Рішення

від 10.02.2020 по справі 826/1713/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2020 року 09:33 № 826/1713/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зелене кільце (49000, м. Дніпро,

вулиця Комсомольська, 40Б)

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник

Ольги Ігорівни (01001, місто Київ, вулиця Тараса Шевченка, будинок 16)

про скасування рішень,-

за участю:

представника позивача- Кириченко Т.О.,

представника відповідача - Старика В.М.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Проксима з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29483506 від 29 квітня 2016 року 15:56:12, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29483837 від 29 квітня 2016 року 16:09:57, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29484032 від 29 квітня 2016 року 16:19:43, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29484181 від 29 квітня 2016 року 16:27:04, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що з 2008 року, за час знаходження земельної ділянки кадастровий номер 8536400000:01:015:0036 в оренді позивача, ні власником земельної ділянки, ні власником нерухомості, яким є позивач, не приймалось будь-яких рішень ані про поділ земельної ділянки, ані про передачу її у власність для дачного будівництва. Крім того, ні позивача, ні орендаря як фактичного користувача земельною ділянкою та власника нерухомості, що розташована на земельній ділянці, ні її власника (Севастопольську міську раду) не залучено/запрошено до участі у розгляді питання щодо оформлення права власності на земельну ділянку, що їм належать. При цьому, земельна ділянка у позивача не вилучалась, землекористувач від неї не відмовлявся, договір оренди на день звернення до суду був чинним.

В ході судового розгляду справи судом замінено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Проксима на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Зелене кільце .

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача повідомила, що оскаржувані рішення прийняті на підставі правовстановлюючих документів для державної реєстрації (державних актів на право власності на земельні ділянку), а відтак державну реєстрацію права власності здійснено відповідно до вимог статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла на момент реєстрації). Також відповідач стверджувала, що в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували на наявність підстав, передбачених частиною 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла на момент реєстрації).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 08 листопада 2016 року вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29483506 від 29 квітня 2016 року 15:56:12; індексний номер: 29483837 від 29 квітня 2016 року 16:09:57; індексний номер: 29484032 від 29 квітня 2016 року 16:19:43; індексний номер: 29484181 від 29 квітня 2016 року 16:27:04.

Вказані рішення прийнято на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку ЯК №788873 від 14 грудня 2010 року, ЯК №788874 від 14 грудня 2010 року, ЯК №773532 від 14 грудня 2010 року, ЯК №788872 від 14 грудня 2010 року.

Незгода позивача із рішеннями про державну реєстрацію від 29 квітня 2016 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних рішень) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 18 Закону №1952-IV (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Вимогами пункту 8 частини 1 статті 27 Закону №1952-IV (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень) визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Як вбачається судом з наявних матеріалів справи, рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки прийнято на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку ЯК №788873 від 14 грудня 2010 року, ЯК №788874 від 14 грудня 2010 року, ЯК №773532 від 14 грудня 2010 року, ЯК №788872 від 14 грудня 2010 року.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у справі №910/2995/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проксима до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Міжрегіонального управління Держгеокадастру у м. Херсоні та Автономної Республіки Крим ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та Приватної компанії Судекс Плейс Консалтанс Лімітед про визнання недійсним та скасування: державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №788872, виданого 14.12.2010 року Головним управлінням Держкомзему в місті Севастополі приватної компанії Судекс Плейс Консалтанс Лімітед та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011088604720, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:015:0181; державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 788873, виданого 14.12.2010 року Головним управлінням Держкомзему в місті Севастополі приватної Компанії Судекс Плейс Консалтанс Лімітед та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011088604721, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:015:0182; державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №788874, виданого 14.12.2010 року Головним управлінням Держкомзему в місті Севастополі приватної компанії Судекс Плейс Консалтанс Лімітед та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011088604722, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:015:0183; державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №773532, виданого 14.12.2010р. Головним управлінням Держкомзему в місті Севастополі приватної компанії Судекс Плейс Консалтанс Лімітед та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011088604723, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:015:0184, позов задоволено частково та визнано недійсними вищевказані державні акти на право власності на земельну ділянку.

При цьому, позов в частині скасування вказаних актів судом залишено без задоволення, оскільки акти, визнані недійсними у судовому порядку, є такими з моменту їх видання, що вказує на недоцільність та відсутність потреби у їх скасуванні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2017 року в справі №910/2995/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

В подальшому, постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року у справі № 910/2995/17 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у справі №910/2995/17 залишено в силі.

Тобто, правовстановлюючі документи, на підставі яких проведено спірну реєстрацію права власності, визнані недійсними у судовому порядку на підставі рішення, яке набрало законної сили.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до частини 3 статті 26 Закону №1952-IV (в редакції станом на момент вирішення даної справи) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Аналіз наведеного в сукупності дає підстави для висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відомостей про речові права, внесених на підставі визнаних недійсними у судовому порядку документах, не відповідає передбаченим пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1952-IV засадам достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вимогами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування не виконав, відтак наявні підстави для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Зелене кільце задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29483506 від 29 квітня 2016 року 15:56:12; індексний номер: 29483837 від 29 квітня 2016 року 16:09:57; індексний номер: 29484032 від 29 квітня 2016 року 16:19:43; індексний номер: 29484181 від 29 квітня 2016 року 16:27:04, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зелене кільце (49000, місто Дніпро, вулиця Комсомольська, 40Б, код ЄДРПОУ 35934396) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок за рахунок Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни (01001, місто Київ, вулиця Тараса Шевченка, будинок 16).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук