Постанова

від 31.07.2007 по справі 20-7/027

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-7/027

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

01 серпня 2007 року   Справа № 20-7/027

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                      Прокопанич Г.К.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача - Дун Єлізавета Анатоліївна, довіреність №  б/н   від 13.02.06,  Приватне підприємство "Партек";

представник відповідача - Бабенко Сергій Анатолійович, довіреність №  б/н   від 14.11.06,  Приватне підприємство "Марина";

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Марина" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Ілюхіна Г.П.) від 16.05.2007 року у справі №20-7/027

за позовом           Приватного підприємства "Партек" (вул. Археологічна, 4,Севастополь,99011)

до           Приватного підприємства "Марина" (вул. Шабаліна, 11,Севастополь,99029; пр. Ген. Острякова, б.42, кв.18,99044)

про стягнення боргу за договором постачання в сумі 66365,97 грн., з них основний борг 64180,50 грн., індекс інфляції - 1735,15 грн., 3% річних - 450,32 грн.; в порядку статті 22 ГПК України збільшено позовні вимоги до 67476,21 грн., з яких: основний борг 64180,50грн., індекс інфляції - 2698,00грн., 3% річних - 597,71грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

23.01.2006 року Приватне підприємство "Партек" звернулося до суду з позовними вимогами до Приватного підприємства "Марина" про стягнення боргу за договором постачання № ПК-482 від 29.09.2005 року в сумі 66365,97 грн., з них: основний борг - 64180,50 грн., індекс інфляції - 1735,15 грн., 3% річних - 450,32 грн., з посиланням на статті 525-526, 625, 712 Цивільного кодексу України, статті 216-220 Господарського кодексу України.

Позивач {вх. №5948) збільшив позовні вимоги до 67476,21 грн. з яких: основний борг 64180,50 грн., індекс інфляції - 2698,00 грн., 3% річних - 597,71 грн., змінивши період стягнення (т.1 арк. с. 49-50).

Позивач надав докази поставки товару: договір, товарно-транспортні накладні від 01.10.2005 року, 04.11.2005 року, 15.11.2005 року, довіреність від 20.09.2005 року на ім'я Чабаненко Ю.А. (т.1 арк.с. 9-15).

Підпис Чабаненко Ю.А. в товарно-транспортних накладних печаткою відповідача не було засвідчено.

Відповідач у відзиві (вх.11348) проти позовних вимог заперечував. Вважав, що позивач не довів обґрунтованість позовних вимог. Посилався на те, що відповідно до умов договору постачання, отримання товару покупцем засвідчується його печаткою; підпис менеджера Приватного підприємства "Марина" Чабаненко Ю.А. на накладних були узгодженою сторонами формою попередньої заявки, яка не реалізувалася, вважав, що товар не постачався (т.1 арк.с. 72).

Ухвалою суду від 17.04.2006 року в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі залучено в якості посадової особи менеджера Чабаненко Ю.А. (т.1 арк.с.69).

Ухвалою суду від 16.05.2006 року провадження по справі зупинялось в порядку пункту 2 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, копії матеріалів справи направлялись в слідчі органи: прокуратуру міста Севастополя для перевірки, встановлення та підтвердження фактів, викладених в позовній заяві та відзиві на позов, у зв'язку з тим, що суд був позбавлений можливості прийняти рішення по справі без встановлення факту отримання Приватним підприємством "Марина" товару по зазначеним накладним по даним первісної бухгалтерської документації обліку і т.і. (т.1 арк.с. 104-106).

20.04.2007 року (вх № 13328) копії матеріалів справи повернулись на адресу господарського суду міста Севастополя з матеріалами перевірки, що було підставою для поновлення провадження по справі (т.1 арк.с. 126).

Ухвалою суду від 25.04.2007 року провадження по справі поновлено (т.З арс.к.1-2).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.05.2007 року позов Приватного підприємства "Партек" задоволений повністю.

На зазначений судовий акт відповідачем подана апеляційна скарга, в якій сторона просить суд апеляційної інстанції скасувати частково, задовольнити позовні вимоги у сумі 26657 грн. та відповідно зменшити судові витрати.

Заявник апеляційної скарги не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення було прийнято з порушенням вимог статей 34, 35, 43, 18, 28, 56, 57, 65  Господарського процесуального кодексу України.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

20.09.2005 року між Приватним підприємством „Партек" (Постачальник) та Приватним підприємством „Торговельний будинок „Марина" (Покупець) укладено Договір постачання № ПК-482, згідно з яким, Постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору (пункт 1.1 Договору).

Предметом постачання є товар, прийнятий Покупцем, зазначений в заявках, які додаються до Договору, і який Покупець бажає придбати. Оформлена заявка визначає, що Покупець згоден з прийманням товару, умовами продажу та постачання (пункт 1.2 Договору).

Згідно пункту 3 Договору асортимент, кількість, ціна товару встановлюється за домовленістю сторін по письмовій заявці Покупця та фіксується у накладних, які можуть підписувати з боку Покупця уповноважені на це особи. Підтвердженням наявності повноважень особи є наявність накладних та печатки Покупця. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочення платежу, строк оплати товару складає 2 дня з моменту передачі товару.

Відповідно до пункту 5.1 передача (прийом-здача) товару здійснюється на складі покупця по супровідним документам.

Пунктом 7 Договору передбачено, зокрема, що обов'язки Постачальника вважаються виконаними при отриманні товару Покупцем; у випадку невиконання Покупцем умов пункту 3.3 Договору останній зобов'язаний інформувати Постачальника про причину невиконання умов договору в останній передбачений договором день оплати, про що надсилається рекомендований лист з повідомленням.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2005 року (пункт 8.1 Договору).

Відповідно до пункту 9.2 Договору за порушення строків платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення (т.1 арк.с.13).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар по накладним № А-П0012904 від 01.10.2005 року на суму 8287,59 грн., № А-П0014217 від 04.11.2005 року на суму 27735,00 грн., № А-П0014645 від 15.11.2005 року на суму 28158,00 грн., а всього на суму 64180,50 грн., (т.1 арк.с.9-11).

Згідно Актів звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2005 року по 16.02.2006 рік, по 07.05.2007 рік сума боргу відповідача склала 64180,50грн., оформлених, підписаних позивачем та надісланих на адресу відповідача належним чином та відповідно до вимог діючого законодавства, (т.1 арк.с.52, т.З арк.с. 5).

Позивач надав додаткові документи, що підтверджують отримання відповідачем товару: податкові накладні, сертифікати відповідності, Декларації про відповідність, посвідчення про якість крупи № 1655 (т.1 арк.с.81-83, 87-94, 95-101, 102).

За результатами перевірки, проведеної на підставі ухвали суду від 16.05.2006 року Управлінням міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі складено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Чабаненко Ю.А. по статті 190 Кримінального кодексу України на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю ознак злочину в його діях (т.2 арк.с. 1 -4).

Згідно матеріалів перевірки факт отримання товару відповідачем підтверджено, факт його оплати відсутній. Поведінка менеджера Чабаненко Ю.А. продиктована консультаціями та рекомендаціями адвоката.

Відповідач ухилився від проведення звірки взаєморозрахунків по вимогам, що містяться в актах звірки та ухвалах суду першої інстанції.

Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань по оплаті отриманого товару та порушенням сторонами встановленого порядку оформлення прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Правовідносини сторін регулюються статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усі засоби, необхідні для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний уплатити продавцю повну ціну переданого товару.

У випадку прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та уплати відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 67476,21 грн., яка складається з основного боргу - 64180,50 грн., З % річних - 597,71 грн., індекс інфляції - 2698,00 грн.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

                    Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Рішення господарського суду міста Севастополя від 16.05.2007 року усправі № 20-7/027 залишити без змін.

                    2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Марина" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  Ю.М. Гоголь

Судді                                                                                Г.К. Прокопанич

                                                                                В.І. Гонтар