Постанова

від 12.02.2020 по справі 904/3386/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3386/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіна О.В.,

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Агробазіс на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2019р. (суддя Васильєв О.Ю. повне рішення складено 27.09.2019 року) у справі № 904/3386/19

за позовом: Акціонерного товариства Укргазвидобування , м. Київ

до: Приватного підприємства Агробазіс , м. Дніпро

про стягнення 539 523, 98 грн.

ВСТАНОВИВ:

АТ Укргазвидобування звернулося до суду з позовом до ПП Агробазіс про стягнення 539 523, 98 грн., з яких: 331 286, 64 грн. штраф та 208 237, 34 грн. пеня. Штрафні санкції нараховані у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару за договором №УГВ9314/30-18 від 17.05.18р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2019 позов задоволено.

При задоволенні позову господарський суд виходив з того, що відповідач доказів своєчасної поставки товару не надав.

Не погодившись з рішенням суду ПП Агробазіс звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- судом при вирішенні питання щодо віднесення даної справи до категорії малозначних, не враховано значення цієї справи для відповідача та враховуючи ціну позову, справа повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження, при цьому в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження;

- до позовної заяви додано видаткові накладні №№РН-01909/1 від 19.09.18р., РН-01909/2 від 19.09.18р., РН-01909/3 від 19.09.18р., РН-02009/4 від 20.09.18р., РН-02009/5 від 20.09.18р. та РН-02009/6 від 20.09.18р., але з цих видаткових накладних незрозуміло, коли була проставлена позивачем дата поставки та чи є такий запис у примірниках відповідача;

- господарським судом не з`ясовано, на підставі яких документів напівпричепи цистерни доставлено від відповідача до позивача та що в цих документах зазначено.

Просить апеляційний суд вказане рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін, посилаючись на те, що господарським судом при винесенні рішення вірно встановлено про допущення відповідачем прострочення поставки товару, у зв`язку з чим, на підставі п.7.10 договору поставки позивачем правомірно нараховано пеню та штраф.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 17.05.2018р. між АТ Укргазвидобування (покупцем) та ПП Агробазіс (постачальником) укладений договір поставки №УГВ 9314/30-18, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві напівпричіп - цистерну ВАРЗ НПЦ 2725 (товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком №1 до договору та є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі XIV даного договору.

Згідно з пунктом 5.3. договору, датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Відповідно до п. 7.10 договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Згідно Додатку 1 специфікації № 1 від 17.05.2018 року до договору поставки, передбачена поставка товару у кількості 6 одиниць загальною вартістю 7 098 999,84 грн. (п.1);

встановлений термін поставки - протягом 120 календарних днів з дати укладання договору, а саме - до 14.09.2018 р. (п.2).

21.05.2018р. позивачем на електронну адресу відповідача направлено рознарядку № 30/205 на напівпричіп-цистерну для перевезення світлих нафтопродуктів, в якій вказано вантажоотримувачів та обсяги поставки товару.

Товар був поставлений позивачу за видатковими накладними №№РН-01909/1 від 19.09.2018р., РН-01909/2 від 19.09.2018р., РН-01909/3 від 19.09.2018р., РН-02009/4 від 20.09.2018р., РН-02009/5 від 20.09.2018р. та РН-02009/6 від 20.09.2018р.

Товар був отриманий позивачем 16.10.2018р. за накладними №№РН-01909/1 від 19.09.2018р., РН-01909/2 від 19.09.2018р., РН-02009/4 від 20.09.2018р., РН-02009/5 від 20.09.2018р. та 11.10.2018р. за накладними №№ РН-01909/3 від 19.09.2018р. і РН-02009/6 від 20.09.2018р.

Отже товар був поставлений з порушенням строку, встановленого договором ( до 14.09.2018р).

19.02.2019р. позивач направив відповідачу претензію про сплату штрафних санкцій в загальному розмірі 539 523, 98 грн.

Претензія отримана відповідачем 26.02.19р., але залишена останнім без реагування.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 331 286, 64 грн. - штрафу та 208 237, 34 грн. - пені.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що відповідач поставив товар з порушенням строку, встановленого п. 2 специфікації №1 від 17.05.2018.

Оскільки відповідачем порушено строк поставки позивач правомірно, відповідно до п. 7.10 договору поставки нарахував штраф в сумі 331 286, 64 грн. та пеню в сумі 208 237, 34 грн.

Вказані нарахування перевірені колегією суддів та визнані арифметично правильними.

Отже, господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Доводи скаржника стосовно того, що з спірних видаткових накладних незрозуміло, коли була проставлена позивачем дата поставки та чи є такий запис у примірниках відповідача до уваги колегію суддів не приймаються з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.74, ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Пунктом 5.3 договору поставки сторони погодили, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

В матеріалах справи містяться належним чином завірені копії видаткових накладних, які підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

Позивачем на вимогу апеляційного суду у судове засідання, яке відбулося 12.02.2020 були надані для огляду оригінали видаткових накладних №№РН-01909/1 від 19.09.18р., РН-01909/2 від 19.09.18р., РН-01909/3 від 19.09.18р., РН-02009/4 від 20.09.18р., РН-02009/5 від 20.09.18р. та РН-02009/6 від 20.09.18р.

В оригіналах видаткових накладних дати отримання товару, які проставлені під підписом представника АТ Укргазвидобування співпадають з датами на копіях накладних, наявних в матеріалах справи.

Відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували або ставили під сумнів дату отримання товару позивачем.

Також апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що господарським судом необгрунтовано віднесено дану справи до категорії малозначних, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Однак відповідач не скористався своїм правом на звернення до суду з заявою із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, господарський суд, здійснивши розгляд даної в порядку спрощеного провадження, не порушив приписи чинного законодавства.

За наведених обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Агробазіс без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2019р. у справі № 904/3386/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів лише з підстав, зазначених в п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.02.2020р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна