Рішення

від 19.02.2020 по справі 320/1768/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року справа № 320/1768/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі відповідач ), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви (том 1 а.с. 191-195) просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0039281413 від 27.12.2018.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням контролюючого органу та висновками Акта документальної позапланової виїзної перевірки, на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного Акта безпідставними та незаконними з огляду на наступне.

На думку позивача він правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ по відносинам із ТОВ «М-БІЛДІНГ, тому висновки акту перевірки про завищення ТОВ «Техномонтажпром» залишку від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту є помилковими; висновки контролюючого органу щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій та формування активів за рахунок товару невідомого походження ґрунтуються на припущеннях та неправильному тлумаченні чинного законодавства. Так, позивачем до перевірки надані всі первинні документи стосовно фінансово-господарських операцій, факт постачання товару підтверджується первинними документами, думка відповідача про безтоварність та недійсність господарських операцій є невмотивованою, ґрунтується виключно на аналізі податкової інформації щодо контрагента платника податків. Крім того, позивач зазначив, що придбана у контрагента продукція була використана у власній господарській діяльності, оскільки була реалізована на експорт, що підтверджується відповідними первинними документами. Отже, підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит.

Також, позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що зазначений контрагент фігурує у кримінальному провадженні, оскільки наявність лише кримінального провадження та ухвал суду не є та не може бути доказом нереальності господарських операцій позивача та його контрагентів, оскільки не містить будь-яких даних щодо предмету доказування в цій справі та не містить відомостей, які вказували б на нереальність досліджуваних господарських операцій. Крім того позивач зазначає, що не може нести відповідальність за можливі дії інших суб`єктів господарювання та/або його керівних органів. З огляду на це позивач вважає спірне рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 200-201), згідно якого вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування заперечень посилався на обставини, викладені в Акті перевірки та на те, що підрядник ТОВ «М-Білдінг» за травень 2018 не нараховувало та не виплачувало заробітну плату своїм робітникам, на балансі ТОВ «М-Білдінг» відсутні будь-які основні засоби. Отже документально не підтверджено можливість отримання будівельно-монтажних робіт від ТОВ «М-Білдінг» та їх використання в господарській діяльності, що свідчить про відсутність реального здійснення операцій. Оплата за роботи не проводилася, станом на 31.05.2018 рахувалася кредиторська заборгованість перед ТОВ «М-Білдінг» в сумі 794084,22 грн. Крім того, до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні.

За результатами перевірки по ланцюгу формування ТОВ «Техномонтажпром» товарів від контрагентів-постачальників, а саме, ТОВ «М-Білдінг» не встановлено факту придбання товарів (послуг).

Крім того, згідно з ІС «Єдиний державний реєстр судових рішень» встановлено, що Печерським районним судом міста Києва розглядається справа № 752/7898/17 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000000463 від 17.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України стосовно створення (придбання) невстановленими особами суб`єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ М-Білдінг» , з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов`язань підприємствами реального сектору економіки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/1768/19, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання, витребувано докази по справі від сторін, встановлено строк для подання відзиву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 витребувано докази у справі від Першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва, відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 повторно витребувано докази у справі від Першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва, продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.10.2019.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі оголошено перерву до 18.10.2019.

Представником позивача до Київського окружного адміністративного суду 18.10.2019 подано клопотання від 18.10.2019 про розгляд справи в порядку письмового провадження (том 2 а.с. 156).

Представником відповідача до Київського окружного адміністративного суду 18.10.2019 подано клопотання від 18.10.2019 про розгляд справи в порядку письмового провадження (том 2 а.с. 157).

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги подане представником позивача клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» зареєстровано як юридична особа 06.10.2015 (код ЄДРПОУ 40051752), номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13341020000004957, за адресою 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Промислова, будинок 4, офіс 410, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.11.2015 (том 2 а.с. 56-24).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» діє на підставі Статуту, затвердженого Загальними зборами Учасників (протокол № 1 від 01.10.2015) (том 2 а.с. 35-52).

Позивач з 06.10.2015 перебуває на податковому обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.11.2015 (том 2 а.с. 56-24).

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» за КВЕД 2010 є 42.21. Будівництво трубопроводів; 42.99. Будівництво інших споруд н.в.і.у. (основний); 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, про що свідчать Відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1 а.с. 20-59).

Директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» з 01.10.2015 є ОСОБА_1 згідно Протоколу № 1 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» від 01.10.2015 (том 2 а.с. 53).

Позивач використовує офіс 410 по вул. Промислова, 4 у м. Вишгород Київської області на підставі Договору № 5 оренди приміщення від 01.01.2018, укладеного між Позивачем (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА» (том 1 а.с. 171-172).

Наявність у позивача виробничих та складських приміщень підтверджується Договором оренди приміщення № 8-Т від 02.01.2018 (том 1 а.с. 176-178).

Право вчинення дій від імені Товариства без довіреності наділений Костенков Кирилл Анатолійович, заступник директора Товариства згідно Протоколу № 2 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» від 05.11.2015 (том 2 а.с. 54).

Позивач з 02.02.2016 є платником податку на додану вартість, про що свідчить Витяг № 1610084500366 з Реєстру платників податку на додану вартість (том 2 а.с. 55).

Позивачу Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 03.10.2018 видано ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, реєстраційний запис 2013055019 (наказ № 56-Л від 25.09.2018) (том 2 а.с. 60).

Судом встановлено, що позивачем 16.06.2018 подано до Вишгородської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 року (том 2 а.с. 16-17), Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість (том 2 а.с. 18-19), Додаток № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (том 2 а.с. 20-21), та Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість від 16.06.2018 (том 2 а.с. 22-23). Податкова декларація була отримана контролюючим органом 18.06.2018, про що свідчить квитанція №2 (том 2 а.с. 24). Згідно Додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит з постачальником ТОВ «М-Білдінг» , індивідуальний податковий номер 379734226560, за травень 2018 року в обсязі постачання без ПДВ у розмірі 661736,85 грн., сума ПДВ 132347,37 грн. відображено у рядку 28 Розділу ІІ Податковий кредит.

Наказом Головного управління ДФС у Київській області від 29.11.2018 № 2616 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техномонтажпром» , код ЄДРПОУ 40051752 з 30.11.2018 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.05.2018 по 31.05.2018 по взаємовідносинах з ТОВ «М-Білдінг» , код за ЄДРПОУ 37973421 з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість (том 1 а.с. 213) та видано направлення на перевірку № 4947 від 30.11.2018, № 4948 від 30.11.2018 (том 1 а.с. 213-214).

Копія наказу про проведення перевірки отримана директором ТОВ «Техномонтажпром» 30.11.2018, про що свідчить власноручний підпис (том 1 а.с. 213).

Направлення на перевірку були пред`явлені директору ТОВ «Техномонтажпром» 30.11.2018, про що свідчить його власноручний підпис (том 1 а.с. 213-214).

Головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Макарівського, Поліського районів, міст Ірпінь та Буча, селищ міського типу Ворзель, Гостомель та Коцюбинське управління аудиту ГУ ДФС у Київській області Чорною Ларисою Миколаївною та головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників Бородянського, Вишгородського, Іванківського, Макарівського, Поліського районів, міст Ірпінь та Буча, селищ міського типу Ворзель, Гостомель та Коцюбинське управління аудиту ГУ ДФС у Київській області Щербиною Оленою Ігорівною відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 29.11.2018 № 2616 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Техномонтажпром» (код ЄДРПОУ 40051752) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість в частині здійснення взаємовідносин з ТОВ «М-Білдінг» (код ЄДРПОУ 37973421) за період з 01.05.2018 по 31.05.2018.

Перевірка проводилася з 30.11.2018 по 06.12.2018 року.

Під час документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техномонтажпром» контролюючим органом були використані документи, зазначені в Додатку № 4 до Акта перевірки (том 1 а.с. 10).

Під час документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техномонтажпром» контролюючим органом було направлено до ТОВ «Техномонтажпром» запит про надання документів від 30.11.2018 (том 1 а.с. 221). Запит отримано заступником директора ТОВ «Техномонтажпром» 30.11.2018, про що свідчить його власноручний підпис (том 1 а.с. 221).

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Техномонтажпром» оформлено Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техномонтажпром» (код за ЄДРПОУ 40051752) з питань дотримання вимог податкового законодавства , своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість в частині здійснення взаємовідносин з ТОВ «М-Білдінг» (код ЄДРПОУ 37973421) за період з 01.05.2018 по 31.05.2018.(далі - Акт перевірки) (том 1 а.с. 204-212).

У ході проведення перевірки встановлено, що постачальником ТОВ «Техномонтажпром» по декларації з податку на додану вартість за травень 2018 р. був ТОВ «М-Білдінг» (код за ЄДРПОУ 14706043) з номенклатурою товару - роботи по демонтажу випарного апарату ВЦ-1800, виготовлення та монтаж вузлів розподілення води, роботи з виготовлення вузлів для системи нагріву продукту, роботу з реконструкції системи охолодження, роботи по механічному монтажу обладнання для переробки і зберігання несолодових матеріалів та ін.). Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за ІІ квартал 2018 не подано, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 1 півріччя 2018 не подано. Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана за серпень 2018 року, декларації з податку на додану вартість за податкові звітні періоди, починаючи з серпня 2018 до контролюючого органу не подавалися. Постачальником ТОВ «М-Білдінг» був ТОВ «Торговий дім Алмейда» . За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «Торговий дім Алмейда» у травні 2018 та у попередніх періодах до травня 2018 не придбавало товар (послуги), які в подальшому були реалізовані ТОВ «М-Білдінг» на ТОВ «Техномонтажпром» , отже неможливо підтвердити факт реалізації товару (послуг).

ТОВ «Техномонтажпром» не надано до перевірки товарно-транспортні накладні транспортування демонтованого ТОВ «М-Білдінг»випарного апарату ВЦ-1800. Отже, ТОВ «Техномонтажпром» документально не підтверджено отримання ТМЦ від ТОВ «М-Білдінг»

Крім того, згідно з ІС «Єдиний державний реєстр судових рішень» встановлено, що Голосіївським районним судом міста Києва розглядається справа № 752/7898/17 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000000463 від 17.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України стосовно створення (придбання) невстановленими особами суб`єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ М-Білдінг» , з метою надання послуг по мінімізації податкових зобов`язань підприємствами реального сектору економіки.

На адресу Управління ОВС першого слідчого відділу прокуратури м. Києва було направлено запит № 22853/9/10-36-14-13 від 04.12.2018 про надання інформації та матеріалів стосовно причетності ТОВ «М-Білдінг» (код ЄДРПОУ 37973421) у схемах, пов`язаних з ухиленням від сплати податків чи мінімізації податкових зобов`язань, спираючись на конкретні підтвердження, які підкріплені копіями відповідних документів, у тому числі матеріали опитування посадових осіб та засновників підприємства. Станом на дату реєстрації акту перевірки відповідь не отримано.

За результатами даного аналізу встановлено, що господарська діяльність ТОВ «М-Білдінг» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції;

відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій;

відсутні основні фонди;

відсутність реального ланцюга постачання товарно-матеріальних цінностей (надання послуг).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Техномонтажпром» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, абз.г) п. 198.5, 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) на загальну суму 132347 грн., у т.ч. за травень 2018 в сумі 132347 грн.

Акт перевірки було отримано заступником директора ТОВ «Техномонтажпром» Костенковим К.А., про що свідчить його власноручний підпис (том 1 а.с. 212).

Позивачем було подано до Державної фіскальної служби України заперечення на Акт перевірки від 18.12.2018 (том 1 а.с. 23-27). Заперечення на Акт перевірки були отримані контролюючим органом 19.12.2018, про що свідчить відбиток штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції під № 64634/6 (том 1 а.с. 23).

Головним управлінням ДФС у Київській області було надано відповідь на заперечення до акту перевірки № 26027/10/10-56-14-13 від 27.12.2018, згідно якого висновки розділу 4 Акту перевірки залишено без змін (том 1 а.с. 215-217).

Висновки перевірки покладені контролюючим органом в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення №0039281413 від 27.12.2018, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 132347 грн., у т.ч. за травень 2018 у сумі 132347 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 0,00 грн. (том 1 а.с. 219).

Згідно розрахунку фінансових санкцій до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 13.12.2018 № 1117/10-36-14-13/40021752 ТОВ «Техномонтажпром» , код ЄДРПОУ 40051752 відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України застосовуються штрафні санкції у розмірі 0,00 грн. (том 1 а.с. 220).

Податкове повідомлення-рішення було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку у рекомендованому відправленні зі штрихкодовим ідентифікатором 0730102654186, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1 а.с. 219).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням та висновками, які містяться в Акті перевірки, ТОВ «Техномонтажпром» звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 № 003981413 (том 1 а.с. 33-38).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.01.2019 № 4979/10/99-99-11-04-02-15 продовжено строк розгляду скарги до 16.03.2019 (включно) (том 1 а.с. 39).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.03.2019 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 27.12.2018 № 003981413 (том 1 а.с. 40-42).

Рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку у рекомендованому відправленні зі штрихкодовим ідентифікатором 0405341478952 (том 1 а.с. 43) та отримано позивачем 22.03.2019 (том 1 а.с. 44).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням та висновками, які містяться в Акті перевірки ТОВ «Техномонтажпром» за захистом порушених прав та інтересів звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом з вимогою про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимоги податкового законодавства при формуванні показників прибутку приватних підприємств та спірних сум податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за наслідками вказаних господарських операцій, суд виходив з наступного.

Так, матеріали справи свідчать, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкової дисципліни заснований на твердженні про нереальність здійснення господарської операції за перевірений період між позивачем та ТОВ «М-Білдінг» .

Суд зазначає, що основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу..

Згідно пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-ХIV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №996-ХIV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому за змістом статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із положеннями ч. 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що обов`язок платника податку з декларування податкового зобов`язання з податку на додану вартість є, перш за все в даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат, які враховані при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відтак, досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «М-Білдінг» , за результатом здійснення яких позивачем сформовані спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, мету та обставини використання спірного товару та послуг у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Білдінг» (Підрядник) 08.05.2018 укладено договір № 008/05-18 (далі - Договір № 008) (том 1 а.с. 173-175).

Наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Білдінг» індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , статусу платника податку на додану вартість на час існування господарських відносин з позивачем, підтверджується даними Реєстру платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному сайті Електронного кабінету Державної фіскальної служби https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv .

Згідно пункту 1.1. Договору № 008, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати будівельно-монтажні роботи на об`єктах Замовника (надалі - роботи), які узгоджені Сторонами, здати об`єкт в експлуатацію, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах цього Договору. Згідно п. 2.1. Договору № 008, оплата по цьому Договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10 календарних днів з дати прийняття виконання робіт, що підтверджується Актом виконаних робіт.

Виконання Підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «М-БІЛДІНГ» на користь позивача робіт за Договором № 008 підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 форми № КБ-2в від 08.05.2018 на суму 83992,86 грн. за виконання робіт з демонтажу випарного апарату ВЦ-1800 на «Парафіївському цукровому заводі (с. Парафіївка, Чернігівська область вул. Шевченко, 123) та його доставку на «Жданівський цукровий завод» за адресою село Війтівці (Жданівка), Вінницька область Хмільницького району, вул. Заводська, 2 (том 1 а.с. 53-57); Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 форми КБ-3 від 08.05.2018 на суму 83992,86 грн. (том 1 а.с. 58); Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 форми № КБ-2в від 08.05.2018 на суму 179191,36 грн. за виконання робіт з демонтажу випарного апарату ВЦ-1800 на «Парафіївському цукровому заводі (с. Парафіївка, Чернігівська область вул. Шевченко, 123) та його доставку на «Жданівський цукровий завод» за адресою село Війтівці (Жданівка), Вінницька область Хмільницького району, вул. Заводська, 2 (том 1 а.с. 59-63); Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 форми КБ-3 від 08.05.2018 на суму 179191,36 грн. (том 1 а.с. 64); Актом приймання виконаних монтажних робіт за травень 2018 від 08.05.2018 на суму 23347,20 грн. за виконання робіт з монтажу трубопроводів каналізації та перемонтаж трубопроводів стисненого повітря для обладнання IMA та EFFEKTA корпус Б, 3-й поверх в АТ «Київський вітамінний завод» (том 2 а.с. 4); Довідкою про вартість виконаних монтажних робіт та витрати за травень 2018 року від 08.05.2018 на суму 23347,20 грн. (том 2 а.с. 5); Актом приймання виконаних монтажних робіт за травень 2018 від 08.05.2018 на суму 24054,00 грн. за виконання робіт з виготовлення та монтаж вузлів розподілення води для Glatt VG-100, CPGC-30 і Inchen в корпусі Б 4-й поверх, АТ «Київський вітамінний завод» (том 2 а.с. 2); Довідкою про вартість виконаних монтажних робіт та витрати за травень 2018 року від 08.05.2018 на суму 24054,00 грн. (том 2 а.с. 3); Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 від 08.05.2018 на суму 198200,00 грн. за виконання робіт по механічному монтажу обладнання для переробки і зберігання несолодових матеріалів (том 1 а.с. 69); Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року від 08.05.2018 на суму 198200,00 грн. (том 1 а.с. 70); Актом приймання виконаних монтажних робіт за травень 2018 від 08.05.2018 на суму 188854,80 грн. за виконання робіт з реконструкції системи охолодження корпусу Б в АТ «Київський вітамінний завод» (том 2 а.с. 6); Довідкою про вартість виконаних монтажних робіт та витрати за травень 2018 року від 08.05.2018 на суму 188854,80 грн. (том 2 а.с. 7); Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 від 08.05.2018 на суму 56964,00 грн. за виконання робіт з виготовлення вузлів для системи нагріву продукту (том 1 а.с. 73); Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року від 08.05.2018 на суму 56964,00 грн. (том 1 а.с. 74); Актом приймання виконаних монтажних робіт за травень 2018 від 08.05.2018 на суму 39480,00 грн. за виконання робіт з виготовлення вузлів для пароводяного теплового пункту (том 1 а.с. 75); Довідкою про вартість виконаних монтажних робіт та витрати за травень 2018 року від 08.05.2018 на суму 39480,00 грн. (том 1 а.с. 76).

За правилом першої події після підписання Актів прийняття будівельних та монтажних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Білдінг» було видано ТОВ «Техномонтажпром» :

- податкову накладну № 14 від 08.05.2018 на суму 20045,00 грн., ПДВ 4009,00 грн., всього з ПДВ 24054,00 грн. (том 2 а.с. 25). Податкова накладна № 14 від 08.05.2018 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2018 за № 9106389543, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 4 від 05.06.2019 (том 2 а.с. 14-15);

податкову накладну № 15 від 08.05.2018 на суму 19456,00 грн., ПДВ 3891,20 грн., а всього 23347,20 грн. (том 2 а.с. 26). Податкова накладна № 15 від 08.05.2018 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2018 за № 9106395941, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 4 від 05.06.2019 (том 2 а.с. 14-15);

податкову накладну № 16 від 08.05.2018 на суму 157379,00 грн., ПДВ 31475,80 грн., а всього 188854,80 грн. (том 2 а.с. 27). Податкова накладна № 16 від 08.05.2018 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2018 за № 9106411457, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 4 (том 2 а.с. 14);

податкову накладну № 17 від 08.05.2018 на суму 32900,00 грн., ПДВ 6580,00 грн., а всього 39480,00 грн. (том 2 а.с. 28). Податкова накладна № 17 від 08.05.2018 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2018 за № 9106395479, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 4 від 05.06.2019 (том 2 а.с. 14-15);

податкову накладну № 18 від 08.05.2018 на суму 47470,00 грн., ПДВ 9494,00 грн., а всього 56964,00 грн. (том 2 а.с. 29). Податкова накладна № 18 від 08.05.2018 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2018 за № 9106401026, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 4 від 05.06.2019 (том 2 а.с. 14-15);;

податкову накладну № 19 від 08.05.2018 на суму 165166,67 грн., ПДВ 33033,33 грн., а всього 198200,00 грн. (том 2 а.с. 30). Податкова накладна № 19 від 08.05.2018 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2018 за № 9106404109, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 4 від 05.06.2019 (том 2 а.с. 14-15);

податкову накладну № 20 від 08.05.2018 на суму 149326,13 грн., ПДВ 29865,23 грн., а всього 179191,36 грн. (том 2 а.с. 31). Податкова накладна № 20 від 08.05.2018 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.05.2018, про що зазначено на арк. 5 Акту перевірки (том 1 а.с. 12) та не заперечується Сторонами.

податкову накладну № 21 від 08.05.2018 на суму 69994,05 грн., ПДВ 13998,81 грн., а всього 83992,86 грн. (том 2 а.с. 32). Податкова накладна № 21 від 08.05.2018 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.05.2018, про що зазначено на арк. 5 Акту перевірки (том 1 а.с. 12) та не заперечується Сторонами.

Судом встановлено, що позивачем 16.06.2018 подано до Вишгородської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 року (том 2 а.с. 16-17), Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість (том 2 а.с. 18-19), Додаток № 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (том 2 а.с. 20-21), та Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість від 16.06.2018 (том 2 а.с. 22-23). Податкова декларація була отримана контролюючим органом 18.06.2018, про що свідчить квитанція №2 (том 2 а.с. 24). Згідно Додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит з постачальником ТОВ «М-Білдінг» , індивідуальний податковий номер 379734226560, за травень 2018 року в обсязі постачання без ПДВ у розмірі 661736,85 грн., сума ПДВ 132347,37 грн. відображено у рядку 28 Розділу ІІ Податковий кредит.

Станом на 31.05.2018 у позивача обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «М-Білдінг» у сумі 794084,22 грн., про що зазначено на арк. 8 Акту перевірки (том 1 а.с. 14) та не оскаржується Сторонами.

Придбані у ТОВ «М-Білдінг» послуги було в подальшому використано позивачем у власній господарській діяльності.

Так, судом встановлено, що між позивачем (Підрядник) та Приватним акціонерним товариством «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» (Замовник) 26.02.2018 укладено Договір підряду № 26/02-18 (далі - Договір № 26/02) (том 2 а.с. 109-114).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 26/02, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами та з витратних матеріалів Підрядника виконати роботи по механічному монтажу обладнання на ПрАТ «ПБК «Радомишль» на Об`єкті, наданому Замовником, згідно обсягів робіт, вказаних в Додатку № 1 до Договору, а Замовник зобов`язується надати підряднику площу, матеріали та обладнання для проведення Робіт, прийняти належним чином виконані Роботи і сплатити вартість належним чином виконаних Робіт.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 26/02, загальна ціна цього Договору складає 252040,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % у сумі 42006,67 грн.

Додатком № 1 до договору № 26/02 Сторонами затверджено Технічне завдання (том 2 а.с. 115-121).

Оплата Замовником на користь Позивача за Договором № 26/02 здійснена згідно платіжного доручення № 3656 від 14.03.2018 на суму 126020,00 грн., у т.ч. ПДВ 21003,33 грн. (том 2 а.с. 154); платіжного доручення № 1569 від 06.09.2019 на суму 151079,58 грн. (том 2 а.с. 155).

Також, судом встановлено, що між позивачем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дундал рішення для харчової промисловості» 23.01.2018 укладено Договір № 23/01 (далі - Договір № 23/01) (том 2 а.с. 122-124).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 23/01, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на свій ризик та з власних матеріалів виконати роботи, перелік, обсяг, вартість, строки виконання та оплати (передплати) яких зазначено у Додатках до Договору (надалі - Роботи).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 23/01, загальна вартість цього Договору зазначається у Додатках до Договору. Вартість може бути змінена виключно за угодою Сторін, шляхом підписання відповідних додатків до даного Договору. Додатком № 1 від 23.01.2018 до Договору № 23/01-18 від 23.01.2018 Сторонами затверджена Договірна ціна виготовлення вузлів для пароводяного модульного теплового пункту на суму 85603,08 грн., у т.ч. ПДВ 20 % в сумі 14267,18 грн. (том 2 а.с. 125).

Додатком № 2 від 23.01.2018 до Договору № 23/01-18 від 23.01.2018 Сторонами затверджена Договірна ціна виготовлення вузлів для системи нагріву продукту на суму 78888,10 грн., у т.ч. ПДВ 20 % в сумі 13148,02 грн. (том 2 а.с. 126-127).

Оплата Замовником на користь Позивача за Договором № 23/01 здійснена згідно платіжного доручення № 642 від 30.01.2018 на суму 85603,08 грн., у т.ч. ПДВ 14267,18 грн. (том 2 а.с. 146); платіжного доручення № 34 від 29.03.2018 на суму 78888,10 грн., у т.ч. ПДВ 13148,02 грн. (том 2 а.с. 147).

Також, судом встановлено, що між позивачем (Виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Київський вітамінний завод» укладено Договір підряду № 02/01 (далі - Договір № 02/01) (том 2 а.с. 128-130).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 02/01, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на свій ризик та з власних матеріалів виконати роботи, перелік, обсяг, вартість, строки виконання та оплати (передплати) яких зазначено у Додатках до Договору (надалі - Роботи).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 02/01, загальна вартість цього Договору зазначається у Додатках до Договору. Вартість може бути змінена виключно за угодою Сторін, шляхом підписання відповідних додатків до даного Договору.

Додатком № 1 від 04.01.2018 до Договору № 02/01-18 від 02.01.2018 Сторонами затверджена Договірна ціна на будівництво: виготовлення та монтаж вузлів розподілення води для Glatt VG-100, CPGC-30 і Inchen в корпусі Б 4-й поверх на суму 48187,20 грн., у т.ч. ПДВ 20 % в сумі 8031,20 грн. (том 2 а.с. 131).

Додатком № 3 від 09.01.2018 до Договору № 02/01-18 від 02.01.2018 Сторонами затверджена Договірна ціна на будівництво: монтаж трубопроводів каналізації та перемонтаж трубопроводів стисненого повітря для обладнання IMA та EFFEKTA 3-й поверх в АТ «Київський вітамінний завод» на суму 42393,60 грн., у т.ч. ПДВ 20 % в сумі 4065,60 грн. (том 2 а.с. 132).

Оплата Замовником на користь Позивача за Договором № 02/01 здійснена згідно платіжного доручення № 2048 від 27.02.2018 на суму 42393,60 грн., у т.ч. ПДВ 7065,60 грн. (том 2 а.с. 148); платіжного доручення № 1816 від 19.02.2018 на суму 48187,20 грн., у т.ч. ПДВ 8031,20 грн. (том 2 а.с. 149).

Також, судом встановлено, що між позивачем (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Київський вітамінний завод» 03.01.2017 укладено Договір підряду № 03/01 (далі - Договір № 03/01) (том 2 а.с. 133-135).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 03/01, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на свій ризик та з власних матеріалів виконати роботи, перелік, обсяг, вартість, строки виконання та оплати (передплати) яких зазначено у Додатках до Договору (надалі - Роботи).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 03/01, загальна вартість цього Договору зазначається у Додатках до Договору. Вартість може бути змінена виключно за угодою Сторін, шляхом підписання відповідних додатків до даного Договору.

Додатком № 27 від 19.12.2017 до Договору № 03/01-18 від 03.01.2017 Сторонами затверджена Договірна ціна на будівництво: реконструкція системи охолодження корпус Б в ПАТ «Київський вітамінний завод» на суму 274309,80 грн., у т.ч. ПДВ 20 % в сумі 45718,30 грн. (том 2 а.с. 136).

Оплата Замовником на користь Позивача за Договором № 03/01 здійснена згідно платіжного доручення № 48064 від 26.12.2017 на суму 7500,00 грн., у т.ч. ПДВ 12500,00 грн. (том 2 а.с. 150); платіжного доручення № 4807 від 29.05.2018 на суму 199309,80 грн., у т.ч. ПДВ 33218,30 грн. (том 2 а.с. 151).

Також, судом встановлено, що між позивачем (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукорагропром» 21.03.2018 укладено Договір підряду № 4Ж/0318/30 (далі - Договір № 4Ж) (том 2 а.с. 137-140).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 4Ж, Підрядник зобов`язується за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами якісно виконати роботи по демонтажу обладнання корпусу випарного апарату ВЦ-1800 на Парафіївському цукровому заводі, що знаходиться за адресою: Україна, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Парафіївка, вул. Шевченко, 123 (надалі - Об`єкт) та перевезенню на об`єкт, який знаходиться за адресою: Україна, Вінницька область, Хмільницький район, с. Війтівці (Жданівка) вул. Заводська, 2 (філія Жданівський цукровий завод ТОВ «Цукорагропром» ), відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог чинного законодавства України для таких видів робіт.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 4Ж, вартість робіт визначається в національній валюті України - гривні.

Згідно п. 2.2. Договору № 4Ж, договірна ціна (загальна вартість робіт) за цим Договором є твердою, визначається на основі твердого Кошторису (Додаток № 1) і без ПДВ складає 315170,00 грн., ПДВ 63034,00 грн., ціна з ПДВ 378204,00 грн.

Додатком № 1 до Договору № 4Ж Сторонами затверджена Договірна ціна на будівництво: демонтаж обладнання корпусу випарного апарату ВЦ-1800 на Парафіївському цукровому заводі, що знаходиться за адресою: Україна, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Парафіївка, вул. Шевченко, 123 (надалі - Об`єкт) та доставка на об`єкт, який знаходиться за адресою: Україна, Вінницька область, Хмільницький район, с. Війтівці (Жданівка) вул. Заводська, 2 на суму 378204,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % в сумі 63034,00 грн. (том 2 а.с. 141-142) та Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 (том 2 а.с. 143-145).

Оплата Замовником на користь Позивача за Договором № 4Ж здійснена згідно платіжного доручення № С8-6365 від 03.05.2018 на суму 226922,40 грн., у т.ч. ПДВ 37820,40 грн. (том 2 а.с. 152); платіжного доручення № С8-4431 від 29.03.2018 на суму 151281,60 грн., у т.ч. ПДВ 25213,60 грн. (том 2 а.с. 153).

Таким чином, дослідивши рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з вищезазначеним контрагентом, судом встановлено, що усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме послуги надавалися, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання послуг у власній господарській діяльності позивача та їх обліку.

Враховуючи те, що позивачем своєчасно та в повній мірі виконано свої обов`язки з декларування податку на додану вартість, неможливості зі своєї сторони забезпечити дотримання постачальником своїх обов`язків щодо декларування податку на додану вартість і той факт, що платник податків (позивач) не знав та не міг знати про недобросовісність свого контрагента, суд вважає, що Позивач не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і як наслідок повторно сплачувати згаданий податок.

Інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 04.12.2018 у справі №814/788/14, від 30.11.2018 у справі №820/4698/17, від 14.02.2018 у справі № 804/15887/14.

Крім того, податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (п. 23 рішення ЄСПЛ у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії (заява №6689/03), п. 38 рішення ЄСПЛ у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02)).

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес АД проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів. Для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов`язковому порядку необхідно з`ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з`ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Суд не приймає твердження податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів, що не може свідчити про невиконання цим суб`єктом договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності. Так, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, а податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання своїх договірних обов`язків контрагентом.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у Позивача первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. Відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її з певними дефектами сама по собі не свідчить про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому.

Безпосереднього зв`язку між відсутністю товарно-транспортних накладних та підставою, моментом та правилами формування податкового кредиту Відповідачем не доведено.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, або ж наявність певних недоліків у її заповненні, не може беззаперечно свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість. До того ж, судом встановлено, що позивач у даному конкретному випадку не був учасником транспортних відносин та з урахуванням особливостей, передбачених договором, мав прийняти товар у себе на складі, у зв`язку з чим наявність у нього, в даному конкретному випадку, транспортних документів не є обов`язковою

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 02.10.2018 у справі № №804/7239/15, від 27.02.2018 у справі №813/1974/17, 04.04.2018 у справі №808/2519/15, від 27.08.2018 у справі № №804/2952/14, від 18.10.2019 у справі № 813/300/16 .

Суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на інформацію, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо наявності зареєстрованого кримінального провадження № 42017000000000463 від 17.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 365 КК України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Сам факт внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентом. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17; від 20.02.2018 року у справі №826/6280/13-а; від 06.03.2018 року у справі №2а-9375/11/1370; від 13.03.2018 року у справі №826/13582/13-а.

Згідно відповіді Прокуратури міста Києва від 12.08.2019 № 17/2/3-555вих-19, управлінням з розслідування кримінальних проваджень слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000463 від 17.02.017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 365 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження здійснювалося аналітичне дослідження, згідно якого ТОВ «М-Білдінг» (код ЄДРПОУ 37973421) у період з січня 2017 року по серпень 2018 року сформувало податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з іншим підприємством, яке має ознаки фіктивності. Процесуальне рішення по службовим особам та засновникам ТОВ «М-Білдінг» (код ЄДРПОУ 37973421) в рамках кримінального провадження № 42017000000000463 від 17.02.2017 не приймалося, повідомлення про підозру не вручалось. У кримінальному провадженні не допитувалися особи, які заперечували або спростовували свою причетність до створення та діяльності ТОВ «М-Білдінг» (код ЄДРПОУ 37973421) (том 2 а.с. 94).

На момент вчинення спірних господарських операцій та на час розгляду справи по суті ТОВ «М-Білдінг» було зареєстровано у встановленому законом порядку та мало статус платника податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку придбаних послуг у контрагента, суд приходить до висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податок на прибуток та податковий кредит за господарськими операціями з придбання товарів та послуг у ТОВ «М-Білдінг» сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1985,21 грн. згідно платіжного доручення № 250 від 01.04.2019 року (том 1 а.с.2).

Отже судові витрати у розмірі 1985,21 грн. підлягають стягненню з відповідача

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0039281413 від 27.12.2018.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 1985,21 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять грн. 21 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномонтажпром» (ідентифікаційний код 40051752, місцезнаходження: 07300, Київська область, місто Вишгород, вулиця Промислова, будинок 4, офіс 410) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151 м. Київ вул. Народного Ополчення, б. 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 19.02.2020.

Суддя Кушнова А.О.