Постанова

від 17.08.2007 по справі 5/19-187

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/19-187

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

17.08.07                                                                                           Справа  № 5/19-187

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді                                                            М.Г. Слука

Суддів                                                                                          В.В. Онишкевич

П.Д. Скрутовський

при секретарі Тренич А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного малого підприємства (далі ПМП) «Тернопільська фірма «Будівельник»за № 308 від 08.06.07 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.07 р.

у справі № 5/19-187

за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі МО України) в особі Західного управління капітального будівництва МО України, м. Львів

до відповідача ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник», м.Тернопіль

про спонукання виконання умов договору

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Притула О.Б. –довіреність б/н від 15.06.07р.

Ухвалою від 25.06.07 р. призначено розгляд апеляційної скарги на 17.07.07 р. і витребувано від сторін докази зазначені в ухвалі.

Представники позивача не з'явилися в судове засідання, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належно, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №№ 2454036, 2454028, 245 4044.

10.07.07 р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України за № 495 від 09.07.07 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника.

Дане клопотання судом відхилене як необґрунтоване, оскільки неможливість явки в судове засідання повноважного представника, не перешкоджає явці директора чи іншого представника. Крім того, в ухвалі від 25.06.07 р. зазначено, що явка представників не є обов'язковою. Суд вважає, що таким чином сторона намагається затягнути розгляд апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

До початку судового засідання представнику відповідача роз'яснено права обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України і задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представника відповідача, судом встановлено:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.05.07 р. у справі № 5/19-187 (суддя Андрушків Г.З.) позов Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про спонукання ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник»виконати умови укладеного ним договору № 227/ДБ-136Д від 23.12.05 р. із внесеними до нього додатковими договорами № 1-136 від 20.03.06 р. та № 2-136 від 18.09.06 р. змінами, відповідно до яких завершити будівництво та передати позивачам –МО України через Західне управління капітального будівництва МО України для забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей житлом –8 квартир на загальну суму 1 934 909 грн. з документами для оформлення права власності на них у житловому будинку по вул. Корольова у м. Тернополі; стягнення з відповідача на користь позивачів штрафні санкції за невиконання умов договору № 227/ДБ-136Д від 23.12.05 р. із внесеними до нього додатковими договорами № 1-136 від 20.03.06 р. та № 2-136 від 18.09.06 р. змінами, в сумі 250 165,18 грн., з яких пеня –114 721,55 грн., штраф –135 443,63 грн.; накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу, в розмірі ціни позову, а також заборонення відповідачу до винесення рішення по справі та вступу його в законну силу, вчиняти розподіл, відчуження чи приватизацію спірного житла, у житловому будинку по вул. Корольова у м. Тернополі, задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: 10.05.07р. сторони по справі склали акт прийому-передачі житла, згідно якого Замовник передав, а Пайовик прийняв житло, яке складається з 8 квартир, на загальну суму 1 914 580 грн.; зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк; відповідач порушив встановлені для виконання зобов'язання строки, тому повинен нести відповідальність передбачену п.4.2 договору, сплатити пеню в сумі 114 721,55 грн. та штраф у розмірі 135 443,63 грн.; оскільки, станом на день розгляду справи відповідач виконав свої зобов'язання згідно договору в повному обсязі, то суд зменшив розмір штрафних санкцій на 50 % і стягнув з відповідача 57 360,78 грн. пені та 67 721,82 грн. штрафу; прокурор документально не обґрунтував, що майно в т.ч. і грошові кошти, що є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що: рішення суду в частині стягнення сум пені та штрафу є незаконне і винесене за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права; суд зробив невірний висновок про те, що в строк до 31.11.06 р. відповідач зобов'язаний виконати всі дії, передбачені договором, тобто не тільки щодо завершення будівництва, а в т.ч. й ті, які згідно з законом знаходяться поза межами його компетенції; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відноситься до компетенції виконавчих органів міської ради, а повноваження щодо реєстрації права власності –підприємств БТІ; відповідач застосувавши всі залежні від нього заходи, не може нести відповідальність за дії органу місцевого самоврядування; вина відповідача в даному випадку відсутня; сплата неустойки є одним з видів цивільно правової відповідальності; просить рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.07 р. у справі № 5/19-187 скасувати в частині стягнення 57 360,78 грн. пені та 67 721,82 грн. штрафу, постановивши в цій частині нове рішення –про відмову в повному обсязі в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу.

Прокурор і позивач не надали суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія судів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.07 р. у справі № 5/19-187 –частковому скасуванню, виходячи з такого:

Як видно з матеріалів справи, 23 грудня 2005 року між ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник»(Замовник), в особі директора Щепановського З.В. та МО України (Пайовик) в особі начальника Західного управління капітального будівництва МО України Макарчика В.А. укладено договір № 227/ДБ-136Д про пайову участь у будівництві житла (а.с.12-15).

Відповідно до п.1.1 договору № 227/ДБ-136Д від 23.12.05р., метою договору є забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України шляхом пайової участі Пайовика у будівництві Замовником житлового будинку по вул. Корольова у м. Тернополі.

Згідно п.п.1.3, 2.1, 2.2 цього договору, із внесеними до нього змінами відповідно до додаткових договорів № 1-136 від 20.03.06 р. (а.с.18-19) та № 2-136 від 18.09.06 р. (а.с.20-21) між тими ж сторонами, ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник»шляхом власних та залучених сил будує в строк до 30 листопада 2006 року та передає пайовику у цей же строк, а МО України через Західне управління капітального будівництва МО України приймає та оплачує вартість 8 квартир загальною площею 667,21 кв.м. за ціною 2 900 грн. за 1 кв.м. згідно адресного переліку (а.с.16), загальна вартість яких становить 1 934 909 грн., при цьому ціна договору може змінюватися в сторону зменшення чи збільшення у разі, якщо Замовник передає відповідно меншу чи більшу кількість загальної площі квартир МО України.

Відповідно до п.п.1.5, 2.3 договору № 227/ДБ-136Д від 23.12.05р., стан квартир, що передаються забудовником повинен відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів (ДБН тощо), тобто квартири повинні бути готові для проживання в них  і виконані «під ключ».

Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів Пайовика на розрахунковий рахунок Замовника у три етапи та терміни:

I етап –580 472,7 грн. –протягом 10 днів з дня підписання договору;

Підлягає до оплати у 2006 році на момент підписання угоди 1 354 436,3 грн.

II етап –1 257 690,85 грн. –не пізніше 30.06.06 р., але в любому випадку після надання відповідних документів про цільове використання коштів I етапу;

III етап –5 % від ціни договору –після уточнення згідно довідки БТІ загальної площі житла, введення будинку в експлуатацію та передачі належних Пайовику квартир (а.с.18).

Як видно з матеріалів справи, а саме: платіжних доручень № 338 від 27.12.05 р., № 66 від 21.07.06 р. та № 106 від 18.09.06 р. (а.с.22-24), позивач свої зобов'язання по договору щодо оплати за вище вказане житло виконав: здійснено I та II етапи фінансування і перераховано відповідачу 1 838 163,55 грн.

Однак, позивачем виконано свої зобов‘язання з прострочкою термінів платежу, тобто порушено п.2.3 договору, яким передбачено, що на другому етапі фінансування пайовик сплачує суму 1 257 690,85 грн. не пізніше 30.06.06 р.

Як видно з платіжних доручень № 66 від 21.07.06 р. на суму 500 000 грн. і № 106 від 18.08.06 р. на суму 757 690,85 грн., кошти перераховані позивачем в липні - серпні 2006 року (а.с.23-24), а отже, позивачем порушено умови договору, які потягли за собою неможливість своєчасного виконання умов договору відповідачем.

Оскільки, відповідно до п.2.3 договору будівництво житла велось за рахунок коштів пайовика, тому прострочення внесення пайової долі у будівництво, стало причиною несвоєчасного виконання відповідачем своїх обов‘язків в частині термінів здачі об‘єкту будівництва в експлуатацію в т.ч. передачі квартир пайовику.

Відповідно до ст.851 ЦК України, підрядник має право не розпочинати, а розпочавши роботу зупинити роботу, якщо замовник створив неналежні умови для виконання договору підряду.

Згідно ст.883 ЦК України, підрядник відповідає за прострочення передачі об‘єкту замовникові, якщо не доведе, що таке прострочення сталося не з його вини.

Відповідно до ст.614 ЦК України, підставою для застосування відповідальності за порушення зобов‘язання є вина особи, яка порушила зобов‘язання за договором.

Незважаючи на несвоєчасність внесення позивачем грошових коштів, відповідач виконав свої зобов‘язання перед позивачем, завершивши будівництво житла і здавши об‘єкт будівництва з прострочкою на 12 днів, про що свідчить Акт державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об‘єкту» від 12.12.06 р. (а.с.59).

Подальший розподіл квартир, в т.ч. для позивача проводив не відповідач, оскільки видача ордерів не належить до компетенції відповідача.

Оформлення права власності на збудовані квартири здійснював Виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

Оскільки, оформлення права власності, оформлення і видача ордерів не входить в компетенцію відповідача, то умови передбачені в п.1.3 договору є нікчемними і відповідач не може їх виконати. Право власності після здачі будинку, згідно акту державної приймальної комісії оформляється власником, а не підрядною організацією.

Акт передачі житла від 10.05.07 р. будівельною організацією (відповідачем) позивачу (пайовику) не має будь-якого значення, оскільки оформлення права власності конкретної квартири здійснює орган державної влади - Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (а.с.117-133).

Відповідач, як вважає позивач, свої зобов'язання згідно договору щодо передачі пайовику житла з оформленням акту прийняття-передачі житла, оформленням права державної власності та його реєстрацію у термін не пізніше 30 листопада 2006 року не виконав, тому останній і звернувся в суд з позовом.

Однак, після звернення позивача з позовом в суд –10.05.07р. сторони у справі склали акт прийому-передачі житла, згідно якого Замовник передав, а Пайовик прийняв житло, яке складається з 8 квартир загальною площею 660,2 кв.м. по вул. Корольова, 10а у м. Тернополі на загальну суму 1 914 580 грн., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції підставно припинив провадження у справі в частині позовних вимог щодо спонукання ПМП «Тернопільської фірми «Будівельник»виконати умови укладеного між сторонами договору № 227/ДБ-136Д від 23.12.05 р. із внесеними до нього додатковими договорами № 1-136 від 20.03.06 р. та № 2-136 від 18.09.06 р. змінами, відповідно до яких завершити будівництво та передати позивачам –МО України через Західне управління капітального будівництва МО України для забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей житлом –8 квартир на загальну суму 1 934 909 грн. з документами для оформлення права власності на них у житловому будинку по вул. Корольова у м. Тернополі у зв'язку із відсутності предмету спору на день його розгляду.

Таким чином, рішення суду першої інстанції від 16.05.07 р. у справі № 5/19-187 в цій частині, слід залишити без змін.

Щодо вимог стосовно стягнення з ПМП «Тернопільської фірми «Будівельник»сум пені та штрафу, то суд апеляційної інстанції виходить з того, що:

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування»№ 280/97-ВР від 21.05.097 р., до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

П.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.02 р. передбачено, що підприємства БТІ здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Згідно вищевказаних норм, повноваження щодо прийняття в експлуатацію та оформлення права власності належать органам місцевого самоврядування, повноваження щодо реєстрації права власності –підприємствам БТІ.

Таким чином, вказаний в Договорі строк «до 31.11.06 р.»стосується та встановлений для виконання виключно того зобов'язання, яке знаходиться в компетенції ПМП «Тернопільської фірми «Будівельник»- збудувати будинок. Вчинення інших дій (прийняття в експлуатацію, оформлення, реєстрація права власності) не знаходиться в компетенції жодної зі сторін договору, а тому вони не вправі встановлювати в договорі між собою такі повноваження та строк для їх виконання.

Як видно з матеріалів справи, ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник»зверталося до Тернопільської міської ради з листом № 536 від 01.12.06 р. про призначення державної комісії для прийняття рішення про прийняття в експлуатацію будинку (а.с.58), а 12.12.06 р. складено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Таким чином, ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник»прострочило свої зобов'язання за договором № 227/ДБ-136Д від 23.12.05 р. щодо будівництва будинку на 12 днів з вини позивача, який несвоєчасно профінансував будівельні роботи як пайовик.

Щодо застосування до відповідача штрафних санкцій, то згідно п.3 ч.2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки в даному випадку прострочення виконання зобов'язання становить менше 30 днів, то штрафна санкція не застосовується. Крім цього, враховуючи вину позивача, відповідач не може нести будь-яку відповідальність.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що судом першої інстанції не досліджено всі обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.07 р. у справі № 5/19-187 –частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.07 р. у справі № 5/19-187 скасувати в частині стягнення 57 360 грн. пені та 67 721 грн. 82 коп. штрафу.

В решті рішення господарського суду Тернопільської області 16.05.07 р. у справі № 5/19-187 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                            Слука М.Г.

Судді                                                                                 Онишкевич В.В.

                                                                                          Скрутовський П.Д.