Рішення

від 06.02.2020 по справі 917/1082/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2020 р. Справа № 917/1082/19

За позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300

до Акціонерного товариства "Полтава-банк", вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 09807595

про стягнення 130 305,27 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Павленко С.М.

Представники:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: Каспір О.М. (повноваження згідно протоколу).

Обставини справи. Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства "Полтава-банк" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 130 305,27 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Підготовче засідання призначено на 18.09.2019 р. о 11:00 годині.

12.08.2019 р. за вх. № 8503 від АТ "Полтава-банк" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та вважає, що даний позов не підлягає задоволенню.

11.09.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 9642), в якому позивачем повністю підтримано позовні вимоги.

17.09.2019 р. за вх. № 9904 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач позовні вимоги не визнає.

Ухвалою суду від 18.09.2019 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 17.10.2019 р.

Ухвалою суду від 17.10.2019 р. підготовче засідання відкладено на 31.10.2019 р.

30.10.2019 р. від позивача надійшли пояснення щодо заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 31.10.2019 р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 31.10.2019 р.) закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 03.12.2019 р.

В судовому засіданні 03.12.2019 р. представником позивача викладено зміст позовних вимог, представником відповідача викладено зміст заперечень.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

03.12.2019 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 24.12.2019 р. на 09:30 год.

Судове засідання, призначене на 24.12.2019 р., не відбулося у зв`язку з відпусткою судді Погрібної С.В. Наступне судове засідання призначено на 06.02.2020 р. на 09:30 год.

Представник позивача в судове засідання 06.02.2020 р. не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представнику відповідача надано заключне слово, який підтримав свою позицію викладену письмово та озвучену в судових засіданнях.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.06.2019 р., 26.04.2016 р., ПАТ Полтава-Банк набув у власність виробничо-складський корпус, А, загальною площею 1239 кв.м (склад лакофарбових матеріалів, літ. В, заг. площею 47,4 кв.м; будівля для заготівельних робіт, літ. Г. заг. площею 31,0 кв.м; навіс, літ. Д; огорожа, № 1; ворота, № 2), об"єкти нерухомості розташовані за адресою: вул. Свіштовська, 3-A, м. Кременчук Полтавської області. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 3552 кв.м (кадастровий № 5310436100:01:002:0113). В період з 01.05.2016 року по 26.06.2019 року (включно) Акціонерне товариство "Полтава-банк" користувалось земельною ділянкою площею 3552 кв.м без правовстановлюючих документів на неї, чим було завдано Кременчуцькій міській раді Полтавської області збитків у розмірі 130 305,27 грн.

Відповідач в своїх запереченнях стверджує, що між AT Полтава-банк та Кременчуцькою міською радою, з моменту набуття ним права власності на нежитлові будівлі, які розташовані у м. Кременчук по вулиці Свіштовська, 3А, договір оренди на земельну ділянку площею 3552 кв.м., з кадастровим номером 5310436100:01:002:0113, не укладався.

Відповідач вказує, що розрахунок орендної плати за користування землю з урахуванням нормативної грошової оцінки землі за кожен рік окремо плата повинна складати: за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 - 1460944,30 грн.; за період з 01.01.2017 по 16.07.2018 - 1548600,96 грн.; за період з 17.07.2018 по 26.06.2019 - 2322901,44 грн. Разом за період з 01.05.2016 р. по 26.06.2019 р. включно у сумі 100 017,90 грн.

Aкціонерне товариство Полтава-банк не погоджується з позивачем відносно того, що відповідач по справі, як фактичний користувач земельною ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника вказаної земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а відтак зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що 31.08.2010 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Промсантехніка-1 було укладено договір оренди землі (кадастровий № 5310436100:01:002:0113) для експлуатації та обслуговування нежилих будівель по вул. Свіштовській, 3-A в м. Кременчуці, загальною площею 3552 кв.м, строком дії на п`ятнадцять років. Державну реєстрацію вказаного договору здійснено у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2010 року за № 041057500342 (а.с. 11-13).

14.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Промсантехніка-1 та Публічним акціонерним товариством "Полтава-банк" було укладено Кредитний договір № 4155 (далі Кредитний договір).

В п. 7.1 Кредитного договору забезпеченням зобов`язань по цьому Договору є іпотечний договір № 4155/1 від 14.06.2013 р., договір застави № 4155/2 від 14.06.2013 р., договір застави № 4155/3 від 14.06.2013 р. (а.с. 20-23).

В п. 7.3 вказаного кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання Позичальником грошових зобов`язань за цим Договором Банк має право погасити заборгованість в першу чергу за рахунок забезпечення.

Згідно іпотечного договору № 4155/1 від 14.06.2013 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Полтава-банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Промсантехніка-1 , в забезпечення повернення Іпотекодавцем (ТОВ Компанія Промсантехніка-1 ) в момент вимоги Банку грошових коштів відповідно до вищезазначеного кредитного договору Іпотекодавцем передано в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме:

1) нежилі будівлі, що розташовані за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вул. Свіштовська, 3-А і складаються з:

- виробничо-складський корпус, літ. А., загальною площею 1239. 0 кв.м;

- склад лакофарбових матеріалів, літ. В, заг. площею 47,4 кв.м;

- будівля для заготівельних робіт, літ. Г.. заг. площею 31,0 кв.м;

- навіс, літ. Д;

- огорожа, № 1;

- ворота, № 2.

Будівлі розташовані на двох земельних ділянках: а) земельна ділянка, площею 0,4250, розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Свіштовська, 3-А (три літера А ) з кадастровим номером 5310436100:01:002:0092, що належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 508304 виданого 14.07.2008 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020854800014; б) земельна ділянка, площею 3552 кв.м., розташована за адресою: Полтавська області , м. Кременчук , вулиця Свіщтовська, 3-А (три літера А ) з кадастровим номером 5310436100:01:002:0113, що надана Іпотекодавцю в оренду на підставі договору оренди землі від 31.08.2010 року. Договір зареєстрований у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 жовтня 2010 року № 041057500342. Земельна ділянка надана в оренду для експлуатації та обслуговування нежилих будівель. Договір укладено терміном на 15 (п`ятнадцять) років (а.с. 25-28).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.06.2019р., 26.04.2016 р. ПАТ Полтава-Банк (відповідач у справі) набув у власність об`єкти нерухомості, а саме: виробничо-складський корпус, А, загальною площею 1239 кв.м (склад лакофарбових матеріалів, літ. В, заг. площею 47,4 кв.м; будівля для заготівельних робіт, літ. Г. заг. площею 31,0 кв.м; навіс, літ. Д; огорожа, №1; ворота, №2), розташовані за адресою: вул. Свіштовська, З-A, м. Кременчук Полтавської обл. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 3552 кв.м (кадастровий № 5310436100:01:002:0113) (а.с. 32-37).

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою кадастровий № 5310436100:01:002:0113, на якій знаходяться належне відповідачу на праві власності нерухоме майно.

Як вказує позивач, у період з 01.05.2016 року по 26.06.2019 року (включно) відповідач використовував земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Позивач вказує, що розрахунок доходу за період з 01.05.2016 року по 26.06.2019 року (включно), як розміру плати за земельну ділянку комунальної власності (площею 3552 кв.м.) у формі орендної плати, узгоджується з приписами Закону України Про оцінку земель , а також відповідає рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області: від 21.04.2011 року Про внесення змін до рішення міської ради; від 23 вересня 2008 року Про орендну плату за землю в м. Кременчуці ; від 02.02.2016 року Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області; від 29 травня 2012 року Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука; від 23.01.2012 року № 94-908вих12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року Про внесення змін до рішення міської ради від 24 листопада 2009 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області .

Згідно розрахунку у період з 01.05.2016 року по 26.06.2019 року (включно) розмір орендної плати мав становити 130 305,27 грн. (розрахунок згідно позовної заяви).

Вказане стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача 130 305,27 грн. безпідставно збережених коштів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Як убачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як вже зазначалось, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.06.2019 р., 26.04.2016 р. ПАТ Полтава-Банк набув у власність виробничо-складський корпус, А, загальною площею 1239 кв.м (склад лакофарбових матеріалів, літ. В, заг. площею 47,4 кв.м; будівля для заготівельних робіт, літ. Г. заг. площею 31,0 кв.м; навіс, літ. Д; огорожа, №1; ворота, №2), що розташований за адресою: вул. Свіштовська, З-A, м. Кременчук Полтавської обл. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 3552 кв.м (кадастровий № 5310436100:01:002:0113) (а.с. 32-38).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідачем не спростовано факт користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене Акціонерне товариство "Полтава-банк", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, відповідач у період з 01.05.2016 року по 26.06.2019 року (включно) не сплачував за користування земельною ділянкою плату у встановленому Законом розмірі.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за період з 01.05.2016 року по 26.06.2019 року (включно) розмір орендної плати мав становити 130 305,27 грн.

При здійсненні розрахунку позивачем враховано період набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, розмір нормативно - грошової оцінки, коефіцієнт індексації, ставка орендної плати згідно рішення та понижуючий коефіцієнт до НГО.

Згідно витягу із технічної документації від 08.04.2019 р. № 3198/0/212-19, нормативно - грошова оцінка земельної ділянки (к.н. 5310436100:01:002:0113) складає 2 322 901,44 грн. (а.с. 45).

В примітці зазначеного Витягу зазначено, що Кф застосовано відповідно до наказу від 27.03.2018р. № 162 Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів .

Оскільки нормативно-грошова оцінка земельної ділянки надається станом на час звернення з позовом до суду, Кременчуцькою міською радою нормативно-грошова оцінка землі за 2016 - 2018 р.р. визначена із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, що не заборонено чинним законодавством.

Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019р. у справі № 916/2927/17).

Як вже зазначалось, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим № 5310436100:01:002:0113, на якій знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно.

Отже вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 130 305,27 грн. за період з 01.05.2016 року по 26.06.2019 року (включно) підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Полтава-банк" (вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 09807595) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 130 305,27 грн. безпідставно збережених коштів та 1 954,57 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області).

Повне рішення складено 17.02.2020 р.

Суддя Погрібна С.В.