ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2020 року Справа № 160/12238/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІРІ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ :
05 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю СОФІРІ звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0113415040 від 20 листопада 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2019 року по відношенню до позивача було винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0113415040. Позивачем наголошено на тому, що зобов`язання зі сплати сум єдиного внеску виконанні без порушень строків та відповідно до приписів Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Вказано, що з 25.10.2018 року позивач обліковувався та сплачував належні податки та збори у Соборному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області, але зі зміною адреси місцезнаходження 28.11. 2019 року позивач змінив обліковий орган ДФС на Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області. При цьому, позивачем сумлінно, своєчасно та у повному обсязі виконувались зобов`язання зі сплати єдиного внеску відповідно до вимог Закону № 2464. Однак особова картка платника податків була передана до Правобережного управління Центральної ДПІ лише 28.02.2019 року, після чого, згідно внутрішніх висновків контролюючого органу, суми сплаченого єдиного внеску зараховано до особової картки платника податків. Позивач вважає рішення протиправним, необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому ГУ ДФС у Дніпропетровській області просить суд відмовити у задоволенні позову.
В обгрунтування відзиву зазначено, що позивачем належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону № 2464, а саме: єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв`язку з чим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0113415040 від 20 листопада 2019 року, відповідно до вимог чинного законодавства.
ТОВ СОФІРІ надало до суду відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення рішення від 20.11.2019 року, вказане рішення є протиправним, оскільки відповідно до особової картки платника податків в електронному кабінеті єдиний внесок, сплачений позивачем зараховано до відповідного бюджетного рахунку ще до 16.02.2019 року. Тому, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
Разом з відповіддю на відзив позивач надав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п. 2 ч. 6ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що характер спірних правовідносини та предмет доказування даної справи не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного, всебічного встановлення обставин справи, та те, що позивач у своєму клопотанні не навів підстав та пояснень великого значення вказаної справи та які саме додаткові процесуальні дії необхідно йому вчинити саме в загальному позовному провадженні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю СОФІРІ зареєстроване у якості юридичної особи згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 25.10.2018 року.
20 листопада 2019 року відповідачем прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0113415040.
За вказаним Рішенням до позивача було застосовано штраф у розмірі 1696,20 грн. за період з 21.02.2019 року по 06.03. 2019 року та нараховано пеню у розмірі 96, 91 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.(Закон №2464)
За приписами п. 1 чт. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п.п. 7, 8 ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства, платник єдиного внеску зобов`язаний під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі)шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
При цьому, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. (п.1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464)
Як вбачається з доводів відповідача,, викладених у відзиві на позовну заяву станом на 20.02.2019 року у позивача виникла недоїмка по єдиному внеску, яка склала 8481 грн. згідно самостійно поданого звіту від 19.02.2019 року № 9026521912.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що:
згідно з платіжним дорученням № 76 від 16.01.2019 року ТОВ СОФІРІ сплачено 2814,44 грн. - ЄСВ 22% із заробітної плати за 1 половину січня 2019 року. Термін платежу - 16.01.2019 року;
згідно з платіжним дорученням № 86 від 31.01.2019 року ТОВ СОФІРІ сплачено 5666,57 грн. - ЄСВ 22% із заробітної плати за січень 2019 року. Термін платежу - 31.01.2019 року;
згідно з платіжним дорученням № 113 від 15.02.2019 року ТОВ СОФІРІ сплачено 8155,40 грн. - ЄСВ 22% із заробітної плати за 1 половину лютого 2019 року. Термін платежу - 15.02.2019 року.
20.03.2019 року позивачем до Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області було направлено заяву № 20/03-01, в якій зазначено, що ТОВ СОФІРІ (код ЄДРПОУ 42574744) у зв`язку зі зміною юридичної адреси перейшло з 01.01.2019 року до Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, але внаслідок того, що особова картка з податку ЄДИНИЙ ВНЕСОК НАРАХОВАНИЙ РОБОТОДАВЦЯМИ НА СУМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ВИНАГОРОД ЗА ДОГОВОРАМИ ЦПХ ДОПОМОГИ ПО ТИМЧ, НЕПРАЦЕЗД. була передана з запізненням, фактично 28.02.2019, суми податку з ЄСВ, сплачені підприємством, не зараховані на особовий рахунок позивача.
Тому підприємство просило зарахувати до особового рахунку з ЄСВ перераховані підприємством грошові кошти:
згідно платіжного доручення № 76 від 16.01.2019 в сумі 2814,44 грн.;
згідно платіжного доручення № 86 від 31.01.2019 в сумі 5666,57 грн.;
згідно платіжного доручення № 76 від 15.02.2019 в сумі 8155,40 грн.
Крім того, судом ретельно оглянуто витяг з електронного кабінету платника податку, згідно з яким: 26.03.2019 року зараховано 15.02.2019 перерахування коштів у межах одного бюдж. Рахунку (внутрішній висновок) Висновок № 113 від 26.03.2019); 26.03.2019 року зараховано 16.01.2019 перерахування коштів у межах одного бюдж. Рахунку (внутрішній висновок) Висновок № 76 від 26.03.2019); 26.03.2019 року зараховано 31.01.2019 перерахування коштів у межах одного бюдж. Рахунку (внутрішній висновок) Висновок № 86 від 26.03.2019).
Ті ж самі зарахування підтверджено обліковою карткою платника податків, наданою відповідачем.
Так, судом встановлено, що позивач своєчасно перерахував зі свого рахунку єдиний внесок, однак зарахування вказаних сум на особовий разхунок позивача (платника податку) відбулось лише 26.03.2019 року, до того ж не з вини позивача.
При цьому, відповідачем не надано будь-яких належних доказів на спростування вищевикладеного висновку.
Оскільки позивач діяв у відповідності до приписів Закону №2464, своєчасно сплачував єдиний внесок, тому несвоєчасне зарахування саплаченого єдиного внеску не може слугувати підставою для прийняття Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0113415040 від 20 листопада 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений ним за подання позову, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІРІ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску 0113415040 від 20 листопада 2019 року .
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СОФІРІ (вул. Святослава Хороброго, 12, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42574744) судовий збір у сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області(вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2020 |
Оприлюднено | 21.02.2020 |
Номер документу | 87704390 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні