Ухвала

від 19.02.2020 по справі 910/2193/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.02.2020Справа № 910/2193/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - 3 (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 28, код ЄДРПОУ 23719834) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - 3 (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 28, код ЄДРПОУ 23719834)

до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

про стягнення грошових коштів

Суддя Данилова М.В .

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.02.2020 року до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - 3 (позивач-1) та ОСОБА_2 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд- 3 (позивач-2) надійшла позовна заява б/н б/д до ОСОБА_3 (відповідач), в якій викладені позовні вимоги про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд-3 , зобов`язання надати документи на проведення аудиту, виключення зі складу учасників відповідача та стягнення збитків.

14.02.2020 року через відділ діловодства суду разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву б/н б/д Про забезпечення позову .

У поданій заяві про забезпечення позову заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони директору Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД-З,- (ЄДРПОУ 2371983.4 Адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 28) ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. , Адреса : АДРЕСА_5 , РНОКІІП НОМЕР_3 ) та уповноваженим ним особам вчиняти будь-які дії щодо укладення господарських і господарських і цивільно-правових правочинів від імені товариства, які стосуються майна та активів.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд-

ВСТАНОВИВ:

Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , що володіє часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД-3 в розмірі 45,125 % статутного капіталу позивача, та ОСОБА_2 володіє часткою у статутному капіталі позивача в розмірі 2,5 % статутного капіталу позивача, звернулись до ОСОБА_3 , що володіє часткою у статутному капіталі позивача в розмірі 50 % статутного капіталу позивача з позовом про визнання недійсним статуту Товариства, зобов`язання надати документи на проведення аудиту, виключення особи зі складу учасників Товариства та стягнення збитків.

Відповідач не тільки володіє часткою у статутному капіталі позивача, а і є виконавчим органом (Директором) товариства, до компетенції якого, відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

У зв`язку з тим, що позовна заява стосується питання зловживання відповідачем своїми посадовими обов`язками як директора позивача та враховуючи необхідність стягнення збитків завданих товариству, те, що, обіймаючи посаду виконавчого органу позивача (Товариства) він має можливість укладати від імені позивача (Товариства) правочини, спрямовані на розтрату його активів, отримувати в банках кредити тощо, що може утруднити поновлення прав зацікавлених осіб як засновників позивача та утруднити виконання рішення в справі.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

За змістом п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з Постановою Верховного Суду Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вказаній заяві про забезпечення позову заявником зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до заподіяння шкоди правам та інтересам позивачів. Крім, того, невжиття цих заходів, у разі задоволення даного позову, може призвести до негативних наслідків у вигляді матеріальних збитків, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - 3 та ОСОБА_2 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд- 3 - відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Дана ухвала може бути оскаржена відповідно до статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 19.02.2020 р.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя М.В. Данилова