Постанова

від 17.02.2020 по справі 910/1239/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/1239/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Абіт-Текс" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2019

(суддя Приходько І.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019

(головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І. і Сітайло Л.Г.)

у справі № 910/1239/19

за позовом фізичної особи-підприємця Шаркова Андрія Анатолійовича (далі - Підприємець)

до Товариства

про стягнення 362 601,90 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення суми 362 601,90 грн., з яких: 297 280 грн. - сума основної заборгованості за договором; 45 809,65 грн. - пеня; 11 669,13 грн. - відсотки за користування чужими коштами; 7 843,12 грн. - "інфляційні збитки".

2. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов`язань у частині повної та своєчасної оплати послуг, наданих за договором від 09.10.2017 №38-НП-17 (далі - Договір).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019:

- позов задоволено частково;

- стягнуто з Товариства на користь Підприємця 297 280 грн. основного боргу, 26 745,53 грн. пені, 7 842,16 грн. - 3% річних, 7 843,12 грн. "інфляційних втрат", а також 5 095,66 грн. судового збору;

- в іншій частині у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначених сумах; позовні вимоги про стягнення 3% річних та пені підлягають частковому задоволенню з огляду на здійснений судом першої інстанції перерахунок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про свою незгоду з оскаржуваними судовими рішеннями, просить їх скасувати, постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю, судові витрати стягнути з Підприємця.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Попередні судові інстанції:

- помилково застосували статтю 613, статтю 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також не застосували до спірних правовідносин норми, які підлягали застосуванню, - статті 526, 530, 627, 629, 903 ЦК України;

- помилково послалися на правові позиції судів в інших справах;

- припустилися порушення норм процесуального права "через фактичне "скопіювання" мотивувальних висновків у справі № 910/1239/19".

Доводи позивача

7. У відзиві на касаційну скаргу Підприємець заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність, справедливість оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Товариством (замовник) і Підприємцем (виконавець) було укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець зобов`язується за завданням та виробничими програмами замовника надавати, а замовник - оплачувати послуги, вид, кількість, терміни виконання та ціна яких вказуються в специфікації (додаток, який є невід`ємною частиною Договору);

- оплата наданих послуг (товару) здійснюється на таких умовах: 30 % їх вартості замовник оплачує попередньо протягом 3 банківських днів з дня отримання від виконавця належним чином оформленого рахунка-фактури; 70 % - за фактично надані послуги протягом 3 банківських днів з дати підписання акта приймання-передачі послуг у разі відсутності порушення пункту 3 Договору та належним чином оформленого рахунка-фактури. Без зазначених документів оплата наданих послуг не проводиться (пункт 2.2);

- приймання-передача послуг (товару) оформлюється актом приймання-передачі послуг та підписується уповноваженими представниками сторін (пункт 4.9);

- за прострочення оплати наданих послуг (товару) замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої суми (пункт 6.4);

- Договір діє до 31.12.2017, але в будь-якому разі до виконання сторонами зобов`язань у повному обсязі (пункт 9.1).

9. У специфікаціях до Договору сторони погодили найменування послуг (пошиття індивідуального обмундирування) загальною вартістю 750 000 грн. і 225 000 грн.

10. На виконання Договору сторони склали чотири акти здачі-приймання робіт (послуг). Також ними складено два акти невідповідності послуг (товару) за якістю, а після усунення недоліків - ще один акт здачі-приймання робіт (послуг), - усього 6500 одиниць товару на загальну суму 975 000 грн.

11. Товариство розрахувалося за надані Підприємцем послуги лише частково, внаслідок чого утворилася заборгованість. Товариство перерахувало Підприємцю 225 000 грн. і 441 000 грн., всього 666 000 грн., на підставі рахунка-фактури від 09.10.2017 № 40 згідно з умовою Договору щодо сплати 30 % попередньої оплати (пункт 2.2).

12. Товариство сплатило Підприємцю 103 800 грн. за платіжним дорученням від 03.08.2018 № 817 та 112 000 грн. за платіжним дорученням від 13.08.2018 №1726. Оскільки в цих документах у призначенні платежу було відсутнє посилання на Договір, то зарахування платежів було здійснено частково, з урахуванням черговості виникнення заборгованостей, оскільки за Товариством обліковувалася й заборгованість за іншими трьома договорами.

13. У розгляді іншої справи з аналогічними правовідносинами, що виникли на підставі Договору, а саме справи № 910/1236/19, рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2019 (з яким погодився й суд апеляційної інстанції) встановлено той факт, що відповідачем (Товариством) у рахунок погашення заборгованості було перераховано позивачу (Підприємцю) кошти в розмірі 215 800 грн. згідно з платіжними дорученнями від 03.08.2018 № 817 та від 13.08.2018 № 1726. Суд першої інстанції у згаданому рішенні дійшов висновку про те, що, оскільки відповідачем не вказано конкретного договору, за яким проводилася оплата в серпні 2018 року, позивачем правомірно здійснено самостійний розподіл сплачених коштів у рахунок погашення боргових зобов`язань.

14. Відтак після часткового погашення Товариством заборгованості на суму 112 000 грн. (згідно з платіжним дорученням від 13.08.2018 № 1726) станом на 14.08.2018 загальна сума заборгованості Товариства перед Підприємцем за усіма укладеними між ними договорами (загалом чотирма) склала 320 660 грн. У матеріалах справи відсутні докази здійснення Товариством подальшого погашення заборгованості за Договором.

15. Товариство, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що у нього взагалі не виникло зобов`язання з оплати послуг, оскільки таке зобов`язання виникає виключно після оформлення Підприємцем рахунка-фактури у відповідності до пункту 2.2 Договору.

Однак факт надання Підприємцем за Договором Товариством не заперечується й не спростовується; воно посилається лише на відсутність рахунка-фактури Підприємця.

Товариством не надано суду доказів на спростування позовних вимог.

Стягненню з Підприємця підлягають суми пені (у відповідності до Договору) - 26 745, 53 грн., 7 842,16 грн. - 3% річних та 7 843,12 грн. "інфляційних втрат".

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. ЦК України:

частина перша статті 627:

- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними, зокрема, в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять зокрема, умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

стаття 901:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави (глави 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання; положення цієї глави (глави 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання;

частина перша статті 903:

- якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

17. Господарський процесуальний кодекс України:

частини перша, третя статті 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частини перша, друга і п`ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

частина друга статті 300:

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів на підставі Договору, а також відповідних сум інших нарахувань (інфляційних, процентів річних тощо).

Отже, у вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій мали вичерпно з`ясувати обставини й оцінити докази, пов`язані з виникненням у відповідача (Товариства) обов`язку здійснити оплату за Договором. Проте зазначені інстанції цього належним чином не здійснили.

19. Так, попередніми судовими інстанціями з`ясовано умову Договору (пункт 2.2 останнього), за якою без зазначених у цьому пункті документів, у тому числі й належно оформленого рахунка-фактури, оплата наданих за Договором послуг не проводиться.

Проте суди не дослідили Договору - у його відповідній частині - як доказ зі справи та не надали йому (в тій же частині) ніякої оцінки, попри визначену наведеною статтею 629 ЦК України обов`язковість договору для виконання сторонами.

Водночас суд касаційної інстанції не вправі здійснювати такі дослідження та оцінку доказу в силу імперативного припису також наведеної частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

20. З урахуванням наведеного та відповідно до частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга, відповідно, - частковому задоволенню.

У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити й оцінити відповідний доказ, встановити пов`язані з цим обставини і за результатами розгляду прийняти законне і обґрунтоване рішення. За підсумками нового розгляду мають бути розподілені судові витрати зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Абіт-Текс" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 зі справи № 910/1239/19 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя Т. Малашенкова