Ухвала

від 17.02.2020 по справі 922/4232/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" лютого 2020 р. м. ХарківСправа № 922/4232/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши в межах підготовчого провадження клопотання відповідача (вх. № 3901 від 14 лютого 2020 року) у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЛІЛЬ , м. Харків, про стягнення 201 565,26 грн.,- ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/4232/19 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЛІЛЬ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 201 565,26 грн.

14 лютого 2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання, у якому останній просить суд долучити до матеріалів справи документи та відкласти розгляд даної господарської справи на більш пізніший термін.

В світлі даного звернення суд зазначає наступне.

Приписами статті 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду. При розгляді справи судом, учасники справи викладають свої вимоги, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях; заяви, клопотання подаються та розглядаються в порядку, встановленому Кодексом (частини 1 та 3 статті 169 ГПК України). При цьому, до статті 161 ГПК України, визначено категорію заяв по суті справи в яких визначається аргументація сторін.

Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно приписів частини 3 статті 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (заява по суті справи). При цьому, згідно частини 8 статті 80 ГПК України, докази, подані поза межами строку, приймаються до розгляду лише у випадку обґрунтованості неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від особи, яка їх подає.

Як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 26 грудня 2019 року судом було встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали суду. Дану ухвалу відповідач отримав 09 січня 2020 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, відповідно, строк на подання відповідачем заяви по суті справи (відзиву) був до 24 січня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 20 січня 2020 року прийнято відзив на позовну заяву та долучено його (відзив) до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно з частиною 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначенного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В . проти Нідерландів § 33).

В світлі зазначеного, суд констатує, що клопотання про залучення документів подано відповідачем лише 14 лютого 2020 року (про що свідчить відтиск штемпеля господарського суду Харківської області), тобто після спливу встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву. Заяву, в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України, про продовження встановленого судом процесуального строку відповідачем не надано, в тексті самого клопотання також відсутні будь-які посилання на поважність причин пропуску процесуальних строків, а вчинення даної дії судом порушить закладений в основі процесуального законодавства принцип рівності, який є складовою більш широкого розуміння поняття "справедливого судового розгляду", що є наслідком залишення без розгляду поданих відповідачем документів та із їх залученням до матеріалів справи.

Керуючись статтями 42, 80, 118, 119, 161, 169, 232-236 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду подані відповідачем документи за клопотанням (вх. № 3901 від 14 лютого 2020 року) та залучити їх до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 17 лютого 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4232/19