Постанова

від 19.02.2020 по справі 910/11708/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2020 р. Справа№ 910/11708/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 (повний текст складено 19.11.2019)

у справі №910/11708/19 (суддя Приходько І.В.)

за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Олга Аудит

про стягнення 36 065,98 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація (далі, позивач або КП Київжитлоспецексплуатація ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Олга Аудит (далі, відповідач або ТОВ Аудиторська фірма Олга Аудит ) про стягнення 36 065,98 грн безпідставно набутого майна, з яких: теплова енергія на потреби опалення в сумі 30 356,32 грн та послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в сумі 5 709,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач фактично спожив за рахунок позивача без договору теплову енергію на потреби опалення в опалювальних періодах 2016-2017 років та 2017-2018 років на суму 30 356,32 грн, а також використав послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в період з 01.08.2016 по 15.04.2018 на суму 5 709,66 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/11708/19 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що постачання теплової енергії є послугою та збитки, завдані постачальнику, не можуть стягуватися відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №910/12510/17). Суд першої інстанції погодився з доводами позивача в частині того, що посилання відповідача на відсутність у нього обов`язку з оплати отриманої теплової енергії внаслідок розірвання Договору №119 не можуть бути підставою для звільнення останнього від відповідальності за невиконання обов`язку з оплати спожитих послуг, водночас, зазначив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення розрахунку теплового навантаження на теплопостачання по спірному об`єкту після того, як дію Договору №119 було припинено, тобто після 01.08.2016, що є необхідною умовою для доведення правомірності відповідних розрахунків за спожиту відповідачем теплову енергію у спірний період. Також суд зазначив, що із наданого позивачем розрахунку вбачається, що він фактично здійснив його, виходячи з загальної площі приміщення, а не опалювальної, та плутаючи поняття теплове навантаження об`єкту (в цілому) та теплове навантаження системи опалювання споживача. Крім того, позивачем не враховано, що з набуттям чинності ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування введено нові методики для визначення теплового навантаження системи опалення приміщення та визначення проектної (розрахункової) потужності системи опалення будівлі, які регламентуються ДСТУ Б EN 12831 Системи опалення будівель. Метод визначення проектного теплового навантаження . Суд прийняв до уваги доводи позивача про те, що відомостями обліку споживання теплової енергії та актами приймання передавання товарної продукції (теплової енергії), які позивач підписував у спірний період з ПАТ Київенерго , підтверджується обсяг теплової енергії, наданої енергопостачальною організацією за умовами Договору №153-8567-9 по кожному окремому місяцю. Разом з цим, суд зазначив, що зазначеними відомостями обліку підтверджується виключно загальний обсяг теплової енергії, наданої енергопостачальною організацією відразу по чотирьом будинкам: 48-А,Б, 50-Б,В по вул. Хрещатик, а перевірити правильність розподілення теплової енергії, а також здійснити перевірку обчислення позивачем заборгованості відповідача з отримання теплової енергії та надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання саме по конкретному об`єкту: нежилому приміщенню № 6-12 загальною площею 76,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50 (літера Б), на підставі тих доказів, які наявні у матеріалах справи, не є можливим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, 04.12.2019 (про що свідчить вхідний штемпель Господарського суду міста Києва), Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/11708/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- при прийнятті рішення суд першої інстанції безпідставно послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №910/12510/17, оскільки позивач не є ліцензіатом у сфері теплопостачання, не здійснює відповідну господарську діяльність, а отже не є ні теплопостачальною організацією відповідно до умов Закону України Про теплопостачання , ні постачальником (виробником, виконавцем) послуг з централізованого опалення відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги і не може виступати стороною відповідного договору як теплопостачальна організація. Водночас, договір на постачання теплової енергії у гарячій воді у нежилі будинки за адресою: вул. Хрещатик, 48 А, Б, 50 Б, В у м. Києві за №153-8567-9 від 26.11.2002 був укладений з ПАТ Київенерго позивачем, відповідно до якого позивач є єдиним суб`єктом, що здійснював технічне обслуговування системи теплопостачання будинків та сплачував за постачання теплової енергії за весь будинок протягом спірного періоду;

- договірні відносини між позивачем та відповідачем, які встановлювали зобов`язання відповідача відшкодовувати ним вартість спожитої теплової енергії та послуг технічного обслуговування системи теплоспоживання будинків, було припинено з 01.08.2016;

- судом не взято до уваги, що за відсутності волевиявлення відповідача на встановлення договірних відносин з позивачем про відшкодування витрат позивача на оплату вартості теплової енергії та технічного обслуговування системи теплоспоживання та за відсутності спеціалізованого законодавства, яке визначає процедуру стягнення збитків, між сторонами не виникли фактичні договірні відносини на підставі закону;

- між позивачем та відповідачем спір виник через відмову відповідача, як субспоживача, від відшкодування витрат позивача, як основного споживача з оплати вартості використаної теплової енергії у гарячій воді, що подавалася до нежилого приміщення відповідача загальною площею 76,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50 (літера Б), а також технічного обслуговування систем теплоспоживання нежилих будинків;

- суд залишив поза увагою той факт, що обов`язки відповідача з укладання з теплопостачальною організацією договору на постачання теплової енергії та оплати її вартості, а також технічного обслуговування систем теплоспоживання виконав позивач;

- висновок суду про те, що перевірити правильність розподілення теплової енергії, а також здійснити перевірку обчислення позивачем заборгованості відповідача з отриманням теплової енергії та надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання саме по конкретному об`єкту: нежилому приміщенню №6-12 загальною площею 76,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50 (літера Б) на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи, не є можливим, спростовується розрахунком позовних вимог, що містить зведені підсумкові дані з розрахунків нарахувань за спожиту теплову енергію за листопад 2016 - квітень 2017 року, грудень 2017 - квітень 2018 року та з розрахунку нарахувань за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення за серпень 2016 - квітень 2018 року;

- оскільки відповідач отримував теплову енергію на потреби опалення своїх приміщень та послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання будинків без договору та за рахунок позивача, то відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутого майна.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечення на відзив

08.01.2020 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив суд у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. У відзиві відповідач наголошує на тому, що Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація є неналежним позивачем у даній справі, оскільки не має відповідної ліцензії на право постачати теплову енергію споживачам за регульованим тарифом. Позивач, починаючи з 2002 року - з Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №153-8567-9 від 16.11.2002, стягує безпідставно і незаконно кошти за опалення (надання теплової енергії) з таких самих споживачів, як відповідач.

16.01.2020 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, у яких Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація наголошує, що є належним позивачем у даній справі, оскільки на підставі укладеного із ПАТ Київенерго договору сплачувало останньому вартість спожитої у нежилих будинках у м. Київ по вул. Хрещатик, 48-А, Б, 50-Б, В теплової енергії, у тому числі, включаючи обсяги, спожиті відповідачем у належному йому приміщенні площею 76,6 кв.м. по вул. Хрещатик, 50-Б, та вартість послуг із технічного обслуговування системи теплоспоживання. Відповідач, натомість, відмовився відшкодовувати позивачу вартість спожитої ним теплової енергії та послуг із технічного обслуговування системи теплоспоживання будинків, тим самим допустивши їх споживання без достатньої правової підстави та за рахунок позивача, а не за рахунок ПАТ Київенерго .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 апеляційну скаргу Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/11708/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/11708/19; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, враховуючи, що предметом розгляду у справі №910/11708/19 є вимоги про стягнення 36 065,98 грн, а отже вказана справа відноситься до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України; встановлено сторонам строк для подання відзиву, заяв, клопотань, заперечення на відзив.

У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18.12.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Олга Аудит укладено Договір №950 купівлі-продажу нежилого приміщення комунальної власності шляхом викупу, відповідно до якого відповідач отримав у власність нежиле приміщення №6-12 загальною площею 76,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50 (літера Б).

18.12.2003 між Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (дирекція) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Олга Аудит (абонент) було укладено договір №119 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем центрального опалення, гарячого водопостачання та їх абонентських уводів (далі - Договір №119), за умовами якого позивач зобов`язався надавати послуги з теплопостачання та здійснювати технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем центрального опалення, гарячого водопостачання та їх абонентських уводів в нежитловому приміщенні по вул. Хрещатик, 50Б, а відповідач - своєчасно сплачувати спожиту енергію у гарячій воді та експлуатаційні витрати.

25.07.2016 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору №119, у відповідності до якої сторони дійшли згоди про припинення (розірвання) Договору з 01.08.2016.

Факт припинення Договору №119 підтверджуються сторонами, при цьому обставини розірвання Договору були встановлені у рішенні Постійно діючого Незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Ліга юридичного захисту інтересів споживачів від 29.11.2017 у справі №12/17, під час розгляду якої було частково задоволені позовні вимоги Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація про стягнення заборгованості за Договором.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що між Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (абонент) та Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго (енергопостачальна організація) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 153-8567-9 від 16.11.2002 (далі - Договір №153-8567-9), за умовами якого енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону: гарячого водопостачання - протягом року, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 48 - А, Б; 50 - Б, В.

Вказаний Договір №153-8567-9 був чинним та виконувався, зокрема, у період опалювальних сезонів 2016-2017 років та 2017-2018 років, заборгованість за які заявлено до стягнення позивачем з відповідача у даній справі.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, КП Київжитлоспецексплуатація зазначає, що на даний час не є балансоутримувачем будинків, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 48 - А, Б; 50 - Б, В, оскільки переважну більшість приміщень в них було викуплено (приватизовано) іншими особами. Теплопостачальній організації та споживачам тепла у будинках було запропоновано припинити договірні відносини з позивачем та укласти споживачам прямі договори з теплопостачальною організацією у відповідності до вимог чинного законодавства. Теплове обладнання приміщень нежилого будинку, зокрема, і відповідача, є складовими частинами загальної системи теплопостачання будинку, що обладнана вузлом обліку теплової енергії, яким забезпечується загальнобудинковий облік спожитої теплової енергії.

Також позивач вказує на те, що інші споживачі тепла у нежилих будинках за адресою: вул. Хрещатик, 48-А, Б, 50-Б, В не погодились з припиненням договірних відносин (у матеріалах справи наявні, зокрема, листи-звернення Київського національного академічного театру оперети, ТОВ Гранада Плюс , Департаменту суспільних комунікацій на адресу КП Київжитлоспецексплуатація ), у зв`язку з чим договори, укладені між позивачем з іншими, окрім відповідача, споживачами тепла у нежилих будинках, розташованих за адресою: вул. Хрещатик, 48-А, Б, 50-Б, В не було припинено і вони залишились чинними.

У той же час, Договір №153-8567-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді з теплопостачальною організацією позивачем також не було припинено через відсутність у теплопостачальної організації технічної можливості укладання прямих договорів із споживачами тепла у будинках.

Так, енергопостачальна організація повідомила (лист на адресу заступника голови КМДА від 01.08.2017 №050КЕК/15/12/5978 та від 14.11.2017 №050КЕК/15/12/17791) про відсутність технічної можливості укладання прямих договорів зі споживачами тепла у будинках, зазначивши при цьому, що системи опалення приміщень усіх установ (організацій), розташованих за адресою: вул. Хрещатик, 48-А, Б, 50-Б, В є складовими частинами загальної системи теплопостачання будівель, що обладнана вузлом обліку теплової енергії, і потребує технічного обслуговування, підготовки до опалювального періоду, та виконання інших функцій балансоутримувачем (управителем), які не можуть бути розділені між споживачами. За інформацією ПАТ Київенерго , укладання прямих договорів є можливим за умови відокремлення системи опалення приміщень споживача від загальної системи теплоспоживання будинку, що передбачає проведення її реконструкції у встановленому порядку. Для цього необхідно отримати технічні умови на реконструкцію системи теплопостачання, розробити проектну документацію, погодити її із службою технічних приєднань СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго та отримати акт здійснення заходу з державного енергетичного нагляду (контролю) Державної інспекції з державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві на проведену реконструкцію.

Позивач вказує, що за теплову енергію, яка подавалася у нежилі будинки за адресою: вул. Хрещатик, 48-А, Б, 50-Б, В у м. Києві протягом опалювальних періодів 2016-2017 років та 2017-2018 років позивач здійснював оплату у повному обсязі на рахунки ПАТ Київенерго , зазначені у Додатку №4 до Договору № 153-8567-9 Порядок розрахунків за теплову енергію .

Розрахунки за теплову енергію проводилися позивачем відповідно до п.п. 3,5 Додатку №4 до Договору №153-8567-9 за фактичними показниками приладів обліку, зазначеними у відомостях обліку теплової енергії, у сумі, нарахованій у облікових картках фактичного споживання теплової енергії за звітний період, які позивач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримував у РТМ Печерськ за адресою: вул. Курганівська, буд. 4. Позивач та ПАТ Київенерго щомісяця підписували акти приймання-передавання товарної продукції, в яких зазначено обсяги спожитої теплової енергії, її вартість, а також тарифи, які застосовувались для розрахунку.

За доводами позивача згідно з розрахунками нарахувань за спожиту теплову енергію у будинках 48-А,Б, 50-Б,В по вул. Хрещатик, відповідачу за спірний період нараховано обсяг та вартість безпідставно отриманої ним теплової енергії, які визначені пропорційно до опалювальної площі приміщень відповідача у будинку №50 літ. Б по вул. Хрещатик, та тарифів, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Таким чином, позивач наполягає на тому, що застосована ним у розрахунках заборгованості за спожиту теплову енергію за листопад 2016 року - квітень 2017 року, грудень 2017 року - квітень 2018 року методика розрахунку обсягу фактично спожитої відповідачем теплової енергії, узгоджується з нормами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання .

08.02.2018 позивач звертався до відповідача із листом №062/15/1/23-723, у якому проінформував відповідача про те, що він фактично продовжує споживати тепло та послуги технічного обслуговування системи централізованого опалення, а позивач сплачує ПАТ Київенерго за вказані послуги.

Враховуючи викладене та зазначаючи про те, що протягом серпня 2016 року - квітня 2018 року (спірного періоду) позивач розподіляв надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній споживачами (субабонентами), надавав їм послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів, а споживачі (окрім відповідача) відшкодовували (сплачували) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми, позивач просить стягнути з відповідача борг з отримання теплової енергії на потреби опалення в сумі 30 356,32 грн, а також заборгованість з послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в сумі 5 709,66 грн. Вказану заборгованість у загальному розмірі 36 065,98 грн позивач визначає як вартість безпідставно набутого майна та просить стягнути її на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також позивачем зазначено, що у зв`язку з тим, що відповідач не може повернути послуги з теплопостачання, тому за аналогією закону на підставі частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України зобов`язаний відшкодувати вартість отриманих послуг.

Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що згадувані позивачем у позові деліктні (позадоговірні) зобов`язання відповідача перед позивачем не ґрунтуються на нормативних актах, які наведені позивачем у позові; позивач не довів, що є належним позивачем у даному спорі; позивач не навів доказового обґрунтування, що саме такими (на суму 36 065,98 грн) мають бути розрахунки шкоди (збитків), начебто, завданої позивачеві.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та заперечень на відзив, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог із наступних підстав.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Нежилі будинки, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48-А, Б, 50-Б, В підключені до системи централізованого опалення, що сторонами не заперечується.

Відповідач є власником нежилого приміщення №6-12 загальною площею 76,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50 (літера Б). Дане приміщення є вбудованим, система опалення приміщення є невід`ємною частиною системи опалення будинку по вул. Хрещатик, 50Б.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Згідно статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з приписами частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії . Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як вбачається із матеріалів справи, між Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (абонент) та Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго (енергопостачальна організація) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №153-8567-9 від 16.11.2002, за умовами якого енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону: гарячого водопостачання - протягом року, за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 48 - А, Б; 50 - Б, В.

Відповідно до пункту 2.3.4. Договору №153-8567-9 перелік власників (орендарів) приміщень, теплове обладнання яких підключено до теплових мереж будинку зазначено у додатку №8 до вказаного договору, серед яких відповідач - ТОВ Аудиторська фірма ОЛГА Аудит .

Вказаний Договір №153-8567-9 був чинним та виконувався, зокрема, у період опалювальних сезонів 2016-2017 років та 2017-2018 років, заборгованість за які заявлено до стягнення позивачем з відповідача у даній справі.

18.12.2003 між Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (дирекція) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Олга Аудит (абонент) було укладено договір №119 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем центрального опалення, гарячого водопостачання та їх абонентських уводів (далі - Договір №119), за умовами якого позивач зобов`язався надавати послуги з теплопостачання та здійснювати технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем центрального опалення, гарячого водопостачання та їх абонентських уводів в нежитловому приміщенні по вул. Хрещатик, 50Б, а відповідач - своєчасно сплачувати спожиту енергію у гарячій воді та експлуатаційні витрати.

У відповідності до приписів статті 277 Господарського кодексу України (в редакції, чинній станом на дату укладення Договору №119) абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов`язки абонента, а абонент має права та несе обов`язки енергопостачальника.

25.07.2016 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору №119, у відповідності до якої сторони дійшли згоди про припинення (розірвання) Договору з 01.08.2016.

Факт припинення дії Договору №119 з 01.08.2016 підтверджується також рішенням Постійно діючого незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Ліга юридичного захисту інтересів споживачів від 29.11.2017 у справі №12/17, яким присуджено до стягнення із відповідача на користь позивача 2 010,58 грн заборгованості за Договором №119 за період з березня по липень 2016 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем після закінчення строку дії Договору №119 не було укладено прямого договору на постачання теплової енергії із теплопостачальною організацією (ПАТ Київенерго ).

Встановити нові договірні відносини із позивачем щодо надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем центрального опалення, гарячого водопостачання та їх абонентських уводів відповідач відмовився, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами №2 від 11.01.2018 та №8 від 23.04.2018.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, енергопостачальна організація повідомила про відсутність технічної можливості укладання прямих договорів зі споживачами тепла у будинках, зазначивши при цьому, що системи опалення приміщень усіх установ (організацій), розташованих за адресою: вул. Хрещатик, 48-А, Б, 50-Б, В, є складовими частинами загальної системи теплопостачання будівель, що обладнана вузлом обліку теплової енергії, і потребує технічного обслуговування, підготовки до опалювального періоду, та виконання інших функцій балансоутримувачем (управителем), які не можуть бути розділені між споживачами. За інформацією ПАТ Київенерго , укладання прямих договорів є можливим за умови відокремлення системи опалення приміщень споживача від загальної системи теплоспоживання будинку, що передбачає проведення її реконструкції у встановленому порядку. Для цього необхідно отримати технічні умови на реконструкцію системи теплопостачання, розробити проектну документацію, погодити її із службою технічних приєднань СВП Київські теплові мережі ПАТ Київенерго та отримати акт здійснення заходу з державного енергетичного нагляду (контролю) Державної інспекції з державного енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві на проведену реконструкцію.

Згідно пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пункту 40 Правил користування тепловою енергією облік обсягу споживання теплової енергії (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198) споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та

здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих

Правил.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відключення від теплопостачання належного йому приміщення, а відтак колегія суддів, з огляду на вищенаведені правові норми, зазначає, що відповідач як особа, яка на відповідній правовій підставі займає нежиле приміщення №6-12 загальною площею 76,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50 (літера Б), за умови споживання теплової енергії у гарячій воді/парі, має відшкодувати її вартість.

Посилання відповідача на відсутність у нього обов`язку з оплати отриманої теплової енергії внаслідок розірвання Договору №119 не можуть бути підставою для звільнення останнього від відповідальності за невиконання обов`язку з оплати спожитих послуг.

У свою чергу, підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.

У відповідності до пункту 20 Правил користування тепловою енергією облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи теплопостачального обладнання в розрахунковому періоді.

Колегія суддів встановила, що відомостями обліку споживання теплової енергії та актами приймання-передавання товарної продукції (теплової енергії), які позивач підписував у спірний період (листопад 2016 року - квітень 2018 року) з ПАТ Київенерго (копії додані до позовної заяви), підтверджується обсяг теплової енергії, наданої енергопостачальною організацією за умовами Договору №153-8567-9 до будинків по вул. Хрещатик, 48-А, Б, 50-Б, В по кожному окремому місяцю (том 1, а.с. 52-62; 82-91).

Нарахування здійснювалось, виходячи з обсягів спожитої теплової енергії за показниками приладу обліку теплової енергії та тарифів на теплову енергію, її виробництво, постачання, установлених для ПАТ Київенерго Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, позивачу згідно з Договором №1538567 від 16.11.2002 відповідно до облікових карток ПАТ Київенерго та актів приймання-передавання товарної продукції за листопад 2016-квітень 2017 року, грудень 2017-квітень 2018 року нараховано за теплову енергію (з ПДВ): 21 358,91 грн за листопад 2016 року, 29 701,55 грн за грудень 2016 року, 54 136,68 грн за січень 2017 року, 47 054,63 грн. за лютий 2017 року, 24 036,24 грн за березень 2017 року, 13 113,01 грн за квітень 2017 року, 41 590,69 грн за грудень 2017 року, 54 351,86 грн за січень 2018 року, 49 860,90 грн за лютий 2018 року, 60 072,73 грн за березень 2018 року, 14 183,89 грн за квітень 2018 року, всього 406 461,09 грн.

Відповідно до витягів із виписок банку позивача ПАТ Банк Кредит Дніпро про здійснення оплат ПАТ Київенерго (том 1, а.с. 63-81), за постачання теплової енергії у опалювальних періодах 2016-2017 роки та 2017-2018 роки позивачем сплачено за Договором №1538567 від 16.11.2002 платіжними дорученнями: №2099 від 02.11.2016 - 30 000,00 грн, №2134 від 03.11.2016 - 3 600,00 грн, №2121 від 03.11.20116 - 26 500,00 грн, №3189 від 17.01.2017 - 4 400,00 грн, №3749 від 22.02.2017 - 11 700,00 грн, №3828 від 24.02.2017 - 30 600,00 грн, №3945 від 01.03.2017 - 13 700,00 грн, №3981 від 06.03.2017 - 27 500,00 грн, №3985 від 06.03.2017 - 5 500,00 грн, №5871 від 30.11.2017 - 30 000,00 грн, №6255 від 27.12.2017 - 15 700,00 грн, №6301 від 28.12.2017 - 13 300,00 грн, №6336 від 03.01.2018 - 4 500,00 грн, №6531 від 17.01.2018 - 18 000,00 грн, №6510 від 18.01.2018 - 6 500,00 грн, №6987 від 13.02.2018 - 27 400,00 грн, №7018 від 14.02.2018 - 21 000,00 грн, №7093 від 21.02.2018 - 3 900,00 грн, №7131 від 23.02.2018 - 6 500,00 грн, №7386 від 16.02.2018 - 40 000,00 грн, №7956 від 18.05.2018 - 33 260,07 грн, всього 423 060,07 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги доводи позивача, що відомостями обліку споживання теплової енергії та актами приймання-передавання товарної продукції (теплової енергії), які позивач підписував у спірний період з ПАТ Київенерго , підтверджується обсяг теплової енергії, наданої енергопостачальною організацією за умовами договору №153-8567-9 по кожному окремому місяцю, зазначив, що відомостями обліку підтверджується виключно загальний обсяг теплової енергії, наданої енергопостачальною організацією відразу по чотирьом будинками 48 А, Б, 50 Б, В, по вул. Хрещатик, а тому встановити та перевірити правильність розподілення теплової енергії, а також здійснити перевірку обчислення позивачем заборгованості відповідача з отримання теплової енергії та надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання саме по конкретному об`єкту: нежилому приміщенню №6-12 загальною площею 76,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 50 (літера Б), на підставі доказів, які наявні у матеріалах справи, не є можливим. Суд також зазначив, що позивач здійснив розрахунок обсягу використаної відповідачем у спірному періоді теплової енергії виходячи з загальної площі приміщення, а не опалювальної.

Однак, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено судом вище, нежилі будинки по вул. Хрещатик, 48 А, Б, 50 Б, В мають загальну систему теплоспоживання, обладнану приладом обліку теплової енергії.

В умовах єдиної системи централізованого опалення подача теплоносія до системи теплоспоживання будівлі забезпечує опалення всіх її приміщень, теплове обладнання яких підключено до системи централізованого опалення, включаючи приміщення відповідача загальною площею 76,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул.Хрещатик, 50 (літера Б). Дане приміщення є вбудованим, система опалення приміщення є невід`ємною частиною системи опалення будинків, а теплова енергія подавалася в опалювальні періоди 2016-2017 роки та 2017-2018 роки в нежилі будинки за адресою: вул. Хрещатик, 48 А, Б, 50 Б, В у м. Києві. Враховуючи, що позивач провів розрахунки з ПАТ Київенерго у повному обсязі, що підтверджується вищевказаними виписками з рахунку позивача, він тим самим сплатив вартість теплової енергії, фактично спожитої відповідачем у складі платежів, перерахованих теплопостачальній організації.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що вихідними даними для нарахування вартості теплової енергії, що належить до відшкодування відповідачем за теплопостачання його приміщень, є опалювальна площа будинку , опалювальна площа приміщення відповідача та дані облікової картки ПАТ Київенего за відповідний розрахунковий період. За розрахунками позивача, відповідач фактично спожив теплову енергію в опалювальних періодах 2016-2017 роки та 2017-2018 роки на суму 30 356,32 грн, а також послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в період з 01.08.2016 по 15.04.2018 на суму 5 709,66 грн.

Оцінюючи надані позивачем розрахунки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України 21.07.2005 №630, опалювана площа (об`єм) будинку - загальна площа (об`єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об`єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт; опалювана площа (об`єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об`єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Відповідно до частини 4 статті 1 Кодексу газорозподільних систем опалювальна площа - загальна опалювальна площа об`єкта споживача без урахування площі лоджій, балконів, терас, а також площі приміщень, де відсутні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо не з`єднані з опалювальними приміщеннями дверними та іншими отворами.

Таким чином, опалювальна площа визначається шляхом виключення з загальної площі об`єкту площі неопалювальних приміщень.

Відповідно до пункту 2.3.4. Договору №119 перелік власників (орендарів) приміщень, теплове обладнання яких підключено до теплових мереж будинку, зазначено у додатку №8 до вказаного договору.

У додатку №8 до вказаного Договору зазначено також опалювальну площу будинку та опалювальну площу приміщення відповідача (76,60 кв.м.), яка збігається із його загальною площею.

Відповідачем не надано заперечень щодо розміру опалювальної площі належних йому приміщень та не надано належних доказів наявності у складі загальної площі неопалювальних приміщень.

Тож, суд першої інстанції неповно з`ясував наведені обставини справи, дійшов помилкового висновку, що позивач здійснив розрахунок вартості теплової енергії, що належить до відшкодування відповідачем за теплопостачання його приміщень, виходячи з загальної площі приміщення, а не опалювальної.

Згідно з розрахунками нарахувань за спожиту теплову енергію у будинках 48 А, Б, 50 Б, В по вул. Хрещатик відповідачу за опалювальні періоди 2016-2017 роки, 2017-2018 роки нараховано обсяг та вартість отриманої ним теплової енергії, яка визначена пропорційно до опалювальної площі приміщень відповідача у будинку №50 літ. Б по вул. Хрещатик, та тарифів, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Так, відповідачу належать приміщення опалювальною площею 76,6 кв.м., що складає 7,2013 % від загальної опалювальної площі всіх будинків №48 літ.А, Б 50 літ. Б,В по вул. Хрещатик. Загальний обсяг фактично спожитої теплової енергії, зазначено у облікових картках для всіх категорій споживачів (бюджетні організації та інші споживачі) виходячи з даних показників приладів обліку. Обсяг фактично спожитої відповідачем теплової енергії визначено у відсотковому співвідношенні до загального обсягу фактично спожитої теплової енергії у будинках 48 літ.А, Б, 50 літ.Б, В по вул. Хрещатик за кожен розрахунковий період. Вартість фактично спожитої відповідачем теплової енергії розраховано шляхом множення обсягу фактично спожитої ним теплової енергії на тариф (и), що діяв(ли) у відповідний розрахунковий період для категорії інші споживачі , до якої відноситься відповідач.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає, зокрема, обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, та розподіляється між споживачами в такому порядку: загальний обсяг теплової енергії розподіляється між споживачами , приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів .

Отже, визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг спожитої у будівлях №48 літ. А, Б, 50 літ. Б, В по вул. Хрещатик теплової енергії включає, зокрема, обсяги теплової енергії на опалення нежитлового приміщення, що належить відповідачу на праві власності і є самостійним об`єктом нерухомого майна, яке не оснащене вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії.

Таким чином, розподіл визначеного за допомогою вузла комерційного обліку загального обсягу теплової енергії між такими споживачами пропорційно до опалюваної площі споживачів, застосований позивачем у розрахунках нарахувань за спожиту відповідачем теплову енергію за листопад 2016 - квітень 2017 року, грудень 2017 - квітень 2018 року, узгоджується з нормами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання . Розрахунок спожитої відповідачем у спірному періоді теплової енергії у сумі 30 356,32 грн здійснено позивачем вірно та у відповідності до норм чинного законодавства.

Стосовно вимог про відшкодування наданих позивачем відповідачу послуг із технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в період з 01.08.2016 по 15.04.2018 на суму 5 709,66 грн колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пунктів 2.3.14., 2.3.18. Договору №153-8567-9 позивач здійснює технічне обслуговування теплового обладнання, відповідає за його належну експлуатацію та щорічно в міжопалювальний період готує теплове господарство та отримує від ПАТ Київенерго акт готовності до опалювального сезону.

При проведенні технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів, позивач, зокрема, повинен керуватись Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71.

Відповідно до пункту 5.7.3. вказаних Правил технічне обслуговування включає обов`язкові контрольні огляди, випробування, регулювання, налагодження, очищення, змащування устаткування, нескладну заміну деталей, що вийшли з з

ладу, усунення різних дрібних дефектів і перевірку дотримання

вимог експлуатаційних інструкцій.

Позивач виконує заходи з підготовки до опалювального періоду систем

тепло споживання, передбачені пунктом 7.9.2. вказаних Правил.

Згідно пункту 6.3.88. Правил після закінчення ремонтних робіт у теплових мережах і системах теплоспоживання та їх готовності до опалювального сезону

споживачам слід отримати від суб`єкта господарювання (організації)

централізованого теплопостачання акт готовності до опалювального

сезону (додаток 10), складений в установленому порядку, та дозвіл

на подачу теплоносія.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач проводив у спірний період технічне обслуговування системи теплоспоживання будинків за адресою: вул. Хрещатик, 48 А, Б, 50 Б, В у м. Києві відповідно до умов договору з ПАТ Київенерго №1538567 від 16.11.2002 та вимог чинного законодавства, яке регулює порядок його проведення. Наведене вбачається, зокрема, з нарядів на включення та відключення теплопостачання №1427 від 04.04.2016, №1523 від 04.11.2016, №4312 від 23.02.2017, №4606 від 13.03.2017, №2027 від 01.04.2017, №605 від 29.11.2017, №2362 від 04.04.2018, виданих ПАТ Київенерго за опалювальні періоди 2016-2017, 2017-2018 років, актів готовності вузла комерційного обліку до роботи від 16.06.2016 №2/06-56, від 22.09.2017 №2/09-275, актів готовності до опалювального періоду (том 1, а.с. 92-102).

Враховуючи, що передумовою для здійснення теплопостачання є проведення заходів з підготовки системи теплоспоживання будинку до опалювального періоду та технічного обслуговування системи теплоспоживання впродовж опалювального періоду, що є обов`язком споживача, відповідач також у спірний період фактично отримав без договору послуги з технічного обслуговування системи теплоспоживання будинку, яке було проведено позивачем.

Згідно з розрахунком нарахувань за технічне обслуговування та утримання внутрішньобудинкових систем опалення у будинку 48 А, Б, 50 Б, В по вул. Хрещатик за серпень 2016 року - квітень 2018 року вартість технічного обслуговування системи теплоспоживання приміщення відповідача розраховано за кожен місяць спірного періоду, виходячи з 76,6 кв.м. площі приміщень відповідача у будинку 50 літ. Б по вул. Хрещатик та вартості технічного обслуговування на 1 кв.м. площі, встановленої калькуляцією вартості робіт по забезпеченню технічної експлуатації внутрішньобудинкових мереж ЦО, абонентських уводів нежилих будинків та технічне обслуговування вузла обліку теплової енергії (в розрахунку на 1 кв.м. орендованої, приватизованої, прийнятої на баланс площі в місяць (без ПДВ), яку введено з грудня 2015 року, затверджену позивачем 15.09.2015, погоджену Департаментом житлово-комунальної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) 21.10.2015 та Департаментом економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) 04.11.2015 (том 1, а.с. 51).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок відшкодування вартості послуг із технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в період з 01.08.2016 по 15.04.2018 на суму 5 709,66 грн, колегія суддів встановила, що він є арифметично вірним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що перевірити правильність розподілення теплової енергії, а також здійснити перевірку обчислення позивачем заборгованості відповідача з отримання теплової енергії та надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання по нежилому приміщенню №6-12 загальною площею 76,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Київ, вул. Хрещатик, 50 (літера Б), не є можливим, спростовується розрахунком позовних вимог, що містить зведені підсумкові дані з розрахунків нарахувань за спожиту теплову енергію за листопад 2016-квітень 2017 року, грудень 2017 - квітень 2018 року, та розрахунком нарахувань за технічне обслуговування та утримання внутрішньобудинкових систем опалення за серпень 2016-квітень 2018 року.

Отже, позивачем належними засобами доказування доведено обсяг споживання теплової енергії у визначеному розмірі (відповідно до займаної площі) та обсяг заборгованості відповідача як споживача теплової енергії у гарячій воді.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем у повному обсязі сплачена вартість спожитої теплової енергії у гарячій воді (у тому числі, й тієї, яка спожита відповідачем) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго та підтверджено факт надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло споживання.

Наведене дає підстави вважати, що відповідач придбав теплову енергію на потреби опалення та послуги технічного обслуговування системи теплоспоживання будинків за рахунок позивача без укладення договору, тобто без достатніх на те підстав, отже відповідач є особою, яка без достатньої правової підстави зберегла у себе майно за рахунок іншої особи (позивача у справі).

Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №910/23457/17.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, якими врегульовані питання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, а відповідач, який отримував теплову енергію на потреби опалення своїх приміщень та послуги з технічного обслуговування системи теплоспоживання будинків без договору та за рахунок позивача, зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутого майна, а саме: вартість теплової енергії на потреби опалення в сумі 30 356,32 грн та послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в сумі 5 709,66 грн.

Посилання суду першої інстанції на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 30.03.2018 у справі № 910/12510/17, колегією суддів відхиляються, оскільки висновки даної постанови не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки вона прийнята у спорі, що виник у взаємовідносинах між теплопостачальною організацією та споживачем про зобов`язання оплатити послуги з централізованого опалення , що виникли на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг, в той час як позивач у даній справі не є ліцензіатом у сфері теплопостачання, не здійснює відповідну господарську діяльність, отже не є ні теплопостачальною організацією відповідно до положень статей 1, 23 Закону України Про теплопостачання , ні постачальником (виробником, виконавцем) послуг централізованого опалення відповідно до частин 1-4 статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано контррозрахунків заявлених позивачем до стягнення сум, належних та допустимих доказів на спростування підстав їх нарахування.

Заперечення відповідача із приводу того, що КП Київжитлоспецекспулатація не є належним позивачем у даній справі, колегією суддів відхиляються, оскільки, як встановлено вище, відповідач не уклав договір з теплопостачальною організацією, не вчинив дій з припинення теплоспоживання, а продовжив споживання теплової енергії та послуг технічного обслуговування системи теплоспоживання будинків без договору, натомість, позивач сплачував ПАТ Київенерго вартість спожитої у нежилих будинках по вул.Хрещатик, 48-А, Б, 50 Б, В теплової енергії у повному обсязі, включаючи обсяги, спожиті відповідачем у належних останньому приміщеннях по вул. Хрещатик, 50Б площею 76,6 кв.м. та проводив технічне обслуговування системи теплоспоживання будинків, а тому саме позивачу має бути відшкодована вартість безпідставно набутого відповідачем майна. ПАТ Київенерго не має правових підстав для стягнення з відповідача вартості спожитої останнім теплової енергії у приміщеннях площею 76,6 кв.м. по вул.Хрещатик, 50Б, оскільки позивач у повному обсязі здійснив розрахунки з ПАТ Київенерго на підставі укладеного з ним договору №1538567, в тому числі, і за споживача (відповідача).

З огляду на вищевстановлені обставини справи, за висновками суду апеляційної інстанції, позовні вимоги КП Київжитлоспецекспулатація у даній справі підлягають задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає вартість безпідставно набутого майна: теплової енергії на потреби опалення в сумі 30 356,32 грн та послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в сумі 5 709,66 грн.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення, які суд першої інстанції визнав встановленими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги КП Київжитлоспецекспулатація , а рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/11708/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №910/11708/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма Олга Аудит (04071, м. Київ, вул. Хорива, 39-41; код ЄДРПОУ 24924074) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код ЄДРПОУ 03366500) вартість безпідставно набутого майна: теплової енергії на потреби опалення в сумі 30 356 (тридцять тисяч триста п`ятдесят шість) грн 32 коп., послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплоспоживання нежилих будинків в сумі 5 709 (п`ять тисяч сімсот дев`ять) грн 66 коп., 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/11708/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка