Рішення

від 14.02.2020 по справі 460/4125/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2020 року м. Рівне № 460/4125/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ТМК" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю УКР ТМК (далі - позивач, Товариство), звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), за змістом якого просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми В1 № 0000530402 від 04.12.2019р., на підставі якого ТОВ УКР ТМК зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за декларацією з ПДВ за серпень 2019р. у розмірі 245982грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 61496грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючим органом було незаконно прийнято податкові повідомлення рішення, оскільки висновки акту перевірки № 333/17-00-04-02/42819715 від 14.11.2019р., що слугував підставою для їх прийняття, є такими що не відповідають дійсності. А саме позивач вказав, що твердження податкового органу про безтоварність операції позивача з придбання м`ясної продукції у ТОВ Вітамаркет , на підставі яких позивачем сформовано відповідні суми податкового кредиту, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин здійснення спірної операції. Оскільки, придбана м`ясна продукція, підлягала обов`язковому експертному дослідженню на відповідність санітарним нормам державної службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про що у позивача зберігся експертний висновок. Крім того, позивач зазначену м`ясну продукції після її переробки реалізував іноземним контрагентам, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями. На переконання позивача, зазначені докази, які надавалися ним в процесі перевірки, в своїй сукупності спростовують факт здійснення безтоварних операцій.

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області позову не визнало та подало відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача зазначив, відносини ТОВ УКР ТМК з його контрагентом ТОВ Вітамаркет (Код ЄДРПОУ 41718661), які мали місце в травні 2019р. мають характер нереальних - нікчемних. А саме перевіркою по вищевказаному постачальнику в результаті співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі вищевказаного контрагента встановлено: відсутність реального джерела походження товару за даними Єдиного реєстру податкових накладних податкової звітності ТОВ Вітамаркет , відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у постачальників для реального здійснення господарських операцій; відсутність за основним місцем реєстрації та відомостей про наявність власних або орендованих основних засобів. Також відповідач зауважив, що посадові особи позивача та його контрагента в ході проведеної перевірки відмовилися надавати пояснення з приводу обставин укладення здійснення спірної операції з позивачем. Як наслідок відповідачем сформовано висновок, що позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за рахунок документального оформлення операцій з придбання товарів у джерела, яке не відповідає реально оформленому за рахунок використання документів ТОВ Вітамаркет (Код ЄДРПОУ 41718661). У зв`язку із викладеним вище, в задоволенні позовних вимог представник відповідача просив відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому наводить обґрунтування щодо відхилення доводів відзиву, тотожні змісту позовної заяви.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 18.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд виходить з урахуванням такого.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ТОВ УКР ТМК є зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.04.2019р. Згідно витягу з єдиного реєстру юридичних осіб, основними видами діяльності позивача є: Код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; Код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (основний); Код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; Код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах.

В період з 04.11.2019 р. по 08.11.2019р. посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірки правомірності нарахування ТОВ УКР ТМК (код ЄДРПОУ 42819715) бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника податку у банку по декларації з ПДВ за серпень 2019р. Результати такої перевірки відображено в акті № 333/17-00-04-02/42819715 від 14.11.2019р.

Із змісту вказаного вище акту вбачаються висновки посадових осіб відповідача про порушення ТОВ УКР ТМК вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за серпень 2019 року ґрунтуються на твердженні податкового органу про те, що відносини ТОВ УКР ТМК з його контрагентом ТОВ Вітамаркет (Код ЄДРПОУ 41718661), які мали місце в травні 2019 р. мають характер нереальних - нікчемних. А саме перевіркою по вищевказаному постачальнику в результаті співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі вищевказаного контрагента встановлено: відсутність реального джерела походження товару за даними Єдиного реєстру податкових накладних податкової звітності ТОВ Вітамаркет ; відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у постачальників для реального здійснення господарських операцій; відсутність за основним місцем реєстрації та відомостей про наявність власних або орендованих основних засобів. Як наслідок відповідачем сформовано висновок у акті перевірки, що позивачем отримано податковий кредит з ПДВ за рахунок документального оформлення операцій з придбання товарів у джерела, яке не відповідає реально оформленому за рахунок використання документів ТОВ Вітамаркет (Код ЄДРПОУ 41718661).

Не погоджуючись із висновками такого акту перевірки, позивачем 22.11.2019 р. було подано заперечення на акт перевірки, в яких останніх висловив свою незгоду із доводами посадових осіб відповідача та вказав, що фактична передача придбаної продукції у ТОВ Вітамаркет відбувалася шляхом складання відповідного акту прийому передачі такої продукції, яка на час такої реалізації вже зберігалася на складі ТОВ УКР ТМК , відтак жодних окремих товарно-транспортних накладних по такій операції сторонами не оформлялося, оскільки фактичного переміщення така продукція не потребувала в силу її перебування на складі ТОВ УКР ТМК за відповідним договором зберігання. При цьому в підтвердження таких пояснень, позивач разом із запереченнями, з метою забезпечення належного спростування висновків акту перевірки в частині тверджень щодо відсутності доказів реальності операцій ТОВ УКР ТМК з ТОВ Вітамаркет , надав копію договору відповідального зберігання, за яким ТОВ Вітамаркет до моменту продажу відповідної продукції, здійснювало зберігання такої продукції у складських приміщеннях ТОВ УКР ТМК , копію акту прийому-передачі на зберігання, копія договору оренди складу ТОВ УКР ТМК в якому проводилося зберігання, копії декларації виробника на м`ясну сировину, та копію експертного висновку відповідної м`ясної продукції, та копію акту приймання-передачі м`ясної продукції під час її реалізації.

Згідно відповіді на заперечення № 3167/10//17-00-04-02-05 від 02.12.2019р, відповідач відмовив у врахуванні доводів ТОВ УКР ТМК , що містилися у запереченнях до акту перевірки.

В подальшому, 04.12.2019р., ГУ ДПС у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0000530402, яким позивачу зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за декларацією з ПДВ за серпень 2019р. у розмірі 245982грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 61496грн.

Оцінюючи висновки акту перевірки та прийняте за результатом такої перевірки податкове повідомлення-рішення, суд не погоджується із їх правомірністю з огляду на таке.

У період, що перевірявся, ТОВ УКР ТМК використовувало у своїй господарській діяльності орендовані основні засоби відповідно до договорів оренди майна та нежитлових приміщень за № 1 від 15.04.2019р. укладеного з ФОП ОСОБА_1 .

ТОВ УКР ТМК взяло у ФОП ОСОБА_1 в тимчасове платне користування складський майновий комплекс забійних цехів з допоміжними будівлями та матеріальні цінності, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно договору відповідального зберігання від 30.05.2019р., ТОВ УКР ТМК взяло на себе обов`язок зберігання м`ясної продукції для ТОВ Вітамаркет .

Обставини щодо фактичного прийому-передачі ТМЦ (м`ясної продукції) на зберігання сторонами було зафіксовано у акті приймання-передачі матеріальних цінностей № 05-0000015 від 30.05.2019р., згідно якого ТОВ Вітамаркет передано на відповідальне зберігання для ТОВ УКР ТМК : м`ясо яловиче пів туші ІІ категорії в кількості 30973,67кг, жир в кількості 4000кг та інші субпродукти ІІ кат. яловичі в кількості 465кг.

В подальшому, на виконання Договору поставки продукції № 27/05 від 27.05.2019р., ТОВ Вітамаркет згідно видаткової накладної № 05-0000014 від 31.05.2019р. поставлено для ТОВ УКР ТМК м`ясо яловиче пів туші ІІ категорії в кількості 30973,67кг на суму 1478594,14грн в т.ч. ПДВ 245982,36грн.

Разом із видатковою накладною, ТОВ Вітамаркет також надано для позивача й товаро-супровідні документи, які підтверджують походження м`ясної продукції та її відповідність санітарним нормам ДСТУ, а саме: копію декларації виробника № 8 на м`ясну сировину від 30.05.2019р. та копію експертного висновку № 000733 е/19 від 08.04.2019р. щодо відповідної партії м`ясної продукції, складеного Тернопільскою регіональною державної службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за результатами відбору експертних зразків та огляду усієї партії м`ясних туш в кількості 56000кг, частина яких була реалізована для позивача.

Зазначені документи, на переконання суду, безперечно підтверджують наявність у ТОВ Вітамаркет перелічених ТМЦ, оскільки такі товари піддалися жорсткому контролю з боку органів санітарно-епідеміологічної служби.

При цьому, з огляду на те, що до моменту продажу ТОВ Вітамаркет відповідної продукції, ТОВ УКР ТМК здійснювало зберігання її у власних складських приміщеннях, то фактична передача придбаної продукції у ТОВ Вітамаркет , відбувалася шляхом складання відповідного акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 5-0000014 від 31.05.2019р., яка на час такої реалізації вже зберігалася на складі ТОВ УКР ТМК .

Оплата, за наведеною операцією з постачання м`ясних туш була проведена позивачем в повному обсязі на підставі рахунку-фактури № Вм-0000021 від 31.05.2019р., виписаного ТОВ Вітамаркет , шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок такого контрагента, що підтверджується відповідними банківським виписками наявними у матеріалах справи.

При цьому, сформований за такою операцією податковий кредит з ПДВ відображено позивачем у декларації з ПДВ за травень 2019р. за першою із подій - поставкою, а відомості щодо надходження товару та проведення розрахунків з названим контрагентом позивачем відображено на рахунку 631 бухгалтерського обліку.

В подальшому, податковий кредит за такою операцією позивачем перенесено до декларації за серпень 2019 року та заявлено до відшкодування у зв`язку із виникненням відповідного від`ємного значення з ПДВ.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, придбані у ТОВ Вітамаркет м`ясні туші, відповідно до договору на переробку давальницької сировини № 12/06 від 12.06.2019 р., після їх переробки у фасовану морожену м`ясну продукцію на заводських потужностях ПП Рачинм`яспром та сертифікації у ТОВ Заготзбут , були реалізовані у вигляді фасованої м`ясної продукції за зовнішньоекономічним контрактом для Carmez Processsing SRL (Республіка Молдова), що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями від 21.06.2019р. та 01.08.2019р.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що позивач, надавши вище перелічені документи до перевірки, повністю підтвердив обставини щодо реальності та платності операцій, які мали місце з ТОВ Вітамаркет .

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, з метою спростування висновків акту перевірки, позивач, по отриманню відповідного акту перевірки, звернувся із запитом № 12 від 22.11.2019р. до ТОВ Вітамаркет щодо надання підтверджень легальності походження ТМЦ.

У відповідь на такий запит позивача, ТОВ Вітамаркет листом від 29.11.2019р. повідомило, що продукція, яка була відпущена для ТОВ УКР ТМК згідно накладної № 05-0000014 від 31.05.2019р., акту приймання-передачі товаро-матеріальних цінностей № 05-0000014 від 31.05.2019р. та договору поставки продукції № 27/05 від 27.05.2019 р. була придбана у населення у вигляді живої худоби згідно приймальних квитанцій та у ТОВ МВП у вигляді готової продукції (м`ясних туш).

Переробка ВРХ (забій худоби), що закуповувалась у населення, здійснювалась на потужностях ТОВ МВП згідно договору № 0307-18 про виготовлення м`ясної продукції з давальницької сировини від 03.07.2018р. до готової продукції (м`ясних туш), яка надалі реалізовувалась, в тому числі і для ТОВ УКР ТМК .

В підтвердження викладених пояснень ТОВ Вітамаркет щодо легальності походження м`ясних туш ВРХ, ТОВ Вітамаркет надано копії договору переробки продукції з давальницької сировини, накладної на придбання м`яса ВРХ, копії декларацій з ПДВ за квітень та травень 2019 р. (у яких відображено операції з придбання та продажу спірних ТМЦ), копії податкових накладних на придбання м`ясних туш, послуг щодо їх переробки та їх реалізації, тощо.

Вказані документи, надані позивачем разом із позовною заявою, та досліджені судом в процесі розгляду даної справи.

Таким чином, оцінюючи вище перелічені документи в своїй сукупності, суд уважає, що висновок посадових осіб відповідача про безтоварність операції є очевидно неправомірним, оскільки сформований без належного та повного дослідження усіх обставин справи, в тому числі обставин щодо джерел походження придбаної позивачем продукції та подальшого її руху. А тому, прийняте податкове-повідомлення рішення, з огляду на вище перелічені доводи, є неправомірним.

Разом із тим, надаючи оцінку поясненням відповідача, що містяться у його відзиві, згідно яких контрагент позивача, є недобросовісними, оскільки не подав звітності за період після виконання спірного правочину, а також те, що керівник ТОВ Вітамаркет відмовилася надавати пояснення для працівників оперативного підрозділу ГУ ДПС щодо джерела походження придбаних позивачем м`ясних туш, відповідач жодним чином не надає доказів, які б підтверджували такі доводи. Прості пояснення сторони - суб`єкта владних повноважень на яку в покладено процесуальний обов`язок доведення правомірності своїх рішень, не переконання суду не можуть слугувати доказом.

Зокрема, суд рахує, що якщо відповідач, вказує, що хтось із посадових осіб контрагентів позивача надав пояснення, які на думку посадових осіб ДПС свідчать про безтоварність правочину, то такі пояснення мають бути піддані безпосередньому дослідженні в ході судового розгляду справи, а сама посадова особа платника податків має бути допитана в суді в якості свідка. Однак, відповідач таким правом не скористався, до суду відповідних письмових пояснень керівника контрагента позивача не пред`явив. Відтак, на переконання суду, посилання відповідача у власних запереченнях на пояснення інших осіб не може бути належним та допустимим доказом.

Разом із тим, як вказувалось на те вище, позивачем разом із позовом до суду було надано лист ТОВ Вітамаркет , в якому останнє повністю підтвердило виконання операції із позивачем, а також надало докази подання звітності із відображенням у ній спірних операцій.

Жодним чином, відповідачем не спростовано правомірність формування ТОВ Вітамаркет податкових зобов`язань по операціям із позивачем, та не висунуто жодних заперечень проти включення таких показників до декларації контрагента.

Також слід зважити, що не заперечуючи факт перерахування позивачем коштів своїм контрагентам, а ні посадові особи ДПС, а ні інші контролюючі чи правоохоронні органи навіть не намагалися встановити економічну доцільність укладення позивачем із його контрагентом безтоварних правочинів , не проведено також визначення подальшого руху перерахованих позивачем коштів, оскільки без фактичного повернення таких коштів особі, яка їх перерахувала, втрачається будь-яке економічне підґрунтя укладення безтоварних правочинів . Оскільки, у разі якщо кошти для покупця товару не повертаються, то в будь-якому разі покупець несе відповідні витрати, та не має жодного зиску від укладення правочину, а ніж той який пов`язаний із безпосереднім придбанням необхідного йому товару за договором.

Верховний Суд, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, неодноразово вказував, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року в рамках справи № 805/2030/16-а,адміністративне провадження № К/9901/28918/18 (ЄДРСРУ № 78771679), від 21 грудня 2018 року по справі № 826/5774/17, адміністративне провадження № К/9901/63719/18 (ЄДРСРУ № 78771564), від 20 грудня 2018 року по справі № 826/9632/16, адміністративне провадження № К/9901/32828/18 (ЄДРСРУ № 78716371), від 20 грудня 2018 року по справі № 826/20081/16, адміністративне провадження № К/9901/42306/18 (ЄДРСРУ № 78716040), від 20 грудня 2018 року по справі № 815/4992/16, адміністративне провадження № К/9901/41342/18, від 20 грудня 2018 року по справі № 820/2946/18, адміністративне провадження № К/9901/64596/18 (ЄДРСРУ № 78771722) та від 20 грудня 2018 року по справі № 818/770/17, адміністративне провадження № К/9901/38096/18 (ЄДРСРУ № 78771434)).

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (Постанова КАС ВС від 19 лютого 2019 року по справі № П/811/217/17, адміністративне провадження № К/9901/38084/18, ЄДРСРУ № 79956733).

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (Постанова КАС ВС від 9 березня 2019 року по справі № 810/302/15, адміністративне провадження № К/9901/19359/18 (ЄДРСРУ № 80580348).

Крім того, 07 серпня 2018 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 870/4806/12, адміністративне провадження № К/9901/5850/18 (ЄДРСРУ № 75757107) чітко зазначив, що наявність податкової інформації про фіктивність контрагентів є неприйнятною оскільки склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження вільного розсуду податкового органу (припущень), та не заснована на аналізі первинних та інших документів.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки визначені для складання та подання податкової звітності з ПДВ.

У відповідності до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246, податкова накладна від постачальника були прийнята та зареєстрована податковим органом без заперечень, а податковий кредит за такою накладною включений ТОВ УКР ТМК до податкових декларацій з ПДВ за серпень 2019 року.

Згідно Постанови КМУ № 117 від 21.02.2018р. Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , визначено повноваження податкового органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації, а також критерії за якими повинен діяти такий орган. А саме згідно п.5, п. 6, п. 7 зазначеного Порядку Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Однак, слід наголосити, що на час складання податкової накладної та подачі її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних рішень про зупинення її реєстрації або відмови її у реєстрації не приймалося.

При цьому, слід зважити, що критерії на які посилалися працівники податкового органу у акті перевірки, ґрунтуються на показниках позитивної податкової історії платника податку - постачальника. А відтак, якщо податковий орган вказує, що постачальник ТОВ УКР ТМК є недобросовісним, має негативну історію платника податків, а його діяльність не спрямована досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявленні саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації. Зазначений правовий механізм, якраз і створений державою для того щоб відсіювати недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву нормальної господарської діяльності решти платників податків.

Як, наслідок, якщо податковий орган допустив реєстрацію податкової накладної виписаної вище переліченим контрагентом-постачальником, то у ТОВ УКР ТМК були усі підстави вважати, що його постачальник відповідає усім критеріям добросовісності та має показники позитивної податкової історії платника податку.

Отже, правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за серпень 2019 року ТОВ УКР ТМК ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки податковий кредит сформований на підставі належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних, отриманих від контрагентів, які мали спеціальну правосуб`єктність.

На час проведення позапланової перевірки, податкова накладна вказаного вище постачальника була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як наслідок, ТОВ УКР ТМК мало законне право на формування податкового кредиту на підставі отриманої податкової накладної та правомірно включило її до складу податкового кредиту за серпень 2019 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 21.1.1., 21.1.2., 21.1.3., 21.1.4. п. 21.1. ст. 21 ПК України закріплено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст. 8).

З огляду на наведене, ТОВ УКР ТМК не може нести юридичну відповідальність у вигляді зменшення сум податково кредиту за недотримання її контрагентами норм Податкового кодексу України, зокрема, дотримання термінів подачі податкової звітності.

На переконання суду висновки акту перевірки порушують базовий правовий принцип - принцип правової визначеності та презумпцію правомірності дій платника податків.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

У справі Sunday Times v. United Kingdom ЄСПЛ зазначає, що прописаний у Конвенції термін передбачено законом передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін передбачено законом передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто укладені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.

У справі Steel and others v. The United Kingdom Суд наголосив: Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови законний та згідно з процедурою, встановленою законом , зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яка дія держави відповідає меті і не є свавільною.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, ТОВ УКР ТМК мало законне право на формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних та правомірно включило їх до складу податкового кредиту за серпень 2019 року. А тому, ТОВ УКР ТМК приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 245982грн є не правомірним. Оскільки застосування штрафної санкції в сумі 61496грн є похідним від суми завищення бюджетного відшкодування, то визначення позивачу такої штрафної санкції теж є неправомірним.

Підсумовуючи вище викладене в його сукупності, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми В1 № 0000530402 від 04.12.2019 є протиправним та належить до скасування в повному обсязі, а позовні вимоги до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, вирішуючи питання щодо присудження судових витрат, судом враховано правовий висновок Верховного Суду у справах № 902/347/18 від 22.11.2019 р., № 922/445/19 від 03.10.2019 р., згідно якого право зменшити розмір судових витрат в тому числі витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд набуває лише за клопотанням іншої сторони. Однак, на час розгляд даного спору жодних клопотань що стосуються вирішення питання судових витрат від сторони відповідача не надійшло.

Відтак, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4612,18грн, сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 199 від 09.12.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи та витрати на правничу допомогу у даній справі понесені позивачем згідно договору № 19-11/24 про надання правничої допомоги адвокатським бюро від 21.11.2019р., розрахунку № 1 суми гонорару адвокатського бюро від 21.11.2019р., рахунку на оплату № 4/19 від 21.11.2019р., акту приймання-передачі правничих послуг № 20-01/01 від 17.01.2020р., оплата якої підтверджується випискою про рух коштів на рахунку у банку за 22.11.2019р. та платіжним дорученням № 189 від 22.11.2019р. на суму 17000грн, суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ТМК задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області форми В1 № 0000530402 від 04.12.2019р. в повному обсязі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР ТМК понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4612,18грн (чотири тисячі шістсот дванадцять гривень, 18коп) та витрати на правничу допомогу в розмірі 17000грн (сімнадцять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ТМК" (35500, Рівненська обл., Радивилівський р-н, м. Радивилів, вул. Кременецька, 52; код ЄДРПОУ 42819715);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449).

Суддя Комшелюк Т.О.