Рішення

від 10.02.2020 по справі 520/11136/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 лютого 2020 р. справа № 520/11136/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Стельмах О.С.,

представника відповідачів - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва (код ЄДРПОУ 38494443, 61046, м. Харків, проспект Московський, б.273) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) та Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.10.2019 року №1299888/38494443 щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва у реєстрації податкової накладної №4 від 05.07.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №4 від 05.07.2019 року подану товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва (код ЄДРПОУ 38494443) для реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до приписів ст.201 ПКУ підприємством ТОВ «НВО «САВ» за результатами проведеної фінансово-господарської діяльності було виписано на покупця - ТОВ "Фармацевтична фірма "Вертекс", (код ЄДРПОУ 38494443) податкову накладну №4 від 05.07.2019 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманого від податкового органу рішення від 29.07.2019 року, податкову накладну підприємства ТОВ «НВО «САВ» №4 від 05.07.2019 року було прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України на підставі того, що вона не відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Згідно п.15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117) ТОВ «НВО «САВ» було направлено на адресу податкового органу в особі ГУ ДПС у Харківській області повідомлення 33 від 30.09.2019 року з поясненнями, копіями документів, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій за податковою накладною №4 від 05.07.2019 року та достатні для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної, що підтверджується квитанцією №1 та №2. ТОВ «НВО «САВ» не згодне з вказаними вище рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, вважає його безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує норми матеріального та процесуального права, свободи та інтереси позивача, відповідачем залишено поза уваги надані ТОВ «НВО «САВ» первинні бухгалтерські документи та пояснення, які підтверджують реальність здійснення операцій. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Через канцелярію суду від представника відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ «НВО «САВ» не надано документів постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи та інше. Представник відповідача зазначив, що у реєстрації податкової накладної можуть відмовити, якщо платник ПДВ не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній (розрахунку коригування), реєстрацію якої зупинили; не надав копій документів, необхідних, щоб ухвалити рішення про реєстрацію. З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач - Державна податкова служба України, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові. У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача зазначив, що до ТОВ «НВО «САВ» було встановлено критерії оцінки ступеня ризиків, проте не було враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків. Наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, та додані до матеріалів позовної заяви, відповідач не мав правових підстав для відмови ТОВ «НВО «САВ» у реєстрації податкової накладної.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві представником ГУ ДПС у Харківській області на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва (далі по тексту - ТОВ «НВО «САВ» ), зареєстровано та фактично знаходиться за податковою адресою: 61046, м. Харків, проспект Московський, б.273, та перебуває на обліку як платник податків у Східному управлінні ГУ ДФС у Харківській області. Зареєстровано платником ПДВ з 01.03.2013 року, що підтверджується відомостями реєстру платників ПДВ.

Судом встановлено, що ТОВ «НВО «САВ» було придбано товар у ТОВ «Укрбелполімір" (код ЄДРПОУ 34862441) - поліетилен високого тиску у гранулах марки 15803 - 020 не лінійний у кількості 1 тонна та поставлено товар на ТОВ " Фармацевтичну фірму "Вертекс" (код ЄДРПОУ 31062507) що підтверджується наступними документами:

- договір перевезення № 4 від 13.07.18 р.. який укладено між ТОВ НВО САВ із ФОП ОСОБА_1 ;

- договір поставки №38-11 від 20.02.19 р., укладений між ТОВ УКРБЕЛПОЛІМІР та ТОВ НВО САВ згідно з яким позивачу був поставлений товар;

- договір поставки № І/5 від 24.05.17 р., укладений між ТОВ НВО САВ та ТОВ ФФ Вертекс , відповідно до якого був поставлений товар;

- видаткова накладна №0507.1 від 05.07.19 р., яка підтверджує отримання товару позивачем від ТОВ УКРБЕЛПОЛІІР ;

- рахунок-фактура №УБ-515 від 03.07.19 р., який виписаний ТОВ УКРБЕЛПОЛІМІР позивачу за поставку товару;

- платіжне доручення № 780 від 09.08 19 р.. яке підтверджує оплату позивачем поставку товару від ТОВ УКРБЕЛПОЛІМІР згідно Рахунку № УБ-744;

- товарно-транспортна накладна № 151 від 05.07.19 р. і відомості про вантаж до неї, яка підтверджує перевезення ФОП ОСОБА_1 товару від ТОВ НВО САВ до ТОВ ФФ Вертекс ;

- видаткова накладна №151 від 05.07.19 р., яка підтверджує отримання ТОВ ФФ Вертекс товару від позивача, яка складена відповідно до Договору № 1/5 від 24.05.2017;

- платіжне доручення №1797 від 05.07.19 р„ яке підтверджує оплату ТОВ ФФ Вертекс поставки позивачем товару, згідно Рахунку №145 та Договору №1/5;

- платіжне доручення №121 від 05.07.19 р., яка підтверджує оплату ТОВ Фармацевтична фірма ВЕРТЕКС поставку позивачем згідно Рахунку № 145.

Відповідно до приписів ст. 201 ПКУ підприємством ТОВ НВО САВ за результатами проведеної фінансово-господарської діяльності було виписано на покупця ТОВ ФФ Вертекс , код ЄДРПОУ 38494443, податкову накладну №4 від 05.07.2019 року.

Вказана податкова накладна направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але згідно отриманої від відповідача квитанції від 29.07.2019 року вказана податкова накладна була прийнята, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України на підставі того, що обсяг постачання товару/послуг 3901 перевищив величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» .

Згідно п.15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117) ТОВ НВО САВ було направлено на адресу відповідача повідомлення від 30.09.2019 року №3 з поясненнями, копіями документів, які підтверджують реальність здійснення операції за податковою накладною від 05.07.2019 року №4.

Однак, рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації під головуванням Єфремова А.О. від 04.10.2019 року №1299888/38494443 у реєстрації вищевказаної податкової накладної було відмовлено на підставі ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Суд зазначає, що відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку..

З огляду на факт відвантаження продукції, що підтверджується наявними матеріалами справи, ТОВ НВО САВ було складено податкову накладну №4 від 05.07.2019 року та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд зазначає, що в момент виникнення у ТОВ НВО САВ податкових зобов`язань згідно вимог Податкового Кодексу України, позивачем було складено податкову накладну відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом встановлено із наявних в матеріалах справи доказів, що реальність здійснення господарської операції підтверджується усіма необхідними документами. ТОВ НВО САВ своєчасно за встановленою формою та в повному обсязі, у відповідності до приписів пунктів 15 та 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою КМУ від 21.02.2018 №117 та п.п.201.16.1, п.п.201.16.2 п..201.16 ст.201 ПК України подано ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішення про реєстрацію податкових накладних. Копії наданих ТОВ НВО САВ первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст.201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, відповідності правочину вимогам закону відповідачем не пред`являлось.

Відповідачем залишено поза увагою надані ТОВ НВО САВ первинні бухгалтерські документи та пояснення, які підтверджують реальність здійснення операцій, які були надані позивачем до ГУ ДПС у Харківської області в повному обсязі по ланцюгу постачання-продажу товару.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок № 117, в редакції чинний на час виникнення спірних правовідносин).

За наведеними визначеннями в п.2 Порядку № 117, зупинення реєстрації - критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик, моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 5, 6 цього Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (п.п.13 ,14 Порядку зупинення реєстрації).

Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (п.27 Порядку № 117).

Однак, окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм податковим органом не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості здійснення операції, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.

Контролюючим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості здійснення операцій, визначених п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, відповідно до п.2. Податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у квитанції, не тільки зробити посилання на п.п.2.1 п.2 Критеріїв, але також визначити різницю обсягу постачання відповідного товару зазначеного у відповідних податкових накладних, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Відповідно до п. 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин), комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.17 Порядку №117 рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (п. 19 Порядку роботи комісій).

Відповідно до пп.4 п.13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом14 Порядку №117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п.15-16 Порядку № 117 Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності, шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) п.21 Порядку роботи комісій.

Суд зазначає, що позивачем направлено податковому органу пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без визначення різниці обсягу постачання відповідного товару зазначеного у відповідних податкових накладних та посилання на відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі без розрахування показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Проте, в даному випадку відповідачем було порушено наведені вимоги законодавства, оскільки рішення відповідача містить лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані, без з`ясування специфіки проведених господарських операцій.

Відповідно, під час прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не взято до уваги інформацію, повідомлену позивачем та не проведено відповідний аналіз наданих ним документів.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відсутність копій документів, що підтверджують транспортування ТМЦ та їх навантаження та розвантаження є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується товарно-транспортними накладними та договорами перевезення, наданими позивачем до пояснень.

Щодо документів, які підтверджують факт навантаження/розвантаження ТМЦ, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено типової форми на підтвердження таких операцій, при цьому з огляду на доведений факт транспортування, суд вважає доведеним навантаження та розвантаження товару, що транспортувався.

Окрім цього, з наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивачем було придбано товар у ТОВ «Укрбелполімір" - поліетилен високого тиску у гранулах марки 15803 - 020 не лінійний у кількості 1 тонна та поставлено товар на ТОВ " Фармацевтичну фірму "Вертекс" - поліетилен високого тиску у гранулах марки 15803 - 020 не лінійний у кількості 1 тонна, що підтверджується видатковими накладними та іншими первинними документами. Отже, посилання відповідача у квитанції від 29.07.2019 року, що обсяг постачання товару перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачанню не відповідає дійсності, також представником відповідача жодних пояснень чи доказів стосовно зазначеного факту до суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, винесені Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.10.2019 року №1219888/38494443, є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.28 Постанови №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Таким чином, нормами Податкового Кодексу України та Постанови №117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч.1,2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 05.07.2019 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва (код ЄДРПОУ 38494443, 61046, м. Харків, проспект Московський, б.273) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) та Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.10.2019 року №1299888/38494443 щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва у реєстрації податкової накладної №4 від 05.07.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №4 від 05.07.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва (код ЄДРПОУ 38494443, 61046, м. Харків, проспект Московський, б.273) для реєстрації.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва (код ЄДРПОУ 38494443, 61046, м. Харків, проспект Московський, б.273) судовий збір у сумі 960,50 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Системи автоматизації виробництва (код ЄДРПОУ 38494443, 61046, м. Харків, проспект Московський, б.273) судовий збір у сумі 960,50 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.02.2020 року.

Суддя Біленський О.О.