Постанова

від 22.01.2020 по справі 910/9400/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р. Справа№ 910/9400/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Горді В.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 22.01.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019

у справі № 910/9400/19 (суддя: Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ

про стягнення 213 015,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ про стягнення 213 015 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань з поставки арматури на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000325 від 17.05.2019, який в повному обсязі оплачено позивачем на суму 213015 грн, у зв`язку з чим позивач просив стягнути на свою користь вказані грошові кошти.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі №910/9400/19 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд 213015 грн попередньої оплати, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3195,22 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач у повному обсязі виконав покладені на нього зобов`язання з оплати товару, проте відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань обумовлений сторонами товар не поставив, вимогу про повернення коштів не виконав, а тому вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати є обґрунтованими.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі №910/9400/19 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Шаптала Є.Ю., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі №910/9400/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/9400/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.12.2019.

09.12.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 12.12.2019 оголошено перерву на 22.01.2020.

У судовому засіданні 22.01.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про долучення додаткових доказів, а саме копії договору поставки.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а крім того, судом було порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що між сторонами відсутні договірні відносини, а тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а позивач мав звернутись в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України з вимогами про стягнення безпідставно набутих коштів, а не авансового платежу.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у своєму відзиві заперечив доводи відповідача, вказавши, що постанова Верховного Суду у справі № 372/4949/15-ц на яку посилається відповідач в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня та не була долучена до апеляційної скарги а тому посилання на неї має бути відхилено.

Крім того, позивач вказує, що ним були надані належні та допустимі докази на підтвердження як факту перерахування коштів так і факт перерахування коштів саме з метою передоплати поставки товару зазначеного у рахунку.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Розглянувши у судовому засіданні усне клопотання відповідача про долучення додаткових доказів, колегія суддів зазначає, що апелянт не обґрунтував належними та допустимими доказами неможливості своєчасного подання доказів до суду першої інстанції так і не обґрунтував, які саме обставини, що мають значення для справи, будуть підтверджені додатково поданими доказами, а тому враховуючи особливості розгляду справи судом апеляційної інстанції передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про долучення додаткових доказів.

У судовому засіданні 22.01.2020 представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 22.01.2020 надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Відповідачем було сформовано та надано позивачеві Рахунок-фактуру на оплату №СФ-0000325 від 17.05.2019 на суму 213015 грн, який в повному обсязі був оплачений позивачем відповідно до платіжного доручення №6750 від 22.05.2018 суму 213015 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач товарів позивачу не поставив та грошові кошти не повернув, позивач звернувся з даним позовом про стягнення 213015 грн.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин

У травні 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ (відповідач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Грейнфілд (позивач, покупець) було досягнуто домовленість щодо поставки позивачу арматури у кількості 12,910 т. загальною вартістю 213015 грн разом з ПДВ.

В подальшому позивачу було надано Рахунок-фактуру на оплату №СФ-0000325 від 17.05.2019 на суму 213015 грн, який в повному обсязі був оплачений позивачем відповідно до платіжного доручення №6750 від 22.05.2018 суму 213015 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою №0406/1 від 04.06.2019 в якій вимагав протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання вимоги здійснити поставку обумовленого сторонами товару або повернути сплачені позивачем грошові кошти. Докази направлення вказаної вимоги наявні в матеріалах справи.

Також, 27.06.2019 позивач звернувся до відповідача із вимогою №2706/2 від 27.06.2019 у якій вимагав протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання претензії повернути сплачені позивачем грошові кошти. Докази направлення претензії наявні в матеріалах справи.

Утім вказані вимога та претензія були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, доказів протилежного матеріали справи не містять.

3.3. доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Дослідивши обставини справи, колегія зазначає, що апелянт звертаючись з апеляційною скаргою не заперечував ні факт домовленості, ні факт отримання коштів, ні факт відсутності поставки товарів позивачу.

При цьому, позивач звернувся з позовом про повернення авансового платежу у зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку.

А відповідач заперечував щодо задоволення позову посилаючись на неналежний спосіб захисту, оскільки вважав кошти безпідставно отриманими, однак матеріали свідчать, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки, шляхом укладення договору в спрощений спосіб шляхом виставлення рахунку на оплату, який було оплачено позивачем, а відповідач, в свою чергу, зобов`язання по поставці не виконав, а тому зобов`язаний повернути авансовий платіж.

Щодо посилань апелянта на правову позицію щодо не укладення договору, яка міститься в постанові Верховного Суду у справі № 372/4949/15-ц від 19.11.2018, колегія суддів зазначає, що Верховний суд вказав, що договір купівлі-продажу повинен містити істотні умови (сторони договору, предмет договору, умови про ціну, якість та кількість), без яких договір не вважається дійсним, однак в даній справі, у рахунку-фактурі № СФ-0000325 від 17.05.2019 вказано і сторін договору (ТОВ Дніпромет СМЦ та ТОВ Компанія Грейнфілд ), і предмет договору (Арматура), і ціну (213015,00 грн з ПДВ), і якість та кількість (Арматура 12 міра А 500С кількістю 12,910 т), а отже сторонами було погоджено всі істотні умови договору і він фактично є укладеним, що виключає можливість повернення коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України на яку посилається відповідач.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду, що відповідач не виконав належним чином договірного зобов`язання щодо поставки товару, а тому має повернути 213015 грн авансового платежу, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що не здійснивши обов`язку з поставки товару та не задовольнивши вимогу про повернення авансового платежу відповідач порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Враховуючи, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права та не спростував обов`язку повернути суму авансового платежу, колегія суддів дійшла висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Дослідивши обставини справи, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що сторонами не було досягнуто всіх істотних умов договору поставки, а тому правовідносини сторін мають регулюватись саме нормами про купівлю-продаж та поставку, які, зокрема передбачають обов`язок повернення авансового платежу у випадку не поставки товару.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на відсутність постанови Верховного Суду у справі № 372/4949/15-ц від 19.11.2018 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки така постанова була виявлена судом в реєстрі та досліджена, однак, враховуючи що обставини справ не є тотожними, висновки Верховного Суду не спростовують висновків суду першої інстанції, яких він дійшов при розгляді даного спору.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі № 910/9400/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі № 910/9400/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі № 910/9400/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2019 у справі № 910/9400/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпромет СМЦ .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 17.02.2020.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Є.Ю. Шаптала

І.А. Іоннікова