Постанова

від 25.05.2020 по справі 917/1082/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. Справа №917/1082/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Сіверін В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Полтава-банк (вх.№860П/1 від 18.03.2020) на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2020 у справі №917/1082/19 (м. Полтава, суддя Погрібна С.В., повний текст складено 17.02.2020),

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область,

до Акціонерного товариства Полтава-банк , м. Полтава,

про стягнення 130305,27 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства Полтава-банк про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 130305,27 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.03.2020 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства Полтава-банк на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області 130305,27 грн. безпідставно збережених коштів та 1954,57 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду, просить суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2020 у справі №917/1082/19 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви.

В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт зазначає наступне:

- суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи містять докази оформлення права користування земельною ділянкою попереднім власником нерухомого майна, у зв'язку з чим відповідач у заявлений до стягнення період користувався земельною ділянкою на правових підставах;

- не відповідає обставинам справи висновок суду, що АТ Полтава-банк , як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України;

- жодний нормативно-правовий акт не покладає обов'язку лише на відповідача про укладення договору оренди і позивачем не надано жодного підтвердження того, що відповідач ухиляється від укладення договору оренди;

- позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не надано належних та допустимих доказів нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 рока, а саме Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що є необхідною умовою для встановлення обставин справи, а саме розрахунку орендної плати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Полтава-банк . Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга може бути розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана представником позивача - 30.03.2020, представником відповідача - 26.03.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1, а.с.149-150).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№3274 від 06.04.2020), в якому просить рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2020 по справі №917/1082/19 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає про наступне:

- право користування спірною земельною ділянкою відповідачем не оформлено у спірному періоді, відсутність договору оренди землі (у спірний період) позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати;

- з моменту виникнення права власності на зазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном;

- фактично розмір доходу відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю за період з 01.05.2016 по 26.06.2019 (включно) становить 130305,27 грн;

- аналогічні правові висновки щодо стягнення з користувача земельної ділянки коштів в порядку ст.1212-1214 ЦК України викладено в позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 по справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та інш.;

- надати витяги про нормативно грошову оцінку земельних ділянок за попередні роки не має можливості, у зв'язку з відсутністю доступу до електронних документів Управління Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області, через ліквідацію вказаного управління як юридичної особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та викладені учасниками провадження у справі доводи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2010 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Промсантехніка-1 укладено договір оренди землі (кадастровий №5310436100:01:002:0113) для експлуатації та обслуговування нежилих будівель по вул. Свіштовській, 3-A в м. Кременчуці, загальною площею 3552 кв.м, строком дії на п'ятнадцять років. Державну реєстрацію вказаного договору здійснено у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2010 за №041057500342 (а.с. 11-13).

14.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Промсантехніка-1 та Публічним акціонерним товариством Полтава-банк було укладено Кредитний договір №4155 (далі Кредитний договір).

В п.7.1 Кредитного договору забезпеченням зобов'язань по цьому Договору є іпотечний договір №4155/1 від 14.06.2013, договір застави №4155/2 від 14.06.2013, договір застави №4155/3 від 14.06.2013 (а.с. 20-23).

В п.7.3 вказаного кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання Позичальником грошових зобов'язань за цим Договором Банк має право погасити заборгованість в першу чергу за рахунок забезпечення.

Згідно іпотечного договору №4155/1 від 14.06.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством Полтава-банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Промсантехніка-1 , в забезпечення повернення Іпотекодавцем (ТОВ Компанія Промсантехніка-1 ) в момент вимоги Банку грошових коштів відповідно до вищезазначеного кредитного договору Іпотекодавцем передано в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно, а саме:

1) нежилі будівлі, що розташовані за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вул. Свіштовська, 3-А і складаються з:

- виробничо-складський корпус, літ. А., загальною площею 1239. 0 кв.м;

- склад лакофарбових матеріалів, літ. В, заг. площею 47,4 кв.м;

- будівля для заготівельних робіт, літ. Г.. заг. площею 31,0 кв.м;

- навіс, літ. Д;

- огорожа, № 1;

- ворота, № 2.

Будівлі розташовані на двох земельних ділянках: а) земельна ділянка, площею 0,4250, розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Свіштовська, 3-А (три літера А ) з кадастровим номером 5310436100:01:002:0092, що належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 508304 виданого 14.07.2008 Кременчуцькою міською радою Полтавської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020854800014; б) земельна ділянка, площею 3552 кв.м., розташована за адресою: Полтавська області, м. Кременчук, вулиця Свіщтовська, 3-А (три літера А ) з кадастровим номером 5310436100:01:002:0113, що надана Іпотекодавцю в оренду на підставі договору оренди землі від 31.08.2010. Договір зареєстрований у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2010 №041057500342. Земельна ділянка надана в оренду для експлуатації та обслуговування нежилих будівель. Договір укладено терміном на 15 (п'ятнадцять) років (а.с. 25-28).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14.06.2019, 26.04.2016 ПАТ Полтава-Банк (відповідач у справі) набув у власність об'єкти нерухомості, а саме: виробничо-складський корпус, А, загальною площею 1239 кв.м (склад лакофарбових матеріалів, літ. В, заг. площею 47,4 кв.м; будівля для заготівельних робіт, літ. Г. заг. площею 31,0 кв.м; навіс, літ. Д; огорожа, №1; ворота, №2), розташовані за адресою: вул. Свіштовська, З-A, м. Кременчук Полтавської обл. Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 3552 кв.м (кадастровий № 5310436100:01:002:0113) (а.с. 32-37).

Як вказує позивач, у період з 01.05.2016 по 26.06.2019 (включно) відповідач використовував земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Позивач вказує, що розрахунок доходу за період з 01.05.2016 по 26.06.2019 (включно), як розміру плати за земельну ділянку комунальної власності (площею 3552 кв.м.) у формі орендної плати, узгоджується з приписами Закону України Про оцінку земель , а також відповідає рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області: від 21.04.2011 Про внесення змін до рішення міської ради; від 23.09.2008 Про орендну плату за землю в м. Кременчуці ; від 02.02.2016 року Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області; від 29.05.2012 Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука; від 23.01.2012 року № 94-908вих12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 Про внесення змін до рішення міської ради від 24.11.2009 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області .

Згідно розрахунку у період з 01.05.2016 по 26.06.2019 (включно) розмір орендної плати мав становити 130305,27 грн. (розрахунок згідно позовної заяви).

Вказане стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача 130305,27 грн. безпідставно збережених коштів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Отже вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 130305,27 грн. за період з 01.05.2016 по 26.06.2019 (включно) підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За положенням ч. 3 ст. 7 ЗУ Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Тобто особа, яка набула право власності на це нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Ця правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №915/672/17, від 17.04.2018 у справі №922/2883/17, від 30.05.2018 у справі №908/1990/17, від 05.06.2018 у справі №920/717/17, від 20.06.2018 у справі №913/661/17, від 27.06.2018 у справі №921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі №904/9027/17, від 04.10.2018 у справі №904/326/18, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18, від 26.11.2019 у справі №917/92/19.

Подібна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 у справі №904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 у справі №915/1416/17, від 06.12.2018 у справі №902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17 від 06.03.2019 у справі №914/2687/17, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18, від 26.11.2019 у справі №917/92/19.

Таким чином, у зв'язку із набуттям АТ Полтава-Банк у власність нерухомості, що розташована на земельній ділянці площею 3552 кв.м. (кадастровий №5310436100:01:002:0113), до останнього перейшло право оренди вказаної земельної ділянки, яке у встановленому законодавством порядку було оформлено за попереднім власником нерухомості - ТОВ Компанія Промсантехніка-1 .

Як вже було зазначено вище, позовні вимоги у цій справі обґрунтовані тим, що відповідач, набувши право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, не оформив речові права на цю земельну ділянку відповідно до вимог законодавства, що призвело до використання її без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим рада позбавлена права одержати дохід у вигляді орендної плати, який могла б одержати в разі своєчасного оформлення договору оренди землі.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

При цьому, положення статті 1212 ЦК України можуть застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі шляхом розірвання договору. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів визнання договору оренди землі від 31.08.2010 недійсним або розірваним.

В силу статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про користування відповідачем спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави є неправомірними та такими, що спростовуються вищенаведеним. В свою чергу, наявність між сторонами у справі орендних відносин зумовлює неможливість застосування до спірних правовідносин положень статей 1212-1214 ЦК України.

При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Надаючи оцінку орендним правовідносинам, колегія суддів вказує на наступне законодавче регулювання.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, який, за змістом статті 13 цього Закону є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є однією із істотних умов договору.

У статті 21 цього Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, розмір якої, умови і строки внесення встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України) та обчислення якої здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.

На підставі рішення LVI сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області V скликання від 27.07.2010 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці між Кременчуцькою міською радою (орендодавець) і ТОВ Компанія Промсантехніка-1 (наразі фактичним орендарем за договором є - АТ Полтава-банк ) укладено договір оренди землі від 31.08.2010 (далі - договір оренди) за змістом якого:

- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий №5310436100:01:002:0113) для експлуатації та обслуговування нежилих будівель по вул. Свіштовській, 3-А в м. Кременчук (п.1 договору).

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3552 кв.м, в тому числі по угіддях: графа 37 + землі промисловості - 3552 кв.м) (п.2 договору);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3552 кв.м. станом на 31.08.2010 становить 194045,76 грн (54,63 грн за 1 кв.м) (п.5 договору);

- орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 5821,37 грн за рік (п.9 договору);

- обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10 договору).

- розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п.13 договору);

- земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежилих будівель по вул. Свіштовській, 3-А. Цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежилих будівель по вул. Свіштовській, 3-А (п.15,16 договору);

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (п.34 договору).

- договір укладено терміном на 15 років.

Договір зареєстрований у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 22.10.2010 №041057500342.

Пункт 18.1.4. рішення LVI сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області V скликання від 27.07.2010 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці передбачає необхідність укладання додаткової угоди до договору оренди землі у разі зміни орендної плати.

Відповідне кореспондується зі змістом ст. 30 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стосовно нарахування розміру орендної плати за заявлений період з 01.05.2016 по 26.06.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім цього, за змістом статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Аналіз наведених положень ПК України, Закону України Про оцінку земель та Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 (№826/1291/17)).

Як вже було зазначено вище, згідно договору від 31.08.2010 обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10 договору).

Отже, колегія суддів зазначає, що правовідносини позивача із відповідачем є договірними, а не контролюючими, у зв'язку з чим з закріплених договірних відносин не вбачається обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством. Тобто відсутній обов'язок автоматичного застосування індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час розрахунку орендної плати на підставі положень ПК України та приписів укладеного договору.

Таким чином нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки матеріали справи не містять доказів, що між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати. Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі №916/3236/16, від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 19.12.2019 у справі №922/1137/19, від 16.03.2020 у справі №922/1658/19.

Враховуючи вищенаведене, розмір орендної плати за умовами договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а нарахування орендної плати за спірний період із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки між сторонами не було укладено додаткової угоди до договору оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, у зв'язку з чим, колегія суддів не бере до уваги доводи позивача щодо зміни нормативної грошової оцінки землі.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно здійснює перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України Про оренду землі ).

Виходячи із законодавства, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Враховуючи, що договір оренди землі не містить інших умов індексації, то суд застосовує правило абз.3 ст.21 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до п. 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно п.11 договору оренди землі - орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами платниками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, починаючи з дня державної реєстрації договору оренди землі.

Державна реєстрація договору відбулась - 22.10.2010. Виходячи з розміру орендної плати - 5821,37 грн, місячний платіж станом на дату реєстрації договору складав 485,11 грн.

Таким чином, при розрахунку розміру орендної плати, необхідно виходити з щомісячного розміру орендної плати (485,11 грн) та індексу інфляції щодо кожного окремого місяця, що формується на основі офіційних публікацій Державної служби статистики України.

З врахуванням викладеного, з початку дії договору оренди землі (22.10.2010) з урахуванням індексу інфляції орендна плата на місяць станом на 01.05.2016 склала - 967,79 грн. відносно жовтня 2010 року. Колегія суддів вказує, що з метою отримання розміру місячної орендної плати станом на 01.05.2016 розрахунок здійснювався з 22.10.2010 помісячно шляхом множення попереднього розміру орендної плати на індекс інфляції у кожному місяці.

Для визначення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексації за період з 01.05.2016 по 26.06.2019, суд апеляційної інстанції здійснив розрахунок з 01.05.2016 помісячно шляхом множення попереднього розміру орендної плати (починаючи з суми орендної плати на місяць у розмірі 967,79 грн, яка вирахувана вище) на індекс інфляції у кожному місяці. У червні 2019 індексований розмір орендної плати було поділено на 30 та помножено на 26 днів з метою отримання розміру орендної плати у червні за 26 днів (як було заявлено у позові). Після чого отриманні розміри орендної плати по кожному місяцю окремо - були складені.

З урахуванням наведеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем оплат по договору оренди землі, загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати орендної плати (з урахуванням індексу інфляції) за договором за період з 01.05.2016 по 26.06.2019 склав - 43870,60 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 43870,60 грн заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі за період з 01.05.2016 по 26.06.2019.

За встановлених у даній справі обставин Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи. Отже, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на корить позивача заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі у розмірі 43870,60 грн за період з 01.05.2016 по 26.06.2019.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 658,10 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позову, а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 1944,78 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 273, п.2, ч.1 ст.275, 276, п.п.1, 4 ч.1 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Полтава-банк задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 06.02.2020 у справі №917/1082/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Полтава-банк (вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 09807595) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 43870,60 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Полтава-банк (вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 09807595) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 658,10 грн витрат зі сплати судового збору за подання позову.

Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) на користь Акціонерного товариства Полтава-банк (вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 09807595) 1944,78 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.І. Сіверін