Ухвала

від 19.02.2020 по справі 296з-20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" лютого 2020 р.Справа № 296з-20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши заяву Комунального підприємства "Харківодоканал" (вх.номер 296 від 17.02.2020) про вжиття заходів забезпечення позову

інша особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків

ВСТАНОВИВ:

17.02.2020 до господарського суду Харківської області від КП "Харківводоканал" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення АТ "Харківобленерго" заборони вчиняти певні дії щодо повного припинення розподілу електричної енергії КП "Харківодоканал".

19.02.2020 до суду від заявника, КП "Харківводоканал", надійшли доповнення до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (вих.номер 16.2/68 від 18.02.2020), в якій заявник просить суд долучити до матеріалів заяви про забезпечення позову платіжне доручення про сплату судового збору із відміткою банку про здійснену сплату судового збору та, водночас, уточнює формулювання заходу забезпечення позову та визначає його наступним чином: вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання АТ "Харківобленерго" утриматись від вчинення дій щодо повного припинення розподілу електричної енергії КП "Харківводоканал" до вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що на момент подання до суду доповнень до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, вказана заява КП "Харківводоканал" не вирішена, суд, приймає подані доповнення до заяви та розглядає заяву про вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням поданих доповнень (вих.номер 16.2/68 від 18.02.2020).

Розглянувши заяву КП "Харківводолканал" про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява є такою, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При розгляді поданої заяви, судом береться до уваги, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Обґрунтовуючи подання заяви про забезпечення позову КП "Харківводоканал" вказує на наступне.

Між Оператором системи розподілу, яким на території Харківської області є АТ «Харківобленерго» (далі - Товариство, Розподільник або ОСР) та КП «Харківводоканал» (далі - Підприємство, Споживач) укладені Договори Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №1.01 та №4, у відповідності до яких АТ "Харківобленерго" надає послуги з розподілу електричної енергії КП "Харківводоканал", а останній оплачує їх вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов договорів.

12 лютого 2020 року до КП "Харківводоканал" надійшло Повідомлення від АТ «Харківобленерго» за №75 від 12.02.2020 про повне припинення розподілу електричної енергії починаючи з 8-00 години 20 лютого 2020 року.

Заявник вважає такі дії АТ "Харківобленерго" незаконними, такими, що порушують не тільки умови чинних Договорів, а й що здійснені всупереч рішенню господарського суду Харківської області по справі №922/470/16 від 31.10.2016, яке було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2018 про зобов`язання АТ "Харківобленерго" припинити зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно об`єктів єдиної технологічної системи КП «Харківводоканал» . Заявник вказує на те, що у межах розгляду господарського спору між КП «Харківводоканал» та АТ «Харківобленерго» про зобов`язання поновити електропостачання відключеним об`єктам підприємства та утриматись в подальшому від вчинення дій щодо припинення (відключення) електропостачання об`єктам єдиної технологічної системи по справі №922/470/16 судами були враховані Висновки експертного дослідження Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, які вказують на те, що КП «Харківводоканал» є єдиним підприємством з водопостачання та водовідведення на території м. Харкова та деяких районів Харківської області, а його відключення від джерел поставки електроенергії призведе до неминучої екологічної катастрофи у Харківському регіоні.

КП "Харківводоканал" вказує на те, що зважаючи на отримане повідомлення про припинення розподілу електричної енергії Підприємством прийнято рішення щодо подання до господарського суду Харківської області позову до АТ "Харківобленерго" про зобов`язання останнє дотримуватись меж застосування права з припинення розподілу електричної енергії об`єктам КП «Харківводоканал» . Ціна позову не піддягає грошовій оцінці, оскільки позов має немайновий характер. Судовий збір становить - 2 102,00 грн.

Відповідно до предмету позову, який буде подано у відповідності до процесуального законодавства впродовж 10 днів, КП "Харківводоканал" зазначає, що єдина технологічна система КП «Харківводоканал» , про яку йдеться, забезпечує питною водою місто Харків та 52 населених пункти Харківської області, та належить територіальній громаді міста Харкова. В рамках названої вище судової справи №922/470/16, яка розглядалась господарським судом Харківської області, Харківським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України, проводились експертні дослідження вказаної системи, з виїздами на всі об`єкти Підприємства з метою їх натурних обстежень. В результаті вказаних досліджень, які проводились понад 5 місяців, були зафіксовані особливі технологічні характеристики системи, яка має як підземні, так і поверхневі джерела водопостачання, з`єднані в єдиний технологічний механізм. Останні віддалені від міста Харкова понад 140 км та 40 км відповідно, і з урахуванням рельєфу місцевості Харківської області, вода перекачується потужними насосами на три рівні підйому та розподіляється в місті 75 насосними станціями. Від моменту забору води з Краснопавлівського водосховища до міста Харкова вода доходить тільки на третю добу, долаючи при цьому значну відстань завдяки роботі потужних перекачувальних насосів та послідовному задіяні у цьому процесі безлічі об`єктів та обладнання, що виконують самостійні функції, які роблять вказаний процес безперервним. В контексті наведеного, особливої уваги заслуговують об`єкти (елементи) єдиної технологічної системи, функції яких пов`язані з контролем якості води опорними пунктами хімічно-бактеріологічних лабораторій, що розташовані як у місцях забору води, так і уздовж усієї системи, створюючи регіональні та локальні центри контролю за дозуванням реагентів, хлору на спорудах і фільтрах, якості води, яка подається у систему. Крім того, щоб питна вода була належної якості та відповідала вимогам та стандартам України, на водосховищах постійно (відповідно до встановленого плану) здійснюється відбір проб якості води фахівцями Опорних пунктів хімічно - бактеріологічних лабораторій. Інформація про стан води у водосховищах направляється на відповідні Комплекси водопідготовки задля встановлення дозування реагентів (у т.ч. Хлору), необхідних для підготовки води до стану питної перед подачею у водопровідну мережу. Після цього вода проходить декілька стадій очистки та обеззаражування па спорудах та фільтрах, і тільки після вказаного подається в систему транспортування та розподілу води між споживачами.

