Постанова

від 06.07.2020 по справі 826/1713/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1713/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Сорочка Є.О.,

Файдюка В.В.,

при секретарі Григорук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене кільце" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелене кільце" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни про скасування рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з`явився представник апелянта, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 08 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29483506 від 29 квітня 2016 року 15:56:12; індексний номер: 29483837 від 29 квітня 2016 року 16:09:57; індексний номер: 29484032 від 29 квітня 2016 року 16:19:43; індексний номер: 29484181 від 29 квітня 2016 року 16:27:04.

Вказані рішення прийнято на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку ЯК №788873 від 14 грудня 2010 року, ЯК №788874 від 14 грудня 2010 року, ЯК №773532 від 14 грудня 2010 року, ЯК №788872 від 14 грудня 2010 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Частиною 1 статті 18 Закону №1952-IV (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Вимогами пункту 8 частини 1 статті 27 Закону №1952-IV (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень) визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки прийнято на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку ЯК №788873 від 14 грудня 2010 року, ЯК №788874 від 14 грудня 2010 року, ЯК №773532 від 14 грудня 2010 року, ЯК №788872 від 14 грудня 2010 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у справі №910/2995/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проксима" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Міжрегіонального управління Держгеокадастру у м. Херсоні та Автономної Республіки Крим ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та Приватної компанії "Судекс Плейс Консалтанс Лімітед" про визнання недійсним та скасування: державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №788872, виданого 14.12.2010 року Головним управлінням Держкомзему в місті Севастополі приватної компанії "Судекс Плейс Консалтанс Лімітед" та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011088604720, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:015:0181; державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 788873, виданого 14.12.2010 року Головним управлінням Держкомзему в місті Севастополі приватної Компанії "Судекс Плейс Консалтанс Лімітед" та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011088604721, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:015:0182; державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №788874, виданого 14.12.2010 року Головним управлінням Держкомзему в місті Севастополі приватної компанії "Судекс Плейс Консалтанс Лімітед" та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011088604722, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:015:0183; державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №773532, виданого 14.12.2010 року Головним управлінням Держкомзему в місті Севастополі приватної компанії "Судекс Плейс Консалтанс Лімітед" та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011088604723, кадастровий номер земельної ділянки 8536400000:01:015:0184, позов задоволено частково та визнано недійсними вищевказані державні акти на право власності на земельну ділянку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2017 року в справі №910/2995/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року у справі № 910/2995/17 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у справі №910/2995/17 залишено в силі.

Тобто, правовстановлюючі документи, на підставі яких проведено спірну реєстрацію права власності, визнані недійсними у судовому порядку на підставі рішення, яке набрало законної сили.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 Закону №1952-IV, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, оскільки наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відомостей про речові права, внесених на підставі визнаних недійсними у судовому порядку документах, не відповідає передбаченим пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1952-IV засадам достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Щодо застосування строків позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Норми чинного Кодексу адміністративного судочинства України термін строки позовної давності не містять, а тому їх застосування в порядку адміністративного судочинства неможливо.

Строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів товариством з обмеженою відповідальністю "Зелене кільце" не пропущено, оскільки позов було подано в межах строку, передбаченого нормами Кодексу адміністративного судочинства України (позов було подано 30.01.2017 року, про порушення свої прав позивач дізнався 08.11.2016 року).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Ольги Ігорівни залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Файдюк В.В.

Повний текст виготовлено: 07 липня 2020 року.