Ухвала

від 19.02.2020 по справі 360/381/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

19 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/381/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у справі №360/381/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 25 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 25 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, в якому позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати грошового забезпечення (допомоги для оздоровлення) при звільненні у розмірі 118055,60 грн (а.с.1-6).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.17-18).

В судове засідання позивач та представник відповідача не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання 19.02.2020 повідомлені належним чином (а.с.24,25).

19.02.2020 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності (а.с.33).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги статті 205 КАС України, суд вважає за необхідне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Судом на розгляд поставлено питання щодо необхідності зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №810/451/17.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду адміністративної справи №360/381/20 є стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення (допомоги для оздоровлення) при звільненні у розмірі 118055,60 грн.

При цьому розрахунок суми здійснений позивачем з дати звільнення по дату виплати відповідачем за постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 по справі №360/3705/19.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року було прийнято до розгляду справу № 810/451/17 за позовом Особа_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 04 березня 2020 року (а.с.29-30).

У справі № 810/451/17, як і в даній справі, спір стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, заявлений позивачем після виконання судового рішення.

Ухвалою від 06 листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 8 частини першої Перехідних положень КАС України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, викладеного у постанові від 15 вересня 2015 року (№ 21-1765а15) (а.с.26-28).

У постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2015 року (№ 21-1765а15) зазначено, що відповідно до приписів частини першої статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (а.с.31-32).

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що правовий висновок Верховного Суду України у справі № 21-1765а15 є застосовним до спірних правовідносин у справі № 810/451/17, однак, на думку колегії, цей правовий висновок Верховного Суду України не узгоджується з підходами (поглядами) Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень статті 117 КЗпП, висловленими у справі Меньшакова проти України (заява № 377/02; рішення від 08 квітня 2010 року), фактичні обставини якої за суттю теж є подібними до обставин справи № 810/451/17.

З урахуванням положень пункту 5 частини другої статті 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що правовідносини у справі №810/451/17 та в даній справі є подібними, а встановлення фактів під час розгляду справи №810/451/17 може вплинути на наслідки розгляду даної справи, на підставі аналізу матеріалів справи, враховуючи вимоги статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №360/381/20 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 810/451/17.

Керуючись ст.ст. 236, 241-248,256,294,295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №360/381/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 25 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 810/451/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяН.М. Басова