Постанова

від 13.02.2020 по справі 227/5452/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 227/5452/18

провадження № 61-15647св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Рута-Плюс ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рута-Плюс на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року у складі судді Мацишин Л. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Біляєвої О. М., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Рута-Плюс про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 700527 їй на праві власності належить земельна ділянка площею 5,3145 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Криворізької сільської ради. Вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 25 квітня 2014 року була передана нею в оренду ТОВ Рута-Плюс на строк 49 років.

Згідно з умовами договору, товариство зобов`язалося протягом строку дії договору сплачувати за користування земельною ділянкою за кожен рік 3 688,44 грн у строк, не пізніше 31 грудня кожного року. З моменту підписання договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції зросла. Але відповідачем порушуються умови договору та не сплачується орендна плата за період з 2014 по 2017 роки.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з ТОВ Рута-Плюс заборгованість з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 35 382,68 грн, пеню у розмірі 0,1 % у розмірі 2 690,37 грн та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 603,49 грн, що у загальній сумі становить 38 676,54 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 16 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі від 25 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Рута-Плюс , на земельну ділянку площею 5,3145 га, кадастровий номер 1422084400:01:000:0561.

Стягнуто з ТОВ Рута-Плюс на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою за 2015-2017 роки по договору оренди землі від 25 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Рута-Плюс , у розмірі 14 231,11 грн; три процента річних від простроченої суми орендної плати у розмірі 603,46 грн та 0,1 % пені за кожен день прострочення за 2017 рік у розмірі 1 895,15 грн, що у загальному становить 16 729,72 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судові рішення мотивовано тим, що факт невиплати орендної плати за період 2014-2017 роки є доведеним та наявне систематичне невиконання умов договору щодо оплати орендної плати з боку відповідача, що є підставою для розірвання договору оренди.

При цьому, з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість з орендної плати, пеню та три відсотка річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у межах строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду , ТОВ Рута-Плюс , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної правової оцінки довіреності, якою позивач уповноважила ОСОБА_2 отримувати від її імені орендну плату за спірним договором оренди землі. Вказує, що ОСОБА_2 отримав орендну плату за договором оренди землі від 25 квітня 2014 року у повному обсязі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чумак І. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що її доводи є безпідставними, не впливають на правильність вирішення судами справи, які дослідили та надали належну правову оцінку всім наданим доказам, тому просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ Рута-Плюс задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Через системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17.

Встановивши, що ТОВ Рута-Плюс належно не виконувало своїх зобов`язань щодо оплати орендної плати за договором оренди землі від 25 квітня 2014 року, що є істотним порушенням договору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вказаний договір підлягає розірванню зі стягненням на користь ОСОБА_1 заборгованості зі сплати орендної плати, пені та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

При цьому, суд першої інстанції, з висновками якого обґрунтовано погодився й апеляційний суд, стягнув з ТОВ Рута-Плюс вказані суми у межах строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачем у суді першої інстанції.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідили та не надали оцінки довіреності, якою позивач уповноважила ОСОБА_2 отримувати від її імені орендну плату за спірним договором оренди землі, є необґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанції взяли до уваги вказаний доказ та надали йому правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вказавши, що зі змісту довіреності не убачається, що позивач уповноважила іншу особу отримувати належну їй орендну плату саме за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення - земельної частки (пай) від 25 квітня 2014 року, а довіреність видана на два роки раніше, ніж укладено спірний договір.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні представником відповідача норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рута-Плюс залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 16 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк