Рішення

від 17.02.2020 по справі 605/480/19

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 605/480/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" лютого 2020 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Горуц Р.О.

при секретарі Дармограй Т.І.

з участю:

позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3 ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Мужилівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Підгаєцької районної державної адміністрації про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Мужилівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Підгаєцької районної державної адміністрації про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обгрунтовуючи їх доводами викладеними у заяві та просить задовольнити. Крім того, додав, що земельні ділянки надані його батькам ще до розпаювання землі на території Мужилівської сільської ради. Про те, що в межах земельних ділянок його батьків, знаходяться частини інших земельних ділянок йому стало відомо 3 роки 6 місяців тому, коли він в судовому порядку спадкував інше майно своїх батьків, при цьому вказаних земельних ділянок успадкувати не зміг по вказаній причині. Його батьки вийшли із членів колгоспу ще до проведення розпаювання земель. З 1998 року він користувався земельними ділянками своїх батьків та вів фермерське господарство. Рішення суду, Мужилівської сільської ради та розпорядження Підгаєцької РДА про надання земельних ділянок відповідачам, він не оскаржував. Відповідач ОСОБА_3 надавала йому свою земельну ділянку в оренду, без укладення договору оренди, за що він їй сплачував орендну плату.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просять відмовити у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Представник відповідача - Мужилівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Крім того, визнання ним позову та прохання про розгляд справи у його відсутності викладено у адресованому суду письмовому клопотанні, яке долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача - Підгаєцької РДА в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки суду не повідомив.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що в 1995 році в агрофірмі "Галичина" почався процес розпаювання. До вказаного часу були виділені землі фермерам, у тому числі й батькам позивача, які на момент розпаювання вийшли із членів господарства, а отже і не були включені у список пайовиків. На той час він був головою комісії по розпаюванню. На його думку не може бути такого, що розпаювання одного і того ж масиву проводилось двічі. Йому відомо, що позивач брав в оренду земельну ділянку ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , представника відповідача ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач народився в сім`ї: батька - ОСОБА_7 та матері - ОСОБА_8 , що видно із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26 серпня 1966 року.

Рішенням другої сесії двадцять третього скликання №16 від 27 вересня 1998 року "Про передачу земельних часток (паїв) громадянам у приватну власність", вирішено передати громадянам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у приватну власність земельні частки (паї) загальною площею 4,48 га., з них: ріллі - 4,48 га. Дозволено Тернопільському філіалу інституту землеустрою виготовити державні акти на право приватної власності на землю вказаним громадянам.

Батькові позивача - ОСОБА_7 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №020837 від 11 грудня 1999 року належала земельна ділянка площею 2,26 га., яка розташована на території Мужилівської сільської ради.

Матері позивача - ОСОБА_8 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №020836 від 11 грудня 1999 року належала земельна ділянка площею 2,22 га., яка розташована на території Мужилівської сільської ради.

Відповідно до рішення п`ятої сесії двадцять третього скликання Мужилівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області за №51 від 14 вересня 1999 року "Про затвердження проекту організації території поділу на земельні частки (паї) АФ "Галичина" та передачу безоплатно земельних часток (паїв) у приватну власність членам АФ "Галичина"", вирішено затвердити проект організації земельних часток (паїв) АФ "Галичина" в кількості 812 чоловік, загальною площею 1366,5 га. Передано безоплатно у приватну власність земельні частки (паї) членам АФ "Галичина" згідно додатку.

Як вбачається із інформації архівного відділу Підгаєцької РДА за вих.№ 351/03-03 від 04 вересня 2019 року додаток до вищезазначеного рішення до архіву на зберігання не надходив.

На підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №0134842 від 17 грудня 1999 року відповідачці ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) розміром 2,09 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми "Галичина".

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, зобов`язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мужилівське" с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області внести зміни в списки громадян, яким передані у приватну власність земельні частки (паї) за рахунок земель агрофірми "Галичина", виключивши із даного списку під №312 ОСОБА_9 та включивши під даним номером ОСОБА_3 . Зобов`язано Мужилівську сільську раду Підгаєцького району Тернопільської області надати ОСОБА_3 необхідну довідку на поновлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку за №312.

Дане рішення суду набрало законної сили.

Розпорядженням голови Підгаєцької РДА №379 від 01 серпня 2008 року "Про передачу у власність земельної частки (паю) гр. ОСОБА_3 на території Мужилівської сільської ради", передано у власність відповідачці ОСОБА_3 земельну частку (пай) розміром 1,68 га., під номером 312 за рахунок земель колективної власності агрофірми "Галичина" на території Мужилівської сільської ради. Дозволено ліцензованій землевпорядній організації виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку та перенести межі земельної ділянки на місцевість відповідно до проекту організації території земельних часток (паїв) агрофірми "Галичина" на території даної сільської ради.

30 квітня 2009 року відповідачці ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №997961, відповідно до якого вона є власником земельної ділянки площею 1,68 га., з кадастровим номером 6124885000:01:001:0850.

Позивачем не подано доказів того, що рішення державних органів, які стали підставою для видачі вищезазначеного державного акта, оскаржувались та скасовані.

Із виписки з протоколу зборів №36 засновників ТзОВ "Мужилівське" (правонаступник агрофірми "Галичина") від 19 липня 2008 року, вбачається, що вказані збори вирішили виділити земельну частку (пай) із земель агрофірми "Галичина" ОСОБА_10 за №313 згідно списків громадян, яким передаються у приватну власність земельні частки (паї) за рахунок земель агрофірми "Галичина". Підгаєцькій РДА було доручено внести зміни в списки громадян, яким передаються у приватну власність земельні частки (паї) за рахунок земель агрофірми "Галичина", виключивши із даного списку під номером 313 ОСОБА_11 та включити під даним номером ОСОБА_10 .

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 16 вересня 2008 року, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_10 право на земельну частку (пай) із земель агрофірми "Галичина" в умовних кадастрових гектарах до розміру встановленого в агрофірмі.

Розпорядженням голови Підгаєцької РДА №499 від 23 жовтня 2008 року "Про передачу у власність земельної частки (паю) гр. ОСОБА_10 на території Мужилівської сільської ради" передано у власність гр. ОСОБА_10 земельну частку (пай) розміром 1,69 га., під номером 313 за рахунок земель колективної власності агрофірми "Галичина" на території Мужилівської сільської ради. Дозволено ліцензованій землевпорядній організації виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку та перенести межі земельної ділянки на місцевість відповідно до проекту організації території земельних часток (паїв) агрофірми "Галичина" на території даної сільської ради.

30 квітня 2009 року ОСОБА_10 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №997960, відповідно до якого вона була власником земельної ділянки площею 1,69 га., з кадастровим номером 6124885000:01:001:0313.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 квітня 2012 року №200 вказану земельну ділянку, яка належала ОСОБА_10 успадкувала відповідач ОСОБА_2 , що видно із інформації відділу у Підгаєцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 28 серпня 2019 року.

Встановлено, що гр. ОСОБА_12 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ТР №035214 від 30 грудня 1999 року належала земельна ділянка під номером 314, площею 1,69 га., яка розташована на території Мужилівської сільської ради з кадастровим номером 6124885000:01:001:0314 і яку після смерті останнього, успадкувала відповідач ОСОБА_5 , що підтверджується інформацією відділу у Підгаєцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 28 серпня 2019 року.

Із вище наведеного вбачається, що правовстановлюючі документи на земельні ділянки під номерами 312-314 відповідно громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 було видано ще за життя матері позивача - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батько позивача ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12 травня 2016 року.

Позивач після смерті своїх батьків прийняв спадщину у вигляді двох земельних ділянок, що належали його батькам, так як проживав разом із спадкодавцями, що підтверджено ним в судовому засіданні, а також вбачається із довідки виданої виконавчим комітетом Мужилівської сільської ради за вих.№553 від 13 червня 2016 року, для пред`явлення до нотаріальної контори.

В судовому засіданні позивач зазначив, що право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті його батьків, окрім двох вище вказаних земельних ділянок, він успадкував в судовому порядку, при цьому дані земельні ділянки він не міг успадкувати по тій причині по якій він звернувся до суду із позовом про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними.

Вищезазначеним підтверджується той факт, що позивач був обізнаний про порушення його прав ще у червні 2016 року, а також мав об`єктивну можливість знати про обставини порушення його прав ще раніше, оскільки як він пояснив в судовому засіданні, дані земельні ділянки він обробляв з 1998 року.

Незважаючи на це, ані позивач, ані його мати раніше не звертались до суду за захистом свого цивільного права, а саме права на земельні ділянки, що належали батькам позивача.

Позивач після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які належали спадкодавцям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , лише 04 квітня 2017 року звернувся до державного кадастрового реєстратора із заявами про державну реєстрацію земельних ділянок. За результатами розгляду даних заяв, рішеннями державного кадастрового реєстратора від 14 квітня 2017 року було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою такої відмови є знаходження в межах даних земельних ділянок, частин інших земельних ділянок відповідачів, які вже були внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується також інформацією відділу у Підгаєцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 28 серпня 2019 року за вих.№263/113-19.

Відповідачі в судовому засіданні ствердили, що належні їм земельні ділянки вони передали в оренду ТзОВ "Мрія Фармінг Карпати", тобто за вказаних обставин, суд вважає, що позивач мав об`єктивну можливість знати про порушення його прав на земельні ділянки, ще з часу виникнення права власності на них у відповідачів.

Позовна давність, за ст.256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Йдеться про те, що протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом.

Згідно із ст.257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю три роки.

Частиною 1 ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

За змістом цієї норми, для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому норма ч.1 ст.261 ЦК містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, отже, обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Викладене також відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі №6-152цс14.

Клопотання про поновлення пропущеного строку та доказів про поважність причин пропуску позовної давності позивачем, суду не подано.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В силу ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникати переслідування або притягнення до суду за спливом визначеного строку після скоєння правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасників виконують ряд важливих цілей, в числі яких: забезпечення правової визначеності та остаточності; захист потенційних відповідачів від прострочених позовів; попередження порушення прав осіб, які можуть статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже можливо втратили достовірність і повноту із плином часу (п.570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", п.51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Мужилівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Підгаєцької районної державної адміністрації про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними, необхідно відмовити.

Судові витрати покласти на позивача в межах ним понесених.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України ст.ст.78, 140, 152, 186 ЗК України, ст.ст. 253, 256, 257, 261, 267 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Мужилівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, Підгаєцької районної державної адміністрації про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача в межах ним понесених.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду, або через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Мужилівська сільська рада Підгаєцького району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04395030.

Підгаєцька районна державна адміністрація Тернопільської області, місцезнаходження: м. Підгайці вул. Т.Шевченка,39 Тернопільської області, код ЄДРПОУ 21152047.

Представник відповідача: Маланюк Олег Ярославович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №603 від 20 квітня 2007 року, м. Івано-Франківськ вул. Галицька, 41а.

Головуючий: Р. О. Горуц