Постанова

від 11.02.2020 по справі 918/437/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Справа № 918/437/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.,

представники учасників справи:

позивача- Старовойтова Д.А.;

відповідача- Луцик О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Комунального підп-риємства Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської об-ласної ради на рішення господарського суду Рівненської області від 03.09.2019р., повний текст якого складено 05.09. 2019р. у справі №918/437/19 (суддя Заголдна Я.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС м.Київ

до Комунального підприємства Обласний центр екстреної медичної

допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної м.Рівне

про стягнення 469 798 грн. 68 коп. страхового відшкодування в порядку регресу ,-

У червні 2019 року Приватне акціонерне товариство Страхова група ТАС (надалі в тексті - Товариство) звернулось з позовом до господарського суду Рівненської області, у якому просить стягнути з Комунального закладу Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини ка-тастроф Рівненської обласної ради 457 536 грн. 21 коп. основного боргу в порядку регресу, 7 810 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 3 121 грн. 27 коп. -3% річних.(т.1, арк.справи 3-13).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.06.2019р. відкрито провадження у справі №918/437/19, а ухвалою від 28.08.2019р. прийнято до розгляду заяву Позивача про збіль-шення позовних вимог та визначено предмет спору 457 536 грн. 21 коп. основного боргу в порядку регресу, 6 847 грн. 47 коп. інфляційних втрат, 5 415 грн. -3% річних.(т.2, арк.справи 150-152, 162-165).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.09.2019р. у даній справі позов задоволено та присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 457 536 грн. 21 коп. ос-новного боргу в порядку регресу, 6 847 грн. 47 коп. інфляційних витрат, 5 415 грн. -3% річних.(т.2, арк.справи 187-193).

Суд вмотивував своє рішення тим, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 09.08.2016р. водій ОСОБА_1 був при виконанні своїх службових обов`язків. Вина водія підтверджено постановою Рівненського міського суду від 13.01.2017р. у справі №569/15372/16-п. Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9856571 розмір страхової суми (ліміт відповідальності) на одного по-терпілого за шкоду завдану майну, становить 100 000 грн., а розмір франшизи становить 500 грн. Позивач довів витрати, які поніс на відшкодування вартості ремонту автомобіля потерпілого, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що сума страхового відшкодування, який Позивач має право стягнути з Відповідача становить 457 536 грн. 21 коп. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення 6 847 грн. 47 коп. інфляційних витрат, 5 415 грн. -3% річних.

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 03.09.2019р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.(т.3, арк.справи 79-93).

Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції непов-но з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального та проце-суального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що Комуналь-ному закладу Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради не було відомо про факт участі водія санітарного автомобіля - ОСОБА_1 в адміністративній справі за наслідками дорожньо-транспортної пригоди 09.08.2016р., а постанова Рівненського міського суду від 13.01.2017р. в адміністративній справі №569/15372/16-п не має преюдиціального значення для розгляду даної господарської справи, позаяк вина водія не доведе-на. Здійснення ПрАТ УПСК Позивачу страхової виплати також не може братися судом до уваги та бути підставою для задоволення позову, оскільки Відповідачу про дану обставину також не було відомо. Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що рахунки із зазначенням у них вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та акти огляду транспортного засобу є належними доказами на підставі яких належить здійснити виплату Позивачем страхового відшкодування. Таким доказом має бути висновок автотоварознавчої експертизи. Скаржник заува-жує, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення від-повідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Натомість судом порушено розглянуто справу без належного та своєчасного повідомлення Відповідача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019р. задоволено клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №918/437/19 та зупинено дію рішення від 03.09.2019р.(т.3, арк.справи 76-77).

12.12.2019р. на адресу апеляційного суду надійшов відзив Позивача, у якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції - без змін. (т.3, арк.справи 131-134).

26.12.2019р. через канцелярію суду надійшли заперечення на відзив, у яких Відповідач до- датково підтримує свою апеляційну скаргу.(т.3, арк.справи 146-155).

20.01.2020р. на електронну адресу та 21.01.2020р. поштою надійшли додаткові пояснення Позивача, у яких він наголошує на безпідставності апеляційної скарги.(т.3, арк.справи 159-206).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 21.01.2020р. оголошувалась перерва до 11.02. 2020 року.(т.3, арк.справи 215-216).

Під час перерви 11.02.2020р. Апелянт повідомив апеляційному суду, що Комунальний зак-лад Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради реорганізовано у Комунальне підприємство Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради. 03.02.2020р. проведено державну реєстрацію Комунального підприємства Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катаст-роф Рівненської обласної ради, яке є правонаступником Відповідача (надалі в тексті - Комунальне підприємство).(т.3, арк.справи 217-218).

З огляду на зазначене, ухвалою від 11.02.2020р. замінено Відповідача на Комунальне під-приємство Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради.(т.3, арк.справи 227).

У судових засіданнях апеляційної інстанції 21.01.2020р. та 11.02.2020р. представник Відпо-відача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав свої пояснення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарсь-кий суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство Страхова група ТАС -страховик та Приватне підприємство Мастерсон -страхувальник уклали Договір добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 №А/450959 від 12.10.2016р., предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпо-рядженням наземного транспортного засобу BMW X6 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .(т.1, арк.справи 28-39).

Згідно довідки Територіального сервісного центру 5641 Рівненської області №31/17/5641-3730 від 20.08.2016р. Комунальний заклад Обласний центр екстреної медичної допомоги та меди-цини катастроф Рівненської області є власником транспортного засобу марки Peugeot Boxer , кузов № НОМЕР_2 з 07.04.2014р.(т.2, арк.справи 33).

Полісом №АІ/9856571, виданим Приватним акціонерним товариством Українська пожеж-но-страхова компанія -страховиком Комунальному закладу Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради-страхувальнику забезпечено транс-портний засіб марки Peugeot Boxer , державний номерний знак НОМЕР_3 , ліміт на шкоду майну становить 100 000 грн.(т.1, арк.справи 47).

Як вбачається з витягу з наказу №38-ос-226 від 31.12.2012р. ОСОБА_1 є працівником Комунального закладу Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рів-ненської обласної ради на посаді водія автотранспортних засобів І класу психоневрологічної брига-ди Рівненської станції екстреної медичної допомоги з 01 січня 2013 року.(т.2, арк.справи 32).

Матеріалами справи стверджено, що 09 серпня 2016 року в місті Рівне на вул.Соборній ста-лася дорожньо-транспортна пригода (надалі в тексті - ДТП) за участю автомобіля Peugeot Boxter , державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля BMW X6 , державний номер НОМЕР_1 , який належить Приватному підприємству Мастер-сон , під керуванням ОСОБА_2 .(т.1, арк.справи 40).

Матеріали справи свідчать, що 11.08.2016р. ПП Мастерсон як власник автомобіля BMW X6 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 звернулось із заявою до ПрАТ ТАС про настання події від 09 серпня 2016 року.(т.1, арк.справи 41-42).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме рахунків ТзОВ Валері М - офіційного дилера БМВ в м.Рівне №272 від 25.08.2016р., №397 від 15.11.2016р. та №449 від 09.12.2016р. вартість від-новлювального ремонту пошкодженого автомобіля BMW X6 , державний номер НОМЕР_1 , складає 557 036 грн.(т.2, арк.справи 8-11).

Крім того, матеріали справи містять звіт №433Е від 07.09.2019р., складений ПП Експерт-Сервіс-Альфа про оцінку автомобіля BMW X6 державний номер НОМЕР_1 , з якого вбачаєть-ся, що матеріальний збиток завданий автомобілю в результаті його пошкодження внаслідок ДТП становить 541 236 грн. 55 коп.(т.2, арк.справи 38-47).

За страховим випадком (ДТП) ПрАТ Страхова група ТАС 16.09.2016р. складено Стра-ховий акт №1452215/24/2016 та розрахунок суми страхового відшкодування, визначено провести страхову виплату в сумах 542 026 грн., 11 194 грн. 87 коп. та 3 815 грн. 34 коп.(т.2, арк.справи 62-63).

ПрАТ Страхова група ТАС здійснила на користь ПП Мастерсон виплату страхового відшкодування в сумі 557 036 грн. 21 коп., про що свідчать платіжні доручення №103979 від 22.09. 2016р. на суму 542 026 грн., №113738 від 12.12.2016р. на суму 11 194 грн. 87 коп. та №4815 від 08.02.2017р. на суму 3 815 грн. 34 коп. із призначенням платежу: страхове відшкодування зг.дог. ПК/21А/450959 від 12.10.2015р., ПП Мастерсон, код 36834285, за рем. ТЗ BMW X6, НОМЕР_1 . (т.2, арк.справи 64-66).

З матеріалів справи вбачається, що постановою Рівненського міського суду від 13.01.2017р. у адміністративній справі №569/15372/16-п встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №001510 від 18.11.2016р., громадянин ОСОБА_1 , який керував автомобілем Peugeot Boxter , державний номер НОМЕР_3 допустив зіткнення з автомобілем BMW X6 , державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Враховуючи обста-вини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було допущено порушення вимог п.10.1 та 2.3 Правил дорожнього руху і саме це порушення спричинило пошкодження транспортних засо-бів внаслідок ДТП, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження у справі №569/15372/16-п щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відпо-відальності.(т.1, арк.справи 43-45).

Матеріали справи також містять дві вимоги ПрАТ Страхова група ТАС до Комунально-го закладу Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради про сплату страхового відшкодування в сумі 457 536 грн. 21 коп.(т.2, арк.справи 67-81).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Предметом позову є стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до положень ст.979 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК Укра-їни), за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної по-дії (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу приписів частини 1 статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Мастерсон застрахував автомобіль BMW X6 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , про що свідчить Договір добровільного страхування наземного транспорту ПК/21 №А/450959 від 12.10.2016р.(т.1, арк.справи 28-39).

Крім того, КЗ Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рів-ненської обласної ради застрахував автомобіль Peugeot Boxer , державний номерний знак НОМЕР_3 , ліміт на шкоду майну становить 100 000 грн. згідно полісу №АІ/9856571, виданого ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія .(т.1, арк.справи 47).

Згідно зі ст.5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідаль-ності власників наземних транспортних засобів (надалі в тексті - Закон) об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавс-тву України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахо-вана, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями статті 22 Закону, передбачено, що під час настання страхового випадку стра-ховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у ре-зультаті ДТП майну третьої особи.

Частиною 1 статті 25 Закону України Про страхування визначено, що здійснення страхо-вих виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором стра-хування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умо-вами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів звертає увагу, що у зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованих транспортних засобів, Позивач здійснив виплату ПП Мастерсон страхового відшкодування в сумі 557 036 грн. 21 коп., про що свідчать платіжні доручення №103979 від 22.09.2016р. на суму 542 026 грн., №113738 від 12.12.2016р. на суму 11 194 грн. 87 коп. та №4815 від 08.02.2017р. на суму 3 815 грн. 34 коп. із призначенням пла-тежу: страхове відшкодування зг.дог.ПК/21А/450959 від 12.10.2015р., ПП Мастерсон, код 36834285, за рем. ТЗ BMW X6, НОМЕР_1 .(т.2, арк.справи 64-66).

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання Скаржника на помилковість висновку про те, що рахунки із зазначенням у них вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та акти огляду транспортного засобу є належними доказами, на підставі яких належить здійснити виплату Позивачем страхового відшкодування, а таким доказом має бути висновок автороварознав-чої експертизи.

При цьому колегія виходить з того, що матеріали справи містять Договір добровільного страхування наземного транспорту ПК/21А/450959 від 12.10.2016р., заяву ПП Мастерсон до ПрАТ ТАС про настання 09 серпня 2016р. події; звіт №433Е від 07.09.2019р., складений ліцен-зованим експертом ПП Експерт-Сервіс-Альфа про оцінку автомобіля BMW X6 державний номер НОМЕР_1 , з якого вбачається, що матеріальний збиток завданий автомобілю в результаті його пошкодження внаслідок ДТП становить 541 236 грн. 55 коп. та докази оплати вартості віднов-лювального ремонту - платіжні доручення №103979 від 22.09.2016р. на суму 542 026 грн., №113738 від 12.12.2016р. на суму 11 94 грн. 87 коп. та №4815 від 08.02.2017р. на суму 3 815 грн. 34 коп.(т.1, арк.справи 41-42; т.2, арк.справи 38-47, 64-66).

Всіма зазначеним доказами підтверджується здійснення страховиком оплати за відновлен-ня пошкодженого автомобіля BMW X6, НОМЕР_1.

При цьому, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту су-ди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля . Натомість у даній справі не оспорюється сума страхового відшкодування, а скаржник наголошує на недостатності доказів для відшкоду-вання в порядку регресу.

Колегія суддів також наголошує, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №3-50гс15, а також у постанові від 13.03.2018р. у справі №910/9396/17, постанові Верховного Суду від 25.07.2018р. у справі №922/4013/17, постанові Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №910/12722/18.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою осо-бою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Правовий аналіз даної норми надає апеляційному суду підстави для висновку, що законода-вець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду . За наяв-ності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Приписи ч.2 ст.1187 ЦК України встановлюють особливого суб`єкта, відповідального за зав-дання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Таким суб`єктом є особа, яка на відповідній право-вій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспорт-ним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого ство-рює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джере-лом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на від-повідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) воло-діє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями ч.1 ст.1172 та ч.2 ст.1187 ЦК України.

З матеріалів справи, а саме з довідки Територіального сервісного центру 5641 Рівненської області №31/17/5641-3730 від 20.08.2016р. вбачається, що Комунальний заклад Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської області є власником транспор-тного засобу марки Peugeot Boxer , кузов № НОМЕР_2 з 07.04.2014р.(т.2, арк.справи 33).

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комунальний зак-лад Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради правонаступником якого є Комунальне підприємство Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради є юридичною особою, яка здійснює експлуатацію належного їй джерела підвищеної небезпеки.

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова від-повідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/ або майну потерпілого.

Згідно з вимогами статті 33 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка мо-же бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транс-портного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох ро-бочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок вза-ємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

При цьому, апеляційний господарський суд виходить з того, що власники транспортних за-собів - це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законни-ми володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, пра-ва господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.(пункт 1.6 статті 1 Закону).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Peugeot Boxter , державний номер НОМЕР_3 у вчиненні ДТП та зіткненні з автомобілем BMW X6 , державний номер НОМЕР_1 під керуван-ням водія ОСОБА_2 дана обставина встановлена постановою Рівненського міського суду від 13.01. 2017р. в адміністративній справі №569/15372/16-п, якою хоч і закрито провадження у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, проте визначено що в діях громадянина ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення, передба-ченого ст.124 КУпАП.(т.1, арк.справи 43-45).

Як зазначалось вище, ч.1 ст.1172 ЦК України встановлено обов`язок юридичної або фізичної особи відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (слу-жбових) обов`язків.

На момент скоєння ДТП водій транспортного засобу ОСОБА_1 був працівником Ко-мунального закладу Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Рів-ненської обласної ради на посаді водія автотранспортних засобів І класу психоневрологічної бри-гади Рівненської станції екстреної медичної допомоги з 01 січня 2013 року.(т.2, арк.справи 32).

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що шкода, завдана внаслі-док дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Згідно з пунктом 6 статті 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-пра-вової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була перед-бачена договором страхування.

Як вже зазначалось, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповіда-льності власників наземних транспортних засобів №АІ/9856571 розмір страхової суми (ліміт від-повідальності) на одного потерпілого за шкоду завдану майну, становить 100 000 грн., а розмір франшизи становить 500 грн.(т.1, арк.справи 47).

З огляду на виплату ПП Мастерсон страховиком страхового відшкодування в сумі 557 036 грн. 21 коп., та 100 000 грн. часткового відшкодування страхової суми (ліміту відповідальності) згідно полісу Відповідача №АІ/9856571 і 500 грн. франшизи, - колегія суддів вважає обґрунтова-ними вимоги Позивача про стягнення з Відповідча в порядку регресу 457 536 грн. 21 коп. суми стра-хового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач заявив до стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) додаткові вимоги - 6 847 грн. 47 коп. інфляційних втрат та 5 415 грн. -3% річних за період з 28.03.20198р. по 19.08.2019р.(т.2, арк.справи 151).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання гро-шового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням вста-новленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро-ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, колегія суддів зауважує, що стаття 625 ЦК України застосовується саме у разі користування чужими коштами.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності борж-ника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтере-су, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Перевіривши згідно ст.625 ЦК України розрахунок суми додаткових вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованими і такими що підлягають задо-воленню є заявлені 6 847 грн. 47 коп. інфляційних втрат та 5 415 грн. -3% річних за період з 28.03. 2019р. по 19.08.2019р.

Колегія суддів також відхиляє посилання на неналежне повідомлення Відповідача, з огляду на те, що у судовому засіданні 28.08.2019р. представник Комунального підприємства - Крижа-новська К.Г.(довіреність від 20.06.2019р. №502) була присутня, матеріали справи містять підпис зазначеного представника у розписці про закриття підготовчого провадження та призначення спра-ви до розгляду по суті на 03.09.2019р.(т.2, арк.справи 160,161, 162-165,166).

Безпідставними також є твердження Відповідача про необізнаність щодо ДТП та участі водія санітарного автомобіля ОСОБА_1 у адміністративній справі за наслідками дорожньо-транспортної пригоди 09.08.2016р. та про здійснення ПрАТ УПСК на користь Позива-ча страхової виплати, оскільки такі обставини не можуть бути підставою для відмови у позові з огляду на доведеність Позивачем права страхового відшкодування в порядку регресу.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що Відповідач не надав суду доказів спла-ти на користь Позивача відшкодування заподіяної шкоди, інфляційних та річних - висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є вірним.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню, тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпо-середньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Обласний центр екстреної медичної до-помоги та медицини катастроф Рівненської обласної ради на рішення господарського суду Рів-ненської області від 03.09.2019р. у справі №918/437/19 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №918/437/19 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.