Постанова

від 18.02.2020 по справі 320/4798/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4798/19Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губської Л.В.,

суддів:Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області та її виконавчий комітет звернулись до суду з даним позовом, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року № 281 «Про затвердження нумерації будинків» в частині присвоєння адрес наступним об`єктам нерухомого майна:

- нежитловій будівлі штабу військової частини НОМЕР_1 Гайок 224 (пункт 1.14 оскаржуваного рішення);

- нежитловій будівлі /інв.№50/7/ військової частини А2316 Гайок 224а (пункт 1.13 оскаржуваного рішення);

- нежитловій будівлі /інв.№50/8/ військової частини А2316 Гайок 224б (пункт 1.12 оскаржуваного рішення).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду, визначеного ст. 122 КАС України та надано позивачам строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України у зв`язку із не усуненням виявлених недоліків позовної заяви.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржуване в частині рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради прийняте в 2005 році, та позивач не знав й не міг знати про його прийняття, оскільки воно приймалось без відома або погодження Фурсівської сільської ради хоча і стосується об`єктів нерухомого майна, які розташовані на її території. Відтак оскільки строк звернення до суду нормотворцем пов`язано із датою, коли особа дізналась, або мала дізнатися про її порушене право, позивач доводить, що ним такий строк дотримано, оскільки про наявність такого рішення він дізнався з позовної заяви Білоцерківської міської ради.

Окрім цього, апелянт посилається на практику Верховного Суду, згідно якої, за умови перебування особи у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, та правильність висновків суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так. повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив із того, що викладені у заяві про поновлення строку подання позовної заяви обставини не є такими, що перешкоджали вчасному зверненню до суду та не є поважними підставами для поновлення строку звернення до адміністративного суду, оскільки, заявником не надано жодного обґрунтованого пояснення відносно вчинення будь-яких дій щодо неможливості виявлення оскаржуваного рішення під час виконання своїх повноважень, які передбачають відповідний та відомий рівень компетенції і обізнаності в існуванні суттєвих обставин загального стану справ, здійснюючи господарські та управлінські функції в інтересах Фурсівської сільської ради та виконавчого комітету Фурсівської сільської ради.

Колегія суддів не може повною мірою погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 2 статті 122 КАС України є загальною нормою, яка визначає строк звернення до суду і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Визначальним під час залишення позовної заяви без руху з підстав пропуску строку звернення до суду є момент, з яким пов`язано початок перебігу такого строку.

Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху зауважив, що позивачами не зазначено, з яких джерел вони дізналися про оскаржуване рішення, що свідчить про необґрунтованість підстав пропуску строку звернення до суду.

За приписами ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту;

2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 6 та 11 ст. 59 цього Закону, виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не вимагав від органів місцевого самоврядування обов`язкового оприлюднення прийнятих рішень, а відповідні зміни було внесено лише на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 27.03.2014 № 1170-VII, колегія суддів вважає не переконливими твердження суду першої інстанції, що позивачі не скористалися своїм правом щодо з`ясування наявності рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року № 281 «Про затвердження нумерації будинків».

Також, судом першої інстанції помилково вказано, що позивачі на час розгляду справи № 810/3401/19 могли вчинити будь-які дії щодо наявності спірного рішення та вчинити дії щодо його оскарження, оскільки безпосередньо рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року № 281 «Про затвердження нумерації будинків» в межах даної справи не досліджувалось.

Відтак, судом не враховано, що спірним рішенням вирішено питання адміністративно-територіального устрою на території відання суміжної місцевої ради, які є не пов`язаними між собою особами та не підпорядковані одна іншій, отже судом безпідставно відмовлено в поновлені строку на звернення до суду з посиланням на відсутність активних дій заявника, спрямованих на виявлення спірного рішення.

Разом із цим, наведена апелянтом постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року в справі № 712/8985/17 не може бути врахована у спірних правовідносинах, оскільки вона стосується оскарження нормативно-правого акту.

За визначенням, наведеним у ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Таким чином, для оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яке не є нормативно-правовим актом, слід застосовувати загальні строки звернення до суду з адміністративним позовом, і цей строк має обчислюватись з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і застереження, передбачені ч. 3 ст. 264 КАС України, в даному випадку не можуть бути застосовані.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску встановленого Кодексом адміністративного судочинства строку звернення до суду, судова колегія вважає, що наведені позивачами причини пропуску строку можуть слугувати достатньою підставою вважати їх поважними, оскільки КАС України пов`язує початок перебігу строку звернення до суду не тільки із моментом, коли особа повинна була дізнатися про їх порушення, а і з моментом , коли вона фактично дізналась про порушення своїх прав.

Слід зазначити, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України суд наділений правом залишити позовну заяву без розгляду у разі, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Відповідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про передчасність оскаржуваного судового рішення, отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року скасувати.

Адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя:Л.В. Губська

Судді:О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк