Постанова

від 01.08.2007 по справі 1/67-88

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/67-88

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

01.08.07                                                                                           Справа  № 1/67-88

Львівський апеляційний господарський суд  у складі колегії:

головуючого-судді                                   Мурської Х.В.

суддів                                                         Давид Л.Л.

                                                                   Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання           Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув апеляційну скаргу Приватної фірми «Бірюса», м. Луцьк, без номера та без дати

на рішення Господарського суду Волинської області від 25.04.2007 року

у справі № 7/70/1/67-88, суддя Гончар М.М.,

за позовною заявою Приватної фірми «Бірюса», м. Луцьк

до  Автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Луцьк

про визнання угоди дійсною та продовження дії угоди

та за зустрічним позовом Автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Луцьк

до Приватної фірми «Бірюса», м. Луцьк

про усунення перешкод в користуванні власністю та стягнення заборгованості по орендній платі,

за участю представників

від Позивача за первісним позовом: не з'явились;

від Відповідача за первісним позовом: Кравчук П.В. - директор.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 19.06.2006 року у справі №7/70-93, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 року, у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково: виселено приватну фірму «Бірюса»із належного автомобільній школі Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів приміщення, загальною площею 22, 6 кв.м по вул. Конякіна, 24 в м. Луцьку та зобов'язано приватну фірму «Бірюса»усунути перешкоди в користуванні прилеглою до приміщення територією; стягнуто з приватної фірми «Бюрюса»на користь автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів 700 грн. за послуги адвоката, 104 грн. 18 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2 973 грн. 24 коп. заборгованості, 25 грн.65 коп. суми процентів річних та 24 грн. 15 коп. суми інфляційних - позов залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2007 року рішення Господарського суду Волинської області від 19.06.2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 року у справі №7/70-93 скасовано, матеріали справи скеровано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.04.2007 року у справі № 1/67-88 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено: приватну фірму «Бірюса»зобов'язано звільнити належне автомобільній школі Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів приміщення, загальною площею 22, 6 кв.м по вул. Конякіна, 24 в м. Луцьку та зобов'язано приватну фірму «Бірюса»усунути перешкоди в користуванні прилеглою до приміщення територією; стягнуто з приватної фірми «Бюрюса»на користь автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів 6 306 грн. 82 коп. заборгованості по орендній платі, 126 грн. 83 коп.  процентів річних, 50 грн. 64 коп.  інфляційних,  5000 грн. витрат за послуги адвоката, 102 грн. в повернення витрат по сплаті держмита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов в частині звільнення приміщень та усунення перешкод в користуванні прилеглою до приміщення територією, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди від 01.04.2004 року № 4 недійсним чи неукладеним не визнавався, а тому відповідає вимогам чинного законодавства; пропозицій про укладення договору найму на новий строк від Позивача по первісному позову не надходило; на пропозицію Відповідача по первісному позову, Позивач достроково добровільно звільнив два кабінети і фактично орендував приміщення площею 22,6 кв.м. Що стосується задоволення позову про стягнення орендної плати, то в цій частині місцевий господарський суд визнав встановленим факт заборгованості Відповідача по первісному позову перед Позивачем в розмірі 6 306 грн. 82 коп., і, на підставі вимог ст. 625 ЦК України задоволив позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Позивач за первісним позовом –приватна фірма «Бірюса», звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що дане рішення  прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні суду –не відповідають фактичним обставинам справи. Просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким первісний позов задоволити, у задоволенні зустрічного позову –відмовити в повній мірі. Свої доводи мотивує тим, зокрема, що згідно вимог ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Його, як наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, позбавлено переважного права перед іншими особами на укладання договору найму орендованого ним приміщення на новий строк, оскільки орендовані ним приміщення Відповідачем було здано в оренду іншим особам —ПП «Лавірекс»та СПД Сидун О.В. Однак, вказані обставини були залишені поза увагою суду.

Позивач за зустрічним позовом –Автомобільна школа Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи Скаржника, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 року розгляд апеляційної скарги відкладався за клопотанням Скаржника з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення апеляційної скарги, а також з метою реалізації сторонами конституційного права на захист своїх прав та охоронюваних  законом інтересів.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2007 року внесено зміни в склад колегії суддів, замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Краєвську М.В. з підстав, викладених у ньому. Заяв про відвід складу суду –не поступало.

В судовому засіданні представник Автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів підтримав свої доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 11.07.2007 року участь представників сторін визнана на власний розсуд, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника Скаржника за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Відповідача за первісним позовом, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом, 01.04.2004 року між  Автомобільною школою Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (Орендодавець) та ПФ «Бірюса»(Орендар) укладено  Угоду № 4, згідно з п. 1 якої Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду без права викупу для використання за профілем своєї діяльності приміщення на першому поверсі загальною площею 55,6 кв.м по вул. Конякіна, 24.

У відповідності до вимог ст. 759 Цивільного кодексу України за договором  найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно за плату на певний строк.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 вказаної Угоди, розрахунок проводиться кожного 10 числа місяця, наступного за звітним, згідно виставленого Орендодавцем рахунку в розмірі 11, 00 грн. за кв.м, не враховуючи вартість опалення та електроенергії. У цьому ж пункті зазначено, що орендна плата у зв'язку з інфляційними процесами може змінюватися, що буде вноситись доповненнями до Угоди.

Сторонами погоджено строк дії Угоди з 01.02.2004 року по 01.04.2006 року (п.п.1 п. 4).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем неодноразово ініціювалося питання щодо звільнення частини орендованих Позивачем приміщень до закінчення терміну дії договору оренди у зв'язку з виробничою необхідністю через відсутність учбових класів. Зокрема, листом від 07.10.2005 року № 109 ( а.с. 13, том І) Орендодавець просив Орендаря звільнити від будматеріалів прилеглу до орендованого приміщення територію та до 15.11.2005 року погасити заборгованість по орендній платі, попередивши при цьому, що в разі невиконання даних вимог, Угоду № 4 буде розірвано з 01.01.2006 року.

Позивачем в добровільному порядку було звільнено два кабінети без внесення змін до Угоди № 4 від 01.04.2004 року. Листом без номера ( а.с. 38) Орендар просив продовжити строк дії договору до 01.02.2006 року, зобов'язуючись при цьому в цей самий строк звільнити і прилеглу до приміщення територію.

3 лютого 2006 року Відповідач повідомив ПФ «Бірюса»про дострокове розірвання Угоди з 01.02.2006 року у зв'язку з невиконанням Орендарем умов договору оренди.

Орендар листом від 02.03.2006 року (а.с. 18,том І) повідомив Відповідача про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди на новий строк і просив розірвати договори оренди від 01.02.2006 року з ПП «Лавірекс»та від 01.03.2006 року з СПД Сидун О.В., оскільки згідно з вищевказаними Угодами орендовані Позивачем приміщення було передано в оренду іншим особам.

У відповідь на пропозицію Позивача укласти договір оренди на новий строк Відповідач повідомив, що угода про оренду приміщення продовжена не буде у зв'язку із закінченням строку Угоди (лист від 13.03.2006 р. №34 —а.с. 19, том І ).

З огляду на викладене, враховуючи відмову Відповідача (Орендодавця) укласти з Позивачем договір оренди приміщення на новий строк і передачу вказаного об'єкта оренди іншим особам згідно з Договорами від 01.02.2006 року (ПП «Лавірекс») та від 01.03.2006 року (СПД Сидун О.В.), Позивач звернувся в місцевий господарський суд з позовом про визнання Угоди оренди від 01.04.2004 року № 4 дійсною та спонукання Відповідача продовжити дію вказаної угоди оренди на новий строк - до 01.04.2008 року.

Відповідач звернувся з зустрічною позовною заявою про виселення ПФ «Бірюса»із належного Автомобільній школі Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів приміщення загальною площею 22, 6 кв.м. по вул. Конякіна, 24 в м. Луцьку та зобов'язання ПФ «Бірюса»усунути перешкоди в користуванні прилеглою до приміщення територією, стягнення із ПФ «Бірюса»на користь Автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів заборгованості за користування майном за період з 01.01.2006 року по 01.05.2007 року у розмірі 6 306 грн. 82 коп., 126 грн. 83 коп.  трьох процентів річних, 50 грн. 64 коп.  інфляційних та  5500 грн. витрат за послуги адвоката ( з врахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог, а.с. 20, том ІІ).

Відносини сторін по спірному Договору регулюються Господарським та Цивільним кодексами України.

Зміна та розірвання господарських договорів, як зазначено у ст. 188 ГК України, в односторонньому порядку не допускаються, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму (оренди), в порядку, встановленому ст. 188 ГК.

Судова колегія, проаналізувавши наявні у справі докази та послідовність розвитку подій, вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку зі сторони Орендодавця, оскільки  підпунктом 3. п. 4 Угоди Орендодавець залишив за собою право миттєвого розірвання Угоди у зв'язку з виробничою необхідністю, а тому посилання Скаржника на безпідставну відмову суду у задоволенні позову про визнання Угоди оренди від 01.04.2004 року № 4 дійсною та спонукання Відповідача продовжити дію вказаної угоди оренди на новий строк - до 01.04.2008 року –є безпідставними. Так, Орендодавець листом від 28.11.2005 року за № 131 ( а.с.14, том І) попередив Орендаря про дострокове розірвання Угоди № 4 від 01.04.2004 року, а саме з 01.01.2006 року, у зв'язку з чим просив звільнити орендовані ним приміщення. Як вбачається з даного листа, підставою розірвання Угоди слугувала виробнича необхідність.

В апеляційній скарзі Скаржник покликається на ту обставину, що Відповідачем в односторонньому порядку було змінено розмір встановленої орендної плати приміщення шляхом виставлення рахунків на оплату по 25,00 грн. за м2 фактично орендованої площі –22,6 кв.м., стверджуючи при цьому, що згідно укладеної Угоди оренди зміни або розірвання угоди проводяться за згодою сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються в 10-денний строк за заявою однієї зі сторін (п.п. 2 п. 4).

Так, Додатком до Угоди № 4, підписаним обома сторонами 31.05.2005 року змінено розмір орендної плати в сторону збільшення, а саме з 11 грн. до  15 грн. за кв.м. без комунальних послуг.

Однак, дані посилання Скаржника не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки як свідчать матеріали справи, виставлені Орендодавцем рахунки з розрахунку 25 грн. за 1 кв.м. за лютий та березень 2006 року Орендарем оплачені без застережень.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази звернення ПФ «Бірюса»у встановленому законом порядку щодо розірвання чи зміни умов договору з підстав, порушення Орендодавцем умов Угоди в частині односторонньої зміни оплати орендної плати, і ним (Орендарем) оплачено виставлені рахунки за період лютий та березень 2006 року в розмірі 1 263 грн. 04 коп., то підстави для тверджень про неправомірність нарахування орендної плати з розрахунку 25 грн. за 1 кв.м. –відсутні.

Судова колегія вважає, що оскільки, орендоване майно фактично перебувало у користуванні Відповідача за зустрічним позовом на час винесення рішення у справі, а наявні в матеріалах справи рахунки, виставлені до оплати - залишились неоплаченими, то місцевим господарським судом підставно задоволено позов Автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів про стягнення з рахунку ПФ «Бірюса»коштів в розмірі 5 043 грн. 78 коп. , що становить плату за фактичне користування Відповідачем майном Позивача за період з 01.04.2006 року по квітень 2007 року з розрахунку 15 грн. за 1 кв.м.

Загальні умови виконання зобов'язання врегульовані, зокрема статтями 525, 526 та 599 ЦК України, згідно яких зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, одностороння відмова від  виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено законом, при цьому зобов'язання  припиняється  виконанням, проведеним  належним чином.

Якщо зобов'язання виконано неналежним чином (частково або не в повному обсязі), то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд, правомірно задоволивши позовні вимоги за зустрічним позовом на підставі  ч.2 ст. 625 ЦК України за період з січня 2006 року по квітень 2007 року в сумі 177 грн. 47 коп., при цьому, помилково зазначив у мотивувальній частині рішення суму інфляційних та 3% річних, яку фактично присуджено до стягнення.

За таких обставин, суд першої інстанції, в порядку ст. 43 ГПК України,  всебічно, повно та об'єктивно встановивши в судовому засіданні вказані вище обставини, та вірно застосувавши зазначені норми матеріального права, правомірно зобов'язав ПФ «Бірюса»звільнити належне Автомобільній школі Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів приміщення загальною площею 22, 6 кв.м. по вул. Конякіна, 24 в м. Луцьку і усунути перешкоди в користуванні прилеглою до приміщення територією та обґрунтовано стягнув з ПФ «Бірюса»кошти в розмірі 6 306 грн. 82 коп., що становить заборгованість по орендній платі за січень 2006 року та заборгованість за фактичне користування майном за період з квітня 2006 року  по квітень 2007 року.

Водночас, судова колегія вважає неправомірними висновки місцевого господарського суду щодо задоволення позову Автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в частині стягнення з рахунку ПФ «Бірюса»5 000 грн. понесених витрат за послуги адвоката, з огляду на наступне.

ССтаттею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні за наявності документального підтвердження витрат: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В заяві про уточнення та збільшення позовних вимог (а.с. 20, том ІІ), Позивач за первісним позовом просив суд відшкодувати йому за рахунок Відповідача 5 500 грн. витрат, понесених за надання юридичних послуг.

Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом необґрунтовано відшкодовано Позивачу за первісним позовом витрати за правову допомогу адвокатом в розмірі 5 000 грн., оскільки в матеріалах справи наявні квитанції лише на суму 4 800 грн. фактично сплачених коштів за правову допомогу (а.с. 24-26, том ІІ). За таких обставин, до стягнення з Відповідача за зустрічним позовом підлягає 4 800 грн. у відшкодування Позивачу за зустрічним позовом втрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, в частині стягнення 700 грн. у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до норм ст. ст. 32-33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду оцінивши повноту дослідження місцевим господарським судом всіх обставин справи, наявні в матеріалах справи та додатково подані докази в їх сукупності, дійшла висновку про необхідність зміни рішення Господарського суду Волинської області  в частині розподілу судових витрат.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст.  44, 99, 101, 103, 104,105, 107 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу –задоволити частково.

2.          Рішення Господарського суду Волинської області від 25.04.2007 року у справі № 1/67-88 –змінити.

3.          Пункт четвертий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «Стягнути з Приватної фірми «Бірюса», м. Луцьк, вул.. Конякіна, 24, код 21755613 на користь Автомобільної школи Волинської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів заборгованості у розмірі 6 306 грн. 82 коп., 126 грн. 83 коп. - трьох процентів річних, 50 грн. 64 коп. - інфляційних нарахувань, 102 грн. - в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. - в повернення витрат за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу та 4 800 грн. –в повернення понесених витрат на правову допомогу. В частині стягнення 700 грн. – в позові відмовити».

4.          На виконання даної постанови місцевому господарському суду видати наказ.

5.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6.          Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

       Головуючий суддя                                                                                   Мурська Х.В.

       Суддя                                                                                                          Давид Л.Л.

       Суддя                                                                                                          Краєвська М.В.