те, що йому подзвонила голова сільської ради, що є спірне питання по земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 . На місці акт складався вручну, а потім був виготовлений та підписаний в сільській раді. Чи була на місці ОСОБА_1 не пригадує.

Вирішуючи питання юрисдикційності спору слід зазначити таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Судова юрисдикція може бути визначена як компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У постанові № 350/67/15-ц від 20.03.2019, Велика Палата Верховного Суду вказала на наступне.

До адміністративної юрисдикції відносяться ті справи, які виникають зі спорів в публічно-правових відносинах, що стосуються цих відносин, коли один із його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Слід зазначити, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Під час вирішення питання щодо компетенції суду слід урахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно розглянули спір у порядку цивільного судочинства, оскільки звернення особи пов`язане із захистом права користування земельною ділянкою, яке перейшло до неї з переходом права власності на житловий будинок у порядку спадкування та на отримання у власність земельної ділянки певного розміру з визначеними межами. Обґрунтованим є висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для віднесення цієї справи до справ адміністративної юрисдикції.

У постанові № 514/1571/14-ц від 20.03.2019, Велика Палата Верховного Суду вказала на наступне.

За змістом частини першої статті 374 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад міст; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. У частині першій статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Реалізовуючи вказані вище повноваження, селищна рада діяла як орган місцевого самоврядування, здійснювала свої владні повноваження, набула статусу учасника цивільно-правових відносин з приводу вирішення земельного спору, у тому числі й встановлення межі земельної ділянки, переданої у власність громадянину. За змістом статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Відповідно до частини першої статті 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. У цьому випадку предметом спору є порушення права користування земельною ділянкою, як складова права власності, та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення цивільних прав. У позивачки виникли відповідні цивільні права, які підлягають судовому захисту в порядку цивільного судочинства. У цьому випадку виник спір про право між фізичними особами щодо порядку набуття права власності на земельну ділянку. Якщо особа стверджує про порушення її прав як наслідок рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема щодо оформлення права на земельну ділянку під набутими у власність будинком або спорудою, то визнання таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів. Суди правильно розглянули справу в порядку цивільного судочинства. Підстав для висновків про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикцій Велика Палата Верховного Суду не вбачає. За своїм змістом земельний спір, що виник унаслідок користування та розпорядження органом місцевого самоврядування земельною ділянкою комунальної власності, є складним і комплексним із правової точки зору. Під час прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність ці органи, з одного боку, перебувають у статусі суб`єкта владних повноважень, а з іншого - реалізують право власності на землю територіальної громади. Крім того, таке рішення, як правовий акт індивідуальної дії, є підставою, з якої виникає речове право власності чи користування землею в суб`єктів приватного права.

У постанові №713/1817/16-ц від 05.12.2018, Велика Палата Верховного Суду вказала на наступне.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 30 ЗК України, який був чинний до 1 січня 2002 року, так і у чинній редакції статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Якщо особа стверджує пропорушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутими у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів. Отже, справа за позовом про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта узгодження меж земельних ділянок залежно від суб`єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку цивільного судочинства та відсутність підстав для віднесення справи до адміністративної юрисдикції.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 15.01.2018, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., ОСОБА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3 , успадкувала житловий будинок разом із належними до нього господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 /а.с. 7/. Факт належності ОСОБА_1 на праві приватної власності вказаного будинку також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с. 8/.

Рішенням XУII сесії УІІ-го скликання Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області №265 від 09.02.2018 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Йосиповицької сільської ради надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі її безоплатно у власність орієнтованою площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Йосиповичі по АДРЕСА_1 на території Йосиповицької сільської ради /а.с.14/.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 . 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в с. Йосиповичі на території Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області, така складається з: викопіювання з проекту формування території Йосиповицької сільської ради, зокрема земельної ділянки ОСОБА_1 ; пояснювальної записки ОСОБА_11 ; заяви ОСОБА_1 про виконання роботи щодо встановлення меж земельної ділянки, згідно з рішенням Йосиповицької сільської ради №265 від 09.02.2018; паспорта серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 ; технічного завдання на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); рішення XУII сесії УІІ-го скликання Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області №265 від 09.02.2018 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Йосиповицької сільської ради ; заяви ОСОБА_1 , адресованої голові Йосиповицької сільської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі її безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.01.2018, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т.; Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; плану встановлених меж; кадастрового плану; каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування; карточки закладки межових знаків; акту прийому-передачі межових знаків на зберігання; акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 ; переліку обмежень у використанні земельної ділянки 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд комунальної власності площею 0, 2500 ОСОБА_1 /а.с. 15-25/.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 23.04.2018, адресованої голові Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області, остання просить розглянути на сесії сільської ради, в її присутності, технічну документацію по приватизації її земельної ділянки, у зв`язку з тим, що сільський голова не підписує її заяву на приватизацію її земельної ділянки. Відмову мотивує тим, що вона повинна безпідставно віддати 1 м своєї земельної ділянки сусідам ОСОБА_2 /а.с. 27/.

Згідно із листом Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області №151 від 26.04.2018, при обговоренні питання ОСОБА_1 щодо приватизації присадибної ділянки, а саме: встановлення і узгодження меж земельної ділянки із сторони сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , депутати сільської ради одноголосно дійшли висновку про те, що необхідно депутатській комісії з земельних відносин вийти на її земельну ділянку і скласти акт щодо врегулювання спірних питань /а.с. 26/.

Відповідно до акту постійної комісії з питань земельних правовідносин Йосиповицької сільської ради по розгляді спірного питання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.05.2018, з метою доступу до будівлі для технічного обслуговування згідно зі ст.ст. 14, 141 ЗК України комісія пропонує частину земельної ділянки, що прилягає до житлового будинку ОСОБА_2 на віддалі 1 метр по всій довжині житлового будинку звільнити від побутових речей і залишити без приватизації. Комісія рекомендує: даний акт затвердити на черговому засіданні сесії Йосиповицької сільської ради; даний акт взяти за основу і вважати невід`ємною частиною акту прийому-передачі межових знаків на зберігання в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 продовжувати виготовляти технічну документацію із землеустрою без підпису, суміжного землекористувача ОСОБА_2 на акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, за умови виконання вищенаведених робіт /а.с. 29/.

Рішенням Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області ХІХ сесії УІІ-го демократичного скликання №293 від 08.06.2018 затверджено акт постійної комісії з питань земельних відносин по Йосиповицькій сільській раді по обстеженню земельної ділянки ОСОБА_1 від 09.05.2018, контроль за виконанням даного рішенням покладено на сільського голову Лапай М .М. /а.с. 28/.

02.07.2018 адвокатом Олексишин І.Б. в інтересах ОСОБА_1 на ім`я сільського голови Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області скеровано запит, в якому останній просить доручити Постійній комісії з питань земельних відносин Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області розглянути питання щодо узгодження меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; погодити межі даної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в існуючих межах у відповідності з Актом встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки від 13.04.2018; Акт постійної комісії з питань земельних відносин Йосиповицької сільської ради затвердити на черговій сесії Йосиповицької сільської ради /а.с. 30-31/.

02.07.2018 адвокатом Олексишин І.Б. на адресу сільського голови с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області Лапай М.М. подано адвокатський запит про надання інформації про те, на підставі якої правової норми сільська рада припиняє право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; згідно погосподарської книги, яка площа земельної ділянки закріплена за житловим будинком АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ; згідно погосподарської книги, яка площа земельної ділянки закріплена за житловим будинком ОСОБА_2 /а.с. 32/.

02.07.2018 адвокатом Олексишин І.Б. на адресу сільського голови с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області Лапай М.М. надіслано листа, в якому останній просить погодити зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та підписати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 13.04.2018 та акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 від 13.04.2018 /а.с. 33/.

Відповідно до відповіді сільського голови с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області Лапай М.М. №163 від 16.07.2018 на адвокатський запит адвоката Олексишин І.Б., останнього повідомлено про те, що відповідний акт комісії з питань земельних відносин складений 09.05.2018; в даному акті комісія рекомендує на віддалі 1 м по всій довжині житлового будинку ОСОБА_2 звільнити від побутових речей і залишити без приватизації. Згідно акту встановлення та узгодження зовнішніх меж земельних ділянок, яку виготовило ТзОВ Азимут Плюс межі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 погоджується суміжними землекористувачами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Межі вказаної земельної ділянки не можуть бути погоджені, так як зі сторони ОСОБА_2 не вирішене спірне питання, а ОСОБА_5 25.04.2018 написав заяву про відкликання підпису. Згідно погосподарської книги сільської ради ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Згідно погосподарської книги сільської ради ОСОБА_1 є землекористувачем земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /а.с. 34/.

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, земельна ділянка площею 0, 25 га, кадастровий №4625388900:01:002:0020, розташована по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 /а.с. 35/.

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 05.09.2018, адресованої голові депутатської постійної комісії з питань земельних відносин ОСОБА_13 , остання просить на засіданні депутатської постійної комісії з питань земельних відносин Йосиповицької сільської ради розглянути питання щодо узгодження меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; погодити межі даної земельної ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в існуючих межах у відповідності з актом встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки від 13.04.2018; акт постійної комісії з питань земельних відносин Йосиповицької сільської ради затвердити на черговій сесії Йосиповицької сільської ради /а.с. 75/.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії із земельних відносин Йосиповицької сільської ради Стрийського району від 06.09.2018, комісія вирішила надалі підтримувати рішення сесії від 08.06.2018 №293 Про розгляд заяви ОСОБА_1 та виконати рекомендації, які складені в акті постійної комісії з питань земельних відносин від 09.05.2018 /а.с. 76/.

Згідно з рішенням №6 від 07.11.2015 Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області І сесії VІІ скликання, утворено постійну комісію з питань земельних відносин /а.с. а.с. 84/.

Листом начальника відділу у Стрийському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на адресу суду скеровано завірену копію технічної документації із землеустрою на право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , в якій є: пояснювальна записка; заява ОСОБА_2 від 12.09.2011; договір №277 від 12.09.2011 на виробництво земельно-кадастрових робіт; протокол погодження достовірної ціни від 12.09.2011; технічне завдання №1180 на виготовлення технічної документації із землеустрою про проведення робіт з видачі державного акту на право власності на земельну ділянку; паспорт серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 ; свідоцтво серії НОМЕР_2 , відповідно до якого житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 ; рішення Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області І-ї сесії VI -го скликання №110 від 26.06.2011 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по підготовці до видачі державних актів на право власності на землю ОСОБА_2 ; акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 ; акт прийому-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_2 ; карточка межових знаків; кадастровий план для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; план встановлених меж; висновок про надання земельної ділянки у користування ОСОБА_2 ; рішення Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області VІ-ї сесії VI -го скликання №147 від 25.09.2011 Про затвердження технічної документації та передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_2 ; акт здачі-прийняття виконаних робіт згідно договору №237 від 12.09.2011 від 01.12.2011 /а.с.88-110/.

Відповідно до листа сільського голови Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області Лапай М.М. №134 від 13.06.2019, ОСОБА_1 повідомлено, що її заяву №25 від 29.05.2019 щодо узгодження меж земельної ділянки в АДРЕСА_2 розглянуто на засіданні комісії із земельних відносин від 11.06.2019. При розгляді питання ОСОБА_1 комісія дійшла спільної згоди про те, що її аналогічна заява розглядалась на засіданні земельної комісії, де відповідно був складений акт від 09.05.2018, який рішенням сесії №293 від 08.06.2018 затверджений. На даний час вищезазначене рішення сесії сільської ради оскаржується в суді, а тому у зв`язку з наведеним земельна комісія не може винести заяву ОСОБА_1 №35 від 29.05.2019 на розгляд чергового засідання сесії до набуття рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області законної сили /а.с. 183/.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб, (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Частиною третьою статті 158 ЗК України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

За змістом статті 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці, як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

У відповідності до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Вирішення питань, пов`язаних із передачею земельної ділянки у власність, належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Згідно з ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч.14 ст. 186-1 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується органами місцевого самоврядування відповідно повноважень, якщо перебуває в державній чи комунальній власності.

Пунктом 16 ст.186-1 ЗК передбачено, зокрема, що при затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати проведення додаткових робіт.

Щодо суті спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Суд вважає, що відмова третьої особа та відповідача погодити межі земельної ділянки та прийняття у зв`язку з цим оспорюваного акту та рішення порушує вимоги чинного законодавства, які регламентують порядок виготовлення і погодження технічної документації, позбавляють позивача можливості приватизувати земельну ділянку і отримати документ на право власності на землю.

До вказаних висновків суд прийшов, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1, 2 ст 120 ЗК України з переходом права власності на житловий будинок переходить право на земельну ділянку, на якій розташований будинок з господарськими будівлями на праві власності, якщо вона належала попередньому власнику на праві власності, або в користування, якщо вона була в користуванні у попереднього власника без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно свідоцтва про право нас спадщину за реєстровим №60 від 15.01.2018, ОСОБА_1 прийняла у спадщину житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7/.

Як до спадкоємця після смерті ОСОБА_3 , до позивача ОСОБА_1 відповідно до статті 120 Земельного кодексу України перейшло і право на земельну ділянку, на якій розміщено будинок та право на подальшу приватизацію цієї земельної ділянки у розмірах, в яких вона була визначена попередньому землекористувачу, у якого із користувачем суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 /третя особа/ у встановленому законом порядку було чітко визначену межу.

Відповідно до акту постійної комісії з питань земельних правовідносин Йосиповицької сільської ради по розгляді спірного питання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.05.2018, з метою доступу до будівлі для технічного обслуговування згідно з ст.ст. 14, 141 ЗК України комісія пропонує частину земельної ділянки, що прилягає до житлового будинку ОСОБА_2 на віддалі 1 метр по всій довжині житлового будинку звільнити від побутових речей і залишити без приватизації. Комісія рекомендує: даний акт затвердити на черговому засіданні сесії Йосиповицької сільської ради; даний акт взяти за основу і вважати невід`ємною частиною акту прийому-передачі межових знаків на зберігання в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 ; ОСОБА_1 продовжувати виготовляти технічну документацію із землеустрою без підпису, суміжного землекористувача ОСОБА_2 на акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, за умови виконання вищенаведених робіт /а.с. 29/.

Рішенням Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області ХІХ -а сесія УІІ-го демократичного скликання №293 від 08.06.2018 затверджено акт постійної комісії з питань земельних відносин по Йосиповицькій сільській раді по обстеженню земельної ділянки ОСОБА_1 від 09.05.2018, контроль за виконанням даного рішенням покладено на сільського голову Лапай М.М. /а.с. 28/.

Як на підставу для прийняття акту та рішення відповідач покликається на необхідність частини земельної ділянки, що прилягає до житлового будинку ОСОБА_2 на віддалі 1 метр по всій довжині житлового будинку звільнити позивачу від побутових речей і залишити без приватизації; ОСОБА_1 продовжувати виготовляти технічну документацію із землеустрою без підпису, суміжного землекористувача ОСОБА_2 на акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, за умови виконання вищенаведених робіт.

Пунктом 16 ст.186-1 ЗК передбачено, зокрема, що при затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати проведення додаткових робіт.

Всупереч вимогам вказаної норми закону постійна комісія з питань земельних правовідносин Йосиповицької сільської ради, лише за умови звільнення частини земельної ділянки, що прилягає до житлового будинку ОСОБА_2 на віддалі 1 метр по всій довжині житлового будинку від побутових речей і залишення такого без приватизації, фактично погодилася на продовження виготовлення ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою без підпису, суміжного землекористувача ОСОБА_2 на акті прийому-передачі межових знаків на зберігання.

Суд вважає, що у відповідача відсутні були правові підстави, передбачені чинним законодавством вимагати від позивача вчинити вказані дії.

Одночасно як встановлено судом, сусід по земельній ділянці позивача ОСОБА_2 , відмовляється погодити документацію із землеустрою, яка розроблена з врахуванням погоджених меж земельних ділянок згідно документації самого ОСОБА_2 лише з причини, що у нього буде відсутній доступ до житлового будинку, який він фактично побудував на межі земельних ділянок, і оформивши право власності на земельну ділянку, на якій розташований його житловий будинок, фактично погодився з межами земельних ділянок.

Суд вважає, що позивачем вірно обрано процесуальний статус ОСОБА_2 - третя особа, оскільки в даному випадку мова йде про неправомірність акту та рішень сільської ради, які у випадку незгоди третьої особи повинні були за відсутності поважності причин, підписати такий.

Так, відповідно до ч.14 ст. 186-1 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, якщо перебуває в державній чи комунальній власності.

Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийнято постанову у справі № 681/1039/15-ц, у якій суд зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовлення землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. Тобто, при добросовісному виконанні набувачем земельної ділянки обов`язків щодо узгодження меж з користувачами чи власниками суміжних земельних ділянок, у разі, якщо користувач чи власник суміжної земельної ділянки безпідставно ухилився від погодження меж та не підписав акт, сама відсутність такого акта погодження меж не свідчить про незаконність рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки у власність.

З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованою та незаконною відмову відповідача погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Показання свідків, допитаних в судовому засіданні не спростовують висновків суду про незаконність дій відповідача та порушення чинного законодавства при прийнятті оспорюваних акту та рішення.

Щодо заперечень відповідача та третьої особи в частині необхідності встановлення земельного сервітуту, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно дост. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Земельний сервітут здійснюється способом найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

Статтею 99 ЗК України визначено види права земельного сервітуту. Перелік, зазначений в даній статті, не є вичерпним.

Відповідно дост. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно зі ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном, а збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Згідно з ч. 1ст. 99 ЗК України вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок.

Згідно зі ст. 100 ЗК України земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У п. 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначеністаттею 99 ЗК Україниі цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача та третьої особи про необхідність встановлення в даному випадку земельного сервітуту, оскільки позивач на даний час не є власником земельної ділянки, на частині якої відповідач та третя особа вважають за необхідне встановити земельний сервітут.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів фізичних осіб, прав, свобод та інтересів , інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі та визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Орган місцевого самоврядування при вирішенні питання щодо затвердження технічної документації наділений повноваженнями, які в сукупності спрямовані на забезпечення реалізації прав на приватизацію земельної ділянки.

З метою ефективного поновлення порушеного права, суд вважає за доцільне застосувати спосіб захисту як визнання незаконним та скасування акту в судовому порядку.

При цьому такий спосіб судового захисту не буде втручанням в діяльність органу місцевого самоврядування, оскільки в даному випадку закон не наділяє орган місцевого самоврядування правом вибору між законними альтернативами, а чітко визначає обов`язок органу місцевого самоврядування затвердити технічну документацію та передати у власність земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, і права на які переходять при переході права власності і на будинок.

Частиною 3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, закон покладає обовязок на орган місцевого самоврядування при прийнятті будь-якого рішення діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, які передбачені законодавством України.

З врахуванням викладеного, керуючись верховенством права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 133, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати незаконним та скасувати акт постійної комісії з питань земельних відносин Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області від 09.05.2018 по розгляді спірного питання громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати незаконним та скасувати рішення Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області №293 від 08.06.2018 Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 .

Стягнути з Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 /сімсот чотири/ грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя В. Л. Бучківська

Повний текст судового рішення

виготовлено 17.02.2020