ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2515/19 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., за участі представника відповідача Некоз А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Автогазінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
09.08.2019 Товариство з додатковою відповідальністю "ТПК Автогазінвест" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2019 № 0000481202.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки прийнято контролюючим органом без врахування поданого позивачем після закінчення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТПК АВТОГАЗІНВЕСТ уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2019 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, позивач мав право подачі уточнюючого розрахунку після проведення перевірки, оскільки згідно з нормами п. 50.1 ст. 50 ПК України таке обмеження платника податків можливе лише під час перевірки.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законом, з дотриманням положень ПК України, та стверджує, що подання уточнюючого розрахунку після проведення перевірки не було єдиною підставою його неврахування. Поданий уточнюючий розрахунок від 16.07.2019 № 9155049595 не містив всіх обов`язкових реквізитів визначених п. 48.3 ст. 48 ПК України.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримано висновки суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача до суду не прибув, про місце, дату, час розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ ТПК АВТОГАЗІНВЕСТ у складі податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року подано заяву на повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у сумі 162 170 грн 00 коп.
З метою дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість щодо повноти та правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість понад 100 тис. грн на підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.06.2019 № 1251 начальником відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Черкаській області, відповідно до п. 200.11 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку, встановленому на підставі п.п.78.1.8. ст.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ТОВ ТПК АВТОГАЗІНВЕСТ від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за квітень 2019 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року (звітна податкова декларація з податку на додану вартість від 20.05.2019 року №9103803222) в сумі 162 170 грн.
Перевірка проводилась у період з 03.07.2019 по 04.07.2019.
За результатами перевірки достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за квітень 2019 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року складено акт від 11.07.2019 № 245/23-00-12-0208/34363413 відповідно до якого встановлено, що у квітні 2019 року у ТОВ ТПК АВТОГАЗІНВЕСТ встановлено розбіжності між даними платника та даними перевірки, зокрема завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 127 033 грн 00 коп.
У подальшому 16.07.2019 ТОВ ТПК АВТОГАЗІНВЕСТ засобами електронного зв`язку направлено до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2019 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за квітень 2019 року, довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2019 року, та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року, в якій в сума такого відшкодування відсутня.
Згідно з квитанцією № 2 уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2019 року доставлено до Головного управління ДФС у Черкаській області, результат обробки: "Прийнято пакет. Рахунки платника, зазначені у податковій декларації з ПДВ для перерахування не існують або закриті."
Відповідно до повідомлення від 22.07.2019 № 21649/23-00-12-0212 Головне управління ДФС у Черкаській області повідомило позивача, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2019 року, який був прийнятий 16.07.2019 за № 9155049595, вказаний уточнюючий розрахунок вважається неподаним у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: відсутність обов`язкових реквізитів "інформація про додатки, що додаються до податкових декларацій та є її невід`ємною частиною".
26.07.2019 контролюючим органом згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000481202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у сумі 127 033 грн 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції штраф) у сумі 30 769 грн 00 коп.
Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України від № 2755-VI від 2 грудня 2010 р. (зі змінами та доповненнями, в чинній редакції на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з абзацом першим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Статтею 102 Податкового кодексу України визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Отже, пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України надається платнику податків право на надання уточнюючих податкових декларацій у межах строку, встановленого статтею 102 цього Кодексу.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що податковий орган може не прийняти податкову декларацію у випадку якщо остання не відповідає вимогам пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України щодо наявності та достовірності заповнення всіх обов`язкових реквізитів.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апеляційним судом, 16.07.2019 р. позивачем подано засобами спеціалізованого електронного зв`язку до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками, що підтверджується електронними квитанціями № 2.
Підпунктами 7.4 - 7.6 розділу 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, передбачено, що при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:
перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;
підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є квитанція № 2 в електронному вигляді у текстовому форматі, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник квитанції № 2 в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;
якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається квитанція № 2 в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.
В доданих до справи квитанціях № 2 від 16.07.2019р. відсутня інформація про неприйняття поданих позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість з додатками.
Відповідно такі розрахунки вважаються прийнятими відповідачем.
Відтак позивачем усунуто допущене ним порушення при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 р.
Листом від 22.07.2019р. відповідач надіслав Позивачу повідомлення про неприйняття уточнюючого розрахунку у зв`язку з відсутністю обов`язкових реквізитів інформація про додатки що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною .
Проте, відповідачем не спростовано, що всі надіслані позивачем додатки прийнято податковим органом спільно з уточнюючим розрахунком.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини у справі , колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було підстав приймати оскаржуване податкове повідомлення рішення, оскільки шляхом уточнення позивач усунув допущену помилку при нарахування позивачем від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Крім цього, у повідомленні від 22.07.2019 р. відповідач не зазначав про те, що позивач не має права подавати уточнюючі розрахунки.
Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством не заборонено подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій до моменту здійснення таких нарахувань контролюючим органом.
Щодо доводів відповідача, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, слід наголосити, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість позивачем подано після проведення перевірки в межах строку визначеного статтею 102 ПК України, що не заборонено Податковим кодексом України.
Закон не містить заборони подати уточнюючий розрахунок після проведення перевірки.
Такі висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 21.08.2019р. у справі № 805/4187/16-а.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Тому колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення, суду не надано належних та допустимих доказів.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Всі інші доводи апелянта також не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.
Повний текст виготовлено 17.02.2020.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 р.- залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Автогазінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2020 |
Оприлюднено | 20.02.2020 |
Номер документу | 87651253 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні