Рішення

від 19.02.2020 по справі 580/4070/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року справа № 580/4070/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Безпеки "Кречет" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

19.12.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Безпеки "Кречет" (18000, м.Черкаси, вул. Гуржіївська, буд.48; код ЄДРПОУ 36157598) (далі - позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2019 №0008921304 та №0008931304.

Позов мотивований тим, що спірні рішення прийняті за відсутності податкового порушення. Зокрема, позивач стверджував, що у повному обсязі та вчасно сформував та подав до установи банку платіжні доручення щодо перерахування сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору стосовно найманих працівників. Неперерахування цих податків здійснено з вини банку, що виключає вину позивача, і, як наслідок, застосування штрафних санкцій. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 21.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними розписки вказану ухвалу відповідач отримав 24.12.2019. Позивачу ухвала направлена за адресою, вказаною в ЄДРПОУ та позовній заяві, однак вона повернулась суду з довідкою поштового відділення про причини невручення За закінченням терміну зберігання . Відповідно до ч.6 ст.126 КАС України ухвала вважається врученою належним чином.

07.02.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що за наслідками податкової перевірки позивача встановлено неперерахування та несвоєчасне перерахування позивачем сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що має наслідком застосування штрафу та нарахування пені.

Ухвалою від 10.02.2020 суд залишив без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з участю представників сторін.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що на підставі наказу від 05.06.2019 №1165 службова особа відповідача Меркотан В.В. здійснив документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань перевірки інформації про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим працівникам заробітної плати за період діяльності з 01.01.2017 до 27.04.2019.

За наслідками перевірки складений акт від 20.06.2019 №356/23-00-13-0214/36157598 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем:

підп.163.1.2. п.163.1. ст.163, підп.164.1.2. п.164.1. ст.164, підп.168.1.1., 168.1.5 п.168.1. ст.168, підп. а п.171.2 ст.171, підп. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України): порушення граничних термінів сплати податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати в сумі 247551,61грн., у т.ч. 89459,17грн. - сума несвоєчасно перерахованого податку та 158092,44 грн. - сума несплаченого податку;

підп.1.4,3 1.5, 1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу 10, підп.163.1.2. п.163.1. ст.163, підп.164.1.2. п.164.1. ст.164, підп.168.1.1., 168.1.5 п.168.1. ст.168, підп. а п.171.2 ст.171, підп. а п.176.2 ст.176 ПК України, а саме: порушення граничних термінів сплати військового збору із заробітної плати в сумі 22170,07грн., у т.ч. 8895,20грн. - сума несвоєчасно перерахованого військового збору та 13274,87грн. - сума несплаченого військового збору.

На підставі зазначеного акту перевірки податковий орган прийняв спірні ППР про застосування штрафних санкцій від 09.08.2019:

№0008921304 про збільшення його зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) на суму 346398,32грн. (158092,44 грн. - основний платіж, 180677,41 грн. - штрафна (фінансова) санкція та 7628,47 грн. - пеня);

№0008931304 про збільшення його зобов`язання з військового збору на суму 30245,86грн. (13274,87грн. - основний платіж, 16119,65 грн. - штрафна (фінансова) санкція та 851,34нрн. - пеня).

За наслідками адміністративного оскарження вказані ППР залишені без змін. Тому позивач звернувся в суд.

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Податковий агент щодо ПДФО - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підп.14.1.180.п.14.1 ст.14 ПК України).

Оскільки позивач нараховував дохід фізичним особам за перевіряємий період згідно з даними звітів 1-ДФ (а.с.69-90), у таких правовідносинах він вважається податковим агентом.

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України).

Ставка ПДФО за період, щодо якого зафіксовані в акті перевірки порушення відповідно до п.167.1. ст.167 ПК України становила 18% бази оподаткування.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податковий агент відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, згідно з підп.176.2 "б" ст.176 ПК України зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Суд встановив, що позивач у податкових розрахунках за формою №1-ДФ задекларував нарахування ПДФО та військового збору (далі - ВЗ):

1 квартал 2017 року: 25347,60грн. - ПДФО та 1432,95 - ВЗ;

2 квартал 2017 року: 24192,60грн. - ПДФО та 2016,00 - ВЗ;

3 квартал 2017 року: 23486,24грн. - ПДФО та 1957,19 - ВЗ;

4 квартал 2017 року: 23200,20грн. - ПДФО та 1933,35 - ВЗ;

1 квартал 2018 року: 26527,50грн. - ПДФО та 2210,63 - ВЗ;

2 квартал 2018 року: 24477,44грн. - ПДФО та 2039,79 - ВЗ;

3 квартал 2018 року: 31015,80грн. - ПДФО та 2584,65 - ВЗ;

4 квартал 2018 року: 41356,62грн. - ПДФО та 3518,39 - ВЗ.

Відповідно до п.176.2 "а" ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Оскільки позивач у спірному періоді використовував працю найманих працівників, нараховував і виплачував їм дохід, у таких правовідносинах він вважається податковим агентом і має виконувати покладені законом відповідні обов`язки.

Перевіркою встановлено, що за вищевказаний період позивач у порушення граничних термінів сплати ПДФО сплатив 89459,17грн. та не сплатив ПДФО на суму 158092,44 грн.

Відповідно до підп.54.3.5. п.54.3. ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Оскільки несплата позивачем у повному обсязі зобов`язання з ПДФО підтверджена даними облікової кратки позивача з відповідного податку, та не доведені посилання позивача про формування платіжних документів і порушення банку, суд дійшов висновку, що донарахування спірним ППР №0008921304 основного зобов`язання ПДФО на суму 158092,44 грн. є обґрунтованим.

З розрахунку до цього ППР суд встановив, що за вказане порушення відповідач нарахував штрафні санкції - штраф (25%, 50%, 75%) та пеню.

Згідно з п.127.1 ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

Зважаючи, що застосований до позивача спірним ППР штраф розрахований 25%, 50% та 75% (щодо повторності), суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 22.05.2018 у справі №820/6437/16 щодо подібних правовідносин (донарахування зобов`язань з ПДФО з урахуванням повторності за відсутності прийняття ППР щодо первісного порушення), обов`язкову до врахування на підставі ч.5 ст.245 КАС України.

ВС акцентував увагу, що положеннями статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Відтак, застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі п.127.1 ст.127 Податкового Кодексу України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов`язаного з ненарахування, неутримання та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Тому суд дійшов висновку, що нарахування штрафу у спірних правовідносинах є правомірним.

Щодо нарахованої спірним ППР пені суд врахував, що порядок її нарахування визначений у ст.129 ПК України.

Зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Згідно з даними розрахунку до ППР №0008921304 пеня на суму 7628,47грн. нарахована щодо несвоєчасно сплачених зобов`язань на суму 89459,17грн за період з березня 2017 року до березня 2018 року з урахуванням облікової ставки НБУ. Отже, сума пені нарахована правомірно.

Щодо ППР №0008931304 суд врахував таке.

ВЗ введено в дію з набранням 03 серпня 2014 року чинності Законом України від 31 липня 2014 року №1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів".

Згідно з п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

В акті перевірки зазначено та підтверджено даними облікової картки позивача порушення платником граничних термінів сплати ВЗ на суму 8895,20грн. та його несплату на суму 13274,87грн. Отже, застосування відповідачем до спірних правовідносин вищезазначених норм ст.127 ПК України щодо нарахування штрафу за несплату ВЗ та ст.129 ПК України щодо застосування пені за несвоєчасну сплату ВЗ є обґрунтованим, а ППР №0008931304 є правомірним і не підлягає скасуванню.

Викладені у позовній заяві доводи позивача, що ним своєчасно подавались до установи банку платіжні доручення щодо перерахування сум ПДФО та ВЗ не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Позивач, не зважаючи на зобов`язання в ухвалі про відкриття провадження у справі, не надав суду доказів формування та подання до банківської установи платіжних доручень щодо перерахування вказаних платежів.

Крім того, з даних облікових карток позивача з ПДФО та ВЗ суд встановив, що зазначені у них дати платіжних доручень, якими визначеному періоді частково сполучені зобов`язання, аналогічні датам зарахування коштів на бюджетні рахунки.

Отже, доводи позивача про несвоєчасне перерахування банківською установою коштів є необґрунтованими та не є підтвердженими.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а сплачений згідно з платіжним дорученням від 18.12.2019 №944 судовий збір на суму 5649,66 грн. - поверненню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Безпеки "Кречет" (код ЄДРПОУ 36157598) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) (далі - відповідач) від 09.08.2019 №0008921304 та №0008931304.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі та підписане 19.02.2020.