Ухвала

від 06.02.2020 по справі 757/59612/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_2.,

суддів - ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

секретаря - ОСОБА_5.

за участю:

представника заявника

ТОВ «Форма-СПОРТ» - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою представника заявника ТОВ «Форма-СПОРТ» - ОСОБА_6., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019000000000260 від 19.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

11 листопада 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019000000000260 від 19.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 КК України, а саме: на частку у статутному фонді ТОВ «ФОРМА-СПОРТ» (код 38876070) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та внесених відповідно до цього основних засобів до статутного капіталу товариства, загальною вартістю 259000,00 грн. (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч двісті гривень) у вигляді: - Шведської стінки у кількості 1 одиниця, вартістю 3000,00 грн.; - Орбітреку у кількості 1 одиниця, вартістю 7000,00 грн.; - Кондиціонеру канального типу NEOCLIMA (Qx=14,5 кВт) у кількості 4 одиниці, вартістю 67080,00 грн.; - Приплино-витяжної установки з рекуператором (7500), у кількості 1 одиниця, вартістю 82190, 00 грн.; - Припливно-витяжної установки з рекуператором (3200), у кількості 1 одиниця, вартістю 60090,00 грн.; - Припливної установка (1450 м3/год) включаючи автом, у кількості 1 одиниця, вартістю 21800,00 грн.; - Кросфіт станції, у кількості 1 одиниця, вартістю 15000,00 грн.; - Гантелі професійної 12 кг, у кількості 1 одиниця, вартістю 250,00 грн.; - Гантелі професійної 24 кг, у кількості 2 одиниці, вартістю 700,00 грн.; - Стільця барного Каркас Marko hoker, у кількості 2 одиниці, вартістю 620,00 грн.; - Каркасу стільця Marko CCR+сидіння Marko CCR у кількості 7 одиниць, вартістю 1470,00 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вищевказане майно. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя послався на ті обставини, що арешт майна необхідний з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

На вказану ухвалу представник ТОВ «Форма-СПОРТ» - ОСОБА_6. подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає ухвалу незаконною та немотивованою. Зазначає, що слідчий, звертаючись з клопотанням про арешт майна, помилково ототожнює корпоративні права із тими матеріальними активами, які містяться на балансі підприємства, оскільки власником майна, переданого ТОВ «Форма-СПОРТ» учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу, іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом, є господарське товариство, а не його учасник. ТОВ «Форма-СПОРТ» є юридичною особою, створеною для ведення підприємницької діяльності, і його учасником в тому числі є і ОСОБА_1. Водночас відомості по ТОВ «Форма-СПОРТ» до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені. При цьому до клопотання не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує, що ТОВ «Форма-СПОРТ» належить до кола тих осіб, майно яких може бути накладено арешт з метою конфіскації майна або відшкодування завданої шкоди у кримінальному провадженні, однак слідчий суддя, у відповідності до вимог ст.94 КПК України, не оцінив докази, надані в клопотанні, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, чим порушив справедливий баланс між інтересами власника майна і завданням даного кримінального провадження. Тому, просить постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Також апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, оскільки ухвала постановлена без участі представника ТОВ «Форма-СПОРТ», копія ухвали на адресу підприємства не направлялася. Про існування оскаржуваної ухвали ТОВ «Форма-СПОРТ» стало відомо 03.12.2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- представника ТОВ «Форма-СПОРТ» - ОСОБА_6., яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її в повному обсязі;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч.3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто слідчим суддею 11.11.2019 року без повідомлення та участі власника майна чи його представника в судовому засіданні. Про існування оскаржуваної ухвали, як зазначено представником ТОВ «Форма-СПОРТ» - ОСОБА_6., стало відомо 03.12.2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому апеляційну скаргу представником подано 04.12.2019 року згідно відмітки штампу на конверті поштового відправлення, тобто вона є поданою в межах визначеного законом п'ятиденного строку, таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв'язку з чим він поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019000000000260 від 19.03.2019 року, матеріали якого виділені з кримінального провадження №42016000000002788 від 08.10.2016 року, за підозрою ряду службових осіб ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», 100% акцій якого внесено до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», службових осіб ПАТ «Укрзалізниця», зокрема за підозрою ОСОБА_1 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та за іншими фактами вчинення службовими особами ПАТ «Укрзалізниця», ПрАТ «ДТРЗ» і ряду комерційних структур злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що реалізовуючи спільний злочинний умисел направлений на розтрату майна ПАТ «Укрзалізниця», ПрАТ «ДТРЗ», з подальшим його заволодінням, ОСОБА_1. та інші невстановлені на даний час слідством особи, з порушенням встановленого законом порядку, перереєстрували на особу, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, суб`єкт господарської діяльності ТОВ «Алсімо» (код ЄДРПОУ 39990915).

Метою діяльності ТОВ «Алсімо» ОСОБА_1. та інші невстановлені на даний час слідством особи, на пропозицію яких особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за грошову винагороду вчинила дії, що дозволили перереєструвати на неї це підприємство, передбачали використання реквізитів, розрахункових рахунків, печатки цього підприємства, які перебували у їх розпорядженні, для вчинення незаконних діянь, які полягали в документальному оформленні неіснуючих (фіктивних) операцій з ПрАТ «ДТРЗ» для розтрати майна цього підприємства, ПАТ «Укрзалізниця», з подальшим його заволодінням.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на частку у статутному фонді ТОВ «ФОРМА-СПОРТ» (код 38876070) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та внесених відповідно до цього основних засобів до статутного капіталу товариства, загальною вартістю 259000,00 грн.

Разом з цим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Разом з цим, слідчим суддею не дотримано вимоги ч.4 ст.173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах третіх осіб, та не обґрунтував необхідність накладення арешту на майно, власником якого є ТОВ «ФОРМА-СПОРТ», та яке передано йому у власність учасниками як внески до статутного фонду.

Так, частиною 6 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п.4 ч.2 цієї статті, а саме з метою відшкодування завданої шкоди (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що з вищенаведених норм слідує, що для накладення арешту на майно з підстав, передбачених п.п.3, 4, ч.2 ст.170 КПК України, а саме з метою конфіскації майна як виду покарання або забезпечення відшкодування шкоди (цивільного позову), має бути юридична особа щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Між тим, з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді відсутні всі підстави для висновку про причетність ТОВ «ФОРМА-СПОРТ» до кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 КК України, відомості щодо вказаної юридичної особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

Згідно п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Проте, на переконання колегії суддів, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст.94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття законного рішення.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, є передчасними.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою конфіскації майна як виду покарання або забезпечення відшкодування шкоди (цивільного позову), на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника заявника ТОВ «Форма-СПОРТ» - ОСОБА_6., задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12019000000000260 від 19.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 КК України, а саме: на частку у статутному фонді ТОВ «ФОРМА-СПОРТ» (код 38876070) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та внесених відповідно до цього основних засобів до статутного капіталу товариства, загальною вартістю 259000,00 грн. (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч двісті гривень) у вигляді:

- Шведської стінки у кількості 1 одиниця, вартістю 3000,00 грн.;

- Орбітреку у кількості 1 одиниця, вартістю 7000,00 грн.;

- Кондиціонеру канального типу NEOCLIMA (Qx=14,5 кВт) у кількості 4 одиниці, вартістю 67080,00 грн.;

- Приплино-витяжної установки з рекуператором (7500), у кількості 1 одиниця, вартістю 82190, 00 грн.;

- Припливно-витяжної установки з рекуператором (3200), у кількості 1 одиниця, вартістю 60090,00 грн.;

- Припливної установка (1450 м3/год) включаючи автом, у кількості 1 одиниця, вартістю 21800,00 грн.;

- Кросфіт станції, у кількості 1 одиниця, вартістю 15000,00 грн.;

- Гантелі професійної 12 кг, у кількості 1 одиниця, вартістю 250,00 грн.;

- Гантелі професійної 24 кг, у кількості 2 одиниці, вартістю 700,00 грн.;

- Стільця барного Каркас Marko hoker, у кількості 2 одиниці, вартістю 620,00 грн.;

- Каркасу стільця Marko CCR+сидіння Marko CCR у кількості 7 одиниць, вартістю 1470,00 грн., скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7., погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_8., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019000000000260 від 19.03.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.2 ст.366 КК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4