Постанова

від 05.02.2020 по справі 639/6984/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 639/6984/14-ц

провадження № 61-21341св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Игнат , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на рішення Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Гуцал Л. В., Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство Дельта Банк

(далі - ПАТ Дельта Банк ) звернулося до суду з позовом

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Игнат (далі - ТОВ Игнат ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2006 року між

ТОВ Український промисловий банк (далі - ТОВ Укрпромбанк ) та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 58 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 13,5 % річних з кінцевим терміном повернення до 23 листопада 2021 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

24 листопада 2006 року між ТОВ Укрпромбанк та ОСОБА_2 й ТОВ Игнат укладені договори поруки, відповідно до умов яких поручителі поручаються перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 24 листопада 2006 року.

30 червня 2010 року між ТОВ Укрпромбанк , ПАТ Дельта Банк та Національним банком України (далі - НБУ) укладений договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ Укрпромбанк на користь

ПАТ Дельт Банк , відповідно до якого ТОВ Укрпромбанк передає (відступає) ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов`язань перед НБУ, внаслідок чого ПАТ Дельта Банк замінює

ТОВ Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у визначених зобов`язаннях.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, станом на 16 квітня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 850 930,78 грн, з яких: тіло кредиту - 569 173,02 грн, відсотки за користування кредитом- 281 757,77 грн, яку ПАТ Дельта Банк просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Игнат на користь банку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова

від 25 листопада 2014 року (у складі судді Рубіжного С. О.) позов

ПАТ Дельта Банк задоволено.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ТОВ Игнат на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором від 24 листопада 2006 року у розмірі 850 930,78 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує протягом тривалого часу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду міста Харкова

від 25 листопада 2014 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 червня 2016 року (у складі судді Шиянової Л. О.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду міста Харкова

від 25 листопада 2014 року відмовлено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 25 листопада 2014 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ Дельта Банк

до ТОВ Игнат скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 25 листопада 2014 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 листопада 2006 року за період з 24 листопада 2006 року по 26 березня 2010 року скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 25 листопада 2014 року в частині вирішення позову ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_1 змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за процентами за кредитним договором від 24 листопада 2006 року в сумі 83 452,35 грн (що в еквіваленті становить 7 322,88 доларів США).

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 25 листопада 2014 року в частині позовних вимог ПАТ Дельта Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 листопада

2006 року за період з 27 березня 2010 року по 16 квітня 2014 року та судових витрат скасовано, у задоволенні позову ПАТ Дельта Банк в цій частині відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що, оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Тому, у межах позовної давності за період

з 02 липня 2011 року до 02 липня 2014 року не є простроченою заборгованість за процентами в загальній сумі 7 322,88 доларів США, що за курсом НБУ станом на час складення розрахунку 16 квітня 2014 року становить 83 452,35 грн.

Відсутність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 обґрунтовується тим, що вимогу до поручителя про повернення заборгованості шляхом пред`явлення позову було заявлено позивачем 02 липня 2014 року; за період з 02 січня по 02 липня 2014 року відсотки не нараховувались; порука за заборгованістю за відсотками, що нараховані за період з 27 березня 2010 року до 02 січня 2014 року, є припиненою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ Дельта Банк просить скасувати рішення апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що посилання відповідача на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 серпня 2010 року, яким було стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Игнат на користь ТОВ Укрпромбанк заборгованість за кредитним договором

від 24 листопада 2006 року за період з 24 листопада 2006 року

по 26 березня 2010 року, не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні розрахунки заборгованості за кредитним договором, яка б підтверджувала подвійне стягнення вказаної заборгованості з відповідачів.

Доводи інших учасників справи

У червні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Игнат подали відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

10 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року прийнято до розгляду справу за касаційною скаргою ПАТ Дельта Банк на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року.Призначено у зазначеній частині справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.В іншій частині справу за касаційною скаргою ПАТ Дельта Банк на рішення Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року повернуто на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року у частині закриття провадження у справі щодо вирішення позовних вимог

до ТОВ Игнат скасовано, справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року залишено без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 24 листопада 2006 року між ТОВ Укрпромбанк та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 58 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 13,5 % річних з кінцевим терміном повернення до 23 листопада 2021 року.

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору установлено кінцевий строк повернення кредиту - до 23 листопада 2021 року.

Пунктом 4.2.5 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується достроково повністю повернути кредит, сплатити проценти за фактичний період користування кредитом, комісії, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим договором у разі настання будь-якого з випадків, передбачених пунктом 6.2 цього договору. Зобов`язання, передбачене цим пунктом, повинно бути виконано позичальником протягом 15 робочих днів з дати надіслання банком позичальнику відповідної письмової вимоги.

Відповідно до пунктів 6.2, 6.3 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або його поручителями (гарантами, заставодавцями, майновими поручителями) умов цього договору та/або договорів, укладених на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором, a позичальник зобов`язаний протягом 15 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги (а у випадку передбаченому пунктом 4.2.5 - не пізніше наступного робочого дня) повернути суму заборгованості за кредитом, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку. Зазначені у цьому пункті випадки є істотними порушеннями позичальником умов цього договору.

У разі невиконання позичальником вимоги про дострокове виконання зобов`язань за цим договором у встановлений строк банк має право стягнути примусово (у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, стягнення заборгованості з поручителів тощо, та/або шляхом договірного списання) всю заборгованість за цим договором (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

24 листопада 2006 року між ТОВ Укрпромбанк та ОСОБА_2 й ТОВ Игнат укладені договори поруки, відповідно до умов яких поручителі поручаються перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 24 листопада 2006 року.

30 червня 2010 року між ТОВ Укрпромбанк , ПАТ Дельта Банк та

НБУ укладений договір про передачу активів та кредитних зобов`язань

ТОВ Укрпромбанк на користь ПАТ Дельт Банк , відповідно до якого

ТОВ Укрпромбанк передає (відступає) ПАТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов`язань перед НБУ, внаслідок чого ПАТ Дельта Банк замінює ТОВ Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором)

у визначених зобов`язаннях.

Також суди встановили, що заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 серпня 2010 року у справі № 2-8275/10 позов

ТОВ Укрпромбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Игнат про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Игнат на користь

ТОВ Укрпромбанк заборгованість у розмірі 446 936 грн.

Суди встановили, що сторони у справі не заперечували, що вказане заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 серпня

2010 року у справі № 2-8275/10 фактично не виконано.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, станом на 16 квітня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 850 930,78 грн, з яких: тіло кредиту - 569 173,02 грн, відсотки за користування кредитом- 281 757,77 грн.

17 квітня 2014 року ПАТ Дельта Банк направило ОСОБА_1 , ОСОБА_2 досудову вимогу, в якому вказувало, що у випадку невиконання позичальником зобов`язань, передбачених кредитним договором, банк має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі протягом встановленого договором строку з дати отримання відповідної вимоги.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до апеляційного суду із заявами про застосування позовної давності.

У жовтні 2016 року ТОВ Игнат звернулося до апеляційного суду із заявою про застосування позовної давності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами

(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, суди встановили, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, станом на 16 квітня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 850 930,78 грн, з яких: тіло кредиту -

569 173,02 грн, відсотки за користування кредитом- 281 757,77 грн, у зв`язку з чим ТОВ Укрпромбанк звернулося до ОСОБА_1 з досудовою вимогою про дострокове повне виконання зобов`язання від 17 квітня

2014 року.

Разом з тим, вбачається, що банк звернувся з позовом до суду про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Игнат та ухвалено заочне рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 серпня 2010 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили.

Апеляційний суд установив, що, звертаючись у травні 2010 року до суду з позовом у справі № 2-8275/10 ТОВ Укрпромбанк просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Игнат заборгованість за кредитним договором від 24 листопада 2006 року, яка утворилась станом на 26 березня 2010 року у розмірі 446 936,23 грн, з яких: заборгованість за кредитом -

49 944,50 доларів США, що в еквіваленті складає 397 278,53 грн; заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитними коштами - 5 560,22 доларів США, що в еквіваленті складає 44 228,21 грн; пеня - 5 429,49 грн.

Разом з тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Таких вимог заявлено не було.

Зазначене відповідає висновкам щодо застосування Великою Палатою Верховного Суду відповідних норм права, викладеним у постановах:

від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження

№ 14-10цс18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Вирішуючи спір в частині вимог до боржника ОСОБА_1 , апеляційний суд правильно врахував, що заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 03 серпня 2010 року у справі № 2-8275/10 вже стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ Игнат на користь ТОВ Укрпромбанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 446 936 грн, проте у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин й правовою нормою, що підлягає застосуванню, тому дійшов передчасного висновку в частині вирішення позовних вимог до боржника щодо стягнення 83452,35 грн.

При новому розгляді справи апеляційному суд необхідно врахувати вказані вище правові висновки Великої Палати та встановити обставини, що є необхідними для правильного вирішення спору у справі про стягнення кредитної заборгованості, зокрема, з`ясувати, коли настав строк кредитування за кредитним договором від 26 листопада 2006 року, враховуючи звернення із попереднім позовом у травні 2010 року ТОВ Укрпромбанк до відповідачів та які правові наслідки настання вказаного строку.

Крім того, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умови договору про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України

(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З аналізу частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) можна зробити висновок, що строк поруки відноситься до преклюзивних, це строк існування самого зобов`язання поруки, а застосоване в цій нормі поняття строк чинності поруки повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання.

Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 20 березня 2019 року у справі № 1411/3467/12 (провадження

№ 14-594цс18).

У договорі поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного виконання позичальником або поручителем своїх обов`язків, передбачених основним зобов`язанням.

У разі, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦКУкраїни строк виконання основного зобов`язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

Враховуючи вказане, оскільки строк дії поруки у договорі не встановлений, апеляційному суду необхідно перевірити обставини дотримання встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) преклюзивного строку звернення кредитора із вимогою до поручителя про виконання кредитного зобов`язання, забезпеченого порукою.

Таким чином, враховуючи зазначене вище й те, що Велика Палата постановою від 11 грудня 2019 року справу, яка переглядається, у частині вирішення позовних вимог до ТОВ Игнат направила для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, а розгляд позовних вимог у справі є взаємопов`язаний підставою виникнення основного зобов`язання, колегія суддів вважає за доцільне, з метою застосування принципу диспозитивності в цивільному процесі та принципу пропорційності, направити справу в частині, яка переглядається, тобто вирішення позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за наслідками чого ухвалено рішення Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року, до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи позивача, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд, з урахуванням завдань цивільного судочинства, виходить з того, що спір в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором не вирішено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому є підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська