Рішення

від 19.02.2020 по справі 826/6206/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Київ № 826/6206/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Центр охорони здоров"я тварин" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство Центр охорони здоров`я тварин (далі - позивач та/або ДП Центр охорони здоров`я тварин ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0114741209, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0114731209, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 року по справі №826/10434/16 та вказує, що ним правомірно обраховано земельний податок, з урахуванням нормативно-грошової оцінки, а відтак твердження контролюючого органу, що сума податкового зобов`язання з земельного податку юридичних осіб є нижчою ніж визначено камеральною перевіркою, оскільки відсоткова ставка податку застосована платником не відповідає вимогам пункту 5.4 Положення про плату за землю в м. Києві , затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 (в редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 року №58/293) Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві зі змінами та доповненнями є необґрунтованими та безпідставними.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній наполягає, що ним як користувачем, правомірно визначено суму грошового зобов`язання за земельну ділянку, нормативну грошову оцінку якої проведено, у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки, а пункт 5.6 Положення про плату за землю в м. Києві, на підставі якого позивачу донараховано земельний податок, скасовано рішенням в адміністративній справі №826/10434/16.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведена камеральна перевірка уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік Державного підприємства Центр охорони здоров`я тварин , за наслідком якої складено акт від 20.10.2017 року №10780/26-15-12-09-19/37100317 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки в ході її проведення встановлено, що сума податкового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб зазначена Державним підприємством Центр охорони здоров`я тварин в уточнюючій податковій декларації за 2017 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 92133357492 від 13.10.2017 року є нижчою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки відсоткова ставка податку застосована платником не відповідає вимогам пункту 5.4 Положення про плату за землю в м. Києві , затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 року №242/5629 (в редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 року №58/293) Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві зі змінами та доповненнями .

Платник податків не виконав вимоги передбачені абзацами третім-п`ятим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності.

Тут і надалі висновки акту перевірки.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано заперечення, за наслідком розгляду яких, контролюючий орган листом від 10.11.2017 року №36532/10/26-15-12-09-15 повідомив ДП Центр охорони здоров`я тварин про залишення висновків акту перевірки без змін.

Надалі, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0114731209, яким ДП Центр охорони здоров`я тварин збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями у розмірі 126689,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31672,49 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0114741209, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1138,86 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями ДП Центр охорони здоров`я тварин подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби від 24.01.2018 року №2382/6/99-99-11-03-01-25 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника податків без задоволення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно із статтею 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 284.1. статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Пунктом 8.3. статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пунктом 12.3. статті 12. Податкового кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1. пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України).

Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 N 58/923) "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" затверджено Положення про плату за землю в місті Києві.

Згідно з пунктом 5.1. Положення про плату за землю в місті Києві (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 та 5.4 цього Положення.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності), встановлюється в розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 та 5.4 цього Положення.

Відповідно до пункту 5.4 Положення плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (крім комунальної власності), встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктом 5.3 цього Положення.

Як встановлено під час розгляду справи, спірні правовідносини виникли щодо застосування відповідачем при донарахуванні податкового зобов`язання з плати за землю пункту 5.4 Положення.

Разом з тим, правомірність вимог Положення про плату за землю в місті Києві були предметом судового оскарження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/10434/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компас" до Київської міської ради про оскарження нормативно-правового акта в частині, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017, визнано незаконним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили пункт 5.6 "Положення про плату за землю в місті Києві", яке є додатком 3 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року №58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629":

5.6. Плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення.

Дія цього пункту не поширюється у випадках звільнення земельних ділянок від оподаткування або наявності пільг щодо сплати земельного податку".

Вказаним рішенням суду встановлено, що виходячи з аналізу положень ПК України вбачається, що на рівні вказаного нормативно-правового акту не передбачено встановлення такого податку як плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приймає до уваги позицію, викладену в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 року.

При цьому судом встановлено, що рішення Київської міської ради від 23 лютого 2017 року №1005/2009 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" внесено до Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 N 58/923), такі зміни:

1.1. Пункти 5.4 та 5.5 виключити. У зв`язку з цим пункт 5.6 вважати пунктом 5.4.

1.2. У пункті 5.4 слова та цифри "у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення" замінити словами та цифрами "у розмірі, визначеному пунктом 5.3 цього Положення".

1.3. У пункті 5.1 слова та цифри "зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення" замінити словами та цифрами "зазначених у пунктах 5.3 та 5.4 цього Положення".

1.4. У пункті 5.2 слова та цифри "зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення" замінити словами та цифрами "зазначених у пунктах 5.3 та 5.4 цього Положення".

Таким чином, з прийняттям Київською міською радою рішення від 23 лютого 2017 року №1005/2009 змінено нумерацію пункту, оскарженого в межах справи Окружного адміністративного суду міста Києва №826/10434/16.

Разом з тим, внесення зазначених змін не впливає на висновки суду щодо незаконності наступних положень рішення Київської міської ради:

Плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення.

Дія цього пункту не поширюється у випадках звільнення земельних ділянок від оподаткування або наявності пільг щодо сплати земельного податку .

Відповідно до пункту 10.4. статті 10. Податкового кодексу України установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

При цьому, судом в ході розгляду справи встановлено, що пункт 5.4 Положення про плату за землю в м. Києві також був предметом розгляду в адміністративній справі №826/13819/18.

У рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 року у справі №826/13819/18 судом зазначено наступне: … під час провадження у справі №826/10434/16 та до ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій пункт 5.6. Положення технічно, в силу виключення з Положення пунктів 5.4. та 5.5., став вважатися пунктом 5.4, проте фактично повністю відтворює за змістом та за наповненням пункт 5.6., який визнаний у подальшому в судовому порядку незаконним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

За таких обставин, суд вважає, що технічна зміна нумерації пунктів Положення про плату за землю не вплинула на зміст та не змінила суті викладеної у ньому норми, щодо якої вже ухвалені судові рішення, що набрали законної чинності, про визнання зазначеного пункту протиправним та нечинним… .

З урахуванням наведеного та враховуючи, що Податковим кодексом України податку за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, не встановлено, суд приходить до висновку про протиправність донарахування Державному підприємству Центр охорони здоров`я тварин податкового зобов`язання на підставі пункту 5.4 Положення про плату за землю в місті Києві спірним рішенням №1, з огляду на що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині оскаржуваного рішення №2 суд зверне увагу на наступне.

Так, відповідно пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

З наведеного вбачається, що у платника податку виникає обов`язок сплатити штраф у розмірі трьох відсотків від суми до подання уточнюючого розрахунку у разі виявлення факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів.

Як вбачається з акту перевірки, уточнюючою декларацією за 2017 рік з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9213357492 від 13.10.20107 року Державним підприємством Центр охорони здоров`я тварин самостійно визначено суму зобов`язань, що підлягає сплаті із земельного податку з юридичних осіб за податковий період 2017 рік, термін сплати по яким настав станом на дату проведення перевірки, а саме: січень-серпень 2017 року на загальну суму 51956,38 грн. При цьому, розмір заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати, з період березень-серпень 2017 року склав 22777,44 грн.

Проте, позивач жодними доказами не спростував виконання покладеного на нього обов`язку сплати штрафу у розмірі 3% від суми недоплати самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання, зазначеній в уточнюючому розрахунку.

Водночас, Державним підприємством Центр охорони здоров`я тварин не надано пояснень стосовно застосування штрафних санкцій спірним рішенням №2.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у сумі 1138,86 грн. податковим повідомлення-рішенням від 15.11.2017 року №0114741209, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення частково, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача обрахована судом наступним чином.

Сума судового збору, яка сплачена позивачем становить - 2392,52 грн.

Сума майнових позовних вимог становить - 159501,32 грн.

Сума задоволених майнових вимог - 158362,46 грн.

Сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню становить - 2375,44 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 293- 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Державного підприємства Центр охорони здоров`я тварин (01103, м. Київ, вул. Салтикова-Щедріна, б. 2, код ЄДРПОУ 37100317) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2017 року №0114731209, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Державного підприємства Центр охорони здоров`я тварин (01103, м. Київ, вул. Салтикова-Щедріна, б. 2, код ЄДРПОУ 37100317) сплачений судовий збір у розмірі 2375 (дві тисячі триста сімдесят п`ять) грн. 44 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева