Ухвала

від 20.02.2020 по справі 822/5523/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/5523/15

УХВАЛА

20 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. , суддів Тарновецького І.І. , Божук Д.А. , розглянувши заяву Міського комунального підприємства - ринок "Ранковий" та клопотання Хмельницької міської ради в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міське комунальне підприємство - ринок "Ранковий" про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Речовий ринок "Торговий дім "Бартерсервіс" звернулося в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міське комунальне підприємство - ринок "Ранковий" про визнання дій протиправними.

Постановою Верховного Суду від 23.12.2019 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.10.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2020 прийнято до провадження справу №822/5523/15 та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду надійшла заява, в якій представник міського комунального підприємства - ринок "Ранковий" просить призначити справу до розгляду за правилами позовного провадження з посиланням на частину 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічного змісту клопотання надійшло від Хмельницької міської ради.

В обґрунтування заяви зазначено, що позов зачіпає інтереси 2262 підприємців, які працюють на ринку у власних торговельних кіосках, розміщених на комунальній землі, власниками якої є Хмельницька міська рада та міське комунальне підприємство - ринок "Ранковий". Позивач на цей час по вул. Геологів 13 в м. Хмельницькому не має ні майна, ні права користування земельною ділянкою. Тому, є необхідність надання суду значного обсягу доказів, витребування їх у Хмельницької міської ради для вивчення судом обставин та встановлення об`єктивної істини. У клопотанні Хмельницька міська рада посилається на статтю 33 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву та клопотання, суд зазначає та враховує наступне.

Положеннями пункту 10 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до положень частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

При цьому, процесуальним законодавством не встановлено іншого виду провадження, ніж позовне.

Положеннями статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Тобто, зазначеними положеннями закріплено спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зауважує, що приписи частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України визначають право саме відповідача, яким у цій справі міське комунальне підприємство - ринок "Ранковий" не є.

Відповідно до частини 2 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.

З метою забезпечення права учасника справи на подання заяв, визначеного пунктом 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, та розглядом справи №822/5523/15 за правилами спрощеного позовного провадження, суд приймає до розгляду заяву третьої особи як таку, в якій вона просить розглянути цю справу за правилами загального позовного провадження.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При постановленні ухвали від 22.01.2020 у справі №822/5523/15 суд врахував у цій справі її значення для сторін, обраний та чітко сформульований спосіб захисту, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Також міське комунальне підприємство - ринок "Ранковий" та Хмельницька міська рада не обґрунтували необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, зокрема, неможливість надання доказів в межах спрощеного позовного провадження.

Разом з цим, суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 23.12.2019 під час нового розгляду справи суду на підставі належних та допустимих доказів потрібно встановити факт того, чи прийнято рішення про відмову у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт в установлений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк та спосіб.

Для встановлення обставин, вказаних у постанові суду касаційної інстанції, ухвалами суду від 22.01.2020 та від 20.02.2020 у справі №822/5523/15 витребувано матеріали в Державної архітектурно-будівельної інспекції України та в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.

Водночас, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (ні в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить від виду позовного провадження (спрощене чи загальне), в якому розглядається адміністративна справа.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення заяви третьої особи та Хмельницької міської ради про перехід до розгляду справи №822/5523/15 за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

залишити заяву міського комунального підприємства - ринок "Ранковий" та клопотання Хмельницької міської ради про розгляд справи №822/5523/15 за правилами загального позовного провадження без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Д.Д. Гнап І.І. Тарновецький Д.А. Божук