Рішення

від 05.02.2020 по справі 910/11550/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2020Справа № 910/11550/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Київбудсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літейл"

про розірвання договору підряду,

за участю представників:

від позивача: Кравченко А.В.

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Київбудсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літейл" про розірвання договору підряду.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним істотним порушенням відповідачем умов договору підряду №07/11-18 від 07.11.2018, внаслідок чого, позивач позбавився того результату, на який розраховував при його укладанні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 02.10.2019. Крім того, вказаною ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

02.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 28.10.2019.

18.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

21.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 клопотання відповідача задоволено, вирішено здійснювати розгляд справи № 910/11550/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.11.2019.

У підготовче засідання 18.11.2019 (як і у попередні судові засідання) представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 підготовче засідання відкладено на 11.12.2019.

11.12.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи, яке визнано судом необґрунтованим. Відзиву на позов у встановлений судом строк відповідачем надано не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2020.

14.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи. Жодних заяв по суті справи не надав.

Судове засідання, призначене на 15.01.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 судове засідання призначено на 05.02.2020.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2020 (як і в усі попередні судові засідання) не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. Жодних заяв по суті справи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направленням на адресу місцезнаходження юридичної особи копії ухвали суду.

Разом з цим, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 05.02.2020 представник позивача надав пояснення, підтвердив факти невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за договором підряду №07/11-18 від 07.11.2018. Підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі та розірвати спірний договір підряду.

Приймаючи до уваги, що відповідач у визначений судом строк не подав відзив на позов, не надав жодних заяв, клопотань та заперечень по суті справи, не направив повноважного представника у судові засідання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.11.2018 між ТОВ Компанія Київбудсервіс , як замовником, та ТОВ Літейл , як підрядником, було укладено договір підряду №07/11-18 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язувався власними силами та на свій ризик виконати повний комплекс підрядних робіт на об`єкті з перепланування та переобладнання, що пов`язані із поліпшенням характеристик офісних та інших приміщень базового відділення АТ Райффайзен Банк Аваль , а саме: виконати повний комплекс робіт з улаштування систем вентиляції та кондиціонування у базовому відділення АТ Райффайзен Банк Аваль .

Згідно з п.п. 2.1 .-2.2. Договору договірна ціна підрядних робіт за Договором є твердою і складає 2 395 681,98 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 399 280,33 грн.). Вартість матеріалів, обладнання на виконання підрядних робіт за Договором входить до договірної ціни підрядних робіт, при цьому, забезпечення матеріалами, обладнанням та устаткуванням для виконання робіт здійснює підрядник.

За змістом п.п. 3.1. - 3.3. Договору усі розрахунки за Договором здійснюються уі національній валюті України у безготівковій формі. Зобов`язання замовника щодо фінансування виконання підрядних робіт за Договором здійснюються шляхом сплати авансових платежів:

- аванс №1 в розмірі 180 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 30 000, 00 грн.) сплачується замовником до 13.11.2018 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника;

- аванс №2 у розмірі 1 019 242, 08 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 169 873,68 грн.), сплачується замовником до 28.12.2018, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника.

Оплата вартості фактично виконаних підрядних робіт здійснюється замовником протягом 12 банківських днів, наступних за днем підписання відповідних щомісячних актів виконаних робіт, що підтверджують виконання підрядником підрядних робіт, шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника коштів, за вирахуванням вартості матеріалів та обладнання, придбання яких було профінансоване замовником.

Пунктом 12.1. Договору передбачено, що підрядник розпочинає виконання підрядних робіт на об`єкті протягом 3-х робочих днів, наступних за днем укладання Договору та виконання замовником п. 5.1 та п. 3.2.1 Договору шляхом здійснення замовником фінансування на придбання матеріалів, необхідних для виконання підрядних робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору 13.11.2018 позивач кількома платежами перерахував па поточний рахунок ТОВ Літейл 180 000,00 грн. (платіжні доручення № 961, № 962 від 13.11.2018). Крім того, 22.12.2018 позивач так само кількома платежами перерахував на поточний рахунок ТОВ Літейл грошові кошти у розмірі 1 019 242,08 грн. в рахунок авансу № 2, передбаченого п. 3.2.1 Договору, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.12.2018: № 1315 на суму 280 200 грн. № 1316 на суму 297 000 грн., № 1317 на суму 310 800 грн., № 1318 на суму 131 242,08 грн.

Заперечень відповідача з приводу неналежного виконання замовником умов договору, зокрема приписів пунктів 3.1. - 3.2.1. в частині проведення розрахунків, або недотримання замовником інших положень спірного правочину, матеріали справи не містять.

Таким чином, судом приймаються доводи позивача стосовно того, що з урахуванням умов Договору, якими визначені обов`язки підрядника, а також встановлені терміни виконання таких обов`язків, зважаючи на факт виконання замовником власного обов`язку щодо своєчасного перерахування суми авансових платежів, строк початку виконання підрядних робіт за Договором є таким що настав протягом 3-х робочих днів після 22.12.2018 (в розумінні п. 12.1. Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, за доводами позивача, відповідач систематично не виконує зобов`язання за Договором, внаслідок чого позивач позбавлений того результату, на який розраховував при укладанні правочину.

Так, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду із цією позовною заявою зобов`язання за Договором з боку ТОВ Літейл належним чином не виконуються, зокрема, в порушення вимог п.п. 4.4., 5.5., 8.1., 8.2., 8.З., 11.1., 11.2. Договору підрядником не надається інформація в обсязі, достатньому для аналізу стану виконання підрядних робіт, виявлення наявних проблем, прийняття необхідних для їх усунення заходів, а саме про:

- хід виконання підрядних робіт, у тому числі, про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо);

- забезпечення виконання підрядних робіт матеріальними ресурсами;

- залучення до виконання підрядних робіт робочої сили та субпідрядників;

- результати здійснення контролю за якістю виконуваних підрядних робіт, матеріальних ресурсів;

- загрозу несвоєчасного виконання Договору з вини замовника;

Обов`язок надання з боку ТОВ Літейл замовнику такої інформації щомісячно до 15 числа місяця, шляхом направлення відповідних листів, передбачений п. 5.5. Договору.

Також ТОВ Літейл не надаються для узгодження замовнику щомісячні акти виконаних робіт та необхідні підтверджуючі документи, а саме: акти на приховані роботи, сертифікати на матеріали, виконавчі схеми, креслення та інші документи із відображенням матеріалів та обладнання, що були закуплені згідно цільових авансів та використані у звітному місяці при виконанні підрядних робіт, вказаних в Договорі підряду.

При цьому, обов`язок ТОВ Літейл щомісячно не пізніше 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним, скласти згідно з вимогами чинного законодавства у сфері будівництва, зокрема, ДБН А3. 1-5-2015 Організація будівельного виробництва , у двох примірниках акт виконаних робіт, забезпечити його підписання та скріплення печаткою зі своєї сторони, а також надати його для узгодження замовнику передбачений пунктами 4.4., 8.1., 8.2., 11.1., 11.2. Договору підряду №07/11-18.

Крім того, як про це зазначає позивач, ТОВ Літейл не надано замовнику податкові накладні, сума податкового кредиту за якими дорівнює 96 200,00 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач стверджує, що з вини відповідача, починаючи з дати укладання Договору, здавання-приймання підрядних робіт на об`єкті (базовому відділенні АТ Райффайзен Банк Аваль за адресою м. Харків, вул. Новгородська, 11) сторонами Договору не здійснювалися, документи на підтвердження придбання матеріалів та обладнання згідно цільових авансів виплачених ТОВ Компанія Київбудсервіс та використання їх при виконанні підрядних робіт ТОВ Літейл не надавались, у зв`язку з чим позивач просить розірвати Договір підряду в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що внаслідок укладення договору між сторонами правочину склалися господарські правовідносини, а також, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п. 16.2. Договору, даний Договір може бути розірваний протягом строку його дії у порядку та випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 16.3. Договору встановлено, що замовник має право в односторонньому порядку, зі звільненням від відповідальності, розірвати даний Договір, надіславши відповідне повідомлення підряднику у разі: прострочення з вини підрядника дати початку виконання підрядних робіт на окремому об`єкті більш ніж на 10 календарних днів від дати визначеної у п. 12.1. Договору; відставання з вини підрядника у виконанні підрядних робіт від графіка їх виконання більш ніж на 10 календарних днів; тощо.

Розірвання договору за вимогою однією зі сторін є одним із способів захисту цивільних прав припиненням правовідношення (п. 7 ст. 16 ЦК України) і здійснюється відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тобто, положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено декілька способів розірвання договорів, зокрема, за згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною або в односторонньому порядку.

Так, ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2019 позивач звернувся до відповідача з повідомленням-пропозицією про розірвання договору підряду від 07.11.2018 № 07/11-18 у зв`язку з невиконанням підрядником договірних зобов`язань та істотним порушенням умов Договору. Доказів реагування відповідача на пропозицію позивача матеріали справи не містять.

При цьому, судом враховано, що позивач також неодноразово звертався до відповідача з листами-претензіями щодо усунення недоліків та виконання договірних зобов`язань.

Так, претензією № 1 (вих. №22/07-19-1) від 22.07.2019) позивач вимагав від підрядника впродовж 7 календарних днів з дати отримання цієї претензії здійснити виконання повного комплексу підрядних робіт за Договором, а також перерахувати замовнику 6% річних за неправомірне користування грошовими коштами та штраф за несвоєчасне придбання матеріалів.

У відповідь на вказану претензію відповідач листом від 13.08.2019 лише запропонував позивачу направити уповноваженого представника для здійснення дій для досудового врегулювання спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Також ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Таким чином, істотне порушення підрядником умов договору, які виявилися у систематичному порушенні підрядником взятих на себе обов`язків з виконання підрядних робіт, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору в судовому порядку. При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 15.1. договору, останній діє до 29.12.2019, а в частині невиконаних зобов`язань, до їх повного виконання сторонами.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, не подав відзив на позовну заяву, суд дійшов висновків про доведення позивачем фактів порушення підрядником істотних умов договору та наявність підстав для розірвання укладеного сторонами договору підряду №07/11-18 від 07.11.2018.

Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір підряду від 07.11.2018 №07/11-18 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Київбудсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Літейл".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літейл" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5-Б, офіс 11, ідентифікаційний код 40017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Київбудсервіс" (03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, буд. 5, ідентифікаційний код 33887512) судовий збір у розмірі 1 921 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2020.

Суддя І.В. Приходько