Постанова

від 12.02.2020 по справі 620/1934/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1934/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (повний текст рішення 07.10.2019) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №00006671305 від 23.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №00006631305 від 23.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №00006601305 від 23.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "С") №00002121405 від 23.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Д") №00006641305 від 23.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Д") №00006651305 від 23.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "ПС") №00006661305 від 23.05.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення №00006621305 від 23.05.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним - органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №Ф-00006611305 від 23 травня 2019 року про сплату недоїмки, штрафу, пені.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п. 164.2.17 абзац "г", п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст.168, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки відповідачем не надано жодного доказу та обґрунтованого пояснення щодо правомірності висновків про фіктивність укладених з контрагентами ТОВ Траст Логістик , ТОВ Огромікс , ТОВ Джулайс ЛТД та ТОВ Непереможна бізнес компанія , договорів та неналежності/дефектності документів складених за результатами їх належного виконання.

Також, апелянт вказує про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем п.п. 168.1.1,п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.п. 170.1.2 п.п. 170.1.4 п.170.1 ст.170, п.177.7 ст.177 ПК України, а саме не нарахування та не сплата податку на доходи фізичних осіб з доходу нарахованого (виплаченого) фізичній особі - орендодавцю у зв`язку з орендою приміщення у фізичної особи ОСОБА_2 , оскільки відповідно до Витягу з ЄДРПОУ вбачається, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 06.03.2000 по 27.03.2018, та перереєстрована як фізична особа-підприємець з 29.03.2018.

28.11.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28 березня по 10 квітня 2019 року працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №313/13/2707315930 від 24.04.2019, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

- п.п.2 п.1 ст.7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями, внаслідок чого ФОП ОСОБА_1 було занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок за перевіряємий період з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та мінімального страхового внеску за 2016 рік на 324600,00 грн. за 2017 рік на 432781,39 грн.

- п.п.2 п.1 ст.7. п.5 ст.8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: ФОП ОСОБА_1 було занижено суму єдиного соціального внеску за період 01.01.2016 року по 31.12.2018 року в розмірі 167415.95 грн.

- п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, а саме: ФОН ОСОБА_1 занижено суму військового збору від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 494793,98 грн. за результатами 2016 року на 108 470,31 грн., за результатами 2017 року на 386 323,67 грн.

- п.п.168.1.1 п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 п.п.170.1.2. п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170. п.177.7 ст.177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не нараховано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з доходу нарахованого (виплаченого) фізичній особі - орендодавцю за надання в оренду нежитлового приміщення у період з 01.01.2016 по 29.03.2018 в розмірі 486,00 грн.

- Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а саме: ФОП ОСОБА_1 за 1 квартал 2016 року - 4 квартал 2018 року не відображено нарахування (виплату) доходу фізичній особі та фізичній особі - підприємцю від надання в оренду нежитлового приміщення фізичній та не відображено нарахований (утриманий) податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу;

- п.п.1.1 п.16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, занижено суму військового збору з доходу, нарахованого (виплаченого) як орендна плата за нежилі приміщення фізичній особі, що підлягає сплаті до бюджету на 40,50 грн.

- п. 213.1 ст.213. п.215.1 ст.215. п.п.215.3.10 п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язаний з акцизного податку на 22586 грн. в т.ч. за серпень 2016 року на 22586 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 00006601305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 7 421 909,81 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00006631305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 618 492,48 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00006651305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 837 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00006641305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 69,76 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00006661305, яким застосовано штрафні санкції на суму 510 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00006671305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 28 232,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00002121405, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 10254,1 грн.

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску № 00006621305 на суму 40 703,59 грн.;

- вимога про сплату боргу по єдиному внеску на суму 167 415,95 грн.

Вважаючи такі рішення ГУ ДФС у Чернігівській області протиправними, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним - органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та податкову вимогу про сплату недоїмки, штрафу, пені, відповідач діяв обґрунтовано та правомірно.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00006601305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 7 421 909,81 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині вмотивовано тим, що грошові кошти отримані позивачем від ТОВ "Трастлогістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія" є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки зазначена сума грошових коштів, отримана підприємцем від контрагентів не за придбані товари (не на виконання укладених договорів на постачання товарів), отримані ФОП ОСОБА_1 кошти не передбачають відповідної компенсації та повернення таких коштів (оскільки товар фактично не було придбано), з огляду на підтверджену фіктивність зазначених контрагентів позивача та з урахуванням наявної податкової інформації та відсутності операцій з реалізації тютюнових виробів позивачем.

Судом першої інстанції встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) та ТОВ "Трастлогістик" (ЄДРПОУ 40819425) було укладено Договір поставки від 17.11.16 №2, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) - продавець, а ТОВ "Трастлогістик" (ЄДРПОУ 40819425) - покупець. По даним господарським взаємовідносинам на перевірку надані податкові та видаткові накладні на загальну суму 19 364 999,36 грн., в т.ч. 3227 499,83 грн. ПДВ. Видаткові накладні від ТОВ "Трастлогістик" підписані ОСОБА_3

Між ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) та ТОВ "Огромікс" (ЄДРПОУ 40819425) було укладено Договір поставки від 17.11.2016 №1, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) - продавець, а ТОВ "Огромікс" (ЄДРПОУ 40819289) - покупець. Відповідно до умов договору Продавець зобов`язується передавати тютюнові вироби. По даним господарським взаємовідносинам на перевірку надані податкові та видаткові накладні на загальну суму 11 546 777,46 грн., в т.ч. 1 924 462,82 грн. ПДВ. Видаткові накладні від ТОВ " Огромікс" підписані ОСОБА_4

Між ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) та ТОВ "Джулайс ЛТД" (ЄДРПОУ 40558097) було укладено Договір поставки від 10.14.2017 №25, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) - продавець, а ТОВ "Джулайс ЛТД" (ЄДРПОУ 40558097) - покупець. По даним господарським взаємовідносинам на перевірку надані податкові та видаткові накладні на загальну суму 687002,02 грн., в т.ч. 114500,33 грн. ПДВ. Видаткові накладні від ТОВ " Джулайс ЛТД " підписані ОСОБА_5.

Між ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) та ТОВ "Непереможна бізнес компанія" (ЄДРПОУ 40599327) було укладено Договір поставки від 20.03.2017 б/н відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) - продавець, а ТОВ "Непереможна бізнес компанія" (ЄДРПОУ 40599327)- покупець. По даним господарським взаємовідносинам на перевірку надані податкові та видаткові накладні на загальну суму 1 219 415,83 грн., в т.ч. 203 235,98 грн. ПДВ. Видаткові накладні від ТОВ "Непереможна бізнес компанія" підписані Присідко А.В.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, під час перевірки податковим органом також була враховано наступну інформацію:

- ТОВ "Трастлогістик" (код 40819425) - перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ Чернігівського управління ГУ ДФС у Чернігівській області. Зареєстровано від 08.09.2016 №10641020000012725. Вид діяльності - Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах. Стан платника О - платник податків за основним місцем обліку. Зареєстроване платником ПДВ від 01.10.2016. 12.04.2018 анульована реєстрація платника ПДВ, причина - не надання декларацій протягом року.

- ТОВ " Огромікс " (код 40819289) - перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ Чернігівського управління ГУ ДФС у Чернігівській області. Зареєстровано від 08.09.2016 №10641020000012724. Вид діяльності - Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах. Стан платника О - платник податків за основним місцем обліку. Зареєстроване платником ПДВ від 01.10.2016. 12.04.2018 анульована реєстрація платника ПДВ, причина - не надання декларацій протягом року.

Оперативним управлінням ГУ ДФС у Чернігівській області службовою запискою від 22.04.2019 №1236/25-01-21-03 було повідомлено, що згідно відповіді Міжрайонного оперативно-розшукового відділу оперативно-розшукового управління Північного регіонального управління від 13 червня 2017 року №55-734 гр. ОСОБА_4 04.11.2016 перетнула державний кордон України (виїхала) та до 02.06.2017 на територію України не поверталась.

- ТОВ " Джулайс ЛТД " (код 40558097) - перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ Чернігівського управління ГУ ДФС у Чернігівській області. Зареєстровано від 10.06.2016 № 13551020000007970. Вид діяльності - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Стан платника О - платник податків за основним місцем обліку. Зареєстроване платником ПДВ від 01.08.2016. 21.05.2018 анульована реєстрація платника ПДВ, причина - не надання декларацій протягом року.

- ТОВ " Непереможна бізнес компанія " (код 40599327) - перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ Чернігівського управління ГУ ДФС у Чернігівській області. Зареєстровано від 24.06.2016 № 13551020000008014. Вид діяльності - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Стан платника О - платник податків за основним місцем обліку. Зареєстроване платником ПДВ від 01.08.2016. 25.01.2018 анульована реєстрація платника ПДВ, причина - не надання декларацій протягом року.

Також оперативним управлінням ГУ ДФС у Чернігівській області службовою запискою від 01.01.2019 №968/25-01-21-03 було надано інформацію та матеріали отримані в рамках кримінального провадження №320172700000000009.

В рамках кримінального провадження №320172700000000009 було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду здійснював реєстрацію податкових накладних на реалізацію тютюнових виробів на адресу ФСГД, що входили до складу ліквідованого "конвертаційного центру". При цьому, фактично продаж товару (тютюнових виробів) на адресу ФСГД не здійснювався.

Окрім того, судом першої інстанції було враховано вирок Деснянського районного суду від 05 квітня 2018 року по справі №750/880/18, яким встановлено створення та придбання з метою прикриття незаконної діяльності суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) - ТОВ "Трастлогістік", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Транс Клінінг", ТОВ "Овен Консалт", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Меріт Фінанс", ТОВ "Непереможна Бізнес компанія", ТОВ "індустріал Корпорейт", ТОВ "Еліат груп", ТОВ "ін - траст", ТОВ "Шлях до успіху", ТОВ "Саваярд груп", ТОВ "Фабіан Компані", ТОВ "Едітон", ТОВ "Трітон Груп", за попередньою змовою групою осіб, які заздалегідь, до початку злочину домовились про спільне його вчинення.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині зазначав, що грошові кошти, що надійшли на банківські рахунки ФОП ОСОБА_1 від ТОВ "Трастлогістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія" є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки зазначена сума грошових коштів, отримана підприємцем від контрагентів не за придбані товари (не на виконання укладених договорів на постачання товарів), отримані ФОП ОСОБА_1 кошти не передбачають відповідної компенсації та повернення таких коштів (оскільки товар фактично не було придбано), отже підлягають включенню до загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 у відповідності до пп.164.2.17 абзац "ґ".

А тому, суд першої інстанції вважав, що ФОП ОСОБА_1 було занижено загальний річний оподатковуваний дохід на 32 986 265,78 грн., в т.ч. за 2016 рік в сумі 7 231 354,09 грн., за 2017 рік в сумі 25 754 911,69 грн. шляхом не включення до його складу суми безповоротної фінансової допомоги по взаємовідносинам з ТОВ "Траст логістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія", чим порушено вимоги пп.164.2.17 абзац "ґ", пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу.

Щодо наявності вироку Деснянського районного суду від 05 квітня 2018 року по справі №750/880/18, колегія суддів зазначає, що ним не встановлено фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ "Траст логістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія", за результатом дослідження яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а лише встановлено факт реєстрації зазначених товариств на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА-2, що саме по собі не є достатнім та достовірним доказом, що міг би підтвердити відсутність реальності господарських операцій, та не виключає факт здійснення позивачем реальних господарських операцій, які підтверджено первинним документами.

Зазначеним вироком не встановлено незаконність перерахування коштів як з рахунків так і на рахунки перелічених товариств, видання чи оформлення підроблених документів, проведення незаконних операцій з готівкою, тощо.

Фактично даним судовим рішенням констатоване визнання провини обвинуваченими, фактів взаємних операцій між товариствами, обвинуваченими та ФОП ОСОБА_1 , не досліджено.

Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 02 грудня 2019 року у справі № 804/729/17, колегія суддів зазначає, що при прийнятті останньої суд враховував обставини встановлені вироками в кримінальних справах, які є відмінними від фактичних обставин в даній справі.

Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 802/1853/16-а вказував, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки зі змісту наявної в матеріалах справи копії вироку вбачається, що ним не встановлено фіктивності господарських операцій позивача з його контрагентами, за результатом дослідження яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а лише встановлено факт реєстрації зазначених товариств на ім`я зазначених у них осіб, що саме по собі не є достатнім та достовірним доказом, що міг би підтвердити відсутність реальності господарських операцій, наявність такого не виключає факт здійснення позивачем реальних господарських операцій, які підтверджено первинним документами.

За таких обставин, Деснянського районного суду від 05 квітня 2018 року по справі №750/880/18 не може бути визнаний прийнятним та допустимим доказом у даній справі.

Враховуючи встановлене суд позбавлений можливості зробити однозначний висновок про порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності вищеназваними контрагентами.

При цьому, відповідач вважав, що за умови відсутності факту поставки товару, сума коштів, отриманих від вказаних підприємств, підпадає під визначення фінансової допомоги.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно абз. ґ п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу).

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статі 14 ПК України фінансовою допомогою є фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Отже, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід платника податків, отриманий у вигляді безповоротної фінансової допомоги. Водночас, обставина отримання платником податків безоплатної фінансової допомоги має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

При цьому, обов`язковим критерієм для визначення поняття безповоротної фінансової допомоги є отримання особою грошових коштів або інших матеріальних благ від конкретної сторонньої особи, при цьому отримувач коштів не несе будь-яких фінансових витрат чи матеріальних втрат. Як результат, фінансово-матеріальний стан особи змінюється в бік зростання, пропорційно отриманим грошовим коштам або матеріальним благам. Разом з цим така особа не може нести будь-які витрати чи збитки з даного приводу.

Отже, безповоротною фінансовою допомогою вважаються кошти, передані суб`єкту господарювання на підставі договору чи без договору безоплатно або списана безнадійна заборгованість або не стягнута сума заборгованості після закінчення строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Траст логістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія", укладено типові договори поставки за умовами яких Продавець (позивач) зобов`язується передавати тютюнові вироби або інші групи товарів у власність Покупця (контрагенти позивача) відповідно до його замовлення, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати Товар на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу визначено порядок здійснення оплати товару. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що отримані кошти від ТОВ "Траст логістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія" сплачені на користь ФОП ОСОБА_1 в якості оплати за поставку товару на виконання договорів поставки такого товару.

Наразі, єдиною підставою для кваліфікації відповідачем внесених ТОВ "Траст логістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія" на користь позивача коштів за отриманий товар в якості безповоротної фінансової допомоги стали відомості згаданого вище вироку, які, як було встановлено судом апеляційної інстанції, не можуть вважатися належними і допустимими доказами у межах даної адміністративної справи.

При цьому, Акт перевірки не містить обґрунтованого висновку відповідача про віднесення отриманої оплати за реалізовані позивачем товари до безповоротної фінансової допомоги, з урахуванням зазначених вище положень ПК України.

Відсутні докази, що отримані позивачем кошти є списаною безнадійною заборгованістю або не стягнутою сумою заборгованості після закінчення строку позовної давності. При цьому, жодних договорів безповоротної фінансової допомоги із вказаними контрагентами позивач не укладав.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при перевірці правильності формування загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за спірними операціями та правомірності висновків контролюючого органу в частині кваліфікації коштів, отриманих позивачем від ТОВ "Траст логістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія" за реалізовані тютюнові вироби як безповоротної фінансової допомоги не надав оцінки спірним правовідносинам з урахуванням норм Податкового кодексу України, які регулюють визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб з урахуванням поняття безповоротної фінансової допомоги та, як наслідок, дотримання чи порушення позивачем правил оподаткування та помилково дійшов висновків, що такі кошти є безповоротною фінансовою допомогою.

При цьому, відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що позивач отримував від ТОВ "Лікон-Трейд", ТОВ "Айленд Груп", ТОВ "Арном Груп", ТОВ "Інветменс Компані", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Аеро-Консалт Груп" суми безповоротної або поворотної фінансової допомоги, зокрема у вигляді суми коштів згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або у вигляді суми безнадійної заборгованості, або основної суми кредиту або депозиту, що надані без встановлення строків повернення такої основної суми.

А тому, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу про отримання безповоротної фінансової допомоги позивачем від зазначених вище контрагентів не підтверджуються матеріалами справи, адже дані кошти є коштами сплаченими за отриманий товар - тютюнові вироби, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність посилання відповідача на порушення позивачем пп. 164.2.17. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України у частині заниження доходу.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які б підтверджували доводи щодо нереальності господарських операцій позивача з з ТОВ "Траст логістик", ТОВ "Огромікс", ТОВ "Джулайс ЛТД", ТОВ "Непереможна бізнес компанія", невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, не надано доказів щодо можливої відсутності у контрагентів позивача можливостей на виконання зобов`язань за укладеними договорами.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників по операціям з контрагентами, обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в цій частині.

Наразі, з наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані суду першої інстанції та додатково наданих суду апеляційної інстанції, вбачається, що останні містять достатні дані про зміст господарських операції та її учасників, наявності товару, що реалізовувався у позивача, рух товарів від ФОП ОСОБА_1 до контрагентів-покупців.

Таким чином, позивачем надано достатньо об`єктивних доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з поставки тютюнових виробів, що відповідає видам діяльності ФОП за КВЕД за наявності чинної ліцензії на право здійснення торгівлі тютюновими виробами.

Натомість, в досліджуваних господарських відносинах між позивачем та контрагентами, позивач виступає саме постачальником товарів, при цьому, під час перевірки контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій.

Отже, висновки відповідача, на підставі яких були винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не базуються на первинних господарських документах. Окрім того, висновки щодо позивача були сформовані виключно у зв`язку з оцінкою діяльності не самого позивача, а його контрагентів.

При цьому, суд враховує, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень КАС України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 00006601305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 7 421 909,81 грн.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на не доведеність висновку відповідача про заниження позивачем занижено загальний річний оподатковуваний дохід, відповідно відсутнє заниження позивачем податкового зобов`язання з військового збору, а тому донарахування такого відповідачем є також неправомірним, а податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року № 00006631305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 618 492,48 грн. таким , що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00006651305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 837 грн., податкового повідомлення-рішення № 00006641305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 69,76 грн. та податкового повідомлення-рішення № 00006661305, яким застосовано штрафні санкції на суму 510 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 протягом січня 2016 року - березня 2018 року орендував приміщення у фізичної особи ОСОБА_2 та, відповідно до вимог Податкового кодексу України, виступав податковим агентом, однак в порушення п.п. 168.1.1,п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.п. 170.1.2 п.п. 170.1.4 п.170.1 ст.170, п.177.7 ст.177 ПК України не нарахував та не сплатив податок на доходи фізичних осіб з доходу нарахованого (виплаченого) фізичній особі - орендодавцю під час нарахування доходу від надання в оренду нежитлового приміщення за період з січня 2016 року - березня 2018 та не відобразив у податкових розрахунках сум доходу за вказані періоди нарахування виплату доходу ОСОБА_2 .

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на інформації в ІС "Податковий блок", відповідно до якої ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) протягом періоду з 01.01.2016 по 29.03.2018 не була зареєстрована фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу,

Згідно вимог п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п.170.1.2 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Згідно п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.п "а" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за ІТ рахунок.

