Ухвала

від 19.02.2020 по справі 493/2194/19

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/2194/19

Провадження № 1-кп/493/69/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ОСОБА_1

СУДДІВ - ОСОБА_2

ОСОБА_3

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ОСОБА_4

ПРОКУРОРА ОСОБА_5

ЗАХИСНИКА АДВОКАТА ОСОБА_6

ПОТЕРПІЛОЇ ОСОБА_7

ОБВИНУВАЧЕНОГО ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.153, ч.2 ст.152, ч.2 ст.146, п.9, 13 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

20.12.2019 до Балтського районного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.153, ч.2 ст.152, ч.2 ст.146, п.9, 13 ч.2 ст.115 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору через його невідповідність вимогам ст.291 КПК України, а саме фактичні обставини кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, не відповідають їх правовій кваліфікації; формулювання обвинувачення за ч.2 ст.115 КК України є неконкретним, так як обвинувачуючи ОСОБА_9 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_11 , зазначено про заподіяння ним одних тілесних ушкоджень, тоді як смерть потерпілої настала від інших тілесних ушкоджень, що не дозволяє зробити однозначний висновок про існування причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченого та наслідками у вигляді настання смерті потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав заявлене захисником клопотання.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а також що вказаний обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_12 поклалася на вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши обвинувальний акт на відповідність вимогам ст.291 КПК України, дійшов такого висновку.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з тексту обвинувального акту ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що в ніч з 20.01.1996 на 21.01.1996, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в приміщенні будинку ОСОБА_11 в с.Каратаусай Мартукського району Актюбинської області Республіка Казахстан, з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_11 , взяв господарську сокиру, якою умисно завдав потерпілій декілька ударів в область голови та іншим частинам тіла, від яких остання померла на місці.

Так ОСОБА_11 завдані наступні тілесні ушкодження: рублена рана бокової поверхні обличчя з пересіченням м`яких тканин і повним розрубленням дужки правої скуленої кістки; рублена рана лобної області голови з пошкодженням м`яких тканин і вдавлено-оскольчатого перелому зовнішньої кістяної пластини лобної кістки; рублена рана лівої поверхні обличчя з пересіченям м`яких тканин і мочки лівого вуха; три рублені рани передньо-бокової поверхні шиї зліва в середній треті з пересіченням м`яких тканин шиї і перелому-вивиху верхнього рога лівої пластини щитовидного хряща, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння, так і за своїми наслідками.

Смерть ОСОБА_11 є насильницькою і настала від пошкодження обширної ділянки головного мозку в області центральної звилини лівої півкулі конусовидної форми глибиною 2 см, в результаті вдавленого оскольчатого перелому з пошкодженням зовнішньої та внутрішньої кістяних пластинок лівої тім`яної кістки з пошкодженням м`яких тканин волосистої поверхні голови, твердої і м`якої мозкових оболонок відповідної області, які супроводжуються масивними крововиливами під оболочки і в речовину зруйнованого головного мозку.

Отже зазначена локалізація тілесних ушкоджень, у заподіянні яких обвинувачується ОСОБА_9 , не відповідає зазначеним тілесним ушкодженням, внаслідок яких настала смерть потерпілої, відомості про наслідковий зв`язок цих ушкоджень в обвинувальному акті не зазначені, отже об`єктивна сторона кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , зазначена неповно, відповідно формулювання обвинувачення є некоректним, що не дозволяє стороні захисту в повній мірі використати право обвинуваченого на захист.

Крім того, з тексту обвинувального акту вбачається, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.153, ч.2 ст.152, ч.2 ст.146, п.9, 13 ч.2 ст.115 КК України, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_9 , вчинені в період з 20.01.1996 до 21.01.1996.

В цей період діяв Кримінальний кодекс України в редакції 1960 року.

Відповідно до ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, і як визначено ст.5 КК України зворотну дію в часі має тільки закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, натомість закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Разом з тим, дії ОСОБА_9 кваліфіковані за нормами КК України, які набрали чинності 01.09.2001.

Порівняння норм Кримінальних кодексів 1960 року та 2001 року свідчить про те, що норми КК України 2001 року, за якими обвинувачується ОСОБА_9 , посилюють відповідальність у порівнянні з відповідними нормами КК України 1960 року.

Таким чином зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень не відповідають їх правовій кваліфікації.

Отже обвинувальний акт не відповідає вимогам ст..291 КПК України, а згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 закінчується 12.03.2020, підстав для його зміни чи скасування суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..314 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені в ЄРДР за №12017150260000283, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.153, ч.2 ст.152, ч.2 ст.146, п.9, 13 ч.2 ст.115 КК України, повернути прокурору для усунення порушень вимог, передбачених п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_13

СУДДІ ОСОБА_14

ОСОБА_15

.