Постанова

від 02.08.2007 по справі 8/124пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

02.08.2007  року                                                                     

Справа № 8/124пд

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                             

          Єжової С.С.

суддів                                            Баннової Т.М.

Парамонової Т.Ф.

секретар судового засідання:            Антонова І.В.

за участю представників:

від позивача:                              -ОСОБА_1.,

представник за дов. б/н від 08.02.07;

від відповідача:                              -ОСОБА_2.,

представник за дов. №1-577 від 13.03.07;

розглянувши

у судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної

                особи

-ОСОБА_3, м. Луганськ

на рішення         

господарського суду                          Луганської області

від                                                       

19.06.07

по справі                                             

№8/124пд (суддя -Середа А.П.)

за позовом                                              

Закритого акціонерного товариства

“Лугабудсервіс”, м. Луганськ

до відповідача                                     Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної

                особи -ОСОБА_3,

м. Луганськ

про                                                       

розірвання договору оренди

та звільнення орендованого приміщення

В С Т А Н О В И В:

          У лютому 2007 року Закрите акціонерне

товариство “Лугабудсервіс”, м. Луганськ (далі за текстом -ЗАТ “Лугабудсервіс”,

позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною

заявою №14-26 від 26.02.07 про розірвання договору оренди від 29.11.02,

укладеного між позивачем та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною

особою ОСОБА_3, м.  Луганськ (далі за

текстом -приватний підприємець ОСОБА_3., відповідач); про зобов'язання

відповідача  звільнити займане

приміщення, яке розташоване за адресою:АДРЕСА_1.

          Рішенням

господарського суду Луганської області від 19.06.07 по даній справі позов

задоволений у повному обсязі, а саме: розірвано договір оренди, укладений 29

листопада 2002 року у місті Луганську між Закритим акціонерним товариством

“Лугабудсервіс”, з одного боку, та Приватним підприємцем ОСОБА_3, з іншого

боку, предметом якого є приміщення загальною площею 52 кв.м., розташоване за

адресою:АДРЕСА_1, на першому поверсі будівлі; зобов'язано відповідача звільнити

займане приміщення, загальною площею 52 кв.м., розташоване за адресою:       АДРЕСА_1, на першому поверсі будівлі; з

відповідача на користь позивача стягнуто витрати по сплаті державного мита у

сумі 102 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

у сумі 118 грн. 00 коп.

Дане рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та

обґрунтованістю позовних вимог із зазначенням, що відповідач -орендар за

договором від 29.11.02 користувався переданим йому в оренду приміщенням з

порушенням умов договору найму, з огляду на це позивач цілком правомірно

скористався правилами, викладеними у частинах 1 та 2 статті 783 Цивільного

кодексу України, згідно яким наймодавець має право вимагати розірвання договору

найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 19.06.07 по

справі №8/124пд відповідач подав до Луганського апеляційного господарського

суду апеляційну скаргу від 27.06.07 б/н, у якій просить згадане рішення

скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов залишити без

задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що, на

його думку:

-оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням

діючого законодавства та не відповідає обставинам справи;

-в порушення ст.ст. 34-35 Господарського процесуального кодексу

України господарським судом Луганської області помилково встановлено, що

відповідачем порушено право позивача у частині укладення договору оренди

(співробітництва) від 06.05.05 між ДП “Ніколь”, з одного боку, та Приватним

підприємцем ОСОБА_3., з іншого боку, у вигляді укладення договору суборенди

(фактично) без відома орендодавця (позивача у справі);

-судом першої інстанції неправомірно встановлено, що відповідачем

порушено термін сплати орендної плати впродовж трьох місяців (ч. 1 ст. 782

Цивільного кодексу України) і не прийнято до уваги акт звірення рахунків, за

якими сторони встановили, що заборгованість за договором оренди від 29.11.02

відсутня;

-господарським судом Луганської області, як зазначає скаржник,

неправомірно встановлено, що відповідачем позовні вимоги не спростовані,

оскільки матеріалами справи підтверджено, що заборгованість за договором оренди

відсутня, що підтверджується актом звірення розрахунків, який підписаний обома

сторонами, та документами про сплату орендної плати;

-відповідачем було доведено місцевому господарському суду, що

наймач користувався переданим йому в оренду за договором приміщенням за умовами

діючого договору від 29.11.02; договір суборенди на вказане приміщення не

укладався, приміщення використовується під розміщення магазину; спірний договір

оренди (співробітництва) від 06.05.05 є договором сумісної діяльності, оскільки

предметом цього договору є саме співпраця у сфері залучення відвідувачів на

територію магазину “Володимирський”, шляхом встановлення гральних автоматів, що

підтверджено рішенням господарського суду луганської області від 17.05.07 у

справі №9/232пд, яке відповідачем додано до даної справи.

          Позивач проти

апеляційної скарги відповідача заперечив за доводами, викладеними у відзиві від

25.07.07 б/н та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення

господарського суду Луганської області залишити без змін.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного

господарського суду від 06.07.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про

судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи -ОСОБА_3, м. Луганськ, від 27.06.07 б/н на рішення

господарського суду Луганської області від 19.06.07 по справі №8/124пд

призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -  Єжова С.С., суддя -  Баннова Т.М., суддя -Бойченко К.І.

          У зв'язку з

відпусткою судді Бойченко К.І., розпорядженням першого заступника голови

Луганського апеляційного господарського суду від 01.08.07, відповідно до ст. 28

Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського

процесуального кодексу України, суддю Бойченко К.І. виключено із складу колегії

суддів по розгляду апеляційної скарги у справі 

№8/124пд та введено до складу колегії суддю Парамонову Т.Ф.

          Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому

засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку

обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає

задоволенню, з огляду на наступне.

          Правовідносини

сторін виникли на підставі договору оренди від 29.11.02, за яким Орендодавець

(позивач у справі) -передав, а Орендар (відповідач у справі) -прийняв у

строкове користування нежитлове приміщення, загальною площею 52 м2,

яке розташоване на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1,  для розміщення магазину строком на 10 років.

          Пунктом 5.1 даного

договору розмір орендної плати встановлений у сумі 262 грн. 13 коп. щомісячно.

          Пунктом 12.2

договору сторони встановили, що у випадках, не передбачених даним договором,

сторони керуються чинним законодавством.

          Відповідно до

приписів ст.ст. 173 і 179 Господарського кодексу України даний договір є

господарським договором і правовідносини сторін за даним договором регулюються

Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.

          За приписами ст.

193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

чинного законодавства.

          Неналежне

виконання зобов'язань за договором відповідно до приписів ст. 188

Господарського кодексу України та ст.ст. 611, 651 Цивільного кодексу України є

підставою для розірвання договору.

          Позивач в позовній

заяві підставою для розірвання договору оренди від 29.11.02 та звільнення

орендованого приміщення визначив порушення відповідачем строків внесення

орендної плати у 2004 -2005 роки та порушення умов договору щодо обов'язкового

цільового використання об'єкту оренди і заборони щодо передачі орендованого

майна в суборенду без згоди орендодавця.

          Згідно зі ст. 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Проаналізувавши

матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

вважає, що господарський суд Луганської області дійшов невірного висновку про

доведеність позивачем обставин, на які він посилається в позовній заяві.

          Стаття 291 Господарського

кодексу України передбачає розірвання договору оренди з підстав,

передбачених  Цивільним кодексом України

для розірвання договору найму.

          Стаття 782

Цивільного кодексу України передбачає право наймодавця відмовитися від договору

найму, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох

місяців.

          Порушення термінів

внесення орендної плати згідно з вимогами ст. 782 Цивільного кодексу України не

є підставою для відмови від договору найму.

          Пунктом 9.1 договору

сторони встановили відповідальність за порушення строків внесення орендної

плати. Але, позивач не надав доказів застосування п. 9.1 договору.

          Як вбачається із

матеріалів справи, на день звернення позивача з даним позовом до суду першої інстанції

факт невнесення орендної плати відповідачем протягом трьох місяців відсутній,

що підтверджено і актом звірення розрахунків (а.с. 106), яким встановлено, що

за періодом з січня 2004 року по березень 2007 року орендна плата внесена у

повному обсязі.

          Підстави

розірвання договору найму на вимогу наймодавця викладені в ст. 783 Цивільного

кодексу України, до яких віднесені користування наймачем річчю всупереч

договору або призначенню речі і передача речі наймачем без дозволу наймодавця

іншій особі.

          Стаття 773

Цивільного кодексу України передбачає, що наймач зобов'язаний користуватися

річчю відповідно до її призначення та умов договору, користування орендарем

річчю не за її призначенням або з порушенням умов договору є підставою для розірвання

договору на вимогу орендодавця.

          Факт нецільового

використання відповідачем орендного приміщення судова колегія вважає не

доведеним, враховуючи наступне.

          Згідно з договором

оренди від 29.11.02 орендне приміщення надане Орендарю  для розміщення магазину.

          Жодного доказу не

надано позивачем в підтвердження факту використання відповідачем орендного

приміщення не під магазин, як це передбачено договором оренди від 29.11.02.

          Факт цільового

використання відповідачем орендного приміщення підтверджується актом перевірки

Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська         (а.с. 99-101), актом перевірки

позивача від 14.03.07 (а.с. 42), актом перевірки позивача від 30.10.06 (а.с.

13), де відображена діяльність магазину відповідача.

          Недоведеним судова

колегія вважає і факт укладення відповідачем договору суборенди без погодження

з позивачем, виходячи з наступного.

          Стаття 774

Цивільного кодексу України встановлює, що до договору піднайму застосовуються

положення про договір найму, тобто договір піднайму повинний містити всі

істотні умови договору найму.

          Стаття 759

Цивільного кодексу України надає поняття договору найму, за яким наймодавець

передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на

певний строк.

          Тобто, договір

піднайму (суборенди) передбачає факт передачі у користування предмету договору,

розмір і порядок оплати за користування предметом договору піднайму і строк дії

даного договору.

          За договором оренди (співпраці) від

06.05.05, укладеним між ДП “Ніколь” та Приватним підприємцем ОСОБА_3.,

визначено, що предметом даного договору є співпраця у здійсненні комерційної

діяльності друг друга для залучення відвідувачів на територію  підприємства відповідача, шляхом установки

гральних автоматів.

          Предметом договору

піднайму за приписами ст.ст. 759, 774 Цивільного кодексу України передбачена

передача конкретної речі в платне користування, що відсутнє у договорі оренди

(співпраці) від 06.05.05.

          Договір піднайму

відповідно до вимог чинного законодавства повинний чітко визначити розмір,

строки і порядок внесення орендної плати, що також відсутнє в договорі від

06.05.05.

          За умовами

договору від 06.05.05 передбачено обов'язки сторін щодо  користування гральними автоматами та

визначено порядок розподілу прибутку, отриманого під час використання гральних

автоматів, що свідчить про те, що цей договір за своєю правовою природою не

може бути договором оренди.

          Більш того, за

договором піднайму передбачається передача майна орендодавцем орендарю.

          За договором від

06.05.05 ДП “Ніколь” передає Приватному підприємцю ОСОБА_3. гральні автомати,

що підтверджено актом приймання -передачі від 07.05.05 (а.с. 14-14 на звороті).

          Враховуючи

вищевикладене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

вважає, що договір оренди (співпраці) від 06.05.05 не містить обов'язкових умов

договору оренди і не може бути відповідно до приписів ст.ст. 759, 774

Цивільного кодексу України визначений як договір суборенди нежитлового

приміщення.

          Даний договір за своєю правовою природою є

договором сумісної діяльності, а не договором суборенди.

Крім того, як вбачається з матеріалів даної справи вимоги за

позовом носять немайновий характер, тобто за вимогами п.п. “б” п. 2 ст. 3

Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” №7-93 від 21.01.93  із заяв, які подаються до господарських

судів, немайнового характеру ставка державного мита складає 5 неоподаткованих

мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн. 00 коп.

          За таких обставин,

за подання позову за даною справою позивачем повинно бути сплачено державне

мито в сумі 85 грн. 00 коп., таким чином, позивачем за подання до суду першої

інстанції позову переплачено державне мито у сумі 17 грн. 00 коп., яке слід

йому  повернути з Державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що

апеляційна скарга відповідача від 27.06.07 б/н підлягає задоволенню, а рішення

господарського суду Луганської області від 19.06.07 по справі №8/124пд підлягає

скасуванню на підставі п. 2    ст. 103,

п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Тому, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

приймає по даній справі нове рішення, яким у задоволенні позову Закритого

акціонерного товариства  “Лугабудсервіс”,

м. Луганськ,  відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за

позовом та витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за

апеляційною скаргою покладаються на позивача -Закрите акціонерне товариство  “Лугабудсервіс”, м. Луганськ.

          Позивачу

-Закритому акціонерному товариству 

“Лугабудсервіс”, м. Луганськ, ідентифікаційний код №03059034, слід

повернути з Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до

господарського суду Луганської області позову державне мито у сумі 17 грн. 00

коп. за платіжним дорученням №27 від 13.02.07, яке знаходиться у матеріалах

справи №8/124пд.

          У судовому

засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна

частини даної постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 47, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 1

ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи -ОСОБА_3, м. Луганськ,  від

27.06.07 б/н на рішення  господарського

суду Луганської області від 19.06.07 у справі №8/124пд задовольнити.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 19.06.07 у

справі №8/124пд скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.У задоволенні позову відмовити.

5.Стягнути з Закритого акціонерного товариства  “Лугабудсервіс”, 26-й квартал,       буд. 33, м. Луганськ, 91055,

ідентифікаційний код №03059034, на користь Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи -ОСОБА_3,               

АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, витрати по сплаті державного

мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою.

Доручити  господарському

суду Луганської області видати відповідний наказ.

          6.Повернути

Закритому акціонерному товариству 

“Лугабудсервіс”, м. Луганськ, ідентифікаційний код №03059034, з

Державного бюджету України зайве сплачене при поданні до господарського суду

Луганської області позову державне мито у сумі 17 грн.    00 коп. за платіжним дорученням №27 від

13.02.07, яке знаходиться у матеріалах справи №8/124пд.

          Підставою

повернення з Державного бюджету України державного мита є дана постанова,

засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.

          Відповідно ч. 3,

ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає

законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С.Єжова

Суддя                                                                     

Т.М. Баннова

Суддя                                                                               

Т.Ф. Парамонова