Згідно вимог п. 177.7 ст.177 Податкового кодексу України, фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно - правових відносинах, або будь - якої іншої фізичної особи щодо будь - яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наданих на перевірку договорів оренди нежилих приміщень від 01.01.2016 б/н, ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду орендував частини приміщень кіосків площею 3 кв.м за вказаними адресами у ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) за 50 грн. на місяць кожен.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині суд першої інстанції погодився з доводами контролюючого органу, що ФОП ОСОБА_1 , в порушення п.п,168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 п.п.170.1.2, п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170, п.177.7 ст.177 Податкового кодексу України, не нараховано та не сплачено податок на доходи фізичних осіб з доходу нарахованого (виплаченого) фізичній особі - орендодавцю під час нарахування доходу від надання в оренду нежитлового приміщення за період з 01.01.2016 по 29.03.2018 в розмірі 486,00 грн. та, відповідно, занижено суму військового збору з доходу, нарахованого (виплаченого) як орендна плата за нежилі приміщення фізичній особі, що підлягає сплаті до бюджету на 40,50 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки відповідно до Витягу з ЄДРПОУ, наданого апелянтом суду першої інстанції вбачається, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 06.03.2000 по 27.03.2018, та перереєстрована як фізична особа-підприємець з 29.03.2018.

Отже, позивачем правомірно не утримано податок з доходів фізичних осіб, оскільки взаємовідносини позивача мали характер господарських саме як з ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до пунктом 119.2 статтею 119 Податкового кодексу України за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Враховуючи, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.п,168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 п.п.170.1.2, п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170, п.177.7 ст.177 Податкового кодексу України є помилковими, відповідно доводи відповідача, що позивачем подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2016 року - 4 квартал 2018 року, в яких не було відображено нарахування (виплату) доходу фізичній особі ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), а з 2 кварталу 2018 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 від надання в оренду нежитлових приміщень та не відображено нарахований (утриманий) податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу є безпідставними, оскільки у позивача був відсутній обов`язок зазначати такі.

Відповідно, контролюючим органом було неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 00006661305, яким застосовано штрафні санкції на суму 510 грн.

Також, враховуючи викладене відсутнє заниження позивачем податкового зобов`язання з військового збору, а тому донарахування такого відповідачем є також неправомірним, а податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року № 00006641305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 69,76 грн є таким , що підлягає скасуванню.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для висновків відповідача про заниження позивачем єдиного внеску є висновки контролюючого органу про неправильне визначення позивачем сум доходу, отриманого від господарської діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за зазначеними вище господарськими операціями.

Оскільки судом встановлено відсутність факту заниження позивачем у відповідних періодах сум коштів оподатковуваного доходу, відповідно висновки податкового органу щодо заниження сум єдиного внеску є також необґрунтованими, а вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00006611305 від 23 травня 2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно і рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00006621305 на суму 40 703,59 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню як похідне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00006671305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 28 232,50 грн., колегія суддів зазначає про таке.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою прийняття зазначеного податкового повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 213.1 ст.213, п.215.1 ст.215, п.п.215.3.10 п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу занижено податкові зобов`язання з акцизного податку на 22586 грн., в т.ч. за серпень 2016 року на 22586 грн.

Так, контролюючий орган зазначав, що згідно наданих на перевірку книг розрахункових операцій по касовим апаратам МINI-Т 400МЕ (фіскальний номер 3000203918), Екселіо РР-25 (фіскальний номер 3000205058), МINI -Т 400МЕ, (фіскальний номер 3000203913), МINI -Т 400МЕ (фіскальний номер 3000203916), МINI-Т 400МЕ (фіскальний номер 3000203924), МINI -Т 400МЕ (фіскальний номер 3000203919), Екселіо DP-25, (фіскальний номер 3000205051), Екселіо DMР-55В (фіскальний номер 3000203925), МINI -Т 400МЕ (фіскальний номер 3000203926), МINI -Т 400МЕ (фіскальний номер 3000203927), МINI -Т 400МЕ (фіскальний номер 3000203921), МINI-Т 400МЕ (фіскальний номер 3000203920) вартість підакцизних товарів за даними перевірки в серпні 2016 року складає 726601,54 грн., сума податкових зобов`язань з акцизного податку складає 36330 грн. За даними декларації акцизного податку за серпень 2016 року сума податкових зобов`язань складає 13744 грн. Сума заниження податкових зобов`язань з акцизного податку за липень 2017 року складає 22586 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом періоду з 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію підакцизних товарів через роздрібну мережу (алкогольні та тютюнові вироби) та є платником акцизного податку.

Представник апелянта вважав такі висновки контролюючого органу безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях оскільки під час перевірки не досліджувалося структура реалізованих товарів, контролюючий орган керувався лише тим, що сума задекларована у декларації з акцизного податку менша ніж у книгах розрахункових операцій по касових апаратах за відповідний період, відповідно, сума заниження акцизного податку отримана шляхом віднімання від суми зазначеної у книгах розрахункових операцій по касових апаратах задекларованих суми зазначеної у декларації та дана рахували різницю до зобов`язань, натомість, позивач в період, що перевірявся реалізовував не тільки підакцизні товари.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначені факти щодо механізму виявлення допущеного, на думку контролюючого органу, заниження податкових зобов`язань з акцизного податку, не заперечував.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що має місце невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки відповідача є формальними з підстав нездійснення дослідження фінансово-господарської та бухгалтерської документації позивача, на підставі яких останнім сформовано показники податкової звітності з акцизного податку за липень 2017 року, що призвело до передвчасних висновків податкового органу про заниження акцизного податку, що в свою чергу свідчить про передчасність, та відповідно - неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00006671305.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00002121405, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 10254,1 грн., колегія суддів зазначає про таке.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою прийняття зазначеного податкового повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 2.6 глави 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 із змінами та доповненнями, готівкові кошти (виторг) в сумі 2050,82 грн. згідно несвоєчасно роздрукованих фіскальних звітних чеках були обліковані у повній сумі фактичних надходжень у книзі ОРО шляхом вчинення запису в її розділі 2 не в день одержання готівкових коштів а після фактичного роздрукування і є не своєчасно оприбуткованими готівковими коштами.

Так, контролюючий орган зазначав, що при перевірці книг ОРО за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на окремих господарських одиницях встановлено наступне:

1) Фіскальний звітний чек Z-звіт за 04.01.2017 №1567 за фіскальним №3000203925 був фактично роздрукований 05.01.2017. Сума розрахунків готівкою за вказаним вище несвоєчасно роздрукованим Z-звітом №1567 склала 496, 60 грн.

2) Фіскальний звітний чек Z-звіт за 07.02.2017 №328 за фіскальним №3000205058 був фактично роздрукований 08.02.2017. Сума розрахунків готівкою за вказаним вище несвоєчасно роздрукованим Z-звітом № 328 склала 515, 68 грн.

3) Фіскальний звітний чек Z-звіт за 23.12.2017 № 600 за фіскальним №3000205058 був фактично роздрукований 26.12.2017. Сума розрахунків готівкою за вказаним вище несвоєчасно роздрукованим Z-звітом № 600 склала 521, 87 грн.

4) Фіскальний звітний чек Z-звіт за 27.12.2017 № 602 за фіскальним №3000205058 був фактично роздрукований 28.12.2017. Сума розрахунків готівкою за вказаним вище несвоєчасно роздрукованим Z-звітом № 600 склала 516, 67 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення контролюючий орган вважав, що виявлені порушення передбачають відповідальність відповідно до Указу Президента від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 від 12.06.1995 , встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу

На підставі Указу Президента України № 418/2019 від 20.06.2019 визнано таким, що втратив чинність Указ Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 від 12.06.1995, що виключає можливість його застосування на час вирішення спору по суті.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи .

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року скасувати

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року № 00006601305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 7 421 909,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року № 00006631305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 618 492,48 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року № 00006651305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 837 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року № 00006641305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 69,76 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року № 00006661305, яким застосовано штрафні санкції на суму 510 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00006621305 на суму 40 703,59 грн.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на суму 167 415,95 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року № 00006671305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 28 232,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 23 травня 2019 року № 00002121405, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 10254,1 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено - 17.02.2020.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді В.О.Аліменко,

А.Ю.Кучма