Саме вказані обставини, для запобігання негативних наслідків екологічного та санітарно-епідемічного характеру, про які йдеться в експертному висновку Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України, обґрунтовують необхідність забезпечення позову. Експертним висновком також було встановлено, що відключення від енергопостачання навіть будь-якого об`єкту може привести до зупинки всього процесу руху води, руйнування системи через гідравлічні удари та витоку тисяч кубічних метрів води на прилеглі території. Вказане також призведе до порушення технології обробки і знезараження води хлором, що спричинить інтенсивний розвитої інфекційних бактерій і вірусів в технологічній системі водопостачання КП "Харківводоканал".

Вищий господарський суд України постановою від 18.04.2017 визнав дії АТ «Харківобленерго» зловживання правом на відключення від енергопостачання відносно об`єктів єдиної технологічної системи КП «Харківводоканал» , якою фактично було заборонено відключення об`єктів КП «Харківодоканал» , як таких, що здійснюють життєзабезпечення міста, та відключення яких може спричинити техногенні наслідки. В основу вказаного рішення, при цьому, було покладено Висновок судової будівельно-технічної та інженерно-екологічної експертизи №678016-43/6781/16-48 від 07.09.2016 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Так, у висновку зазначено, що припинення (обмеження) електропостачання окремих об`єктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання м. Харкова порушує єдиний безперервний технологічний процес виробництва, транспортування КП «Харківводоканал» питної води та розподілу її споживачам та може призвести до незворотних екологічних наслідків - порушення технології обробки і знезараження води хлором, що спричинить інтенсивний розвиток інфекційних бактерій і вірусів та виникнення різноманітних інфекційних хвороб: дизентерію, сальмонельоз, холеру, черевний тиф та інших хвороб; аварійних ситуацій на каналізаційних мережах та витоків каналізаційних стоків на прилеглі території міста, залпового скиду неочищених стічних вод споживачів в поверхневі води, що природно спричинить техногенну катастрофу регіону.

Проте, незважаючи на вказане, 12.02.2020 КП «Харківводоканал» отримало від АТ «Харківобленерго» повідомлення про повне припинення розподілу електроенергії. На думку заявника, вищевикладене свідчить про те, що АТ "Харківобленерго" грубо нехтує та ігнорує норми Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» , який забороняє «відключення об`єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення» (ст. 6 Закону) та не виконує вимоги постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2017 по справі №922/470/16. Заявник вказує на те, що фактично, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення по даній справі, адже припинення розподілу електричної енергії фактично призведе до припинення електропостачання об`єктів КП «Харківводоканал» , що у свою чергу, може призвести до масштабних незворотних наслідків екологічного, санітарно-епідеміологічного та соціального характеру.

На думку заявника, очевидним та беззаперечним є той факт, що в разі невжиття заходів забезпечення позову неможливим буде поновлення порушених та оспорюваних прав КП «Харківводоканал» відносно безперервного постачання електричної енергії для підтримання працездатності єдиної технологічної системи питного водопостачання та збирання й очищення стічних вод, задля підтримання на належному рівні життєдіяльності міста Харкова та його мешканців, як споживачів послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків заборони відповідачеві та/або іншими особам вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову по відношенню до предмету позову.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Так, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що судове рішення, у разі задоволення позовних вимог не вимагатиме примусового виконання. Тому в даному випадку досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

В пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За змістом статей 13, 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України та забезпечення соціальної спрямованості економіки є обов`язком держави.

Стаття 13 Цивільного кодексу України чітко визначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обрані заявником заходи забезпечення позову є співмірними, відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.

При цьому, забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, і наявний прямий зв`язок між обраними заявником заходами до забезпечення позову і предметом майбутнього позову, а саме обрані заходи спроможні забезпечити ефективний захист прав та інтересів заявника. Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

Згідно частини 1 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються запобіжні заходи забезпечення позову.

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 3 ст. 138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання Акціонерного товариства "Харківобленерго" утриматись від вчинення дій щодо повного припинення розподілу електричної енергії Комунальному підприємству "Харківводоканал" до вирішення справи по суті.

Стягувачем за цією ухвалою є Комунальне підприємство "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715).

Боржником за цією ухвалою є Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954).

Дана ухвала відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 19.02.2020 року і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 20.02.2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала підписана 19 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова