Рішення

від 11.02.2020 по справі 456/3711/18

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3711/18

Провадження № 2/456/132/2020

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Йосиповицька сільська рада Стрийського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні будинком та встановлення земельного сервітуту,

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом та просять зобов`язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні будинком, а саме забрати з-під стіни будинку АДРЕСА_1 будівельні матеріали, побутовий інвентар, шутер, сміття, перенести собачу будку і собаку у віддалене місце від будинку АДРЕСА_1 , зрізати дерево горіх, який росте біля будинку АДРЕСА_1 та встановити за ОСОБА_1 постійне право земельного сервітуту (право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд) стосовно земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 , яка розташована по АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності Серії НОМЕР_1 належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,25 га кадастровий № 4625388900:01:002:0020. По сусідству проживає відповідач, яка набула право власності на будинок АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відповідач почала чинити перешкоди у користуванні житловим будинком, зокрема, до будинку поскладала будівельні матеріали, різний непотріб, шутер та під вікнами будинку поставила собачу будку разом із собакою, який постійко гавкає, чим порушує право на відпочинок. Окрім цього, впритул до будинку відповідач посадила горіх, листя якого осипається на подвір`я та дах будинку позивачів. Внаслідок чого, стіна в середині будинку почала сиріти та пліснявіти. Оскільки відповідач добровільно не бажає усунути перешкоди у користуванні будинком та не надає доступу до стіни будинку з метою проведення відновлювальних ремонтних робіт, тому позивачі змушені звернутися до суду.

Представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву, яким відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Покликається на те, що 15.01.2018 відповідач після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла в спадщину житловий будинок разом із належними до нього господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 . 09.02.2018 рішенням Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області за № 265 було надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі її безоплатно у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту с. Йосиповичі по АДРЕСА_2 на території Йосиповицької сільської ради. В процесі виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ТзОВ Азимут плюс було виготовлено акти, які потребують підпису суміжних землекористувачів. Однак, ОСОБА_1 приватизувавши свою земельну ділянку, безпідставно не підписує дані акти, оскільки ОСОБА_3 повинна відмовитись від частини земельної ділянки для технічого обслуговування належного житлового будинку. Комісією з питань земельних відносин складено акт від 09.05.2018, згідно якого частину земельної ділянки, що прилягає до житлового будинку ОСОБА_1 на віддалі 1 метр по всій довжині житлового будинку звільнити від побутових речей і залишити без приватизації. На даний час в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває цивільна справа №456/3483/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та скасування рішення та акту. Окрім цього, позивачі чинять перешкоди ОСОБА_3 у приватизації земельної ділянки. За таких обставин ОСОБА_3 є землекористувачем, а не власником земельної ділянки, а тому неможливо вимагати встановлення сервітуту. Встановлення постійного земельного сервітуту для проведення будівельних робіт є безпідставним, оскільки будівельні роботи мають строковий, а не постійний характер та повинен бути найменш обтяжливим для власника земельної ділянки. Також, ОСОБА_1 не звертався до ОСОБА_3 за дозволом користуватись її земельною ділянкою для будівельних робіт.

В судовому засідання 22.10.2019 представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подано заяву про застосування строків позовної давності, згідно якої відповідач прийняла жиловий будинок у спадщину 15.01.2018, однак купа гравію, горіх та собака були вже на цих місцях, де розташовані. Відповідач не проводила жодних будівельних робіт, не складала будівельні матеріали, горіхове дерево не могло вирости за короткий період часу до таких розмірів, яким воно є на фото. На фото є батько позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , який помер у 2004 році. Тому просить застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити. Також зазначила, що відповідач горіх зрізала добровільно, тому в цій частині позовні вимоги не підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, посилаючись на відзив до позовної заяви, та просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа: представник Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області Лапай М.М. в судовому засіданні підтримує сторону позивачів та просить позов задоволити.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок в АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності Серії НОМЕР_1 .

До матеріалів справи позивачем додано копію технічного паспорту на житловий будинок в АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.03.2014 ОСОБА_1 належить земельна ділянка в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625388900:01:002:0020 призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0, 25 га.

Із долученого акту постійної комісії з питань земельних відносин Йосиповицької сільської ради від 09.05.2018 по розгляду спірного питання щодо узгодження межі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 , комісія пропонує: частину земельної ділянки, що прилягає до житлового будинку ОСОБА_1 на віддалі 1 метр по всій довжині житлового будинку звільнити від побутових речей і залишити без приватизації. Даний акт затверджено рішенням Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області ХІХ сесії У11-го демократичного скликання від 08.06.2018 № 293.

Відповідач ОСОБА_3 є власником житлового будинку разом із належними до нього господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 15.01.2018 державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т.

Згідно рішення Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області від 09.02.2019 № 265, ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі її безоплатно у власність орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах населеного пункту АДРЕСА_2

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_2 є рідною сестрою та вона разом з чоловіком та позивачами будували будинок по АДРЕСА_2 , де проживає відповідач ОСОБА_3 . Під стіною будинку є металічний навіс, відсів, собача будка, собака та різний хлам. Стіна набирає вологу і може утворитись грибок. Більше 16 років це все стоїть, бо батько дав на це дозвіл синові ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою сторін, з позивачами в хороших стосунках, а з відповідачем в поганих відносинах. Відповідач насипала шутер, пісок, цеглу, собаку з будкою розмістили при стіні будинку позивачів. Вже 15 років це все стоїть. Коли помер чоловік відповідача, то позивачі почали скаржитись, а до цього претензій не було. Близько трьох років відбуваються сварки між сторонами.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що позивачі є її добрими знайомими та з відповідачем нормальні стосунки. Конфлікт триває через відсутність доступу до будинку зі сторони відповідача. Біля стіни будинку позивачів є цегла, каміння, пес, буда і через це є сирість в будинку.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що є знайомою сторін та вказала, що все, що стояло за життя чоловіка відповідача, так і дальше все стоїть. Коли жив чоловік відповідача, то він не розмовляв із сестрою, тобто позивачем по справі довший час. Шутер, цегла як стояли ще за життя чоловіка відповідача, так і дальше стоять.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що відповідач по справі є її бабусею, позивачі просять відступити 1 метр від стіни, конфлікт розпочався після смерті діда. Шутер, цегла, дідові інструменти стоять вже близько 17 років. Конфлікт триває довгий час, позивачі побили бабусю, приїжджали як швидка так і поліція.

Суд надає віри показанням допитаних свідків, оскільки такі є логічними, достовірними та чітко підтверджують обставини справи.

Приписами частини першої ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підтвердження своїх вимог позивачі надали суду фотознімки, але із вказаних фотознімків неможливо встановити де, коли, ким вони зроблені, що на них зображено, який об`єкт, стіна якого будинку. Тобто, належних, допустимих та достатніх доказів, що відповідачка чинить перешкоди у користуванні будинком позивачі суду не надали.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до п.ж ч.1 ст.99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

Відповідно до ст.100 Земельного кодекс України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Відповідно до ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ст.402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ч.3 ст.403 ЦК України особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до роз`яснень п.38 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки в ефективному її використанні; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, а сервітут, який встановлюється є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), має враховуватися, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і позивач має чітко визначити обсяг його прав особи відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом.

Проте, встановлення сервітуту для позивача є надто обтяжливим для відповідача, так як створить йому перешкоди у використанні земельної ділянки за цільовим призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Також суд зазначає, що позивачем до звернення до суду не вирішено питання про укладення договору земельного сервітуту з відповідачем, що є перешкодою у вирішенні спору судом.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, встановлено, що обґрунтовуючи необхідність встановлення сервітуту, позивачі вказують, що у них виникли проблеми у доступі до стіни будинку для проведення відновлювального ремонту, яка розміщена на межі з земельною ділянкою ОСОБА_3 , тобто підставою для встановлення земельного сервітуту для позивачів - це можливість їх доступу до стіни житлового будинку шляхом встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів для проведення ремонту будівель та споруд.

При цьому доказів неможливості доступу до стіни будинку для проведення відновлювального ремонту і необхідність встановлювати сервітут щодо земельної ділянки ОСОБА_3 позивачем не наведено.

Крім того слід звернути увагу, що ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом.

Він повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту.

Виходячи з наведеного, обов`язковою умовою встановлення сервітуту є певна потреба у користуванні чужим майном та відсутність можливості у задоволенні цієї потреби іншим способом, як встановлення сервітуту з конкретним землекористувачем.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача по справі відсутній будь-який правовстановлюючий документ на земельну ділянку за адресою по АДРЕСА_2 , як передбачено вимогами ст.ст. 123, 124,125,126 Земельного кодексу України. Земельна ділянка не є сформована у розумінні зазначених вимог земельного законодавства, та власником земельної ділянки є Йосиповицька сільська рада Стрийського району Львівської області. В матеріалах справи відсутні докази як звернення до Йосиповицької сільської ради Стрийського району Львівської області чи до користувача земельної ділянки ОСОБА_3 щодо надання дозволу на оформлення у встановленому законом порядку земельного сервітуту, так і отримані відмови.

Суд вважає, що ті умови, які пропонуються позивачем для встановлення земельної сервітуту, не є прийнятними для відповідача, як користувача земельної ділянки, неефективним його встановлення з урахуванням вказаних прав, та обтяжливим в силу ст. 98 ЗК України, а при умові розташування будинку позивача впритул до межі, встановити якомога в менш обтяжливий спосіб не вбачається можливим /будинок є нерухомим майном/, й те, що він побудований з таким розташуванням - є виною самого позивача, а тому суд застосовує принцип справедливості, й вважає, що один власник земельної ділянки не вправі задовольняти свої вимоги за рахунок погіршенням прав іншого власника.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Ефективне і раціональне використання земельних ділянок у населених пунктах значною мірою залежить від належного планування та забудови цих ділянок. Споруджувати житлові будинки і господарські споруди потрібно відповідно до вимог державних будівельних норм та протипожежних і санітарних правил, які затверджуються державними органами архітектури та будівництва (Державний комітет будівництва і архітектури та житлової політики України) і охорони здоров`я (Міністерство охорони здоров`я України).

Пунктами 3.15, 3.16, 3.21 Державних будівельних норм України, затверджені Мінбудархітектури України 5 січня 1994 р., вимагають під час розміщення на земельних ділянках будинків та інших споруд додержуватись санітарних і протипожежних вимог. Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоної лінії (межа земельної ділянки від вулиці) головних вулиць не менше 6 метрів, від житлових вулиць та проїздів - не менше 3 метрів. Відстань від стін індивідуального будинку з вікнами житлових кімнат і кухонь, веранд, а також від головних входів до будинку (квартири) до інших житлових будинків та господарських будівель має бути не менше 6 метрів. Щоб створити умови для догляду за будівлями, проведення їхнього ремонту, відстань між стіною житлового будинку чи господарської споруди і боковою межею земельної ділянки має бути не менше 1 метра.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном (п.221 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7).

Оскільки позивачі не надали суду доказів того, що нормальне функціонування їх господарства чи задоволення їх інтересів від використання свого майна неможливе без встановлення сервітуту, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Судом встановлено, що відповідачем надано підтвердження понесення витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн., зокрема, ордером серії ЛВ№118471 на надання правової допомоги, актом виконаних робіт від 22.10.2019, квитанцією №ПН977949 від 20.06.2019.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Йосиповицька сільська рада Стрийського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні будинком та встановлення земельного сервітуту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 1250 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень) витрат на правову допомогу з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 18.02.2020 року.

Головуючий суддя С. С. Сас