Рішення

від 10.02.2020 по справі 938/608/19

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/608/19

Провадження № 2/938/30/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , Довгопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, треті особи: приватний нотаріус Верховинського нотаріального округу Мартищук Оксана Ярославівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача, третіх осіб про визнання заповіту від 22 січня 2019 року, складеного від імені ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 та посвідченого секретарем Довгопільської сільської ради Михайлюк В.В., зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №1, недійсним.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра - ОСОБА_8 , яка проживала в шлюбі з ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільних дітей у подружжя не було. Він звернувся до нотаріуса із заявою про право на спадщину, де дізнався, що заяву також подав ОСОБА_7 посилаючись на наявність заповіту від 22.01.2019 складеного ОСОБА_8 на його ім`я та посвідченого секретарем Довгопільської сільської ради Михайлюк В.В. Згідно оскаржуваного заповіту, ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_7 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все, що буде належати їй на день смерті. Вважає, що заповіт складений посадовою особою сільської ради з порушенням вимог щодо його форми та процедури складення. Зокрема, покійна ОСОБА_8 на момент складання заповіту була важко хворою та фізично самостійно не могла з`явитися до Довгопільської сільської ради для складання заповіту, а також прочитати його уголос та підписати. При цьому, зважаючи на те, що заповіт складений секретарем сільської ради за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, в ньому відсутня відмітка про те, що такий заповіт прочитаний заповідачем перед його підписанням уголос та підписаний. Крім того складення такого заповіту не відповідало внутрішній волі заповідача, оскільки остання за життя хотіла залишити все своє майно йому та його дітям, відповідач ніколи не доглядав за ОСОБА_8 не допомагав їй. З метою захисту його порушеного права він змушений звернутись із позовом до суду, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 06.11.2019 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено за правилами загального позовного провадження з стадії підготовчого засідання.

На підставі ухвали суду від 16.12.2019 залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 23.01.2020 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених в позовній заяві, додатково пояснив, що складення оспорюваного заповіту не відповідало вільному волевиявленню заповідача, оскільки ОСОБА_8 ніколи не говорила про намір заповісти своє майно відповідачу, навпаки мала намір заповісти таке позивачу та його дітям. Також відповідач ніколи не доглядав її, не допомагав матеріально. Крім того, оскаржуваний заповіт складений з порушенням п.1.4 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органу місцевого самоврядування, а саме такий складений в приміщенні Довгопільської сілької ради та виготовлений за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, однак заповідач була важкохворою і можливості самостійно з`явитися до сільської ради, вона не могла. Також відсутня вказівка на те, що такий прочитаний заповідачем та підписаний ним. А тому просить визнати заповіт недійсним та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_7 та Довгопільська сільська рада в судове засідання повторно не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, подали заяви від 15.11.2019, якою заявлені позовні вимоги визнали і не заперечили проти ухвалення судом рішення про задоволення позову. Наслідки визнання позову їм відомі та зрозумілі. Розгляд справи просять проводити у їх відсутності. А тому суд вважає, що відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, слід розглянути справу у відсутності відповідачів, ухваливши заочне рішення.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечили проти задоволення позову, вважають, що оскаржуваний заповіт не міг бути складений особисто заповідачем ОСОБА_8 в приміщенні Довгопільської сільської ради, оскільки вона була онкохворою та не могла самостійно пересуватися, а тому є всі підстави для визнання його недійсним.

Третя особа приватний нотаріус Верховинського нотаріального округу Мартищук О.Я. в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, третіх осіб, дослідивши подані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З копії свідоцтва про смерть (а.с.8) вбачається, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області, про що вчинено актовий запис №4 від 27.02.2019.

Встановлено, що 13.08.2019 позивач ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. із заявою про прийняття спадщини за законом (а.с.71), на підставі чого нотаріусом заведено спадкову справу №93/19 від 13.08.2019 (зворот а.с.77).

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_7 14.08.2019 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом (а.с.72).

Як вбачається з заповіту від 22.01.2019, посвідченого секретарем Довгопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області Михайлюк В.В. (а.с.76), ОСОБА_8 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, а саме все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все, що буде належати їй на день смерті, заповіла сину свого чоловіка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю села Полянки. Заповіт вчинено в приміщенні Довгопільської сільської ради, у присутності секретаря сільської ради. Заповіт підписано громадянкою ОСОБА_8 Заповіт зареєстрований в реєстрі за №1.

В той же час встановлено, що згідно рішення першої організаційної сесії Довгопільської сільської ради сьомого демократичного скликання Довгопільської сільської ради від 12.11.2015 "Про уповноважену особу по вчиненню нотаріальних дій" (а.с.60) уповноважено секретаря Довгопільської сільської ради Михайлюк В.В. вчиняти нотаріальні дії протягом сьомого демократичного скликання згідно чинного законодавства.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Законодавець визначив пріоритет спадкування за заповітом над спадкуванням за законом, зазначивши у ч.2 ст.1223 ЦК України, що спадкування за законом має місце лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також неохоплення заповітом всієї спадщини.

Згідно ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно з п.1.1 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого 11.11.2011 року № 3306/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року - перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначено статтею 37 Закону України Про нотаріат .

Відповідно до ст.37 Закону України Про нотаріат - у населених пунктах, де немає державних нотарiусiв, посадовi особи виконавчих комiтетiв сiльських, селищних, мiських Рад народних депутатів вчиняють в тому числі таку нотарiальну дiю, як посвiдчення заповiту.

Згідно з вимогами розділу 3 п.1 п.п.1.1.,1.4.,1.6. вищезазначеного Порядку - посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти. При посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг цивільної дієздатності. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей 1247, 1251 ЦК України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом. Посадова особа органу місцевого самоврядування при посвідченні заповіту зобов`язана роз`яснити заповідачу зміст статей 1241, 1307 ЦК України про що зазначається в тексті заповіту.

Статтею 1248 ЦК України встановлено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Відповідно до положень ч.1,2 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам, відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом(частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно з частиною другою статті 1267 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Заінтересованими особи, повноважними пред`являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України, можуть розглядатися виключно особи, суб`єктивні спадкові права яких, що виникають відповідно до норм книги шостої ЦК України (спадкоємців за законом, спадкоємців за іншим заповітом, відказоодержувачів), порушені у зв`язку із вчиненням (складанням) недійсного (за їх твердженням) заповіту.

Відповідно до вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно з якою загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Отже, заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів.

Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Відповідно до змісту наведених норм дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону, є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного заповіту, такий посвідчений секретарем Довгопільської сільської ради Михайлюк В.В. в приміщенні сільської ради. Заповіт підписано громадянкою ОСОБА_8 в її присутності. Особу її встановлено, дієздатність перевірено.

З наведеного випливає, що оскаржуваний заповіт був складений заповідачем ОСОБА_8 особисто за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та поданий секретарю сільської ради для його посвідчення. Однак як встановлено, що також визнається учасниками судового розгляду, заповідач ОСОБА_8 була важкохворою, прикутою до ліжка, а тому самостійно не могла з`явитися до приміщення сільської ради, тим більше самостійно надрукувати текст оспорюваного заповіту за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та надати його на посвідчення.

В той же час, оскаржуваний заповіт, в разі його складення на прохання заповідача, секретарем сільської ради за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, згідно вимог п.1.4 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, мав бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що секретарем повинно бути зазначено у заповіті перед його підписом. Однак, оскаржуваний заповіт такої вказівки, не містить.

За таких обставин, вбачається, що оскаржуваний заповіт з урахуванням стану здоров`я заповідача, не міг бути самостійно складений заповідачем ОСОБА_8 , що свідчить про те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Враховуючи наведене, оскільки судом встановлено, що при складенні оскаржуваного заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, такий складений із грубим порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а тому оскаржуваний заповіт слід визнати недійсним, а позов задовольнити.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_6 , задовольнити.

Визнати недійсним заповіт від 22 січня 2019 року, складений від імені ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 та посвідчений секретарем Довгопільської сільської ради Михайлюк В.В., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_6 , місце проживання: село Довгополе, АДРЕСА_1 район, Івано АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_7 , місце проживання: село АДРЕСА_3 , Верховинський район, Івано- АДРЕСА_2 область, паспорт НОМЕР_2 ,

Довгопільська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: село Довгополе, Верховинського району, Івано-Франківської області; ЄДРПОУ 04357851.

Треті особи: приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Мартищук Оксана Ярославівна, юридична адреса: селище АДРЕСА_2 , Верховинський район, Івано-Франківська область,

ОСОБА_2 , місце проживання: село Полянки, Верховинський район, Івано-Франківська область; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,

ОСОБА_3 , місце проживання: село АДРЕСА_3 , Верховинський район, Івано-Франківська область, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ,

ОСОБА_4 , місце проживання: село Кохан, Верховинський район, Івано-Франківська область, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ,

ОСОБА_5 , місце проживання: село АДРЕСА_3 , Верховинський район, Івано-Франківська область, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складено 18 лютого 2020 року.

Суддя: Бучинський А.Б.