Рішення

від 18.02.2020 по справі 910/17617/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2020Справа № 910/17617/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

(м. Київ)

До Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Академічний" (м. Київ)

Про стягнення 51.951,41 грн

Суддя Ващенко Т.М.

секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Академічний" про стягнення 51.951,41 грн, з яких: 32.517,25 грн основного боргу, 3.783,70 грн інфляційних втрат, 1.446,93 грн 3% річних, 7.700,08 грн пені, 6.503,45 грн штрафу.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921,00 грн та розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 6288/4-11 від 19.02.1999. на послуги водопостачання та водовідведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.19. відкрито провадження у справі № 910/17617/19, з підстав викладених в ухвалі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, конверт із вказаної адреси із зазначеною ухвалою суду повернувся із відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній вважається днем вручення учаснику справи ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Отже, відповідач належним чином повідомлені про розгляд справи № 910/17617/19.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

19.02.1999. між позивачем (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (далі - Постачальник) та відповідачем (далі - Абонент) було укладено Договір № 6288/4-11 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов`язується забезпечити Абоненту постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, а Абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, визначених Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом № 65 від 01.07.94.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 5.1, яким встановлено, що Договір укладається строком на 10 років з 19.02.1999. по 19.02.2009. і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 1 місяць до його припинення жодна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Доказів припинення Договору до матеріалів справи не подано, з огляду на що судом встановлено, що строк його дії пролонгувався автоматично та діяв в період, за який пред`явлено до стягнення заборгованість в межах даної справи.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України (враховуючи, що спірні правовідносини сторін продовжували існувати під час набрання зазначеним нормативно-правовим актом законної сили) принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України Про питну воду та питне водопостачання , сферу дії якого визначено статтею 2 Закону, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про питну воду та питне водопостачання централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Водовідведення визначено приписами вказаного Закону як діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

При цьому, питна вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води.

Споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Статтею 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання визначено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності;індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання та/або водовідведення або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Тобто, ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Відповідач є споживачем послуг з постачання питної води, якість якої відповідає Державним санітарним нормам та правилам Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною , затвердженим Наказом № 400 від 12.05.10. Міністерства охорони здоров`я України, та водовідведення.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, помісячно представником Постачальника спільно з представником Абонента. Якщо водолічильники тимчасово знято представником Постачальника, або їж зіпсовано не з вини Абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі тривалості роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води назначається за період роботи водо лічильника не менше 10-днів. Такий порядок зберігається де установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не провадиться. Якщо водолічильники відсутні, Постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений Правилами. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з Постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил. Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством України, у триденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов`язаний у триденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом (пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6, 3.7 Договору).

Наявними в матеріалах справи документами, а саме, відомостями, актами про зняття показань з приладу обліку, витягами з банківських виписок, реєстром платіжних повідомлень, роз шифровками рахунків, підтверджується, що:

- за період з січня 2018 року по липень 2019 року за кодом 8-157 (вода+стоки) позивачем було надано, а відповідачем спожито послуг з водопостачання та водовідведення на суму 182.356,27 грн, з яких відповідачем оплачено 154.130,67 грн.

- за період травень-липень 2019 року за кодом 8-50157 питна вода (стоки) позивачем було надано, а відповідачем спожито послуг на суму 4.801,13 грн, з яких відповідачем оплачено 509,48 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За твердженнями позивача, абонентом не було належним чином виконано свої обов`язки з оплати послуг, наданих Приватним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал :

- за кодом 8-157 в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 28.225,60 грн.;

- за кодом 8-50157 в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 32.517,25 грн.

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги умови укладеного Договору, суд дійшов висновку, що: строк оплати спожитих відповідачем у період з січня 2018 року по липень 2019 року послуг за кодом 8-157 (вода+стоки) настав; строк оплати спожитих відповідачем у період травень-липень 2019 року послуг за кодом 8-50157 питна вода (стоки) настав.

Приписами ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Однак, відповідачем не представлено доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на наведене суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 32.517,25 грн заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за Договором.

Позивачем пред`явлено до стягнення 3.783,70 грн інфляційних втрат, 1.446,93 грн 3% річних, 7.700,08 грн пені, 6.503,45 грн штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За повну або часткову неоплату послуг водопостачання та водовідведення Абонент сплачує Постачальнику штрафні санкції в розмірі 20% несплаченої суми. За несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочки (пункти 4.2, 4.3 Договору).

Здійснивши власний перерахунок пені за порушення строків оплати послуг, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені в сумі 7.700,08 грн та штрафу в розмірі 6.503,45.

Одночасно, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наведеного заявником розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3.783,70 грн інфляційних втрат, 1.446,93 грн 3% річних.

За таких обставин, приймаючи до уваги все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал підлягають задоволенню повністю, а з відповідача на корись позивача підлягає стягненню: 32.517,25 грн за послуги водопостачання та водовідведення, 3.783,70 грн інфляційних втрат, 1.446,93 грн 3% річних, 7.700,08 грн пені, 6.503,45 грн штрафу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖБК Академічний" (03142, м. Київ, вул. Семашка, 12; ідентифікаційний код 22893961) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код 03327664) 32.517 (тридцять дві тисячі п`ятсот сімнадцять) грн 25 коп. основного боргу, 3.783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн 70 коп. інфляційних втрат, 1.446 (одну тисячу чотириста сорок шість) грн 93 коп. 3% річних, 7.700 (сім тисяч сімсот) грн 08 коп. пені, 6.503 (шість тисяч п`ятсот три) грн 45 коп. штрафу, 1.921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко