Постанова

від 08.08.2007 по справі 16/156-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/156-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2007 р.                                                           Справа № 16/156-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Фоміна В.О. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не прибув

відповідача -  Мороз І.С., копія пост. дов. №92 від 15.03.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2052 С/1-14) на рішення господарського суду Сумської області від 21.05.07 у справі № 16/156-07

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області

до  Ямпільського районного центру зайнятості

про стягнення 49789,97 грн.

встановила:

Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області, позивач, звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Ямпільського районного центру зайнятості, відповідача, про стягнення 49789,97 грн.   витрат, пов"язаних з достроковим виходом працівників  на  пенсію.

Після уточнення позовних вимог, які були прийняті господарським судом Сумської області до провадження, позивач просив суд стягнути з відповідача 273,66 грн. залишку заборгованості, у зв"язку зі сплатою боржником 49516,31 грн. заборгованості після пред"явлення позову.

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.05.2007 р. у справі №  16/156-07 (суддя  Моїсеєнко В.М.) позов  задоволено частково.

Стягнуто з відповідача  на  користь  позивача  273,66 грн заборгованості.

В частині стягнення 49516,31 грн. провадження  у  справі  припинено на підставі  пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач із рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм  матеріального права, неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи та  невідповідність викладених в  рішенні  висновків, обставинам  справи, просить його  скасувати в  частині  стягнення 102,00 грн. державного мита та  змінити в частині  стягнення боргу зі сплати збору на обов"язкове державне пенсійне страхування, зазначивши в рішенні замість цього про стягнення зоборгованості зі сплати відшкодування витрат, пов"язаних з достроковим виходом на  пенсію.

Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що виходячи з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та пункту 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.03.93 р., відповідач звільнений від сплати державного мита, а також тим, що в описовій та мотивувальній частинах рішення господарського суду першої інстанції в порушення статті 83 Господарського процесуального кодексу України зазначено про наявність у відповідача  заборгованості зі сплати збору на обов"язкове державне пенсійне страхування, тоді як позивач в своїх позовних вимогах просив стягнути заборгованість з відшкодування витрат, пов"язаних з достроковим виходом на пенсію згідно зі статтею 26 Закону України "Про зайнятість населення" працівників, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв"язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до пункту 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.03.93 р. він звільнений від сплати державного мита, а оскільки оскаржуваним рішенням позов було задоволено, то згідно з вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Позивач свого представника для участі у розгляді апеляційної скарги не направив, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №3291085 про вручення позивачеві 30.06.2007 р. копії ухвали від 25.06.07 р., якою було призначено розгляд апеляційної скарги відповідача в даному судовому засіданні та відзив на апеляційну скаргу, витребуваний цією ухвалою.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3  статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується в  доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Пунктом  34 статті  4 Декрету  Кабінету Міністрів  України "Про державне мито" передбачено, що  від сплати державного мита звільняються, зокрема, Пенсійний фонд України, його підприємства, установи, організації та органи Фонду загальнообов"язкового  державного соціального страхування України на випадок  безробіття незалежно від того, чи вони є позивачами чи відповідачами у справі.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне  страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої  дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладаються на центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севатсопольський міські, районні, міськрайонні, міські та  районні у містах центри зайнятості.

А отже, виходячи з положень вищевказаних норм, позивач та відповідач у даній справі звільнені від сплати державного мита, а тому місцевий господарський суд безпідставно стягнув з відповідача до Державного бюджету України державне мито в мінімальному розмірі. У зв"язку з цим рішення місцевого господарського суду  в  частині  стягнення  з відповідача 102,00 грн. державного мита слід змінити, виключивши з резолютивної частини рішення абзац 4 про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита.

Окрім того, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що в абзаці 1 описової частини рішення замість "49789,97 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат, пов"язаних з достроковим виходом працівників на пенсію" вказано " 49789,97 грн. заборгованості по платежам до Пенсійного фонду України", в абзацах 1, 4 мотивувальної частини рішення правовою підставою позовних вимог зазначено статтю 4  Закону  України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Однак, як свідчать матеріали справи,  зокрема позовна заява від 20.03.2007 р. (арк. спр. 2, 3) та заява про уточнення суми позову від 21.05.2007 р. (арк. спр. 67, 68) позивач пред"явив позов про стягнення витрат Пенсійного фонду України, пов"язаних із достроковим виходом працівників на пенсію згідно зі статтею 26 Закону України "Про зайнятість населення", а не про стягнення боргу по сплаті збору на загальнообов"язкове державне  пенсійне страхування.

У зв"язку з цим оскаржуване рішення слід змінити, зазначивши в абзаці 1 описової частини рішення та абзацах 1, 4 мотивувальної частини рішення - 49789,97 грн. заборгованості з відшкодування витрат Пенсійного фонду України, пов"язаних із достроковим виходом працівників на пенсію та правові підстави - статтю 26 Закону України "Про зайнятість населення" та статтю 20 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".  

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 99, 83, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу  України, колегія  суддів, -        

                                               постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 21.05.2007 р. у  справі №16/156-07 змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення абзац 4.

Абзац 1 описової частини рішення викласти в такій редакції: "Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 49789,97 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат, пов"язаних з достроковим виходом працівників на пенсію".

В абзацах 1 і 4 мотивувальної частини рішення вказати замість правових підстав  - статті 4  Закону  України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" та Закона України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", інші правові підстави - статтю 26 Закону України "Про зайнятість населення" та статтю 20 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

В іншій частині рішення залишити без змін.

         Головуючий суддя                            (підпис)                              Слюсарева Л.В.  

                                Суддя                            (підпис)                              Фоміна В.О.  

                                Суддя                            (підпис)                              Бондаренко В.П.