Постанова

від 17.02.2020 по справі 917/1573/13

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. Справа № 917/1573/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

апелянта - Казмерчука М.М. - на підставі довіреності від 12.11.2019р. №725/16-31-10-21;

арбітражного керуючого Перепелиці В.В. -на підставі свідоцтва від 22.07.2013р. №1356; Пащенко В.В. - на підставі Ордеру Серії ВІ №1006034 від 17.02.2020р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області, м. Полтава, (вх.№3852 П/2 ) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13 (суддя Білоусов С.М., постановлену в м. Полтава о 10:20год., дата складення повного тексту - 29.11.2019р.)

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, м. Полтава,

до боржника Приватного підприємства "Агрополкомпостач", м. Полтава,

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.08.2013р. прийнято заяву Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Агрополкомпостач" до розгляду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.08.2013р. порушено провадження у справі №917/1573/13 про банкрутство боржника Приватного підприємства "Агрополкомпостач"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ївженка Романа Олександровича (Свідоцтво № 1378 від 12.07.2013р.); визнано кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Агрополкомпостач" на суму 1270615, 46грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.10.2013р. затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "Агрополкомпостач" у наступних розмірах та черговості:

1) Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на суму 1270615,46грн. (третя черга задоволення кредиторських вимог).

2) Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" на суму 587317,03грн. - основний борг (четверта черга задоволення кредиторських вимог) та 1147,00грн. - витрати по сплаті судового збору (перша черга задоволення кредиторських вимог).

Постановою господарського суду Полтавської області від 03.12.2013р. Приватне підприємство "Агрополкомпостач" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ївженка Романа Олександровича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1378 від 12.07.2013 р.).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.08.2017р. усунуто арбітражного керуючого Ївженка Романа Олександровича від виконання обов`язків ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" у справі № 917/1573/13.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.03.2018р. призначено ліквідатором Бугаєнко Андрія Анатолійовича з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

10.04.2018р. арбітражним керуючим Бугаєнко А.А. подано до господарського суду Полтавської області заяву № 796 від 06.04.2018 року (вх. № 3682) про відмову від участі у якості ліквідатора у справі № 917/1573/13 про банкрутство Приватного підприємства "Агрополкомпостач".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.05.2018р. усунуто арбітражного керуючого Бугаєнко Андрія Анатолійовича від виконання обов`язків ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" у справі № 917/1573/13 та призначено ліквідатором Перепелицю Василя Володимировича з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2019р. замінено кредитора у справі № 917/1573/13 - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, як правонаступника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, на його правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області.

Ліквідатором боржника арбітражним керуючим Перепелицею В.В. подано до господарського суду Полтавської області клопотання від 05.08.2019р. (вх. № 06.08.2019р.) про затвердження підсумкового звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута та клопотання про стягнення основної грошової винагороди від 05.08.2019р. (вх. № 8302 від 07.08.2019р.).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Агрополкомпостач"; ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство Агрополкомпостач"; зобов`язано реєстратора здійснити заходи щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Агрополкомпостач"; ухвалено ліквідатору - надати суду докази знищення печатки Приватного підприємства "Агрополкомпостач"; затверджено встановлений розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Перепелиці В.В. за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в розмірі двох мінімальних заробітних плати за кожний місяць здійснення повноважень; затверджено звіт арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про нарахування основної грошової винагороди за здійснення ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" за період з 08.05.2018 року - 05.08.2019 року у розмірі 117693,09грн.; стягнуто з Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на користь Перепелиці В.В. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в розмірі 37200,00грн.; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на користь Перепелиці В.В. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в розмірі 80300,00грн.; ухвалено видати накази; провадження у справі № 917/1573/13 про банкрутство Приватного підприємства "Агрополкомпостач" закрито; ухвалено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню та припинено дію мораторію.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, місцевим господарським судом було зазначено, що ліквідатором було складено реєстр вимог кредиторів банкрута, вжито заходів щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, направлено запити до відповідних установ, в результаті чого було з`ясовано, що у банкрута на відкритих в банківських установах рахунках кошти відсутні для задоволення вимог кредиторів, майно, на яке можливо було звернути стягнення у боржника відсутнє. Як вказано в оскаржуваній ухвалі, ліквідатором було виконано всі роботи по ліквідації банкрута, суду надані документи, що свідчать про ліквідацію банкрута, у тому числі, ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю в зв`язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості, у зв`язку із чим, місцевий господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з ліквідацією останнього як юридичної особи.

В частині затвердження звіту ліквідатора щодо нарахування грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора в даній справі ухвала місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 8, 43 Конституції України, статтю 12 Господарського процесуального кодексу України, статті 2, 9, 41, 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мотивована тим, що законодавцем виключено можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство та надано конкурсному кредитору не тільки право на отримання задоволення своїх грошових вимог, а й покладено обов`язок оплати витрат в проведенні процедури банкрутства. Господарський суд першої інстанції з урахуванням відсутності у боржника майна та коштів, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання ліквідатора.

Головне управління ДФС у Полтавській області з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13 в частині стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на користь Перепелиці В.В. основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в розмірі 80300,00грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Перепелиці В.В. стосовно стягнення винагороди у розмірі 80300,00грн. Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що сплата грошової винагороди арбітражному керуючому здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті діяльності боржника, коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів.

Разом з тим, як зазначає апелянт, ліквідатором не надано доказів створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого та доказів затвердження судом рішення комітету кредиторів про створення даного фонду.

Апелянт також звертає увагу на те, що Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області є бюджетною установою, на рахунку якої відсутні кошторисні призначення для виплати грошової винагороди розпоряднику майна та ліквідатору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2019р. залишено апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

09.01.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: докази сплати судового збору (вх.№112).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2020р. поновлено Головному управлінню ДФС у Полтавській області строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвали господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13; встановлено позивачу строк до 10.01.2020р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 17.02.2020р.

11.02.2020р. арбітражним керуючим Перепелицею В.В. подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1299), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.02.2020р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13 в частині стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на користь Перепелиці В.В. основної грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в розмірі 80300,00грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Перепелиці В.В. стосовно стягнення винагороди у розмірі 80300,00грн.

Представник арбітражного керуючого Перепелиці В.В. заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.3-38).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.08.2013р. прийнято заяву Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Агрополкомпостач" до розгляду (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.08.2013р. порушено провадження у справі № 917/1573/13 про банкрутство боржника Приватного підприємства "Агрополкомпостач"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ївженка Романа Олександровича (Свідоцтво № 1378 від 12.07.2013р.); визнано кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного підприємства "Агрополкомпостач" на суму 1270615,46грн. (т.1 а.с.49-54).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.10.2013р. затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "Агрополкомпостач" у наступних розмірах та черговості:

1) Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на суму 1270615,46грн. (третя черга задоволення кредиторських вимог).

2) Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" на суму 587317,03грн. - основний борг (четверта черга задоволення кредиторських вимог) та 1147,00грн. - витрати по сплаті судового збору (перша черга задоволення кредиторських вимог) (т.1 а.с.152-155).

Постановою господарського суду Полтавської області від 03.12.2013р. Приватне підприємство "Агрополкомпостач" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ївженка Романа Олександровича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1378 від 12.07.2013 р.) (т.1 а.с.177-181).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.08.2017р. усунуто арбітражного керуючого Ївженка Романа Олександровича від виконання обов`язків ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" у справі №917/1573/13 (т.2 а.с.232).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.03.2018р. призначено ліквідатором Бугаєнко Андрія Анатолійовича з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.3 а.с.43-44).

10.04.2018р. арбітражним керуючим Бугаєнко А.А. подано до господарського суду Полтавської області заяву № 796 від 06.04.2018 року (вх. № 3682) про відмову від участі у якості ліквідатора у справі № 917/1573/13 про банкрутство Приватного підприємства "Агрополкомпостач" (т.3 а.с.45).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.05.2018р. усунуто арбітражного керуючого Бугаєнко Андрія Анатолійовича від виконання обов`язків ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" у справі № 917/1573/13 та призначено ліквідатором Перепелицю Василя Володимировича з наданням йому повноважень відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.3 а.с.62-63).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.07.2019р. замінено кредитора у справі № 917/1573/13 - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, як правонаступника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, на його правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (т.3 а.с.209-212).

На засіданні зборів комітету кредиторів ПП "Агрополкомпостач" оформленому протоколом від 05.08.2019р. №2 було прийнято рішення про встановлення основної грошової винагороди арбітражного керуючого Перепелиці В.В. за виконання ними повноважень ліквідатора боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць здійснення повноважень; затверджено звіт ліквідатора про проведені заходи, направлені на здійснення процедури ліквідації боржника; визнано дії ліквідатора по ліквідації боржника достатніми для закінчення ліквідаційної процедури; затверджено ліквідаційний баланс та ухвалено направити ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора на затвердження до господарського суду Полтавської області (т.3 а.с.13-17).

Ліквідатором боржника арбітражним керуючим Перепелицею В.В. було подано до господарського суду Полтавської області клопотання від 05.08.2019р. (вх. № 06.08.2019р.) про затвердження підсумкового звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута (т.3 а.с.19-26).

Крім того, 07.08.2019р. ліквідатором боржника арбітражним керуючим Перепелицею В.В. було подано клопотання про стягнення основної грошової винагороди (вх. № 8302), в якому просив суд затвердити встановлений розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Перепелиці В.В., за виконання ним повноважень ліквідатора ПП Агрополкомпостач в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць здійснення повноважень; затвердити звіт арбітражного керуючого Перепелиці В.В про нарахування основної грошової винагороди за здійсненя ним повноважень ліквідатора за періож з 08.05.2018р. по 05.8.2019р. у розмірі 117693,09грн.; стягнути з АТ Креді Агріколь Банк на користь Перепелиці В.В. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора боржника в сумі 37200,00грн.; стягнути ГУ ДФС у Полтавській області на користь Перепелиці В.В. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора боржника в сумі 80300,00грн. (т.3 а.с. 65-70).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Агрополкомпостач"; ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство Агрополкомпостач"; зобов`язано реєстратора здійснити заходи щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Агрополкомпостач"; ухвалено ліквідатору - надати суду докази знищення печатки Приватного підприємства "Агрополкомпостач"; затверджено встановлений розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Перепелиці В.В. за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в розмірі двох мінімальних заробітних плати за кожний місяць здійснення повноважень; затверджено звіт арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про нарахування основної грошової винагороди за здійснення ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" за період з 08.05.2018 року - 05.08.2019 року у розмірі 117693,09грн.; стягнуто з Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на користь Перепелиці В.В. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в розмірі 37200,00грн.; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на користь Перепелиці В.В. основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Агрополкомпостач" в розмірі 80300,00грн.; ухвалено видати накази; провадження у справі №917/1573/13 про банкрутство Приватного підприємства "Агрополкомпостач" закрито; ухвалено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню та припинено дію мораторію (т.4 а.с.121-131).

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що апелянт оскаржує ухвалу місцевого господарського суду лише в частині стягнення з нього коштів, то вказана ухвала в іншій частині щодо затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацією останнього та закриття провадження у справі у відповідності до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією не переглядається.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Згідно частини 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. (рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13.05.1997р. №1-зп/1997).

Принцип, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09.02.1999р. №1-рп/1999).

Таким чином, судом застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині розгляду звіту ліквідатора за принципом, закріпленим в статті 58 Конституції України, оскільки ліквідаційні заходи проведені, звіт ліквідатором банкрута оформлений, затверджений комітетом кредиторів та поданий до суду під час дії вказаного Закону, а тому, і оцінюється судом на предмет відповідності нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 3 статті 40 Закону про банкрутство).

Право арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на отримання винагороди передбачено статтями 98 та 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, пунктом 3 частини 1 статті 98 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 3 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Частинами 5 та 6 статті 115 Закону про банкрутство встановлено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошових вимог.

Разом з цим, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.08.2018р. у справі № 912/1783/16.

Крім того, судова колегія зазначає, що кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019р. у справі № 910/32824/15.

Як було зазначено вище, на засіданні зборів комітету кредиторів ПП "Агрополкомпостач" оформленому протоколом від 05.08.2019р. №2 було прийнято рішення про встановлення основної грошової винагороди арбітражного керуючого Перепелиці В.В. за виконання ним повноважень ліквідатора боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць здійснення повноважень; затверджено звіт ліквідатора про проведені заходи, направлені на здійснення процедури ліквідації боржника; визнано дії ліквідатора по ліквідації боржника достатніми для закінчення ліквідаційної процедури; затверджено ліквідаційний баланс та ухвалено направити ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора на затвердження до господарського суду Полтавської області (т.3 а.с.13-17).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що комітетом кредиторів було визнано роботу ліквідатора такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, судова колегія зазначає, що апелянтом не було надано доказів на підтвердження наявності у боржника будь-якого майна, за рахунок якого може бути сплачено винагороду ліквідатору, натомість, як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ліквідатором не було виявлено нематеріальних активів, об`єктів інтелектуальної власності, об`єктів авторського права і суміжних прав, як і об`єктів права власності на нерухоме і рухоме майно, що свідчить про відсутність можливості здійснити оплату послуг ліквідатора за рахунок майна боржника.

Положення статті 115 Закону про банкрутство дозволяють визначення джерел з оплати грошової винагороди розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, як за рахунок особи, що ініціювала порушення провадження у справі про банкрутство, так за рахунок конкурсних кредиторів, які прийняли колективне рішення про створення фонду оплати праці для арбітражного керуючого, які не припиняють своє існування, як юридичні (фізичні) особи по завершенню провадження у справі про банкрутство. Відтак, визначення судом у справі про банкрутство конкретних джерел оплати праці арбітражного керуючого поза межами активів боржника, має наслідком виконання такого судового рішення поза межами процедури банкрутства, яка припиняється затвердженням звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що сплата грошової винагороди арбітражному керуючому здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Однак, за відсутності у боржника коштів одержаних від продажу майна така винагорода здійснюється за рахунок коштів кредиторів пропорційно розміру їх грошових вимог, оскільки вимогами Закону про банкрутство визначено декілька джерел здійснення оплати цих послуг.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018р. у справі №3/67-Б.

Судова колегія також звертає увагу на те, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (в даному випадку право ліквідатора на оплату за виконану ним роботу) в такій спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень закону про банкрутство, втілювати принцип правової визначеності та верховенства права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ГУ ДФС у Полтавській області є бюджетною установою та, у відповідності до Бюджетного кодексу України, уповноважений виконувати свої фінансові зобов`язання виключно на підставі кошторису - основного планового фінансового документу, яким на бюджетний період встановлюється повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Зазначає, що на рахунках ГУ ДФС у Полтавській області відсутні кошторисні призначення для виплати грошової винагороди ліквідатору.

Проте, колегія суддів вважає, що вказані доводи апелянта не є підставою для безоплатного виконання ліквідатором своїх обов`язків щодо ліквідації боржника.

Так, відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на оплату винагороди арбітражному керуючому не є підставою для безоплатності праці.

Вказані доводи апелянта на думку судової колегії не відповідають приписам статті 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000) та суперечать положенням статті 43 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 8,43 Конституції України, статтею 115 Закону про банкрутство, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) у справі про банкрутство, приймаючи до уваги принцип пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів в залежності від суми їх грошових вимог відповідно до статті 26 Закону про банкрутство, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату грошової винагороди ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат.

Колегія суддів також зазначає, що ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, але й дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури.

Господарським судом першої інстанції досліджено проведену арбітражним керуючим Перепелицею В.В. роботу, яка підтверджується матеріалами справи та зазначена у звіті арбітражного керуючого-ліквідатора ПП "Агрополкомпостач" в межах справи про банкрутство №917/1573/13.

Так, розглянувши звіт ліквідатора банкрута, ліквідаційний баланс, господарський суд першої інстанції встановив, що ліквідатором було здійснено необхідні заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту.

З ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

Відсутність майна, належного банкруту, підтверджується, зокрема, матеріалами інвентаризації майна боржника, Інформацією з Регіонального сервісного центру МВС у Полтавській області №31/16-9-2490 від 25.05.2018р.; Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 01-27/4046 від 20.06.2018р.; ДП ГІОЦ Укрзалізниці № 36/1597 від 20.06.2018р.; Державної авіаційної служби України №12.1.16.8365-18 від 11.07.2018р.; Державної інспекції України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) № 5352/02/15-18 від 22.06.2018р.; Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 124516266 від 18.05.2018р.; Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 33-16-0.2-3615/2-18 від 20.06.2018р.; Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області №1016-1.18/1318 від 15.06.2018р.; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 10/01/23389 від 31.07.2018р.; Державної служби геології та надр України № 11093/03/12-18 від 20.06.2018р.; Державного агентства водних ресурсів України № 3636/9/11-18 від 22.06.2018р.; Державного агентства рибного господарства України № 3-9.1-17/3821-18 від 19.06.2018р.; Департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2312-07/25791-07 від 15.06.2018р. арбітражному керуючому не надано запитуваної інформації; ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (УКРПАТЕНТ) № 1662/2018 від 19.06.2018р.; Державних реєстрів що міститься на офіційному веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; Головного управління Держпраці у Полтавській області № 08-11/3067 від 20.06.2018р.; Головного управління регіональної статистики № 23-07/1058 від 20.06.2018р.; Державної фіскальної служби України № 9251/П/99-99-07-03-01-14 від 26.06.2018р.

Таким чином, ліквідатором здійснено необхідні заходи щодо з`ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом як проведення інвентаризації активів та зобов`язань боржника, так і через здійснення запитів до відповідних органів, що були відображені в ліквідаційному звіті та балансі з додаванням копій документів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим затвердження та відповідно стягнення з кредиторів боржника основної грошової винагороди арбітражному керуючому Перепелиці В.В. за виконання ним повноважень ліквідатора в даній справі за період з 08.05.2018р. по 05.08.2019р. в сумі 117693,09грн.

З огляду на вищевикладене, оскільки місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. у справі №917/1573/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18 лютого 2020р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.А. Шутенко